Смекни!
smekni.com

Нафтова, нафтопереробна й газова промисловість України (стр. 3 из 4)

Науково-технічне забезпечення галузі здійснюють майже 200 науково-дослідних, навчальних і академічних інститутів, спеціалізованих наукових центрів, науково-виробничих фірм, конструкторських бюро. Останнім часом галузь одержала ряд нових, у тому числі високоефективних розробок. Це - створення й іспит установки комбінованого циклу "Водолій" із КПД 43%, газотурбінні двигуни нового покоління з КПД 36%, упровадження яких дозволить щорічно заощаджувати до 1 млрд. куб.м газу. Розроблені також рецептури, технології, організовано виробництво кранового змащення, що ущільнює, біополімерних реагентів для інтенсифікації роботи шпар, біопрепаратів для деструкції вуглеводнів з метою очищення територій, забруднених нафтопродуктами. Здійснено заходи для підвищення ефективності видобутку і транспортування газу з морських родовищ.

Характерна деталь: з часу створення "Нафтогаза України" і донині рівень податків для нього й інших обов'язкових платежів у бюджет увесь час зростав. Компанія задавлена податками. За словами нового керівника компанії И. Диденко, внутрішній борг за спожитий газ з початку нинішнього року виріс на 2,6 млрд. грн. і досяг 22 млрд. грн. НАК заборгував бюджету в нинішньому році 600 млн. грн. Фіскальні органи рахували можливим заарештувати рахунка підрозділів "Нафтагаза України" у регіонах, забирати в заставу газ і продавати його по демпінгу, навіть не залучаючи фахівців компанії. Характерно, що за цей же час бюджетні організації наробили боргів по газі на мільярд гривень, чому сприяє відсутність цільових засобів у скарбниці регіонів, незважаючи на багаторазові прохання НАК забезпечити відповідні асигнування.

Виходить, створена "вулиця з однобічним рухом", по якій гроші з нафтогазової галузі за допомогою могутньої податкової "помпи" викачуються в скарбницю, а відтіля на закупівлю енергоносіїв для державних же установ засобу не виділяються.

"Таким чином, не просто накопичується внутрішня заборгованість споживачів перед "Нафтогазом України", нерідко змушеним під тиском регіональної влади відпускати енергоносії безнадійним боржникам, не тільки ростуть спровоковані внутрішніми неплатежами борги перед РАО "Газпром", але і під усю нашу стратегічну галузь закладається міна, - коментує ситуацію И. Диденко. - З нафтогазового сектора вимиваються оборотні кошти, у підсумку він фізично не в змозі проводити в належних обсягах геологорозвідку і буравлення, без яких неможлива хоча б стабілізація запасів енергоносіїв. Так, більшість родовищ на сьогодні виснажено на 80% і більш, що ставить нас в усі велику залежність від імпортованих вуглеводнів".

Вихід глава НАК бачить у тім, щоб газ, нарешті, став повноцінним товаром, сугубо економічною категорією, позбавленої всіляких політичних "домішок".

Відповідно до програми розширення потужності і забезпечення безперебійності транзиту газу "Нафтогаз України" передбачає будівництво: 4 компресорних станцій на першій нитці газопроводу Торжок-Долина довжиною майже 530 км; другої нитки газопроводу Торжок-Долина з двома компресорними станціями; другої нитки газопроводу Анан’єв-Ізмаїл (377 км) із трьома компресорними станціями; газопроводу-перемички Тальне-Анан’єв (190 км); розширення газопроводу Долін-Ужгород. Закінчено будівництво газопроводу Хуст-Сату-Маре для подачі газу в Румунію продуктивністю до 4 млрд. куб. м, що дозволяє подати додаткові обсяги газу в Туреччину і балканські країни.

Будівництво газопроводу Анан’єв-Ізмаїл, компресорних станцій Тарутине й Анан’єв і газопроводу-перемички Тальное-Ананьев загальною продуктивністю 18 млрд. куб. м у рік могло б цілком задовольнити перспективні потреби в транзиті російського газу в балканські країни. Усе це дозволить зберегти ведучі позиції України як найбільшої газотранзитної країни світу, без значних капвкладень підвищити потужність і надійність газотранспортної системи і забезпечити перспективні потреби в транзиті газу мінімум до 2010 року.

У рамках програми будівництва Транскавказського нафтотранспортного коридору споруджується нафтопровід Одес-Броди. Уже підготовлено до експлуатації більш 300 км нафтопроводу, з них у 2008 р. - більш 100 км, а також морський нафтоперевалочний комплекс "Південний".

У 2007 р. підприємства галузі перелічили в держбюджет 2,8 млрд. грн. На 1 січня 2009 р., незважаючи на надзвичайно низьку оплату споживачами природного газу, отриманого від компанії, у бюджет за 2008 рік внесено 4,5 млрд. грн. І це при тім, що прибуток "Нафтогаза України" унаслідок зменшення цін на його продукцію значно знизилася.

