З 1992 року Казахстан є членом Організації по безпеці і співпраці в Європі (ОБСЄ) і недавно добився права в 2010 році головувати в цій впливовій міжнародній організації.
Багатовекторна зовнішня політика країни продовжена і в економічній сфері, так, наприклад, разом з нафтопроводом КТК (Каспійський трубопровідний консорціум) (2004) на захід через Росію, був побудований нафтопровід ККТ (Казахстансько-китайський Трубопровід) Кумколь — Алашанькоу на схід (2005). Казахстан бере участь і в південному нафтопроводі БТД (Баку - Тбілісі - Джейхан) на середземноморське побережжя Туреччини (2006), підтримуваного Сполученими Штатами Америки. [1]
Таким чином, зараз Казахстан — конституційна президентська республіка. Президент є главою держави і верховним головнокомандуючим. Глава уряду — прем'єр-міністр. Виконавчу владу очолює президент. Законодавчу владу здійснює двопалатний парламент, судову — Конституційний суд і система місцевих судів. У країні створена багатопартійна політична система. [10]
Оцінюючи підсумки ринкових перетворень в казахстанській економіці за роки незалежності, необхідно, перш за все, відзначити поступовий і поетапний перехід до формування казахстанської моделі стійкого соціально-економічного розвитку.
Перший етап проведення ринкових перетворень умовно можна визначити з 1992 по 1997 рік. Під час цього періоду відбувався процес переходу казахстанського суспільства від розподільної адміністративно-командної системи стосунків до ринкової, заснованої на приватній власності і конкуренції.
Другий етап розвитку казахстанської економіки почався з 1998 року після прийняття Стратегії розвитку «Казахстан–2030». З прийняттям даного документа почався творчий процес по досягненню довгострокових цілей і пріоритетів розвитку, по побудові економіки країни, що стійко розвивається.
Названі етапи становлення і розвитку Казахстану як незалежної держави відбувалися при різних соціально-економічних тенденціях.
На першому етапі соціально-економічних перетворень економіка знаходилася у стадії глибокої виробничо-фінансової кризи, що негативно позначалося на всіх напрямах розвитку і вимагало прийняття швидких, а деколи і непопулярних в товаристві рішень.
На другому етапі спостерігається тенденція високих темпів розвитку економіки, а процес перетворення суспільних стосунків вимагає глибокого опрацювання соціально-економічної політики Уряду з метою ухвалення найбільш ефективних рішень, які будуть позитивно сприйняті в суспільстві.
Спостережуване динамічне зростання економіки Республіки Казахстан, темпи якого за період 2001-2005 р.р. перевершували аналогічні параметри більшої частини країн, що здійснюють ринкові реформи, на думку експертів, був пов'язаний переважно з розширенням виробництва в секторі видобутку і експорту сировинних ресурсів, що визначило характер економічної моделі, що склалася, особливістю якої є:
· нестійкість параметрів динаміки розвитку економіки;
· домінування сировинних галузей добувного сектора економіки в структурних параметрах виробництва, освіти і використання доходів;
· істотний вплив інфляційного чинника на динаміку основних параметрів розвитку;
· залежність розвитку економіки від світової кон'юнктури цін на товари, складові основу експорту і імпорту і т.д.
У цих умовах особливою актуальністю характеризуються наукові дослідження, пов'язані з вивченням характеру спостережуваних макроекономічних тенденцій і взаємозв'язків між показниками, що визначають розвиток економіки Республіки Казахстану на кратко- і середньострокову перспективу. Основна мета таких досліджень - виявлення їх кількісних і якісних параметрів для умов реалізації існуючої стратегії розвитку, і оцінка можливостей досягнення загальних стратегічних цілей і завдань соціально-економічного розвитку Республіки Казахстан. [11]
1.3 Сучасна структура економіки Казахстану
Казахстан є аграрно-індустріальною країною. Валовий внутрішній продукт Казахстану в 2006 році досяг 77,9 млрд доларів, що складає 5120 доларів на душу населення.
Основним джерелом економічного зростання економіки є видобуток корисних копалин.
Казахстан складається з п'яти крупних економічних районів [12]:
1. Північний Казахстан — розвинені зернове господарство, видобуток залізняку і кам'яного вугілля, машинобудування, виробництво нафтопродуктів і феросплавів, енергетика.
2. Східний Казахстан — кольорова металургія, енергетика, машинобудування і лісове господарство.
3. Західний Казахстан — найбільший нафтогазовидобувний регіон, машинобудування, приладобудування, виробництво будівельних матеріалів зокрема черепашника, мела, цементу.
4. Центральний Казахстан — чорна і кольорова металургія, машинобудування, тваринництво.
5. Південний Казахстан — бавовна, рис, шерсть, зерно, фрукти, овочі, тютюн, виноград, коноплі ; розвинені кольорова металургія, приладобудування, легка і харчова промисловість, рибне і лісове господарство.
Основною продукцією, що імпортується, є машини і устаткування, засоби транспорту, прилади і автомати, хімічна продукція, паливо мінеральне, продовольчі товари, готові вироби і товари народного вжитку.
Продукція машинобудування в загальному обсязі промислового виробництва республіки складає біля 8 %.
