Смекни!
smekni.com

Економіко-географічний комплекс Харківської області (стр. 1 из 3)

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедри обліку і аудиту

Реферат

з дисципліни«Розміщення продуктивних силі регіональна економіка»

на тему:«Економіко-географічний комплексХарківської області»

Виконав:

студент гр. ЕО08-3

Чернець О.А.

Перевірив:

к.г.н., доцент МЗЕД

Горб К.М.

м. Дніпропетровськ

2009р.


План

1. Економіко-географічне положення.

2. Розміщення населення.

3. Розміщення і розвиток основних галузей господарства.

3.1 Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів.

3.2 Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції.

3.3 Легка промисловість.

3.4 Паливно-енергетичний комплекс.

3.5 Сільське господарство.

3.6 Транспорт.

3.7 Зв’язок.

3.8 Невиробнича сфера.

4. Проблеми та перспективи розвитку регіону.

Список використаної літератури


1.Економіко-географічне положення

Харківська область (Харківщина) створена 27 лютого 1932 року.

Харківщина розташована на північному сході України. На півночі й північно-сході вона межує з Бєлгородською областю Росії, на сході - з Луганською, на південно-сході - з Донецькою, на південно-заході - з Дніпропетровською, на заході й північно-заході - з Полтавською та Сумською областями України. Територія області - 31.4 тисячі кв. км. Протяжність : з півночі на південь – 210 км, зі сходу на захід – 220 км.

Рельєф області є хвилястою рівниною з легким нахилом на південно-захід (до басейну Дніпра) й на південно-схід (до басейну Дону). В північно-східну частину області заходить Середньоросійська височина, а в південну - відроги Донецького кряжу.

75% водних ресурсів області приходиться на басейн Дону. Головна водна артерія - Північний Донець - є правою притокою Дону. Загальна протяжність 867 водотоків складає 6.4 тисячі км, причому 156 річок мають довжину більш за 10 км. В області є озера, найбільше з них - Лиман. В області створено біля 50 водоймищ, найбільші з них - Краснооскольське, Печенізьке, Краснопавлівське. На території області проходить траса каналу Дніпро-Донбас.

Харківська область поділена на 25 територіально-адміністративних районів, в області - 16 міст, 62 селища міського типу й 1861 село та хутір. Найбільші міста - півторамільйонний Харків, Ізюм і Лозова. Серед інших найбільш значні - Куп'янськ, Чугуїв, Балаклея, Богодухів, Зміїв.

Харківська область розташована в двох природно - кліматичних зонах : степ і лісостеп.

Клімат - помірно-континентальний, зима нестійка, продовжується біля 130 днів. Морози чергуються з відлигами, хоча в окремі роки зима буває суворою, з великою кількістю снігу, більш тривалою, ніж звичайно. Область відноситься до зони з недостатньою зволоженістю.

Ґрунти Харківщини різноманітні. Переважають потужні українські чорноземи й сірі опідзолені льосові ґрунти.

Харківська область, на жаль, не багата на водні ресурси. Річки області (їх біля 200) в основному невеликі. Головна річка - Сіверський Донець - протікає по території області на протязі 370 км.

Сіверський Донець живлять підземні води й атмосферні опади. В нього впадають Оскол (найбільший з притоків), Уди, Лопань, Харків, Мжа.

В західній частині області найбільшими є річки Мерла, Коломак, Орель, Берестова, Самара, які належать до басейну Дніпра.

Чималі запаси води мають озера. Найбільш великі з них - Лиман, Чайка, Світличне, Камишовате. Крім того, в долині Сіверського Донця створені два великих штучних водоймища - Печенізьке й Червонооскольське.

Ліси займають 318 тисяч гектарів. В лісах і парках Харківщини росте більш за 1000 видів і форм дерев та кущів. Переважні лісові породи - дуб черешчатий і сосна звичайна. Нерідко зустрічається ялина. Із порід-супутників поширені липа, клен, ясень. На достатньо вологих ґрунтах ростуть береза, вільха, верба, осина, тополя. В лісах чимало дикоростучих плодових дерев - яблунь, груш.

Такі кущі як ліщина, бересклет, калина, глід, бузина, терен буяють в підлісках і на узліссях. Види порід харківських лісів за останні роки збагатились за рахунок культивування різноманітних екзотичних рослин - сосни веймутової, оксамиту амурського, айви японської, дуба червоного.

Розпоряджаються лісами вісім заготівельних лісових господарств, два учбово-досвідних лісових господарства, лісомеліоративна станція й два державних мисливсько-лісові господарства. Ліси області розподілені між 62 лісництвами. Велику допомогу лісівникам в оновленні землі подають вчені НДІ лісового господарства і агромеліорації.

Під керівництвом відділу селекції УкрНДІХА в Зміївському заготівельному лісовому господарстві створений селекційно-насінницький комплекс, який покликаний забезпечити елітним насінням всі лісові господарства Харківщини.

Світ тварин харківських лісів надзвичайно різноманітний і цікавий. В травні-червні - пора гніздування птахів. В цей час лунають в лісах голоси іволг, синиць, зозуль, дроздів, дріб дятла, скрекіт сороки, тьохкання солов'я. В тиші зимового лісу можна почути тихий мелодійний спів омелюхів.

