Смекни!
smekni.com

Географічка характеристика Корецького району Рівненської області (стр. 2 из 2)

В основі композиції її плану лежить типова для волинського культового будівництва трьохчастинна структура з дещо розширеною та підвищеною середньою, або центральною частиною. В 1844 році в храмі було встановлено іконостас, а в 1860 р. - горішнє місце і жертовник.

Біля Миколаївської церкви знаходиться добре збережений малий палац Ю. Чарторийського, збудований ним в 1788 році з наміром надати цій будові світського характеру на противагу просторово ізольованому розташуванню старого замку. Широкий покатий партер об'єднає двоповерхову будівлю з головною вулицею Корця. Навпроти малого палацу видно будівлю келій Воскресенського монастиря.

Є непідтверджені документально свідчення, що в 1064 році ігумен Києво-Печерського монастиря Варлаам заклав на цьому місці жіночий монастир Благовіщення Пресвятої Богородиці, який був зруйнований татарами в 1242 році.

Вони збудовані в 1764-1767 р. в стилі пізнього бароко. Належали колишньому Воскресенському монастирю отців василіан. Споруда зараз реставрується за участі Свято-Троїцького монастиря. На лівому березі р. Корчик, на невеличкому підвищенні розмістився приходський костел св. Антонія.

Костел на цьому місці був заснований князями Корецькими ще в 1533 році. В 1706 році споруду було оздоблено декором в стилі бароко, а в 1916 році повністю перебудовано.

В південній частині розміщений вхід і дзвіниця з арками для дзвонів. Костел орієнтований алтарною частиною на захід. Основний об’єм доповнений часовнею, покритою куполом. Нині діючий.

Найбільшим архітектурним ансамблем м. Корця є жіночий Свято-Троїцький монастир. Він задумувався в 1620 році як францисканський кляштор.

Як вiдзначалось вище в 1831 р. через польське антиросійське повстання будівлю у католиків було вилучено й передано православній громаді.

В 1863 році тут заснували жіночий православний монастир, який без перерв діє до сьогодні. Підпорядкований безпосередньо Московському Патріарху.

Ансамбль складається з Троїцької церкви, Теплої (літньої) церкви Іоанна Предтечі, келій і Надбрамної дзвіниці. Трохи далі в сторону Києва біля дороги видніється дерев'яна церква св. Георгія. Вона знаходиться на території центрального міського кладовища. Дата побудови не з’ясована. Відомо, що поновлена вона була в 1877 році.

2. Села Корецького району

Березівка (до 1957 року-Мала Харуча). Перша згадка - 1623 рік. Площа - 121,8 га. Населення - прибл.225 чол. Кількість дворів - 102. На території села є ЗОШ І ступеня., ФАП., Українська православна церква св. Параскеви, Село підпорядковане Іванівській сільській раді.

Богданівка. Перша згадка - 1584 р. Площа-171,6 га. Населення - прибл.591 чол. Кількість дворів - 233. Підпорядковане Бриківській сільській раді. В селі діє загальноосвітня школа І-ІІ ступеня, публічно-шкільна бібліотека та фельдшерсько-акушерський пункт.д.іє церква св. Параскеви (УПЦ). Поблизу села - курган ІІІ-ІІ тис. до н. е.

Бокшин. Перша згадка - 1577 р. Площа - 99,1 га. Населення - бл.78 чол. Кількість дворів - 102. Підпорядковане Світанківській сільській раді. На території села знаходиться Українська православна церква св. Параскеви.

Бранів. Перша згадка - 1855 рік. Площа - 55,4 га. Населення - бл.103 чол. Кількість дворів - 55. На території знаходиться фельдшерсько-акушерський пункт, українська православна церква св. Михайла.

Бриків (центр сільської ради). Перша згадка - 1577 р. Площа - 146,4 га. Населення - бл.484 чол. Кількість дворів - 178. На території села є загальноосвітня школа І-ІІ ст., публічно-шкільна бібліотека, клуб, ФАП. Діє Українська православна церква св. Параскеви.

