3.6 Транспорт
Транспортний комплекс Харківщини представлений такими видами транспорту, як залізничний, автомобільний, авіаційний, міський наземний електричний та метрополітен. В області створена розгалужена транспортна інфраструктура, яка дозволяє забезпечити потреби населення та народного господарства області у вантажних та пасажирських перевезеннях.
Одним із головних елементів у транспортній системі області є залізничний транспорт. Південна залізниця міцно утримує позиції провідного підприємства з перевезення пасажирів та вантажів у регіоні.
Мережа автомобільних доріг загального користування на Харківщині складає 9570,5 км, у тому числі: державного значення – 766,6 км і місцевого значення – 8803,9 км. За протяжністю доріг область посідає перше місце в Україні. До мережі доріг входять 794 мостових споруди загальною протяжністю 24,9 км.
3.7 Зв’язок
Харківська область має розгалужену мережу зв’язку. Основними підприємствами зв’язку є ВАТ «Укртелеком» та УДППЗ «Укрпошта»..
ВАТ «Укртелеком» є національним оператором фіксованого зв’язку. Компанія надає послуги мобільного зв’язку (торгівельна марка U’tel), що забезпечує відеозв’язок та якісний доступ до мережі Інтернет.
Харківська філія ВАТ «Укртелеком» є лідером за кількістю абонентів широкосмугового доступу до мережі Інтернет на Харківщині.
Харківська дирекція є однією з найбільших філій УДППЗ «Укрпошта». Поштова мережа складає 799 відділень поштового зв’язку, з них 524 (65,5%) розташовані в сільській місцевості. У системі поштового зв’язку області працюють 5082 співробітники, з них 2736 листонош, які обслуговують 1761 населений пункт, з них 1683 – сільські населені пункти, а це близько 2 млн. чол. у т.ч. понад 463 тис. пенсіонерів.
3.8 Невиробнича сфера
Курорти Харківщини
В зеленій зоні Харкова, Богодухова, Краснокутська, Змійова, Вовчанська, Ізюма розташовані численні бази відпочинку, дитячі табори, спеціалізовані здравниці й просто улюблені місця відпочинку харків'ян і мешканців області.
Найчарівніші місця Харківщини - це береги Печенізького й Червонооскольського водоймищ, де влітку виростають справжні палаткові містечка. По берегах водоймищ багато яхт-клубів.
Дивовижно красиві ліси у сполученні з водною гладдю озер в Харківськім, Чугуївськім, Зміївськім та інших районах. Здавна славнозвісні красою Коробови хутори, що в Коробовськім лісництві Зміївського району.
На берегах Сіверського Донця в тих місцях - дачі, спортивні, туристичні бази . Оточені фруктовими садками й густими лісами, височіють понад Дінцем корпуси будинку відпочинку "Коробів хутір".
Із різних місць і сіл України їдуть люди відпочити в дім відпочинку "Сіверський Донець", який знаходиться на високому березі Дінця, в густому лісі біля селища Есхар Чугуївського району.
В соснових лісах Вовчанського району є чудовий будинок відпочинку "Верхньо - Писарівський".
Щільно розташовані здравниці в безпосередній близькості від міста, наприклад будинок відпочинку "Харків", та "Південний" на березі великого озера посеред модринового лісу.
Споконвічно дачні місця - в Пісочині. В будинок відпочинку "Роща" і в спеціалізовану здравницю "Рай-Єленівка" приїжджали відпочивати з усіх куточків Союзу. На околиці міста Люботин, на березі лісового озера, в колишньому дворянському маєтку розташований будинок відпочинку "Медик". Біля селища Високий знаходиться одноіменний будинок відпочинку. В зелені і квітах потопає будівля туристичної бази біля селища Васищево. Декілька заводських профілакторіїв розміщено в П'ятихатках.
Цілющі мінеральні води, чисте лісостепове повітря, чудові природні умови, увага й доброзичливість обслуговуючого персоналу чекають на відпочиваючого, якщо він потрапить до спеціалізованої здравниці "Березівські мінеральні води" , біля села Пересічне Дергачівського району. Є санаторії і в Богодухівськім, і в Краснокутськім районах. Про чудовий літній відпочинок говорить назва Гайдари.
Освіта
В області забезпечено стабільне функціонування та розвиток закладів освіти усіх типів і форм власності.
Дошкільною освітою охоплено 58,1% дітей дошкільного віку при середньому показникові по Україні 56%. Функціонують 959 загальноосвітніх навчальних закладів, у яких навчаються 240,5 тис. учнів.
В області функціонують 111 позашкільних навчальних закладів, в яких навчаються 103,3 тис. учнів, що складає 40,8% від загальної кількості дітей і підлітків шкільного віку.
Серед регіонів України в Харківській області зберігається найвищий рівень кількості студентів на 10 тис. населення 1019 осіб. 266,6 тис. юнаків та дівчат здобувають вищу освіту у 91 вищому навчальному закладі області, з яких 14 мають статус національних. Рівень знань, який можна здобути у вищих закладах Харківщини сприяє постійному збільшенню кількості іноземних студентів. На цей час у вищих навчальних закладах Харківщини навчаються 10 тис. чол. із 93 країн світу.
