Смекни!
smekni.com

Луганськ (стр. 3 из 5)


Таблиця 4

Галузева структура промисловості області (без малих підприємств) за обсягом продукції в діючих цінах підприємств, відсотків

Галузь 1999 2000
Вся промисловість 100,0 100,0
Електроенергетика 2,1 5,9
Паливна промисловість 47,9 30,7
Чорна і кольорова металурги 10,5 28,6
Кольорова металургія 0,0 4,2
Хімічна і нафтохімічна промисловість 12,8 9,7
Машинобудування і металообробка 24,2 7,0
Деревообробна і целюлозно-паперова промисловість 0,8* 2,2
Промисловість будівельних матеріалів 1,8 0,3
Легка промисловість 7,6 0,7
Харчова промисловість (включаючи борошномельно- круп'яну) 8,7 5,9
Інші галузі 7,8 4.7

* включаючи лісову

Незважаючи на зростання обсягів виробництва мінеральних добрив, коксу, соди кальцинованої, мастка хімічної і нафтохімічної промисловості у загальному промисловому виробництві області скорочується, перш за все, через неефективну роботу Лисичанського нафтопереробного заводу. Проте по десятках найменувань продукції, що випускається, хімічна промисловість регіону є монополістом в Україні. Основні хімічні виробництва розташовані на північному заході області.

Не дивлячись на те, що відносні показники виробництва продукції харчової промисловості області порівняно з 1990 р. збільшилися майже в три рази, випуск усіх продуктів харчування, на відміну від інших регіонів держави, продовжує скорочуватися. Позитивним явищем є хоча і незначне, але зростання питомої ваги легкої промисловості в загальному обсязі промислової продукції області.


Таблиця 5

Динаміка виробництва основних видів промислової продукції в області

Вид продукції 1990 1995 2000 2000, % до
1990 1995
Виробництво сталі, тис. тонн 3867,9 1621,3 2902,8 51,8 123,5
Виробництво готового прокату, млн. тонн 2,8 1,2 2,3 82,1 191,7
Виробництво сталевих труб. тис. тонн 278,6 93,0 61,1 21,9 65,7
Виробництво коксу, тис. тонн 3941,9 1290,3 2126,1 53,9 164,8
Виплавка чавуну, млн. тонн 4,2 1,6 2,1 50,0 131,3
Видобуток звичайного вугілля, тис. тонн 51620 23744 21611 41,9 91,0
Виробництво мінеральних добрив, тис. тонн 515,8 258,1 383,8 74,4 148,7
Кальцинована сода, тис. тонн 451,9 123,0 59,9 13,3 48,7
Металорізальні верстати, штук 5337 1139 176,0 3,4 15,5
Виробництво будівельного скла. млн. м2 32,1 16,7 15.4 48,0 922
Картон, тис. тонн ... 44,8 78,8 175:7
Виробництво сірчаної кислоти у моногідраті, тонн 114,9 48,7 55,1 47,9 113,1

Поліпшення галузевої структури промислового виробництва Луганщини необхідно здійснювати у напрямі зростання в його питомій вазі, перш за все, легкої, хімічної та нафтохімічної галузей, промисловості будівельних матеріалів, машинобудування і металообробки. Для цього необхідно зберегти позитивні тенденції нарощування промислового виробництва, насамперед, за рахунок ефективного менеджменту та маркетингу продукції, науково обґрунтованої приватизації, а якщо необхідно реприватизації, реструктуризації та диверсифікації, розроблення бізнес-плану залучення іноземних інвестицій у промисловість, особливо в регіони, які входять у зони спеціальної інвестиційної діяльності. Агропромисловий комплекс. Луганська область неспроможна повністю забезпечити потреби її населення в продуктах харчування власним виробництвом. У той же час потенціал АПК регіону достатньо великий. У його структурі виділяється сільське господарство, переробна промисловість, виробнича і соціальна інфраструктура. Виробництво засобів виробництва для АПК в області практично відсутнє і представлене лише випуском мінеральних добрив та засобів захисту рослин.

Під впливом природно-кліматичних умов сільське господарство Луганщини спеціалізується на вирощуванні зернових (озима і ярова пшениця, кукурудза на зерно), а також технічних (соняшник) культур. У переважній більшості навколо великих міст розвинуте овочівництво, виноградарство і садівництво. Тваринництво представлене молочно-м'ясним скотарством, свинарством, вівчарством і птахівництвом. Луганська область характеризується високою питомою вагою сільськогосподарських угідь в площі регіону — майже 80%, що значно вище, ніж у середньому в Україні, але розораність їх є меншою від загальнодержавного показника через значні площі пасовищ. У північне-східних районах області досить поширеним є зрошуване землеробство. Зменшення обсягів виробництва продукції сільського господарства Луганщини порівняно з іншими регіонами України відбувалося швидше, хоча в 2000 р. цей процес, на відміну від інших областей, призупинився, і господарства виробили сільськогосподарської продукції лише 43% від рівня 1990 р. Це пов'язане з високою собівартістю і низькою ефективністю її випуску в господарствах суспільного сектора, які володіють більше як 2/3 площі сільськогосподарських угідь, значними, хоча морально та фізично застарілими фондами і низькою фондоозброєністю. Порівняно високим є лише рівень вирощування соняшнику та отримання яєць, але перший вирощується на значних площах при низькій врожайності, що призводить до виснаження ґрунту і порушення сівозмін. Здебільшого соняшник експортується. Так, якщо виробництво його в 2000 р. становило 101,7% від рівня 1990 р., то олії — лише 50,4% (табл. 6).