Для поповнення пернатого світу в Харківську область було завезено й акліматизовано близько 800 фазанів. В полях і перелісках часто зустрічаються перепели й сірі куріпки. Там, де ліс сусідить з водною гладінню, живуть дикі качки, чаплі, чайки.

Вздовж автомобільних доріг Харківщини, що перетинають лісові масиви, водію нерідко зустрічаються щити з написом: "Обережно, звіри!" І дійсно, як не пригальмувати, коли дорогу перебігає заєць-русак (їх в області більш за 35 000), руда лисиця або граційна косуля.

В лісовій хащі натрапляєш на сліди вепра (дикого кабана) - підпушену під дубом землю. Кількість диких кабанів, завезених з Далекого Сходу, на 1980 рік збільшилась майже до трьох тисяч.

Як це не дивно, в харківськім лісі можна зустріти і лося, і благородного оленя. Олені були завезені сюди з Бєловежської Пущі та з Воронєжського заповідника й чудово прижились. Тут живуть і куниці, і дикі кролики, й білки. В невеликій кількості збереглися вовки. В степовій зоні - в Бурлуцькому і Єкатерининському заказниках - живуть реліктові тварини - байбаки (більш за 35000).

І вся ця живність мешкає, росте, розмножується під боком у людей, у сусідстві з підприємствами й транспортними магістралями. Завдяки піклуванню людини, ії природоохоронної діяльності, в насаджених лісах не менш тварин, ніж у самих віддалених куточках тайги!

Розведенням, вивченням, відстрілом диких тварин в області займаються спеціалізовані господарства - Ізюмський і Гутянський мисллісгоспи, Ракитянське й Нововодолазьке мисливські лісництва, учбове господарство "Скрипаї".


2.Розміщення населення

Харківська область – одна з найбільших за кількістю населення областей України. Кількість населення області складає 2782,4 тис. чол.. Середня щільність населення - 100 чоловік на один квадратний кілометр.

Структура зайнятих за видами економічної діяльності у 2008р. складалась так:

- Сільське господарство – 5%

- Промисловість – 27,7%

- Будівництво – 4%

- Оптова та роздрібна торгівля – 8,4%

- Готелі та ресторани – 0,7%

- Транспорт (у т.ч. пошта та зв’язок) – 8,7%

- Фінансова діяльність – 2,6%

- Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам – 8,2%

- Державне управління – 4,9 %

- Освіта - 14,9 %

- Охорона здоров’я та соціальна допомога – 10,3%

- Колективні, громадські та особисті послуги – 4,2%.

За кількістю зайнятого населення Харківська область посідає 4 місце в країні, поступаючись Дніпропетровській, Донецькій областям та м.Києву.

З метою підвищення соціального захисту працівників, що працюють у підприємців з числа фізичних осіб, в області проводиться постійна робота з урегулювання трудових відносин. Вживаються постійні заходи щодо активізації життєвої позиції молодих громадян, які зареєстровані у службі зайнятості.


3. Розміщення і розвиток основних галузей господарства

Область визначається високим рівнем розвитку економіки. Це зумовлюється як вигідним економіко-географічним положенням (близькість вугільно-металургійної бази Донбасу та Придніпров'я стимулювало розвиток машинобудування й металообробки, сусідство ж з високорозвиненими районами Росії - Центрально-Черноземним, Південно-Західним й Західним - зумовило розвиток підприємств агропромислового комплексу), так і достатньо багатим набором власних сировинних ресурсів. Ці ресурси дозволяють розвивати паливно-енергетичну, хімічну промисловість, скляне й фарфоро-фаянсове виробництво, виробництво будматеріалів.

Умовно область можна поділити на три промислових райони: Центральний, Східно-Харківський й Південно-Харківський. Центральний (Харків та прилеглі до нього райони) означається високим рівнем спеціалізації та концентрації промисловості, саме тут склався головний в Україні комплекс енергетичного, електротехнічного, транспортного та сільськогосподарського машинобудування. Східно-Харківсьий район зосереджений навколо Куп'янська. Головна галузь промисловості - машинобудування; Куп'янський ливарний завод постачає деталі для транспортного та сільгоспмашинобудування. Розвинені в цьому регіоні також харчова і легка промисловість, виробництво будматеріалів й обладнання для цукрової промисловості. Південно-Харківський район має великі газові родовища - Шебелінське, Єфремовське, Крестищенське та інші. Міста району спеціалізуються на машинобудуванні, хімічній промисловості та на виробництві будматеріалів. Цементно-шиферний завод в Балаклеї - один з найбільших в Європі, а Ізюм відомий як центр виробництва окулярної оптики. Розвинені тут також легка й харчова галузі промисловості.


Промисловість

Харківська область є одним із провідних промислово розвинених регіонів України, і за обсягами реалізації промислової продукції посідає 6 місце в країні, поступаючись Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській і Полтавській областям. За 2008 рік підприємствами Харківської області реалізовано промислової продукції, здійснено промислових робіт і послуг на загальну суму 39,2 млрд. грн..