Державний кордон – це дійсно визначені на земній поверхні або уявні, але позначені на карті лінії, що визначають межі сухопутної та водної території держави. У випадку виходу держави до морів та океанів державним кордоном вважається зовнішня межа територіальних вод.
Процес встановлення державних кордонів відбувається у два етапи – спочатку делімітація, а потім демаркація. Делімітація – це договірне визначення напрямку та положення кордонів з додаванням відповідної карти; демаркація – це безпосереднє встановлення кордонів на місцевості.
Територіальні води – морський 12-тимильний пояс, що прилягає до узбережжя або внутрішніх вод держави. У першому випадку 12 морських миль відраховується від лінії найбільшого відпливу. Морська миля є несистемною одиницею виміру відстаней, вона дорівнює 1 км 852 м (у морській термінології ця відстань інакше називається "вузол").
Внутрішні води – це розташовані в межах державної території озера, річки, канали, а також внутрішні моря, затоки, бухти та лимани, що мають ширину проходу менше 24 морських миль. Відомі випадки віднесення частини морських вод до внутрішніх і при більшій ширині проходу (вхід у Кольську затоку у Баренцовому морі Росія повністю відносить до своїх внутрішніх вод), а також специфічне вирішення питання по Азовському морю, яке вважається внутрішніми водами одночасно двох держав (Росії та України).
За межами територіальних вод прибережних країн усі держави мають право вільного торгового та військового судноплавства, вільного прольоту над морем. Міжнародним правом закріплено статус "відкритого моря", акваторія якого перебуває у спільному користуванні всіх держав і народів, у тому числі й континентальних.
З огляду на важливе транспортно-географічне та військово-стратегічне значення деяких морських проток, які повністю перекриваються територіальними водами прилеглих держав, їм надано статус міжнародних згідно спеціальних угод: Гібралтар (вихід із Середземного моря в Атлантичний океан), Зунд (вихід із Балтійського моря у Північне), Босфор і Дарданелли (вихід із Чорного моря в Середземне).
Використання біологічних багатств та мінеральних ресурсів Світового океану давно вже набуло індустріальних масштабів. Тому група латиноамериканських країн наприкінці 60-х років ХХ століття виступила ініціатором встановлення 200-мильних морських економічних зон, які є відкритими для вільного судноплавання, але в них забороняється будь-яка господарська діяльність (вилов риби, заготівля водоростей, видобуток корисних копалин та ін.) без дозволу держави-хазяїна. До середини 80-х років їх приклад наслідували практично всі держави світу. Зараз на економічні зони припадає 40% акваторії Світового океану, у тому числі райони, які дають 96% вилову риби (через це свого часу виникла низка конфліктів, зокрема "тріскова війна" між Канадою і Францією; в України досі залишається неврегульованим питання проведення меж морської економічної зони з Румунією у Чорному морі через статус острову Зміїний та з Росією у Азовському морі).
Особливим об’єктом політичної карти світу є Антарктида. Цей материк позначається на політичній карті світу білим кольором зовсім не через льодовиковий покрив, а тому, що не має жодного державного утворення, та й взагалі не має постійного населення. Територія Антарктиди згідно міжнародних домовленостей не належить нікому. Цей політико-географічний регіон включає сам материк та прилеглі до нього акваторії Світового океану до 60о південної широти включно. На межі тисячоліть – це нейтральна демілітаризована територія, статус якої регулюється Договором про режим Антарктиди, підписаним у Вашингтоні в 1959 р. Держави, що підписали договір, погодилися "заморозити" свої територіальні претензії на антарктичні райони, які не можна використовувати як військову базу або театр воєнних дій.
Натомість в Антарктиді виділяються сектори відповідальності певних країн за збереження природних комплексів у незайманому стані. Поки що будь-яка господарська діяльність в Антарктиді заборонена, крім науково-дослідних робіт. Зараз в Антарктиді працюють наукові станції 17 країн світу, серед них й України. Українська станція "Академік Вернадський" (колишня британська станція "Майкл Фарадей") розташована за координатами 66о15' південної широти та 64о16' східної довготи на острові Галіндез Аргентинського архіпелагу. Дякуючи участі в антарктичних дослідженнях Україна отримала квоту щодо вилову криля і риби у шельфовій зоні Антарктиди.
Слід визнати, що крім розглянутих загальновизнаних об’єктів політичної карти світу, у ХХІ столітті швидко зростає значення нових агентів світосистемних процесів. Такими є транснаціональні корпорації і банки (ТНК і ТНБ), міжнародні організації (МВФ, СБРР, СОТ, ФАО та ін.), регіональні інтеграційні системи (ЄС, НАФТА, АСЕАН та ін.), світові міста, насамперед Нью-Йорк, Токіо, Осака, Лондон, Париж, Берлін, Мюнхен, Рим та ін.
Суми річних продаж найбільших ТНК світу (таких як "Екссон-Мобіл", "Брітіш Петролеум", "Шеврон-Тексако", "Дженерал Моторз", "Дженерал електрик", "Тойота" та ін.) співставні з валовим внутрішнім продуктом малих європейських країн або найбільших країн Азії. Вартість же цінних паперів та фінансові можливості деяких ТНК або міжнародних організацій на кшталт МВФ та СБРР (останніх інколи називають "світовим урядом у підпіллі") перевищують розміри накопичень золотовалютних резервів навіть таких країн як США, ФРН, Великобританія, Франція. Колосальні фінансові можливості мають великі світові міста (агломерації Нью-Йорку, Токіо, Лондону, Парижу продукують 20-25% валового внутрішнього продукту своїх держав).
Традиційно забезпечення зв’язків між компонентами світосистеми здійснювалося шляхом руху товарів та послуг на ринку, особливо в зовнішній торгівлі сировиною, промисловими та сільськогосподарськими товарами, а також при трансфері технологій та русі інвестицій. Але на межі тисячоліть в умовах інформаційно-технологічної революції створено нові інтернаціональні транспортно-логістичні та інформаційно-комунікаційні системи. Формується небачена суперсистема фінансово-інформаційних зв’язків у масштабах планети. Нової якості набувають цивілізаційні комунікації в галузях культури, мистецтва, спорту, мас-медіа, шоу-бізнесу.