- відходи лісопереробної промисловості : кора, листя, гілля, тирса, стружки, щепа;
- промислові стічні води (зокрема, текстильних, а також мовлочних, цукрових та інших підприємств з переробки харчових продуктів);
- тверді побутові відходи та стічні води.
Ефективність біомаси як джерела енергії обумовлена легкістю її отримання та швидким поновленням запасів.
Щорічно на Землі за допомогою фотосинтезу утворюється близько 120млрд тонн сухої органічної речовини, або біомаси, що енергетично еквівалентно понад 40 млрд тонн нафти. Утоворення біомаси змінюється залежно від місцевих умов, і на одиниці площі суходолу її утворюється приблизно в два рази більше, ніж на одиниці поверхні моря.
Відповідно до програми розвитку поновлюваних джерел енергії (ПДЕ) у країнах Європейського Союзу у 2010р. біомаса буде покривати близько 74% загального внеску (ПДЕ), що складає близько 9% споживання первинних енергоносіїв.
На сучасному рівні за рахунок біомаси отримують сьому частину світового обсягу палива, а за кількістю отриманої енергії вона посідає, поряд із природним газом, третє місце. Ураїна має досить великий потенціал біомаси, придатної для одержання енергії. загальні річні обсяги відновлювальних ресурсів бомаси в Україні становлять понад 115 мільйонів тонн. Біомаса (без частки, що використовується іншим сектором економіки) може забезпечити близько 10-17 млн тон умовного палива на рік, або 5-8% загальної потреби в енергії. [10, с.5]
Нестача викопних енергетичних ресурсів у розвинених країнах світу веде до розширення ефективного використання альтернативних джерел енергії. Поряд з використанням енергії сонця і вітру все більшого поширення набуває біонафта, різні тверді органічні матеріали та біогаз, які є продукцією сільськогосподарського виробництва.
Основними технологіями термічної переробки деревини та біомаси є пряме спалювання (найбільше вивчено і комерційно розвинене), газифікація (знаходиться на демонстраційному рівні розвитку) і піроліз ( знаходиться на дослідному рівні розвитку). На сьогодні світовим лідером з використання соломи в енергетичних цілях є Данія, де знаходиться в експлуатації біля 8000 фермерських установок, потужністю 0,1 — 1,0 МВТ, які споживають за рік 390 тис. т соломи і виробляють 5,6 ПДЖ енергії.
Особливу увагу слід звернути на вибір технології й обладнання для переробки біомаси, які визначають величину капітальних витрат. Мінімізація цих витрат можлива при модернізації існуючих на підприємствах енергоагрегатів заміною конструкції топки і відповідних газоочисних споруд.
[11 с.9]
За прогнозами спеціалістів, найближчим майбутнім передбачається покриття до 10% світових потреб у дизельному пальному за рахунок рослинного рідкого палива. Метилові ефіри використовуються як чисте паливо в Німеччині, Австрії, і як 30, 20 і 5%- ні суміші з дизельним паливом у Франції, Швеції, США, Чехії та інших країнах. При цьому, наприклад, у США до 2012 року планується випускати щорічно близько 20 млн. т. рідкого палива. Виробництво рідкого біопалива проводять в єдиному технологічному процесі з насіння енергомістких культур, або в два етапи переробки: насіння — в олію і олію — в біопаливо.
Експлуатаційні властивості рідкого біопалива також мають свої особливості. Воно абсолютно змішується з дизельним паливом. Щорічне виробництво ріпаку в Україні складає близько 300 тис. т. Цю кількість насіння можна розглядати як потенційний сировинний обсяг для початку виробництва близько 100 тис. т біопалива. [11 с.9]
Сучасне пальне складає неабияку небезпеку для оточуючого середовища.
Ріпак вважається однією із найважливіших (після пальми та сої) олійною культурою в світі, яка являється джерелом одержання рослинного масла. За останні 20 років за значенням і поширенням він випередив арахіс, зерна бавовни і навіть, не так дивно, соняшник.
