На океанічний, в основному прибережно-морський, відпочинок тільки населення США витрачає щорічно близько 28 млрд. дол. Вже виходячи з цієї цифри видно, що витрати на прибережно-морський відпочинок приблизно в 10 разів перевищують доходи, що одержуються в береговій зоні від здобичі основної мінеральної сировини – вуглеводнів [21].
Висновки
Море – це частина Світового океану, відособлена сушею або піднесеннями підводного рельєфу, що відрізняється від відкритої частини океану гідрологічним і метеорологічним режимом: солоністю, температурою води, течіями.
У першому розділі ми розглянули генезис Чорного та Червоного морів. І з’ясували, що западина Чорного моря утворилася в епоху міоцену, в процесі активного горотворення, такого, що розділило стародавній океан Метис на декілька окремих водоймищ. Чорноморська западина складається з двох частин західної і східної, розділених підняттям, природним продовженням Кримського півострова. Північно-західна частина моря характеризується відносно широкою шельфовою смугою (до 190 км). Південне побережжя (що належить Туреччині) і східне (Грузія) носить більш крутий характер, смуга шельфу не перевищує 20 км і порізана цілим рядом каньйонів і западин.
Щодо походження Червоного моря то під час третинного періоду серія тектонічних рухів зруйнувала поверхню землі, що привело до утворення Альп і Гімалаїв. У цей період Африканська і Азіатська плити стали від'єднуватися один від одного, утворивши між собою величезну западину, яка здебільшого заповнилася водою з океану. Таким чином, з'явилося Червоне море.
На наступному етапі ми дослідили кліматичні особливості морів, властивості води, біоту та рельєф. Клімат Червоного моря тропічний, у північній частині моря переважають вітри північних напрямів. У серпні середня температура води на поверхні досягає 27°С на півночі і 32°С на півдні. Середня температура січня 15,5° на півночі, 24° - на півдні Солоність води 40-41‰ тому що не впадає жодна річка. Атмосферних опадів випадає надто мало. По глибинних температурах і солоності Червоне море є найтеплішим і найсолонішим морем Світового океану.
Стосовно клімату Чорного моря то він визначається положенням більшої його частини в субтропічному кліматичному поясі, а північної частини - в помірному поясі. Переважає континентальне полярне повітря. Основна частина Чорного моря має теплу вологу зиму і жарке сухе літо. Влітку над Чорним морем розповсюджується відріг, який визначає стійку ясну і теплу погоду. Середня температура липня 22-24°С . Середня температура січня в центральній частині моря близько 8 °С, біля східних берегів 6°С, у північно західних - 3°С . Солоність 18‰, на дні підвищується до 20‰.
Основні особливості вод морів визначаються: у Червоному морі тим, що води характеризуються високою температурою, що відрізняє його від інших морів. На 1000 метрах температура води складає 21°С, що на 15°С вище за температуру води на таких же глибинах світового океану. Причиною такого незвичайного феномена є глибока серединна западина на дні Червоного моря. Велика міжконтинентальна западина бере свій початок в Лівані, перетинає Мертве море і потім тягнеться до Африканського континенту. Уздовж цієї западини із земної мантії виходить магма і таким чином нагріває воду. Річковий стік в морі відсутній, що характеризує велику солоність води.
Особливості води Чорного моря полягають у наявності на глибині 150-200м наявності сірководню. Джерелом сірководню є розкладання залишків водних організмів. У водах Чорного моря мешкають у великій кількості в глибинах особливі бактерії, що живуть в безкисневому середовищі, розкладають залишки тварин і рослин на ряд більш, простих хімічних сполук, які вступають у взаємодію з солями морської води. В результаті цієї реакції і утворюється вільний сірководень. Зміст сірководню досягає 7,5 кубічного сантиметра на літр води, а загальна кількість сірководню в Чорному морі складає мільярд тонн.
Розглядаючи біоту морів то можна виокремити, що фауна Чорного моря помітно бідніше, ніж Червоного. У водах Червоного моря водиться понад 400 видів риб, а води Чорного моря нараховують лише 160 видів риб. Основною причиною відносної бідності тваринного світу Чорного моря являється: широкий діапазон солоності води, помірно холодна вода, наявність сірководня на великих глибинах. Флора Червоного моря характеризується тим, що на підводних скелях, валунах, старих коралах чагарники утворюють бурі водорості, такі, як саргаси, цистозіра, турбинарії та інші, що займають найбільш відкриті і освітлені ділянки дна. Рослинний світ Чорного моря включає 270 видів багатоклітинних зелених, бурих, червоних донних водоростей (цистозира, филлофора, зостера, кладофора, ульва, энтероморфа і ін.)
Третій розділ присвячено сучасному екологічному стану Чорного та Червоного морів. Серед основних чинників, що порушують рівновагу в екологічній системі Чорного моря слід виділити: сильне забруднення впадаючи в море річок, забруднення вод нафтою і нафтопродуктами, забруднення моря відходами людської життєдіяльності, масовий вилов риби. Відносно Червоного моря джерелом забруднення виступають пластикові відходи. Є безліч свідоцтв про сміття, яке у відкриту скидають з катерів і поромів.
Загалом, гіпотеза і завдання, які потрібно було дослідити, доведені і простежені у курсовій роботі.
Використані джерела
1. Альтман Л. П. Черное море. (Экономико-географический очерк), Л., 1975;
2.Боков В.А., Черванев И. Г., Введение в физическую географию и рациональное природопользование. Харьков, 1989
3. Вейль П. Популярная океанография. Гидрометеоиздательство, 1977.-196 с.
4. Виноградов К.А. Очерки по истории отечественных гидробиологических исследований на Черном море. Киев, 1958.
5. Гончаров В. П., Непрочнов Ю. П., Непрочнова А. Ф. Рельеф дна и глубинное строение Черноморской впадины, М., 1972
6. Губарев В.К., Справочник школьника и студента. Донецк 2008, ст.255,273.
7. Добровольский А. Д., Залогин Б. С. Моря СССР, М., 1965;
8. Еремеева В.Н., Черное море, Симферополь, 1965
9. Еремеева В.Н., Косарева А.Н., Красное море - СПб.: Гидрометеоиздат, 1992.
10. Залогин Б.С. Океан человеку. - М.: Мысль, 1982
11. Зенкович В. П. Берега Черного и Азовского морей. М., 1958
12. Кузминская Г. Черное море. Краснодар 1977.
13. Максимова Т.П., Крылова О.В. Методическое пособие по физической географии : 6 класс. М.: Просвещение,1991.
14. Муратов М. В. История Черноморского бассейна в связи с развитием окружающих его областей, «Бюл. Моск. общества испытателей природы. Отдел геологический», 1951, т. 26, в. 1
15. Притула Т.В. Физическая география материков и океанов. – М., 2004.-685с.
16. Филиппов Д. М. Циркуляция и структура вод Красного моря, М., 1968.
17. Чернецький Ю. А. Современная Украинская енциклопедия, 2004, 415с.
18. inistranets.ru
19. old.computerra.ru
20.wikipedia.org
21. week@weekend-travel.ru
22. www.seas-of-earth.ru
23. www.geocities.com
24. www.infociti.ru
25. www.zagran.kiev.ua