Географія Фастівського району (стр. 4 из 15)
Як зазначалось вище, 5256 га земель сільськогосподарського призначення не передані у власність і не надані у постійне користування і в даний час перебувають у запасі. Ці землі підлягають в подальшому перерозподілі за цільовим призначенням.
2.2.1. Тенденції розвитку землекористування сільськогосподарських підприємствПроцес реформування відносин власності в сільськогосподарських підприємствах значно вплинув на їх організаційно-правові і організаційно-господарські форми та змінив земельні відносини. В результаті цього суттєво збільшилось число сільськогосподарських підприємств. До 1991 року основними землекористувачами були колгоспи і радгоспи у кількості 16 (табл.2.2.).
Таблиця 2.2.
Розподіл земель району по колгоспам (радгоспам) станом на 1980 рік
| № | Назва колгоспу (радгоспу) | Центр підпорядкування |
| 1 | радг. Унавський | м. Фастів |
| 2 | радг. Фастівський | м. Фастів |
| 3 | зоотехн. госп. Росія | м. Фастів |
| 4 | Комуніст | с. Вел.Мотовилівка |
| 5 | Рассвєт | с. Вел. Мотовилівка |
| 6 | Сніцера | с. Триліси |
| 7 | Шлях до комунізму | с. Триліси |
| 8 | Жовтень | с. Яхни |
| 9 | Нове життя | с. Малополовецьке |
| 10 | Більшовик | с. Дмитрівка |
| 11 | Заповіт Ілліча | с. Фастівець |
| 12 | Леніна | с. Дідівщина |
| 13 | Україна | с. Ставки |
| 14 | Ілліча | с. Вел. Гуляки |
| 15 | Кірова | с. Дорогинка |
| 16 | радг. Кожанський | смт. Кожанка |
У процесі реформування земельних відносин вже в 1995 році колгоспи було реорганізовано в колективні сільськогосподарські підприємства на основі колективної власності на землю.
Паювання земель створило правові й організаційні передумови для здійснення реструктуризації колективних сільськогосподарських підприємств шляхом створення на їх основі сільськогосподарських формувань ринкового типу, виробнича діяльність яких базується на приватній власності на землю.В процесі реформування аграрного сектора економіки створено 52 сільськогосподарських підприємств ринкового типу, з них 22 товариства з обмеженою відповідальністю, 9 приватних та приватно-орендних підприємства, 2 акціонерних товариства, 10 фермерських господарств та 9 інших суб’єктів господарювання (табл. 2.3.).
Із загальної площі земельних угідь основних сільськогосподарських товаровиробників 81,2% (33946,4 га) використовують недержавні сільськогосподарські підприємства, 18,8% (7859,0 га) - державні.
За період з 1995 по 2002 роки кількість недержавних сільськогосподарських підприємств виросла з 24 до 28, в той же час кількість державних сільськогосподарських підприємств не змінилася. За цей же період значно зменшились розміри недержавних сільськогосподарських підприємств. Так, в 1995 році середній розмір недержавного сільськогосподарського підприємства складав 4147 га, а на початок 2002 року – 719 га. Це пов'язано з м, що на території колишніх колективних сільськогосподарських підприємств утворилися нові агроформування, землекористування, які сформувалися на землях, що перебувають в приватній власності їх засновників, а також за рахунок оренди земельних часток ( паїв).
Паювання земель створило правові й організаційні передумови для здійснення реструктуризації колективних сільгосппідприємств шляхом створення на їх основі сілськогосподарських формувань ринкового типу, виробнича діяльність яких базується на приватній власності на землю.
Таблиця 2.3.Кількість недержавних сільськогосподарських товаровиробників станом на 1.01.2006 р.