Велика Клецька (центр сільської ради). Перша згадка - 1629 р. В селі знайдено предмети епохи неоліту.

За 3 кілометри на захід села та на сході села є кургани. 1910 р. - відкрито церковно-приходську школу, в якій навчалося 30 дітей.

Площа-354 га. Населення - бл.60чол. Дворів-265.

Заклади соціальної сфери: ЗОШ І-ІІІ ступенів, клуб, публічно-шкільна бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, стоматологічний кабінет.

На території села є УПЦ св. Дмитра.

Великі Межиричі (до 1965 року - Межиричі) - центр сільської Ради. Перша згадка - 1544 рік. Площа населеного пункту - 583,7 га. Кількість населення - бл. 2071чол. Кількість дворів - 751. З ХУІ до поч. ХХ ст. Межиричі були містом.1793 - 1800 роки - в містечку закладений перший на Волині Ботанічний сад.

Замок (мур) 1550-1780 рр. вул.Б. Хмельницького
Костел Св. Антонiя (мур) 1533-1916 рр. вул. Костельна
Троїцький монастир (мур) 17-19 ст. вул. Київська, 56
Троїцький собор (мур) 1620-1880 рр. вул. Київська, 56
Корпус келiй (мур) 1620-1880 рр. вул. Київська, 56
Тепла церква Iоанна Предтечi (мур) 1890 р. вул. Київська, 56
Дзвiниця (мур) 1905 р. вул. Київська, 56
Миколаївська церква (мур) 1834 р. вул.Б. Хмельницького
Келiї монастиря францисканiв (мур) 1754-1767 рр. вул. Монастирська
с. Великі Межирічі
Костел Св. Антонiя (мур) 1702-1725 рр.
Садиба графiв Стецьких (мур) 18 ст.
Палац (мур) 1789 р.
Флiгелi (мур) 1789 р.
Петропавлiвська церква (дер) 1733-1848 рр.
Покровська церква (дер) 18 ст. с. Світанок

3. Географічна класифікація

Географічна класифікація опирається на факт географічного сусідства народів і відбиває спільний характер їхнього проживання в межах якийсь, найчастіше великої території.

Єдиною прийнятою у всіх країнах світу географічною класифікацією є так звана "континентальна" класифікація:

народи Австралії й Океанії;

народи Азії;

народи Америки;

народи Африки;

народи Європи.

Географічна класифікація ґрунтується на тому об'єктивному, безсумнівному факті, що етноси розселені в певних частинах ойкумени й зони їхнього розселення перебувають у межах регіонів, відомих за географічними даними.

Користуючись матеріалами різних розділів географічної науки, можна в межах великих регіонів розглядати етноси по певних кліматичних або ландшафтних областях і одержати уявлення про фізико-географічне середовище їхнього перебування. Зазначені обставини, цінні самі по собі й тим, що відбивають як загальні, так і часткові моменти, для характеристики етносів, однак, дають лише первинну схему.

Із цієї причини географічна класифікація, зручна на початковому етапі вивчення етнічної картини світу, повинна доповнюватися іншими класифікаціями, тому що не може відповістити на запитання, чому в подібних за ландшафтом й клімату областях Старого й Нового Світу живуть різні етноси.

Або чому великі регіони типу Азії, Америки, Африки багатоетнічні і як у такому різноманітті виділяти родинні й неспоріднені етноси, тобто як їх систематизувати?

Список використаної літератури

1. Гуссейн-Заде С.М., Тикунов В.С. Состояние, проблемы и перспективы классификации в географии. В кн.: Классификация в современной науке. - Новосибирск, Наука, Сибирское отд., 1989. - С.119-129.

2. Пам’ятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. - К., 1986. - Т.4. - С.161-162.

3. Tикунов В.С. Классификации в географии: ренессанс или увядание? (Опыт формальных классификаций). - Москва-Смоленск: Изд-во СГУ, 1997. - 367 с.