Незначні обсяги виробництва товарного насіння ріпаку зумовлені відсутністю державної системи заготівлі, матеріально-технічної бази, добрив, високоефективних пестицидів, техніки для вирощування, збирання і очистки урожаю, відсутністю переробної промисловості.
При роботі двигунів на біодизелі значно зменшуються шкідливі викиди інших продуктів згоряння, в тому числі сірки — на 98%, а сажі — від 50 до 61%, гідрокарбонатів — та вуглекислих моно оксидів — на 30-34%. При використанні 100 т біодизеля викиду в атмосферу вуглекислого газу зменшуються на 78,5 т (Апон, 1995) порівняно з використанням нафтового пального.
У процесі вирощування ріпак не потребує великих затрат праці, всі агрозаходи механізовані, а сама рослина здатна очищати поле від радіонуклідів, не нагромаджуючи їх у насінні. Отже, ріпак можна впроваджувати для рекультивації забруднених земель, використовуючи насіння для одержання біодизеля. [11 с.9]
Розвиток технологій та технічних засобів виробництва біогазу спрямований на комплексне вирішення проблем альтернативного енергозабезпечення тваринницьких ферм, виробництва високоякісних органічних добрив для кормовиробництва та утилізації органічних відходів при зниженні рівня емісій шкідливих речовин в оточуюче середовище.
Нове устаткування дозволяє отримувати високоякісний біогаз з органічних добрив із використанням зеленої маси таких відновлюваних енергетичних ресурсів, як силосна кукурудза, багаторічні трави, кормові буряки та гичка цукрових буряків. На нових тваринницьких фермах сучасним є спеціальний блок, що займається біоенергетикою. Це елемент, що дозволяє використати біогаз для енергозабезпечення потреб ферми, екологічно безпечно утилізувати органічні залишки і забезпечити кормовиробництво високоефективними твердими та рідкими біодобривами тощо.
Перероблені в біогазовій установці органічні добрива зі свиноферми практично не мають неприємного запаху і є цінними для сільськогосподарських культур за вмістом поживних речовин. Але вони мають вищий вміст аміаку порівняно з первинною сировиною, що обумовлює проблему підвищеного виділення аміаку при внесенні добрив. При внесенні вироблених в біогазовому реакторі добрив звичайним способом (розкидачем з тарілчастим апаратом) втрати аміаку на 85% більші, ніж при їх локальному внесенні штанговим шланговим розкидачем безпосередньо на ґрунт. [11 с.9]
Використання альтернативних джерел енергії в сільській місцевості дозволяє істотно здешевіти процес агропромислового виробництва.
В результаті вищеописаного можна сказати що, безумовно, раціональне використовування природно – ресурсного потенціалу і своєчасне його відновлювання, використання нових, екологічних та ресурсозберігаючих технологій, підтримки виробництва державою, національної свідомості кожного громаднина, який думає і дбає за майбутнє своєї країни все це є - позитивними факторами ресурсозбереження, що впливають на підвищення рівня виробництва в Україні.
На сьогодні в Україні в основному сформовано правову базу природокористування. Вона виходить з визнання вартості та ціни різного роду природних ресурсів, регулює платність природокористування на основі рентних відносин. Але існуюча правова база, що регулює природокористування потребує подальшого удосконалення. Не менш важливими є суворе дотримання чинного законодавства в цій сфері.
Основна задача на сьогодні – це питання комплексного та ефективного використання ресурсів в народному господарстві та збереження їх для наступних поколінь. Тут можна визначити основні напрямки державної стратегії раціонального природокористування:
· постійний контроль за дотриманням надрокористувачами проектів розробки та технологічних схем при розробці родовищ корисних копалин;
· розвиток заповідної справи та збереження біорізноманіття, розширення існуючих і створення нових природно-заповідних об’єктів;
· державне фінансування діяльності по лімітування, розміщенню та знешкодженню відходів;
· запобігання забруднення річок, озер, водосховищ, та ін. гідрологічних об’єктів і підтримка їх сприятливого гідрологічного стану;
· втілення сучасних технологій ведення лісового господарства та лісоексплуатації, відтворення корінних деревостанів і корінних фауністичних комплексів;
· впровадження еколого-економічних важелів раціонального використання природних ресурсів та формування екологічних фондів для фінансування природоохоронної діяльності;
Якщо оцінювати природно ресурсний потенціал з економічної точки зору, йому немає ціни, те що він в собі має – безцінне ! Економічний розвиток нашої країни неможливий без раціонального використовування природних ресурсів, без розкриття дійсного великого потенціалу природи.
