Економіка Казахстану (стр. 7 из 14)

Діяльність Уряду була сконцентрована на виробленні системних заходів, що дозволяють забезпечити подальше зниження інфляції, створити умови для середньострокового і довгострокового кредитування інвестиційних проектів, а також на забезпеченні стійкості бюджетної системи до різких коливань світових цін на нафту, створенні умов для розвитку галузей несировинного сектору.

Для цього періоду соціально-економічних перетворень характерний високий темп зростання виробництва, різке скорочення безробіття і підвищення реальних доходів населення.

Реалізація першочергових заходів по виконанню Стратегічного плану позитивно позначилася на всіх сферах казахстанської економіки. Повсюдно почалося економічне зростання, що позитивно позначилося на підвищенні добробуту населення. Державний бюджет і підприємства вже в 2002 році ліквідовували поточну заборгованість, почався процес зростання інвестицій в реальний сектор. Нормалізувалася робота в аграрному секторі.

Позитивна динаміка показників, що характеризують темпи економічного зростання і підвищення добробуту населення, створила умови для активізації роботи із створення моделі стійкого економічного зростання.

У 2003 році були прийняті два засадничі документи, що визначають розвиток економіки Казахстану до 2015 року. Це:

• Стратегія індустріально-інноваційного розвитку Республіки Казахстану на 2003-2015 роки;

• Державна програма освоєння родовищ нафти і газу на казахстанській ділянці Каспійського моря на період до 2015 року.

Ці документи визначили стратегію роботи в галузі формування моделі стійкого розвитку. На додаток до них були прийняті ряд програм і законодавчих актів, направлених на підвищення конкурентоспроможності казахстанської економіки, у тому числі:

• формування і розвиток національної інноваційної системи;

• поглиблення соціальних реформ;

• розвиток мікрокредитування;

• розвиток освіти на 2005-2010 роки;

• інформатизацію учбових закладів початкової і середньої професійної освіти;

• розвиток космічної галузі;

• розвиток житлового будівництва;

• розвиток ринку коштовних паперів;

• розвиток промисловості будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

• розвиток національних систем стандартизації і сертифікації;

• розвиток дорожньої галузі на 2006-2008 роки.

Задум полягає в тому, аби продовжити високі темпи економічного зростання в довгостроковій перспективі за рахунок розвитку нафтовидобування і її транспортування на світовий ринок. Одночасно проводити роботу із створення умов для розвитку несировинних галузей, обслуговуючих нафтогазове виробництво, а також по використанню частини державних доходів, отриманих від експорту нафти, для структурного оновлення економіки країни.

Основна діяльність Уряду направлена на створення стимулюючих умов для розвитку нового вигляду несировинних товарів і послуг в приватному секторі.

В цілому робота по диверсифікації структури економіки і підвищенні конкурентоспроможності несировинних галузей направлена на поліпшення технічних вимог до виробництва і торгівлі, на збільшення бюджетних асигнувань в розвиток інфраструктури, освіти, науки, інновацій, трансферту нових технологій і охорони здоров'я. Тобто, на розвиток людського і виробленого капіталу. Державні інститути, створені відповідно до Стратегії індустріально-інноваційного розвитку, наділені достатніми фінансовими ресурсами, аби кредитувати інвестиційні проекти, а також частково брати участь в статутному фонді створюваних підприємств.

Одним з основних пріоритетів економічної політики є розвиток малого підприємництва.

Уряд виходить з того, що мале і середнє підприємництво повинне використовувати свою гнучкість, мобільність, ринкову об'єктивність для прискореного пошуку свого місця в інноваційній економіці. Держава, у свою чергу, повинна створити сприятливі умови для реалізації ініціатив підприємницького середовища і націлити свою допомогу на ті підприємства малого і середнього підприємництва, які мають найбільший потенціал з точки зору своєї конкурентоспроможності і підвищення науково-технічного потенціалу країни.

Дана концепція розглядається як перехідний етап до нової державної політики підтримки і розвитку малого і середнього підприємництва на основі кластерно-мережевого підходу і нової ідеології взаємин держави і бізнесу.

• створення максимально прозорої законодавчої основи для розвитку малого і середнього підприємництва;

• дебюрократізация економіки і усунення адміністративних бар'єрів;

• скорочення тіньового звороту в малому і середньому підприємництві;

• передача непрофільних функцій підприємств і акціонерних суспільств з державною участю в ринкове середовище, в першу чергу, малому і середньому підприємництву;

• створення і забезпечення життєздатної інфраструктурної системи на основі кластерно-мережевого підходу;

• участь підприємництва в інноваційній економіці.

Що стосується зовнішньополітичного курсу, то Казахстан успішно розвиває як двосторонню, так і багатобічну міжнародну співпрацю, послідовно виступає за зміцнення інтеграції в рамках СНД, ЄврАзЕС, ЄЕП, ШОС і ОДКБ, активно взаємодіє з міжнародним співтовариством в рамках ООН, ОБСЄ і інших міжнародних організацій. В нашої країни немає яких-небудь серйозних проблем ні з однією державою світу.

Як відомо, Казахстан подав заявку на головування в ОБСЄ в 2009 році. Дана ініціатива продиктована прагненням нашої держави внести свій вклад до вдосконалення діяльності цієї важливої міжнародної організації по забезпеченню світу і стабільності в Центральноазіатському регіоні.

