Литовський ринок. Міцний економічний розвиток, нове покоління споживачів і легкодоступні споживчі кредити забезпечили стрімке підвищення споживчих витрат і обороти продажів за останні роки. Проте, високий рівень інфляції, що підвищується вартість позик, призводять до закінчення первісної фази росту, у той час, як ринок продажів Литви вступає у фазу свого високого розвитку.
Сьогодні Литва нараховує 25 торгових центрів, розташованих на площі більшої за 57 000 кв. м (0,17 кв. м на душу населення). До кінця 2008 року це число збільшується через зведення Panorama mall у Вільнюсі (50 000 кв. м.) і торгового центра BIG II (22 000 кв.м.) у Клайпеді. Крім того, на території держави в найближчому майбутньому очікується здійснення десяти нових проектів (включаючи розширення вже існуючих торгових центрів), що додасть ще 302 000 кв. м. торгової площі.
На відміну від Латвії й Естонії, девелопери литовського ринку нерухомості виявляють активність не тільки в столиці, але й у містах другорядного значення - Каунасі, Шауляе і Паневежисе. Цікаво, що ринок деяких торгових площ у цих містах досягає насичення швидше, ніж ринок торгових площ Вільнюса.
Галузь харчування формують близько 120 великих підприємств. У республіці існують 8 великих м’ясопереробних комбінатів, які поставляють продукцію не тільки на внутрішній ринок, але й у республіки СНД.
Молочна промисловість представлена 5 великими молочними комбінатами. Широко відомі литовські сири, що останнім часом усе частіше з’являються в магазинах Москви і С-Петербурга.
Основні рибопереробні підприємства знаходяться в Клайпеді. Вони роблять рибні консерви, копчену і солену рибу, кулінарні вироби.
В литовській кухні багато страв з овочів, грибів і молочних продуктів. Як і в кожній із країн, що має вихід до Балтики, у Литві популярні страви з риби. Із алкогольних напоїв користуються попитом настойки, лікери, наливки, бренди і бальзами - їх роблять тільки з натуральних компонентів. Дуже популярні настойки з трав.. Тутешнє пиво відоме за межами країни — це «Швянтурис», «Рагутис», «Утяне» і «Таурас». В кожному литовському ресторані є свої фірмові страви і напої.
При цілком приватному готельному секторі і туристичній інфраструктурі Литва перетворює туризм в ефективний спосіб заробляння і створення яскравого PR своїй країні.
Литва — прекрасне місце для спокійного сімейного відпочинку. Більшості тутешніх пляжів було привласнено «блакитний прапор». Місцеві бальнеологічні центри відомі в усьому світі, а мальовничі ландшафти: густі соснові ліси, численні озера в сполученні з порівняно низьким цінами - сприяють усе більшої популяризації цього напрямку серед вітчизняних туристів.
Бурхливий ріст туризму, стрімкий розвиток інфраструктури залучає серйозних інвесторів. Наприклад, компанію Bouygues Batiment International, що належить французькому концерну по будівництву і нерухомості Bouygues. Компанія спеціалізується на будівництві будинків, дорогих готелів, торгових центрів, лікарень і т.д.
Останнім часом швидко розширюється інфраструктура послуг. У Литві відкрилося багато нових готелів, особливо у Вільнюсі. В даний час у країні працюють по одному чи більше готелей іноземних готельних мереж – “Radisson SAS”, “Scandic Hotels”, “Le Meridien”, “Novotel”, “Best Western”, “Relais&Chateaux”, “Holiday Inn”, “Summit hotels & Resorts”. Розширюються і литовські готельні мережі – “Centrum”, “Baltpark”, “Europa”.
Низько-бюджетні авіакомпанії Wizz Ai і Ryanair починають літати у Варшаву, Париж, Ліверпул, Дортмунд, Малме-Копенгаген, Лондон і Стокгольм. Компанія Wizz Air стала лідером на цьому сегменті ринку в Польщі й Угорщині. Її нові літаки Airbus A 320 уже з'єднують 17 аеропортів.
5. Участь Литви у внутрішньодержавному територіальному поділі праці та економічних зв’язках
Хоча з вступом Литви в Євросоюз жителі країни на європейському ринку праці є одними із най мобільних, але усередині країни цим похвалитися не можна. Усе ще є чимало людей працездатного віку, що у силу різних причин не зважуються шукати роботу в інших місцях Литви, чи не хочуть рушати з насидженого місця. Але ж велика мобільність робочої сили при недостачі її в країні могла б зм'якшити і проблеми роботодавців у забезпеченні потрібними працівниками.
