Значна кількість міських поселень і мала людність північних районів області вимагає швидкого розвитку всіх видів зв'язку. На жаль, нині монополістом у наданні послуг зв'язку є Державна акціонерна компанія "Укртелеком", яка має порівняно застаріле обладнання і потребує значних інвестиційних коштів. Тому на загальнодержавному рівні необхідно прискорити процес її приватизації. Для поліпшення надання послуг зв'язку в області потрібно також розвивати оптиковолоконний, мобільний та стільниковий зв'язок, проводити модернізацію радіотрансляційної мережі.
Капітальні вкладення і капітальне будівництво. Динаміка розвитку капітальних вкладень з усіх джерел фінансування в Луганській області за 1990-2000 pp. свідчить про їх неухильне скорочення і відставання від загальнодержавних показників. У 2000 р. в економіку регіону було інвестовано коштів на душу населення лише 55% від рівня 1990 р. Це спричинює значний фізичний та моральний знос більшості основних фондів економіки, особливо у фондоемких галузях: вугільній промисловості, електроенергетиці, чорній і кольоровій металургії, важкому машинобудуванні та інших, що визначають спеціалізацію області, мають загальнодержавне значення та можливості значних валютних надходжень до бюджетів.
Регіон має потужний комплекс будівельних матеріалів, зокрема у 2000 р. тут випускалось скла будівельного понад 85% від загальнодержавного рівня. Скляні заводи знаходяться в Лисичанську та Попасній. Виробництво цегли здійснюється на 65 підприємствах, найбільшими серед яких є Рубіжанський, Лисичанський та Первомайський цегельні заводи. На 23 підприємствах виробляються збірні залізобетонні конструкції, найпотужнішими з них є цемент, цегла, керамічна плитка, залізобетонні конструкції, шифер на основі місцевої сировини, які є базою для капітального будівництва в цілому для Донецького регіону, їх виробництво нині знаходиться на рівні 30-40% від 1990 p., що пов'язане з значним скороченням житлового та промислового будівництва.
Аналіз розвитку і розміщення соціальної сфери. Життєвий рівень
Рівень розвитку соціальної сфери Луганської області невисокий. Але через те, що значна частина населення зайнята в паливній промисловості, чорній металургії, електроенергетиці, середня зарплата в регіоні є вищою, ніж середня в Україні. Однак це не свідчить про високий життєвий рівень населення, оскільки працівникам цих галузей необхідно досить багато поживних речовин для відновлення функціональних можливостей організму, порівняно з іншими. Обсяги виробництва товарів народного споживання в області по відношенню до загальнодержавного рівня постійно знижуються і в 2000 р. становили лише 2,7%. Випуск їх на душу населення майже в 1,5 рази менший, ніж загалом в Україні. Основну їх масу складають продовольчі товари, частка непродовольчих товарів у їх загальному виробництві в державі порівняно з 1990 р. скоротилася на 90%, в першу чергу через практичне призупинення діяльності легкої промисловості області. Відбувається скорочення надання населенню платних послуг, забезпечення стаціонарними торговими площами, лікарняними ліжками. Практично згорнута масова кіномережа. Спостерігається зростання кількості театрів і музеїв (табл. 8).
Споживання продуктів харчування усіх видів не досягає рівня 1990 p., а по таких продуктах, як м'ясо і молоко становить менше, ніж 40% (табл. 9). Скрутна ситуація в галузях економіки області призвела до більшого, ніж загалом в Україні скорочення випуску кваліфікованих робітників професійно-технічними навчальними закладами, а також кількості студентів у вищих навчальних закладах І та II рівня акредитації. Мережа вищих навчальних закладів III і IV рівня акредитації та кількість студентів у них зросли, що пояснюється прагненням молодих людей здобути віщу освіту та недостатньою кількістю висококваліфікованих спеціалістів, здатних працювати в ринкових умовах.
На жаль, в області згортається мережа будинків відпочинку, в першу чергу, через неможливість їх утримання на балансі підприємств та низьку платоспроможність основної маси населення. Порівняно з 1990 р. на Луганщині в 1999 р. була більша кількість місць в санаторіях і пансіонатах, хоча відносно 1995 р. вона також скоротилася.
Територіальна організація розвитку продуктивних сил
Територіальна організація розвитку продуктивних сил Луганської області зумовила формування двох господарських підрайонів: Південно-Східного промислового і Старобільського агропромислового. Сформувалися також багатогалузеві промислові вузли: Луганський, який спеціалізується на машинобудівній, легкій і харчовій промисловості; Стаханово-Алчевський, галузями спеціалізації якого є вугільна і металургійна промисловість, а також машинобудування; Лисичансько-Рубіжансько-Сіверськодонецький, що спеціалізується переважно на нафтохімії і точному машинобудуванні. Свердловсько-Ровеньківській і Краснодонський — спеціалізуються в основному на вугільній промисловості.