Таблиця 6

Виробництво основних видів продукції рослинництва і тваринництва в області

Вид продукції 1990 1995 1999 2000 2000, % до
1990 1995
Зерно, тис. тонн 1877 1021 519,7 442 23,5 43,3
Цукрові буряки, тис. тонн 66,0 ...
Соняшник, тис. тонн 234,1 257,8 209,4 238 101,7 92,3
Овочі, тис. тонн 288 246 206,4 249 86,6 101,2
М'ясо в забійній вазі, тис. тонн 167 74 58 51 30,5 68,9
Молоко, тис. тонн 887 506 354 318 35,9 62,8
Яйце, млн. штук 706 419 496 380 53,8 90,7
Вовна, тонн 366 82 107 ––

У структурі виробництва продукції переробної промисловості області провідне місце займають борошномельно-круп'яна, хлібопекарська, м'ясо-молочна, олійно-жирова і плодоовочекон-сервна галузі. Але ситуація з випуском окремих видів продуктів харчування просто катастрофічна. У 2000 р. їх виробництво по жодному виду, крім олії, не досягало і половини рівня 1990 p., а випуск продукції з незбираного молока складав лише 3,2%, сирів жирних — 9,6%, м'яса і м'ясопродуктів — 12,6%. Показники ж споживання основних продуктів харчування залишаються досить високими відносно їх виробництва (табл. 7, 9). Це свідчить про низьку конкурентоспроможність переробної ланки АПК області в ринкових умовах і значну залежність регіону від імпорту та поставок з інших регіонів держави продовольчої продукції.

В області сформувалися м'ясо-, молочно-, зерно-промисловий, плодоовочеконсервний та олійно-жировий агропромислові спеціалізовані комплекси. Відродження аграрного виробництва в Луганській області може настати лише після поліпшення загальної соціально-економічної ситуації в країні, безумовного виконання Указу Президента України від 3 грудня 1999 р. "Про прискорення реформування сільського господарства", а також через прогнозоване зростання трудових ресурсів на селі, у зв'язку із закриттям шахт.

Транспорт і зв'язок. Вигідне географічне положення області, розміщення на перетині транспортних потоків із Закавказзя, Середньої Азії, Росії в Європу, значне промислове освоєння сприяли розвитку розгалуженої транспортної мережі.

Таблиця 7

Динаміка виробництва основних продуктів харчування в області

Вид продукції 1990 1995 1991' 2000 2000, % до
1990 1995
Олія, тис. тонн 110,6 36,3 36,0 55,7 50,4 153,4
Консерви, мли. ум. банок 63,4 13.3 24,5 3 3,9 15,8
М'ясо, у тому числі продукти І категорії, тис. тонн 103,5 36,1 15,7 13 12,6 36,0
Продукція з незбираного молока, тис. тонн 400.3 66,9 15,0 13 3,2 19,4
Сири жирні, тис. тонн 5,2 1,3 0,6 0,5 9,6 38,4
Тваринне масло, тис. тонн 16,1 6,4 3,5 5,9 36,6 92,2
Борошно, тис. тонн 372 228 173 145 38,9 63,6
Хліб та хлібобулочні вироби, тис. тонн 334 262 149 148 44.3 56,5

Область має одну з найгустіших мереж залізниць в Україні. Довжина їх загального користування 1192 км, густота — 44,6 км на 1000 км2. Найважливішими залізницями, що проходять через її територію, є: Луганськ — Київ; Луганськ — Москва, Харків — Волгоград, Куп'янськ — Дебальцеве, Ровеньки — Ли­ха; Дебальцеве — Луганськ, Мілерово — Луганськ. Найбільши­ми залізничними вузлами є: Попасна, Рудакове, Кіндрашівська, Сімейкіне. Довжина автомобільних шляхів становить 5,6 тис. км, у тому числі з твердим покриттям — 5,4 тис. км, густота їх — 209,7 км на 1000 км2. На території області проходять автомобільні шляхи міжнародного значення: Москва — Ростов-на-Дону — Баку, Луганськ — Ростов-на-Дону; загальнодержавного значення: Луганськ — Лисичанськ — Куп'янськ, Луганськ — Старобільськ — Валуйки, Луганськ — Мілерово, Куп'янськ — Сватово — Старобільськ — Мілове. Аеропорти Луганська і Сіверськодонецька мають міжнародне значення. На Луганщині проходять магістральні газопроводи: Ставрополь — Москва, "Союз"; нафтопроводи: Самара — Слов'янськ, Грозний — Лисичанськ, продуктопроводи: Лисичанськ — Луганськ, Лисичанськ — Трудова — Донецьк. Головними регіональними проблемами розвитку транспортної системи Луганщини є: оновлення і раціоналізація рухомого складу згідно із змінами вантажо- і пасажиро-потоків, диверсифікація та реструктуризація підприємств галузі, газифікація і дизелізація автомобільного парку, реконструкція залізниць та автошляхів міжнародного значення для збільшення їх пропускної спроможності.