Географія Фастівського району (стр. 7 из 15)

Для боротьби з деградаційними процесами використовують консервацію (землі не використовуються для сільськогосподарських потреб до відновлення якості за рахунок здатності самовідновлення грунтів та меліоративних заходів), до якої включають реабілітацію (на цих землях проводять активні заходи по відновленню якості) та трансформацію (землі переводять у інше функціональне призначення, при якому вплив негативних явищ на деградовані ділянки зменшується ), що показано в табл. 2.10.

2.3. Аналіз використання та охорони земель несільськогосподарського призначення

2.3.1. Стан використання земель в межах населених пунктів

На території Фастівського району розташовано 47 сільських населених пунктів, два селища та місто Фастів. Місто Фастів є адміністративним центром району.

Адміністративними центрами сільських рад є 23 сільських населених пункти, а селищних – селища Борова та Кожанка.

До земель населених пунктів належать усі землі, що знаходяться в межах, установлених для кожного населеного пункту в порядку землеустрою і перебувають у віданні міської, селищної та сільських рад.

Таблиця 2.10.

Обсяги та напрямки консервації деградованих і малопродуктивних грунтів орних земель

Види деградації	Площа консервації		В тому числі, га
	га	% від площі ріллі по району	Реабі-літація	Трансформація
				всього	В тому числі:
				всього	Сіно-жаті	Пасо-вища	Ліс	Регене-рація
Легкий механічний склад	4071	7,9	-	4071	-	-	4071	-
Змитість	1990	3,8	1335	655	-	-	609	46
-Перезволоженість і заболоченість	57	0,1	-	57	-	-	-	57
Болотні органогенні і мінеральні осушені грунти	362	0,8	-	362	362	-	-	-
Усього земель, що підлягають консервації	6480	12,6	1335	5145	362	609	4117	57

Використання земель населених пунктів здійснюється відповідно до проектів планування забудови даного населеного пункту.

За даними державного обліку площа земель населених пунктів району станом на1.01.2002 року становить 13586 га, що складає 15% від площі району.

Межа міста, селища, села – це умовна замкнута лінія на поверхні землі, що відокремлює територію населеного пункту від інших територій. Землі в межах населених пунктів знаходяться у віданні, тобто в управлінні відповідних рад до розмежування їх на державну та комунальну власність. В межах населених пунктів розташовані земельні ділянки різного призначення, які знаходяться у власності, користуванні, оренді власників та користувачів землі. Основними землевласниками і землекористувачами в межах населених пунктів є громадяни, які використовують 73,1% всіх земель (9937 га ) і 90,7% сільськогосподарських угідь населених пунктів (9246 га).

Із загальної площі земель населених пунктів 20,9% ( 2837 га ) це землі запасу та землі, які не надані у власність та постійне користування, в основному вони представлені сільськогосподарськими угіддями 837 га, забудовані землі, зокрема під вулицями і площами (32,8%), а також лісами та болотами.

У межах населених пунктів територіальною базою для їх розвитку є землі житлової та громадської забудови, до яких належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, плану земельно - господарського устрою, іншої документації з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Громадянам за рішенням органів місцевого самоврядування можуть передаватися безплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених Земельним кодексом України.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також належні о них будівлі, споруди та прибудинкові території, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Відповідно до Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів.

За період з 1992 по 2002 роки площа населених пунктів збільшилась на 734 98 га в основному за рахунок забудованих земель (додаток 1.).

2.3.2. Землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення

Землі природно-заповідного фонду являють собою ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, естетичну, рекреадійну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).

Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної та наукової цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об'єктів, що оголошуються заказниками чи пам'ятками природи, мети і необхідного режиму охорони:

· заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загально-зоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загально-геологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні;

· пам'ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.

Сучасний природно-заповідний фонд Фастівського району складається з кількох Ландшафтних заповідників, заказників, дендропарку та інших ботанічних пам'яток природи, із яких загальнодержавне значення має тільки один, а решта - місцеве значення.

До заказників загальнодержавного значення віднесено урочище "Унава", яке знаходиться межах Фастівського лісництва і відноситься до лісового типу заказників. Його площа тановить 974 га. Статус заказника загальнодержавного значення було надано урочищу Указом Президента України від 20.08.96р. №751-96.

Територія заказника являє собою цінний масив типового для регіону листяного лісу, який має велике водоохоронне та ґрунтозахисне значення. Тут збереглися ділянки старих дубів 100-150 річного віку. Особливою цінністю цієї території є її багатий тваринний світ. В урочищі „Унава” мешкає багато видів ссавців: бобер, лисиця, заєць сірий, їжак, ласка. Серед них зустрічаються види, занесені до Червоної книги України. З птахів на гніздуванні помічені багато видів дрібних співочих птахів. А такі птахи як гніздівка звичайна, орлан-білохвіст, шуліка рудий, пугач, які водяться тут, занесені до Червоної книги України. На території заказника зустрічаються також деякі види плазунів, земноводних та безхребетних.

Урочище "Кончаки" розташоване на території Снітинського лісництва і займає площу 12 га. Його статус оголошено рішенням Київської обласної ради 16 сесії 21 скликання від 10.03.94р. і віднесено до гідрологічного типу заказників.

Територія урочища представляє собою ділянку, яка має гідрологічну цінність, оскільки розміщена в заплаві р.Ірпінь. Основні площі серед трав'яної рослинності займають угрупування осок (осока затінкова, осока парвська), зозулині черевички справжні, пальчатокорінник Фукса, зозулинець обпалений, багато видів лікарських рослин. Деякі види рослин занесено до Червоної книги України. Із тварин - п'явка медична, риба - марена дніпровська також занесені до Червоної книги України.

Заказник Кожанська балка знаходиться поблизу с. Малополовецьке і відноситься до ландшафтного типу заказників. Площа його становить 50 га. Статус заказника Кожанській балці було надано рішенням Київської обласної ради 16 сесії 21 скликання від 10.03.94р.

Заказник являє собою неглибоку балку, яка тягнеться в напрямку із заходу на схід на 1,7 – 1,9 км. Балка є яскравим елементом північної частини лісостепу. Рослинний покрив його території загалом добре збережений, досить різноманітний і типовий для даного регіону. Різнотрав'я представлене переважно лучними видами рослин.

Пам'ятками природи оголошується окремі унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне і пізнавальне значення, з метою збереження їх у природному стані.

Оголошення пам'яток природи провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'ктів у їх власників або користувачів.

На території пам'яток природи забороняється будь-яка діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного їх стану.

Власники або користувачі об'єктів, оголошених пам'ятками природи, беруть на себе Зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.