Таблиця 8
Основні показники розвитку соціальної сфери області
Показник | 1990 | 1995 | 1999 | 2000 | 2000, % до | ||||||
1990 | 1995 | ||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | |||||
Роздрібний товарооборот у цінах 1999 р., млн. грн. | 4409 | 561,3 | 845,8 | 1021,1 | 23,2 | 181,9 | |||||
Роздрібний товарооборот на душу населення, грн. | 1537 | 200 | 320 | 389 | 25,3 | 194,5 | |||||
Кількість підприємств роздрібної торгівлі, тисяч одиниць | 7,4 | 6,0 | 4,7 | 4,2 | 56,8 | 70,0 | |||||
Підприємства ресторанного господарства, тис. одиниць | 3,3 | 1,9 | 1,4 | 1,3 | 39,4 | 68,4 | |||||
Торгова площа магазинів, тис. м 2 | 641 | 595 | 411 | 315 | 49,1 | 52,9 | |||||
Кількість місць на об'єктах ресторанного господарства, тисяч | 244 | 149 | 100 | 87 | 35,7 | 58,4 | |||||
Платні послуги у цінах 1 999 p., млн. грн. | 664,6 | 146 | 424 | 449,6 | 67,6 | 61,1 | |||||
Платні послуги на душу населення у порівняльних цінах, грн. | 232 | 52 | 154 | 171,0 | 73,7 | У 3,3 рази | |||||
Кількість лікарів, осіб | 11,0 | 11,2 | 10,8 | 10,7 | 97,3 | 95,5 | |||||
Кількість лікарів на тисяч населення, осіб | 38,4 | 40,3 | 40,9 | 41,2 | 107,3 | 102,2 | |||||
Кількість лікарняних ліжок, одиниць | 40,8 | 35,8 | 26,2 | 25.8 | 63,2 | 72.1 | |||||
Кількість лікарняних ліжок на 10 тисяч осіб, одиниць | 142,5 | 128,7 | 99,4 | 99,1 | 69,5 | 77,0 | |||||
Кількість вищих навчальних закладів всіх рівнів акредитації, одиниць | 45 | 50 | 37 | 37 | 82,2 | 74,0 | |||||
Кількість студентів у вищих учбових закладах освіти всіх рівнів акредитації, тис. осіб | 72,6 | 63,4 | 70,5 | 70,5 | 97,1 | 111,2 | |||||
Кількість середніх навчальних закладів, одиниць | 833 | 851 | 847 | 847 | 101,2 | 99,1 | |||||
Кількість учнів в середніх закладах освіти, тис. осіб | 377 | 376 | 339 | 339 | 86,2 | 86,4 | |||||
Підготовка кваліфікованих робітників у професійно-навчальних виховних закладах, тис. осіб | 25,3 | 17,9 | 17,8 | 18,7 | 73,9 | 104,5 | |||||
Заклади культури клубного типу. одиниць | 749 | 865 | 611 | 600 | 80,1 | 69,4 | |||||
Кількість театрів, одиниць | 3 | 3 | 4 | 4 | 133,3 | 133,3 | |||||
Кількість музеїв, одиниць | 5 | 13 | 14 | 14 | 280,0 | 107,5 | |||||
Кількість бібліотек, одиниць | 919 | 811 | 771 | 701 | 76,3 | 86,4 | |||||
Кількість кінотеатрів, одиниць | 1001 | 420 | 96 | 27 | 2,7 | 6,4 | |||||
Кількість місць у санаторіях та пансіонатах, тисяч | 1552 | 2157 | 17(4 | 1207 | 77,8 | 55,9 | |||||
Кількість місць у будинках відпочинку, тисяч | 3312 | 527 | 100 | 60 | 1,8 | 11,3 |
Таблиця 9
Динаміка рівня споживання основних видів продовольчої продукції в області
Види продукції | 1990 | 1995 | 2000 | 2000 в% до | |
1990 | 1995 | ||||
Молоко та молокопродукти.(в перерахунку на молоко), кг | 381,6 | 297,3 | 121,1 | 31,7 | 40,7 |
М'ясо і м'ясопродукти, кг | 79,3 | 34,4 | 22,8 | 28,8 | 83,7 |
Цукор, кг | 48,8 | 28,9 | 38,5 | 79,0 | 133,2 |
Яйця, штук | 236 | 149 | 130 | 55,1 | 87,2 |
Олія-кг | 13,5 | 10,3 | 10,5 | 77,8 | 101,9 |
Фрукти, ягоди та виноград, кг | 37,5 | 24,3 | 23,4 | 62,4 | 92,3 |
Хлібні продукти, кг | 124,9 | 114,8 | 111,3 | 89,1 | 96,6 |
Риба та рибні продукти, кг | 15,6 | 3,6 | 7,6 | 48,7 | 211,1 |
Значні відмінності в природнокліматичних ресурсах, промисловому виробництві та розселенні населення зумовили зональну спеціалізацію сільськогосподарського, виробництва та виділення трьох агропромислових районів: Північного, який спеціалізується на м'ясо-молочному скотарстві, свинарстві, зерновому господарстві та вирощування соняшнику; Центрально-приміського, що спеціалізується на молочно-м'ясному скотарстві, птахівництві, овочівництві, садівництві та виноградарстві, та Південного, де розвинуте молочно-м'ясне скотарство, птахівництво, вирощування зернових культур і соняшнику.