Наука
Науковий потенціал Харківщини представлений понад 200 науковими установам різних секторів науки. Серед них 18 установ Національної академії наук України, 31 вищий навчальний заклад ІІІ-ІV рівнів акредитації, 3 національні наукові центри, 17 об’єктів, що мають статус національного надбання України та 1 технопарк державного значення.
Науковий потенціал Харківщини за секторами наук:
- вищі навчальні заклади – 10,8%
- заводська наука – 9,4%
- академічна наука – 17,3%
- галузева наука 62,5%
У Харківському регіоні зосереджено 15% усіх науково-дослідних інститутів України, 20% конструкторських і проектних організацій, понад 16% наукових співробітників.
Культура і мистецтво
Протягом останніх років на Харківщині проведено значну роботу на всіх напрямках розвитку культури.
Мережа закладів культури області складається з 1333 бібліотек, 721 клубу і Будинку культури, 6 театрів, 36 музеїв, 4 училищ, 78 шкіл естетичного виховання, 2 концертних закладів, зоопарку, цирку, 100 стаціонарних установок та 17 мобільних відеокомплексів, Центру охорони культурної спадщини, Харківського обласного навчально-методичного центру підвищення кваліфікації працівників культосвітніх закладів.
Охорона здоров’я
Обласна державна адміністрація, реформуючи протягом останніх років галузь охорони здоров’я, втілює в життя нові підходи до медичної допомоги, реалізує та розповсюджує кращий досвід, набутий в рамках міжнародних проектів.
Регіон включено до реалізації 9 міжнародних проектів для відпрацювання ефективної та дієвої практики їх упровадження в Україні.
Значна увага приділяється покращенню матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я. Створено багато програм, які мають сприяти покращенню кадрової ситуації, відновленню престижу та привабливості професії медика.
4.Проблеми та перспективи регіону
Економічний потенціал. Промисловість: у структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають машинобудування і металообробка, електроенергетика, харчова і паливна промисловості. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 49%. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 625 промислових підприємств. Крім того, функціонує 2027 малих промислових підприємств.
Історико-культурний потенціал: загальна кількість пам’яток історії, археології, містобудування і архітектури, монументального мистецтва в області – 2535.
Найвідомішими туристичними об’єктами є меморіальний комплекс українського філософа-просвітителя Г.С.Сковороди в с. Сковородинівці, пам’ятки архітектури: Покровський собор 1689 р.; Успенський собор 1771р.; Катерининський палац ХVІІІ ст.; Художньо-меморіальний музей І.Ю.Рєпіна; Преображенський собор ХVІІ ст.; Миколаївська церква ХІХ ст. в м. Ізюмі та ін.
У м. Харків є 6 театрів, обласна філармонія, цирк, 6 державних музеїв.
Згідно проведеним дослідженням можна зробити наступні висновки:
1. Пріоритетними напрямами розвитку економіки Харківської області є інноваційні високотехнологічні і наукоємні кластери: авіаційній промисловості; космічної області; енергомашинобудування; фармацевтичній промисловості; нано - і біотехнології. Також підлягають пріоритетному розвитку такі кластери економіки регіону, як: кластер газодобувний енергетичний; кластер житлово-комунального господарства; кластер області охорони здоров'я. У свою чергу, підлягають реструктуризації і реорганізації проблемні кластери економіки регіону: сільськогосподарського машинобудування; виробництва бронетехніки і дизелебудування.
2. Харківські підприємства об'єктивно зацікавлені в участі іноземних партнерів у формуванні цілісних концернів і транснаціональних корпорацій в тих галузях виробництва, де вже сьогодні наша продукція відповідає світовому рівню по співвідношенню «ціна - якість», а також використанні українською стороною резервів захисту для вирішення проблем реструктуризації підприємств сільськогосподарського машинобудування і радіоелектронної промисловості.
3. Розвитку експортоорієнтованих областей може сприяти іноземні інвестиції. Перспективним механізмом залучення іноземних інвестицій може стати промислова зона «Рогань» як кластер нових високотехнологічних виробництв, здатний використовувати інтелектуальні активи, які створені в регіоні. Всі учасники проекту сподіваються, що дані дослідження і розробки допоможуть Харківщині підвищити експортний потенціал.
Список використаної літератури
1. Голиков А.П. Харьковская область / А.П. Голиков, А.Л. Сидоренко. – Х.: РИП «Оригинал», 1993. – 335с.
2. Харківська обласна адміністрація. Харківщина: що зроблено. – Х.: РИП «Оригінал», 2009. – 170с.
3. http:// www. readbookz.ru/ rps
4. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Р 64 Підручник/ С.І. Дорогунцов, Т.А. Заєць, Ю.І. Пітюренко та ін.; За заг. Ред.. д-ра економ. Наук, проф., чл.-кор. НАН України С.І. Дорогунцова. – Вид. 2-ге, без змін. – К.: КНЕУ, 2007. – 992с.
5. Кучерявий В.П. Регіони України. – Харків: ХНЕУ, 2008. – 280с.