Географія Фастівського району (стр. 5 из 15)

Таблиця 2.4.

Експлікація зрошуваних земель

Назва сільських рад, господарств	Загальна площа, га	Сільськогосподарські угіддя				Примітка
		Рілля, га	Багаторіч-ні насад-ження, га	Сіно-жаті, га	Пасови-ща, га
1. Великоснітинська сільська рада
НДГ „Великоснітинське”	453,0	453,0	-	-	-	підлягає списанню
Разом	453,0	453,0	-	-	-

Площа осушених земель району за даними земельного обліку станом на 01.01.2002 р. складає672,0 га, в т.ч. сільськогосподарських угідь – 606,0 га. Зрошуваних земель 453,0 га, в т.ч. сільськогосподарських угідь – 453,0 га.

На протязі довготривалого часу поливні землі, як зрошувані не використовувалися, так як практично вся дощувальна техніка відпрацювала свій амортизаційний термін та була списана, розподільча мережа та гідроспоруди потребують капітально-відновлювальних робіт. Керуючись матеріалами обстеження зрошувальної системи та виходячи з того, що для відновлення її роботи необхідно провести комплексну реконструкцію із застосуванням нової дощувальної техніки, що потребує великих капітальних затрат, доцільно вирішити питання про списання системи, як такої, що відпрацювала свій ресурс, а землі перевести в богарні.

В Фастівському районі експлуатуються 1 міжгосподарська осушувальна система – р. Унава та внутрішньогосподарська – р. Ірпінь.

При обстеженні меліоративних систем встановлено, що на осушених землях в Фастівському районі більше 10 років незадовільно проводилися вкрай необхідні агромеліоративні заходи (планування земель, глибоке розпушування, тощо). Понад 20% меліоративних каналів заросли чагарниками та замулилися. Незадовільний технічний стан господарських осушувальних систем призводить до неспроможності виконання ними своєї основної функції – відведення надлишкових вод, а їх руйнування створює екологічну та техногенну небезпеку. Під час паводків збільшуються зони і терміни затоплення земельних угідь. Через незадовільний технічний стан меліоративної мережі в посушливі роки не на всій площі використовуються за призначенням системи двосторонньої дії. Енергетичне обладнання польдерних насосних станцій відпрацювало нормативний термін і потребує капітального ремонту та заміни. Експлікація осушуваних земель наведена в табл. 2.5.

Вивчивши та проаналізувавши матеріали інвентаризації меліоративних систем, звіти Ірпінського експлуатаційного управління меліоративних систем і Фастівського районного відділу земельних ресурсів, а також акти щорічного обстеження технічного стану систем, пропонується списати основні меліоративні фонди, а землі перевести в богарні всього на площі 514,.8га, а саме:

- пропонується списати осушувальну систему р. Унава на площі 514,8 га, в т.ч.: це території Томашівської сільської ради на площі 92,0 га, Малоснітинської сільської ради на площі 40,0 га, Червономотовилівської сільської ради на площі 192,0 га, Дорогинської сільської ради на площі 8 га та фермерського господарства "Берізка" на площі 6,0 га, де більше ніж 70% вийшли з ладу канали, гідротехнічні системи.

Разом з тим для підвищення технічного рівня систем необхідно провести реконструкцію 157,2 га.

Таблиця 2.5.

Експлікація осушуваних земель

Назва сільських рад, господарств	Загальна площа, га	Сільськогосподарські угіддя			Інші, га	Примітка
		Рілля, га	Сіножаті, га	Пасовища, га
1. Червономотови-лівська сільська рада
Землі запасу	192,0	-	44,0	107,0	41,0	потребує списання
2. Дорогинська сільська рада
Землі запасу	157,2	141,1	-	-	16,1	потребує реконст-рукції
Землі запасу	184,8	165,9	1,0	12,0	5,9	потребує списання
СФГ „Берізка”	6,0	6,0	-	-	-	потребує списання
Разом	348,0	313,0	1,0	12,0	22,0
3. Томашівська сільська рада
Землі запасу	92,0	28,0	11,0	51,0	2,0	потребує списання
4. Малоснітинська сільська рада
Землі запасу	40,0	23,0	15,0	1,0	1,0	потребує списання
Разом по району	672,0	364,0	71,0	171,0	66,0

Для потреб експлуатації та захисту від забруднення, пошкодження і руйнування магістральних, міжгосподарських та інших каналів на зрошувальних і осушувальних системах, гідротехнічних та гідрометричних споруд, а також водойм і гребель на річках встановлюються відведення з особливим режимом користування.