Треба с любов’ю ставитись до того що нас оточує, не забувати що ми частина природи. Якщо ми захистимо природу то й вона захистить нас, дасть нам тепло, дах над головою, хліба на столі, добру погоду, відпочинок на своєму лоні, затишок та спокій, добру надію на завтрашній день. Отож давайте використовувати природу на добрі справи і не кривдити її.
Додатки
Таблиця №1
Питомі витрати енергоресурсів на окремі види продукції (робіт)
| Паливо в умовному обчисленні, кг | Теплоенергія, Мкал | Електроенергія, кВт-год | ||||
| 2005 | 2006 | 2005 | 2006 | 2005 | 2006 | |
| Відпуск електроенергії, виробленої ТЕЦ загального користування, тис.кВт-год | 304,7 | 309,3 | - | - | - | - |
| Відпуск електроенергії, виробленої ТЕЦ-блокстанціями, тис.кВт-год. | 367,6 | 378,5 | 997,0 | 997,0 | - | - |
| Відпуск електроенергії, виробленої ТЕЦ не підєднаними до енергосистеми, тис.кВт-год. | 238,4 | 212,1 | - | - | - | - |
| Відпуск електроенергії, виробленої тепловими електростанціями загального користування, крім ТЕЦ, тис.кВт-год. | 400,6 | 397,6 | - | - | - | - |
| Відпуск електроенергії, виробленої тепловими електростанціями, не підєднаними до енергосистеми, крім ТЕЦ, тис.кВт-год. | 206,7 | 193,8 | - | - | - | - |
| Відпуск електроенергії, виробленої електростанціями, Гкал | 170,9 | 170,5 | - | - | - | - |
| Відпуск тепло енергії, виробленої котельнями, Гкал | 165,2 | 164,8 | - | - | 29,8 | 29,6 |
| Видобуток нафти сирої, т | 13,0 | 12,7 | 41,7 | 38,6 | 84,5 | 81,0 |
| Первинна переробка нафти, т | 31,1 | 32,9 | 75,8 | 86,3 | 21,6 | 24,2 |
| Видобуток вугілля кам’яного неагломерованого, т | - | - | 40,3 | 43,1 | 84,8 | 92,9 |
| Видобуток вугілля бурого(лігніту) неагломерованого, т | - | - | 53,8 | 32,0 | 78,2 | 59,6 |
| Виробництво брикетів, окатишів та аналогічних твердого палива з вугілля бурого (лігніту), т | - | - | 1950,4 | 2119,3 | 142,7 | 177,7 |
| Видобуток руд і концентратів залізних неагламерованих, т | - | - | - | - | 109,5 | 106,6 |
| Видобуток руд і концентратів залізних агломерованих, крім піриту випаленого,т | - | - | - | - | 40,0 | 67,4 |
| Виробництво чавуну перебного у шушках, болванках або у формах первинних інших, т | 628,9 | 625,9 | 49,1 | 49,4 | 13,1 | 12,5 |
| Виробництво чавуну ливарного, т | 637,0 | 626,1 | 60,9 | 65,0 | 203,8 | 253,2 |
| Виробництво сталі вуглецевої мартенівської для лиття, т | 64,4 | 67,4 | - | - | 28,7 | 28,1 |
| Виробництво зливків з сталі мартенівської вуглецевої, т | 115,6 | 108,3 | 28,8 | 25,6 | 16,8 | 15,0 |
| Виробництво сталі киснево- конвертерної для лиття,т | 0,9 | 0,8 | - | - | 35,4 | 34,0 |
| Виробництво зливків з сталі киснево- конвертерної вуглецевої, т | 2,9 | 2,4 | 15,1 | 13,6 | 30,0 | 28,0 |
Таблиця №2