Враховуючи ключове значення машинобудування для технологічного переозброєння всіх галузей виробництва, необхідно забезпечити нарощування його частки в загальній структурі промисловості, перш за все, за рахунок його інноваційності. Випереджаючими темпами повинні розвиватись найбільш високотехнологічні та наукоємні виробництва.
Пріоритетним напрямком у сільському господарстві залишається продовження земельної реформи та забезпечення розвитку традиційних для області галузей аграрного сектору (хмелярство, м’ясне та молочне скотарство, вирощування ріпаку, селекція у цих галузях та підтримка особистих селянських господарств).
Для лісостепової зони пріоритетним напрямом є виробництво зерна та цукрових буряків.
Зерно є найприбутковішою сільськогосподарською продукцією. Так прогнозований рівень рентабельності зернового виробництва в 2006 році становить 17,2%. Сільськогосподарські підприємства області отримають 18 млн. грн.. прибутку.
Подальшого розвитку набула агроінтеграція в напрямку виробництва цукросировини. В 2006 році цукровий буряк вирощений на площі 32 тис. га , що на 8,6 тис. га більше попереднього року, рентабельність складе 7,6%, прибуток становитиме 3,5 млн. грн. Це вплине на розширення площ та збільшення виробництва цукрових буряків в 2007 році.
Одним із головних пріоритетів залишається збереження та підвищення родючості ґрунтів. З цією метою здійснюватимуться заходи щодо формування раціональної структури земельних ресурсів, впровадження системи ґрунтозахисного обробітку ґрунту, проведення протиерозійних і культур технічних робіт, ремонту та реконструкції меліоративних осушувальних систем, хімічний меліорації та агрохімічній паспортизації земель, внесення науково-обґрунтованих норм мінеральних та органічних добрив.
Житомирщина є провідним в країні виробником хмелю.
Певну позитивну дію на розвиток хмелярства має Закон України „Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства”.
В умовах реформованого аграрного сектору економіки обсяги виробництва хмелю, як і інших видів сільськогосподарської продукції, визначаються попитом на хмелярство на внутрішньому та зовнішньому ринках. Але на сьогодні в області обсяги виробництва хмелю не забезпечують навіть потреб внутріобласної пивоварної промисловості. Річна потреба в сировині складає в межах 540-560 тонн.
Концентрація зусиль на забезпечення розвитку галузі хмелярства та налагодження в області технології його повної переробки (гранулювання та виготовлення екстракту) значно поліпшить фінансово-господарську діяльність хмелегосподарств.
Щодо тваринництва, то пріоритетним напрямом тут є розвиток м’ясного і молочного скотарства, особливо в Поліській частині області, де є наявність значних площ природних кормових угідь.
Як показують розрахунки, виробництво молока в даних економічних умовах може бути прибутковим при продуктивності корів 3000-3500 кг на рік, в той час як можливості дійного стада, що зараз утримується в сільгосппідприємствах області, при належній кормовій базі обмежується 2000 кг. В м’ясному скотарстві середньодобові привіси мають становити не менше 500 г (в даний час - 300 – 350 г).
В тваринництві головною проблемою є низька продуктивність тварин. Вирішення її можливе за умови покращення кормової бази.
Для покращення племінних і продуктивних якостей тварин в області розроблена програма „Селекція у тваринництві”. На забезпечення виконання програмних заходів спрямована діяльність більше 50 племрепродукторів та племзаводів.
Одним із основним завдань є забезпечення розвитку галузі м’ясного скотарства в господарствах Поліської зони.. Це дозволить зберегти старі
та створити нові робочі місця
Реалізація цих пріоритетів потребує:
матеріально-технічного оновлення сільськогосподарського виробництва шляхом продовження практики здешевлення кредитних ресурсів за рахунок коштів Державного бюджету, удосконалення фінансового лізингу;
мінімізації ризиків сільськогосподарського виробництва, зокрема через функціонування ф’ючерсного ринку, активізації обігу складських свідоцтв, розвитку страхових відносин;
стимулювання збільшення продуктивності сільського господарства через механізм підтримки розвитку сільськогосподарського виробництва, посилення селекційної роботи та наукового забезпечення аграрного сектору;
сприяння розвитку фермерських та селянських господарств;
створення товарного стада м’ясної худоби шляхом покращання селекційно-племінної роботи;
підтримки створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
удосконалення організації аграрного ринку, розвитку його інфраструктури, пожвавлення діяльності агроторгових домів.
Пріоритетні завдання у розвитку підприємництва:
спрощення доступу суб’єктів підприємництва до кредитних ресурсів;
спрощення дозвільно-погоджувального механізму;
підвищення фахового рівня підприємців;
вдосконалення діючих та створення нових об’єктів інфраструктури підтримки підприємництва;
врегулювання нормативно-правової бази для покращення бізнес-середовища.