Земельні ділянки в межах смуг відведення надаються органам водного господарства для спеціальних потреб і можуть використовуватися ними для

створення водоохоронних лісонасаджень, берегоукріплюючих та протиерозійних гідротехнічних споруд.

Аналіз сучасного технічного та меліоративного стану осушувальних систем показує, що для розв'язання накопичених протягом тривалого часу проблем необхідні кошти, основним джерелом яких залишаються державний і місцевий бюджети та кошти підприємств усіх форм власності.

Урожайність на меліорованих землях тісно пов'язана з використанням комплексу меліоративних заходів (вапнування, глибоке розпушування земель у зоні Полісся). Застосування органічних та мінеральних добрив нині зведено нанівець. Ці та інші тенденціїпризвели до виникнення цілого комплексу проблем, розв'язання яких неможливе без державної підтримки, зокрема шляхом реалізації комплексу заходів:

- забезпечення сталого та надійного функціонування наявних меліоративних систем;

- зниження енерго- та матеріалоємності меліоративних систем;

- підвищення ефективності використання меліорованих земель;

- поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушуваних сільськогосподарських угідь;

- кадрове, науково-технічне та нормативно-правове забезпечення функціонування галузі;

- впровадження механізму державної підтримки, регулювання економічних та правових взаємовідносин у галузі меліорації земель як складової частини державної аграрної політики.

Розв'язання цих проблем повинно узгоджуватися з перспективою розвитку галузі, економічнимиможливостями держави, врахування нагромадженого вітчизняного та зарубіжного досвіду.

2.2.4 Оцінка якісного стану сільськогосподарських угідь та розвитку деградаційних процесів

Деградаційні грунтові процеси - це процеси, які погіршують властивості ґрунтів і обмежують їх родючість. Вони розділяються на природні, природно-антропогенні і власне антропогенні. Оскільки провести розмежування природних і антропогенних ґрунтових процесів що, то оцінку природних і природно-антропогенних деградаційних процесів складно, ми будемо здійснювати їх оцінку спільно. При оцінці та обліку деградаційних процесів використовуються два показники: 1 – ступінь деградації ґрунтів, 2 – відсоток участі деградованих ґрунтів у грунтовому покриві (оцінка територіального прояву деградаційних процесів).

Стан земель сільськогосподарського призначення в останні десятиліття істотно погіршився і набув загрозливого характеру. В першу чергу це стосується ґрунтового покриву, який в значній мірі втратив присутні йому властивості саморегуляції.

Відмінності в горизонтальному та вертикальному розчленуванні різних частин Фастівського району визначили розподіл орних земель за крутістю схилів (табл. 2.6.). Переважають кути нахилу орних схилів до 2° - їх 90,6 % від загальної площі ріллі. Найбільш небезпечні для використання орні схили з крутістю більше 3° - їх 4,9 %, а на території деяких сільських рад до 15%, що свідчить про значні, потенційні можливості для розвитку деградаційних процесів.

Табл. 2.6.

Розподіл орних земель за крутістю схилів

Розмір-ність	Всьго обстежених орних земель	У тому числі за крутістю схилів, градусів								сере-днє
		<1	1-2	2-3	3-5	5-7	7-10	10-15	>15	1,415
га	46298	35353	6554	2124	1286	526	282	173	-	-
%	100,0	76,4	14,2	4,5	2,8	1,1	0,6	0,4	-	-

Горбистий характер рельєфу, значне горизонтальне та вертикальне розчленування території, часто неглибоке залягання водотривких шарів визначили розвиток процесів ерозії, дефляції, підкислення та заболочування ґрунтів та деяких небезпечних геологічних явищ (зсувів, просідань масивів лесових порід, обвалів та ін.).

Водна тавітрова ерозія.

Водна і вітрова ерозія є найбільш серйозним фактором зниження продуктивності земельних ресурсів, деградації агроландшафтів. Вона перетворилася на надзвичайне явище сьогодення, яке безпосередньо загрожує самому існуванню ґрунту, як провідному засобу сільськогосподарського виробництва і незамінному компоненту біосфери. Це обумовлено характером сільськогосподарського використання земель, при якому створюються умови для інтенсивного розвитку ерозійних процесів. Адже для штучних агроценозів максимум проективного покриття приходиться на липень – серпень, що не співпадає з піком зливової активності (кінець травня – червень).