На сьогодні в Казахстані, в основному, завершені структурні реформи в економіці: здійснена приватизація державної власності; сформовано господарське середовище, адекватне стандартам розвиненого ринку. Казахстан в числі перших держав-участниць СНД визнаний розвиненими державами країною з ринковою економікою.

2.2 Дослідження основних макроекономічних показників Казахстану

У Казахстані, який по величині своєї території є шостою країною світу, зосереджені колосальні запаси енергоносіїв, дорогоцінних і кольорових металів. Ці безпрецедентні запаси, а також «перехрестя» основних трас Сходу зробили сучасний Казахстан найбільш державою, що інтенсивно розвивається, в регіоні. Знаходячись на перетині ключових транспортних шляхів Азії і Європи, Астана прагне відновити свою єднальну роль на Євразійському континенті.Всі ці чинники стали причиною перетину в Казахстані інтересів провідних гравців світу — США, Європи, Росії і Китаю.

Головним показником успішного розвитку Казахстану і зміцнення його позицій в світовій економіці є безпрецедентні темпи зростання ВВП: на протязі, як мінімум, останніх п'яти років приріст ВВП стабільно складає 7 —10%, що ставить Казахстан в трійку лідерів зростання на пострадянському просторі (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Основні економічні показники, 2005-2007 рр. [16]

Найменування показника	2005	2006	2007
ВВП (млн. доларів)	22,2	81,0	103,8
ВВП на душу населення	8,8	9,5	7,3
Валове накопичення капіталу	15,6	32,8	31,0
Експорт товарів та послуг	34,9	51,1	47,6
Валові внутрішні збереження	13,1	43,5	40,3
Валові національні збереження	12,0	30,5	28,4
Поточний баланс рахунків	-3,6	-2,2	-3,0
Розрахунки за процентом	0,8	2,4	-
Загальний борг/ВВП	18,4	91,5	-
Загальний борг послуг/експорт	6,2	33,7

Таким чином, можна побачити, що зростає показник валового накопичення капіталу, розвиваються галузі експортного сектору, зростає ВВП кожного року, але при цьому присутні коливання ВВП на душу населення, що впливає рівень життя населення Республіки Казахстан. Сьогодні існує проблема бідності у країні (рис. 2.1) і влада приймає цілеспрямовані заходи для її вирішення. Досягнення цільових програм можна побачити в табл. 2.2. Також із таблиці 2.1 видно, що платіжний баланс країни протягом 1997-2007 рр. залишається негативним. Більш детально платіжний баланс країни розглянуто у таблиці 2.3.

Рис. 2.1 – Частка населення Республіки Казахстан з низькими доходами, 2003-2007 рр. [17]

З рис. 2.1. видно, що з кожним роком проблема бідності в країні завдяки заходам влади зменшується. У 2007 р. частка населення з доходами нижче прожиткового мінімуму складає 12,7% від загальної чисельності населення (у 2006 р. – 18,2%), а частка населення з доходами нижче вартості продовольчої корзини – 1,4% (у 2006 р. – 2,7%).

Таблиця 2.2

Індикатори рівня життя населення Республіки Казахстан, 1997-2007 рр. [17]

№	Індикатори		1997		2004		2005		2006		2007
1.	Частка населення з доходами нижче прожиткового мінімуму, %		38,3		33,9		31,6		18,2		12,7
	місто		32,7		23,4		20,2		13,6		6,9
	село		46		47,1		45,6		24,4		18,1
2.	Частка населення з доходами нижче вартості продовольчої корзини		12,7		6,3		5,2		2,7		1,4
	місто		-		3,9		2,4		1,8		0,7
	село		-		9,4		8,5		3,8		2,1
3.	Глибина бідності, %	12,1		8,3		7,5		3,9		2,4
4.	Гострота бідності, %	3,1		2,9		2,5		1,3		0,8
5.	Доходи домашніх господарств (використані на вжиток), у середньому на душу населення, тенге	-		8387		9751		13723		16935
	місто	-		9860		11504		16121		19865
	село	-		6560		7599		10527		13689
6.	Співвідношення доходів, використаних на вжиток, з прожитковим мінімумом, %	-		123,6		128		163,2		175,4
7.	Номінальні грошові доходи населення, в середньому на душу, тенге	2849		12817		15787		19152		25226
8.	Індекс реальних грошових доходів, %	102,4		113,8		114,5		111,7		118,9
9.	Грошові витрати населення в середньому на душу, тенге	2770		7500		8800		12602		15516
	місто	3814		9349		10990		15535		19172
	село	1720		5206		6111		8691		11465
10.	Співвідношення !0% найбільш і 10% найменш забезпеченого населення (коефіцієнт фондів), разів	10,2		6,8		6,8		7,4		7,2
11.	Коефіцієнт концентрації доходів (індекс Джині)	0,338		0,305		0,304		0,312		0,309
12.	Середній розмір домогосподарства, чоловік	3,5		3,5		3,5		3,4		3,4
	місто	3		3,1		3		3		2,9
	село	4,1		4,3		4,2		4,1		3,9

З табл. 2.2 видно, що порівняно з 1997 р. частка населення з доходом нижче прожиткового мінімуму зменшилась з 38,3 % до 12,7 %, що є позитивною тенденцією. Показники глибини і гостроти бідності також знизилися у 2007 р. Поряд із цим існує помітний зріст доходів домашніх господарств (16935 тенге у 2007 р.) і витрат населення (15516 тенге у 2007 р.). Це при тому, що середній розмір домогосподарств на протязі 1997-2007 рр. змінювався незначно.