| Назва сільських (селищних) рад | Зареєстровано агроформувань, всього | Селянські господарства (в т.ч. із спільним використанням землі) без набуття юридичної особи | Всього сільськогоспо-дарських товаровиробників |
| Бортниківська | 1 | 13 | 1 |
| Великогуляківська | 3 | - | 2 |
| Великоснітинська | - | - | - |
| Веприцька | 6 | - | 6 |
| Волицька | 2 | 2 | 1 |
| Дідівщинська | 2 | 30 | 2 |
| Дмитрівська | 4 | 5 | 3 |
| Дорогинська | 4 | 25 | 2 |
| Кищинська | 1 | 1 | 1 |
| Малополовицька | 5 | - | 4 |
| Малоснітинська | 3 | - | 3 |
| Мотовило-Слобідська | 2 | 2 | 2 |
| Оленівська | - | - | - |
| Паляниченська | 1 | - | 1 |
| Пилипівська | 3 | 14 | 2 |
| Пришивальницька | 3 | - | 1 |
| Скригалівська | 1 | - | - |
| Томашівська | 1 | 23 | 1 |
| Триліська | 3 | 1 | 1 |
| Фастівецька | 1 | - | 1 |
| Червоненська | 2 | 4 | 2 |
| Червономотовилівська | 2 | 1 | 2 |
| Яхнівська | 2 | - | 2 |
| Борівська селищна | - | - | - |
| Кожанська селищна | - | - | - |
| Всього: | 52 | 121 | 40 |
2.2.2. Тенденції розвитку землекористування громадянРеалізуючи вимоги проголошеного ще у 1994 році Президентом України курсу на дококорінну зміну соціально-економічних відносин в агропромисловому комплексі, сердцевиною якого є теза, що земля повинна належати тим, хто її обробляє, впродовж цих років вживалися відповідні заходи, а нині процес здійснення фундаментальних перетворень у сільському господарстві вступив у завершальну фазу. Цьому, як відомо, передувало проведення не менш важливих заходів, спрямованих на формування земельних відносин ринкового типу. Зокрема, започатковано процес формування недержавних сільськогосподарських підприємств на основі приватної власності, селянських (фермерських) господарств, розширено землекористування особисіих селянських господарств населення, насамперед селян.
В результаті паювання земель в Фастівському районі 9499 громадян отримали право на земельну частку (пай). 2215 власники сертифікатів або 23% оформили державними актами право приватної власності на землю, з них 121 ведуть господарство самостійно. В районі зареєстровано нотаріально посвідчених 982 переходи права на земельну частку (пай), з них 22 дарування, решта 958 - переходів права по спадщині, 2 – продано.
Одним із незаперечних досягнень земельної реформи є запровадження оренди землі. Відповідно до Указу Президента України від 3 грудня 1999 року "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки " у 2002 році договори на оренду земельних часток ( паїв ) уклали 8783 власники сертифікатів на право на земельну частку ( пай ) , що становить 92,5% від загальної кількості власників земельних часток ( паїв ), більшість з них (5470 чол. або 57.5 %) пенсіонери, що дає їм можливість отримати крім оплати праці або пенсій, орендну плату за свої земельні частки (паї). Для селян - пенсіонерів це вагомий фактор їхнього соціального захисту.
Із загальної кількості договорів оренди більше половини (57%) укладено з сільськогосподарськими товариствами з обмеженою відповідальністю. Договори оренди Укладено в основному строком більше 3 років.На території Фастівського району власниками і користувачами землі є 75749 громадян, у власності і користуванні яких знаходиться 17361,9 га земель, потреби яких повністю задоволені у ділянках для особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, а також земельними ділянками для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд.
Особисте підсобне господарство ведуть 15473 громадяни на площі 3976,6 га, середній розмір одного господарства 0,26 га.
Присадибну ділянку, середній розмір якої 0,22 га, мають 22683 громадяни. Для колективного садівництва 16384 громадянам виділено 1497,4 га, а для колективного городництва - 2269 громадян отримали 315,2 га, середній розмір однієї ділянки відповідно 0,09 і 0,14 га.
Для сінокосіння та випасання худоби громадяни використовують 758,7 га або 4,4 % всіх земель, що знаходяться у їх власності і користуванні.
Із земельною реформою пов'язано становлення фермерства. Фермерські господарства як форма господарювання на основі приватної власності на землю підтверджують правильність одного з головних принципів земельної реформи – створення умов для рівноправного розвитку цих форм господарювання.
2.2.3. Стан меліорованих земель
Меліоровані землі фактично є страховим фондом держави. Від ефективності їх використання та збереження залежить економічна, екологічна та соціальна стабільність в країні.
Внаслідок економічної кризи, якою охоплені всі галузі суспільного виробництва, суттєво знизилася ефективність використання меліорованих земель та їх роль у продовольчому забезпеченні держави. Більше того, внаслідок різкого скорочення обсягів фінансування в галузі меліорації земель з'явилися загрозливі тенденції. Насамперед це швидкі темпи морального і фізичного старіння гідромеліоративних систем та об'єктів, вихід з ладу основних меліоративних фондів та погіршення технічного стану меліоративної мережі. Експлікація зрошуваних земель в межах району наведена в табл. 2.4.