В соціальному захисті та підвищенні добробуту населення:
сприяння у запровадженні обов’язкового для всіх секторів економіки соціального стандарту – мінімальної заробітної плати;
забезпечення створення нових робочих місць у галузях економіки області;
удосконалення механізму надання субсидій на житлово-комунальні послуги і паливо, з переорієнтацією її на єдину адресну виплату;
активне виявлення тих, хто потребує соціальної допомоги, передусім серед неблагополучних сімей з дітьми, уніфікація видів соціальних допомог, зведення їх до однієї адресної виплати з пріоритетним призначенням адресної допомоги окремим категоріям;
запровадження моніторингу оцінки, ефективності дії адресної допомоги;
ліквідація заборгованості по заробітній платі на економічно активних підприємствах та зменшення заборгованості на підприємствах-банкрутах;
збільшення середньої заробітної плати
сприяння у переселенні громадян із зон радіоактивного забруднення;
проведення оптимальних, науково обґрунтованих систематичних контрзаходів, спрямованих на зниження доз внутрішнього і зовнішнього випромінювання населення;
удосконалення процесу розробки, планування та здійснення екологічної політики та процесу управління цією політикою на державному та регіональному рівнях з метою підняття економіки постраждалих районів області відповідно до існуючого радіаційного ризику;
сприяння повному погашенню заборгованості з виплати компенсацій та надання пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
відновлення проведення контрзаходів у сільськогосподарському виробництві на радіоактивно забруднених територіях;
забезпечення питною водою мешканців міст Житомира та Бердичева шляхом днопоглиблення водосховища «Відсічне» у м. Житомирі (потреба в коштах складає 10 млн. грн.) та будівництва фільтрувальної станції у м. Бердичеві (потреба в коштах – 14,5 млн. грн.);
впровадження пілотного проекту щодо енергозберігаючих технологій, зокрема, переведення котелень соціальної сфери на альтернативні види палива (торф, дрова, пілети). Потреба в коштах складає 25 млн. грн. Запровадження даного проекту дозволить відновити потужності по виробництву торфу та економити в рік 16 млн. грн. бюджетних коштів.
За перше півріччя цього року на Житомирщині загальний обсяг залучених в основний капітал інвестицій, порівняно з відповідним періодом попереднього року, зріс у півтора раза, що дало змогу області переміститись за цим показником з 17 на 6 місце в державі.
Втім, на переконання заступника голови Житомирської облдержадміністрації Ігоря Орлова, жодних підстав для самозаспокоєння це не дає. Адже, незважаючи на стрімкі темпи приросту обсягів інвестицій, за їх розміром у розрахунку на душу населення область ще залишається на одному з останніх місць у країні. Не кажучи вже про значні диспропорції на рівні області, свідченням чого може служити те, що на початок цього року в трьох районах Житомирщини взагалі не було жодної копійки іноземних вкладень.
Водночас, якщо буквально ще кілька років тому чи не єдиним інвестором на території області була... держава, то в загальній сумі цьогорічних вкладень в основний капітал на долю бюджету припадає лише 6,5 відсотка. Натомість частка власних коштів підприємств та залучених ними банківських кредитів сягнула відповідно 52 і 28 відсотків, що переконливо свідчить як про підвищення інвестиційної привабливості ще донедавна депресивної області зокрема, так і вітчизняної економіки в цілому.
Приємно також відзначити, що коли раніше зовнішні капіталовкладення надходили переважно з країн СНД та від зарубіжних нерезидентів, які зазвичай інвестували кошти через невеликі «острівні» держави з ліберальним фінансовим законодавством, то в першому півріччі цього року левова пайка прямих іноземних інвестицій припадає вже на країни Європейського Союзу.
Щодо галузевої спрямованості інвестиційних потоків, то на Житомирщині найпривабливішою для капіталовкладень залишається промисловість, передусім добувна та переробна її галузі, на долю яких припало порядку 56 відсотків всіх вкладених за перше півріччя інвестицій. Втім, тут теж намітились обнадійливі тенденції.
Зокрема харчова галузь, яка впродовж тривалого часу залишалась в області найпривабливішою для інвесторів, нині поступилась своїм лідируючим місцем. Адже якщо в харчову промисловість було спрямовано 12,1 відсотка інвестицій, то на підприємства, що займаються випуском, за економічною класифікацією, іншої неметалевої продукції — 26,8 відсотка залучених у розвиток промислового виробництва коштів.
Однак, на жаль, ще залишається низьким рівень залучення інвестицій в базову, з точки зору потреб технічного переозброєння вітчизняної економіки, галузь — машинобудування. Між тим потенційні можливості машинобудівних підприємств області напрочуд широкі і багатопрофільні — від випуску суперсучасної ґрунтообробної техніки для сільського господарства і високопродуктивного обладнання для цукрової галузі до виробництва устаткування для нафтохімічної промисловості, автоматизованих систем дистанційного контролю і управління для потреб залізничного і трубопровідного транспорту та енергопостачання, які не мають аналогів на теренах Східної Європи.