Казахстан виробляє устаткування для потреб своєї гірської промисловості. З виробленого в Казахстані експортуються: ковальсько-пресове устаткування (Шимкент), металоріжучі верстати (Алма-Ата), акумулятори (Талди-корган), відцентрові насоси (Астана), рентгенівське устаткування (Актюбінськ) і так далі В місті Уральське, що на заході Казахстану останнім часом збільшилася увага держави до машинобудівної галузі. Саме у Західному Казахстані планується масштабно розвивати машинобудування. У місті Уральське знаходяться такі крупні заводи, як "Зеніт", "УМЗ", "Металіст", "Омега", "Ремзавод".
Таблиця 2.1
Обсяг промислового виробництва Республіки Казахстан за видами економічної діяльності [13]
| млн. тенге | ||||||||||||
| Сі-чень | січень-лютий | Лю-тий-бере-зень | Бере-зень-кві-тень | Сі-чень-тра-вень | Сі-чень-чер-вень | Сі-чень-ли-пень | Сі-чень-сер-пень | Сі-чень-вере-сень | Сі-чень-жов-тень | Сі-чень-листопад | січень-гру-день | |
| Промисловість - взагалі | ||||||||||||
| 2007 | 519 223 | 1 027 611 | 1 596 248 | 2 201 223 | 2 821 658 | 3 420 047 | 4 110 782 | 4 793 185 | 5 488 834 | 6 226 901 | 7 011 196 | 7 815 865 |
| 2008* | 747 425 | 1 498 620 | 2 361 795 | 3 271 606 | 4 243 051 | 5 336 612 | 6 294 202 | 7 301 162 | 8 202 413 | 9 003 501 | 9 634 955 | 10 188 390 |
| у тому числі: | ||||||||||||
| гірничодобувна промисловість | ||||||||||||
| 2007 | 284 549 | 569 004 | 890 088 | 1 232 878 | 1 581 982 | 1 910 079 | 2 307 553 | 2 684 812 | 3 074 053 | 3 505 244 | 3 967 048 | 4 445 405 |
| 2008* | 477 601 | 953 059 | 1 511 516 | 2 088 368 | 2 708 301 | 3 440 938 | 4 033 877 | 4 665 821 | 5 209 253 | 5 674 719 | 6 002 800 | 6 271 082 |
| оброблююча промисловість | ||||||||||||
| 2007 | 193 098 | 376 771 | 582 890 | 813 429 | 1 058 277 | 1 304 230 | 1 573 532 | 1 853 305 | 2 133 644 | 2 404 127 | 2 681 563 | 2 955 881 |
| 2008* | 211 950 | 433 407 | 689 554 | 981 941 | 1 297 029 | 1 623 218 | 1 953 853 | 2 295 819 | 2 618 220 | 2 908 200 | 3 152 894 | 3 378 390 |
| виробництво та розподілення електроенергії, газу і води | ||||||||||||
| 2007 | 41 575 | 81 836 | 123 270 | 154 916 | 181 399 | 205 737 | 229 697 | 255 068 | 281 137 | 317 531 | 362 586 | 414 579 |
| 2008* | 57 874 | 112 154 | 160 724 | 201 297 | 237 721 | 272 456 | 306 472 | 339 523 | 374 939 | 420 582 | 479 261 | 538 918 |
· оперативні данні
Під час СРСР цим заводам приділялася належна увага з боку радянського уряду, але з розпадом СРСР продукція цих заводів зменшилася більш ніж на 70%.
Чорна металургія Казахстану виробляє більш 12,5 % республіканського об'єму промислової продукції.
По запасах залізняку Казахстан займає восьме місце в світі. Його доля в світових запасах складає 6 %.
З 8,7 млрд. тонн розвіданих запасів залізняку 73,3 % є такими, що легко добуваються. Більш 70 % залізняку, що добувається в країні, вирушає на експорт.
Питома вага кольорової металургії в загальному обсязі промислового виробництва перевищує 12 %.
Добуваються виробляються мідь, свинець, цинк, титан, магній, рідкі і рідкоземельні метали.
Казахстан входить до числа найбільших в світі виробників і експортерів рафінованої міді. Основними імпортерами казахстанської міді є Італія і Німеччина.
Казахстан є крупним виробником золота. У країні зареєстровано понад 170 золотоносних родовищ.
Підприємства хімічної і нафтохімічної промисловості республіки виробляють пластмаси, хімічні волокна і нитки, шини для автомобілів і сільгоспмашин, широкий асортимент гумотехнічних виробів, хромові з'єднання, карбід кальцію, каустична сода і ін. продукція.
У Казахстані діють три нафтопереробні заводи, виробляючі автобензін, дизельне, котельне паливо, авіаційний гас, нефтебітуми і інші нафтопродукти.
Діє крупний комплекс по переробці фосфорітной руди із здобуттям жовтого фосфору (більш 90 % від загального виробництва колишнього СРСР), мінеральних добрив, синтетичних миючих засобів.
Продукція промисловості будівельних матеріалів в загальному обсязі промислового виробництва Республіки займає більш 4 %.
На підприємствах галузі виробляється цемент, шифер, азбестоцементні труби, м'які покрівельні матеріали, лінолеум, санітарно-будівельний фаянс, облицювальні керамічні плитки для полови і обробки будівель, панелі і інші конструкції для великопанельного житлового будівництва, каолін для паперової промисловості, радіатори, конвектори і ряд інших видів будівельних матеріалів і конструкцій.