Можливість працевлаштування частини людей обмежує незручності графіків суспільного транспорту, тому багато часу іде на дорогу з роботи і на роботу, а також велика різниця цін на житло і заробітну плату. У деяких місцях країни усе більшою проблемою стає надання суспільних послуг, тому що не вистачає фахівців охорони здоров'я, ветеринарії, установ освіти й інших фахівців, а це позначається на розвитку цих територій.
Усе ще мається багато людей працездатного віку, у яких дорога на роботу віднімає багато часу, крім того, вони змушені витрачати на це значну частину зарплати, Якби частина витрат компенсувалася, люди сміливіше влаштовувалися на роботу удалині від будинку.
Уряд схвалив програму стимулювання міграції робочої сили усередині країни і план її здійснення на 2008-2010 р. Основна мета цієї програми - стимулювати територіальну мобільність жителів країни з метою підвищення зайнятості населення, поліпшувати сполучуваність попиту та пропозиції і забезпечення роботодавців належними працівниками. В одних районах не вистачає працівників визначених спеціальностей, а в інші відчувається їхній надлишок. Ці вільні робочі місця можна було б заповнити за рахунок більшої територіальної мобільності жителів. Разом з тим збільшилася б і зайнятість людей.
Пропонується підготувати правові акти, що активізують територіальну мобільність безробітних у пошуках роботи, а також установити для працівників визначених професій транспортні пільги на проїзд на роботу в обидва кінці. Це стосувалося б тих випадків, коли важко задовольнити потреба в таких працівниках, а також надати пільги по чи придбанню оренди житла тим, у кого недостатні доходи і хто хотів би перемінити місце проживання й улаштуватися там, де більше можливостей знайти придатну роботу.
За даними Литовської біржі праці, у великих містах 5-ти повітів (Каунаському, Клайпедському, Шяуляйському, Утянському і Вільнюському) число вільних робочих місць перевищувало чисельність людей, що шукають таку роботу. Однак на деяких територіальних ринках у цих же повітах – зворотна ситуація. Наприклад, у Расейняй (Каунаський повіт) пропозиція робочої сили перевищувало попит на неї в 1,9 рази, у Скуодасе і Шилуте (Клайпедський повіт) – відповідно в 2 і 2,4 рази, у Кяльме (Шяуляйський повіт) – у 3 рази, а в Шальчининкай (Вільнюський повіт) – у 2,1 рази. Заходи програми пропонується реалізувати в 2008-2010 роках.
Показник на 1000 жителів річної кількості осіб, що мають вище університетське утворення, є одним з найвищих у регіоні. Витрати праці є одними з найнижчих. Середня заробітна плата в Литві налічує 420 євро.
У 2006 р. жінки, обрані в ради самокерувань у Литві, складали 22% всіх обраних, а частина обраних у Сейм представниць прекрасної статі. У чотирнадцятому кабінеті міністрів майже третина посад міністрів, віце-міністрів, держсекретарів міністерств займали жінки. У тому ж 2006 р. рівень зайнятості жінок у Литві складав 62,2%, чоловіків — 67,9, а в державах ЄС — відповідно 58,3 і 72,5%. На початок 2007-2008 навчального року в університетах і колегіях дівчата складали 60% студентів..
Не існує суворого територіального ринку праці, де місцеві жителі працюють тільки на підприємствах, що знаходяться на даній території, а територіальні біржі праці обслуговують тільки жителів і підприємства конкретної території. Безробітні шукають роботу і працевлаштовуються незалежно від границь округів і самокерувань. У ході досліджень виявилися територіально-структурні розходження між попитом та пропозицією роботи. У визначених місцевостях, де кількість вільних робочих місць перевищує кількість шукаючих роботу, існує надлишок робочих місць для представників деяких професій. Територіальні розходження рівня безробіття і попиту та пропозиції на роботу показують, що керівництво не може заповнювати вільні робочі місця, незважаючи на наявність людських ресурсів.
У 2007 р. у п'ятьох окружних (Каунаському, Клайпедському, Шяуляйському, Утянському і Вільнюському) центрах кількість зареєстрованих вільних робочих місць перевищувало кількість шукаючих роботу людей, здатних їх зайняти. Але в деяких самокеруваннях спостерігається протилежне положення. Наприклад, у Расейнском районному самоврядуванні (Каунаський округ) пропозиція перевищує попит на роботу в 1,9 рази, у Скуодасском і Шилутском районних самокеруваннях (Клайпедский округ) - відповідно в 2 і 2,4 рази, у Шальчининкском районному самоврядуванні (Вільнюський округ) - у 2,1 рази.