Проблема неплатежів за газ - найбільш гостре питання, що коштує перед нафтогазовим комплексом України. Загальна заборгованість споживачів за 2008 р. досягає 5,26 млрд. грн., а з обліком за попередні роки - майже 20 млрд. грн. Незважаючи на всі міри, що починаються керівництвом "Нафтогаза України", положення виправити не вдається. Торік були прийняті заходи для відключення споживачів за хронічні неплатежі.

Основними пріоритетами "Нафтогаза України" у 2009 році, по розрахунках керівників компанії, залишається забезпечення споживачів нафтою і газом, упровадження дійових заходів поліпшення платежів, а також створення умов збільшення видобутку енергоносіїв. Особлива увага керівництво має намір приділити забезпеченню надійності роботи газонафтотранспортних мереж і технічному переоснащенню галузі.

Дочірні підприємства "Нафтогаза України" сьогодні стають основними суб'єктами, що хазяюють, зі збереженням державного регулювання в галузі, і вони будуть оперувати ресурсами нафти і газу власного видобутку, а також одержуваним в оплату за транзит російського газу. Консолідація в НАК приналежних державі акціонерних товариств, що займаються видобутком, транспортуванням і переробкою енергоносіїв, на думку керівництва галузі, дозволить задіяти єдиний механізм планування, фінансування, координації і контролю їхньої діяльності зі збереженням господарської самостійності кожного з них. А розмежування функцій видобутку, транспортування і реалізації дозволить підвищити ефективність кожного сегмента галузі.

Сьогодні "Нафтогаз України" активно шукає можливості для висновку стратегічних союзів, залучення інвестицій і кредитних ресурсів, переймає досвід світових лідерів галузі, сприяє удосконалюванню законодавства і наробітку нормативних актів для успішної діяльності підприємств компанії.

За п'ять місяців 2009 року на українському ринку нафтопродуктів не були досягнуті рівноваги попиту та пропозиції. За даними джерела в Міністерстві аграрної політики України, недостача палива під час посівної кампанії привела до катастрофічних наслідків: удалося засіяти не набагато більше 50% площ - це найгірший результат за десятиліття. І велика частина врожаю може бути загублена через дефіцит "горючки".

Гендиректор компанії "Українанафтосервіс" Іван Басараб, вважає, що ринку нафтопродуктів заважають нормально розвиватися постійно мінливе законодавство, утручання держави в діяльність трейдерів і виробників, недолік сировини на нафтопереробних заводах (НПЗ) і ринкова ціна пального, не покриваючої собівартості виробництва й імпорту.

Уряд поки всерйоз не приступило до рішення перерахованих проблем. Тим часом, за даними Державної митної служби, у березні імпорт складав 70% від рівня лютого, у квітні - половину, а в травні - лише 30% від лютневого. Це ще не ставить нафторинок на грань літньої кризи зразка минулого року, коли імпорт у червні складав не більш 10% лютневих обсягів, але аналогія просліджується. Ця тенденція збільшується скороченням імпортних постачань, ростом світових цін на нафту, сезонним подорожчання нафтопродуктів на внутрішньому ринку, диктаторською політикою фіскальних органів, частими і необґрунтованими перевірками торгуючих організацій, неузгодженою акцизною політикою.

І, нарешті, важлива причина, що провокує дефіцит палива, - недолік постачань нафти на НПЗ. Найбільше повно можливість рішення цієї проблеми описав Віктор Попов, президент компанії "Співдружність" (м. Херсон), що є акціонером ОАО "Херсонський НПК": "Ритмічність роботи заводів можлива при головній умові: вони повинні бути частиною вертикально-інтегрованих структур нафтових компаній. Чиїх - російських, казахських, інших - і на яких умовах - це окрема тема для переговорів. Уряд не повинний відходити від цих пріоритетів, працювати на відновлення і стабільність вітчизняних НПЗ, а не на сіюхвилинне наповнення бюджету чи ліквідацію дефіциту палива. Будуть стабільно працювати заводи - не буде ні дефіциту, ні заборгованості перед бюджетом".

3. Основні проблеми й перспективи розвитку нафтової, нафтопереробної та газової промисловості України

Науково-технічний прогрес, підвищення якості продукції, поліпшення умов праці, інтенсифікація всього суспільного виробництва визначаються розвитком енергетики країни, основою якої є паливна база. Тому закономірно, що в усіх країнах світу з розвиненою ринковою економікою інвестиції у паливно-енергетичний комплекс становлять близько 40% сумарних капітальних вкладень у промисловість.

Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) є базовим в економіці держави, значно впливає на рівень розвитку її економіки. У 2003 р. в Україні вироблялося 94 млн т умовного палива, а для нормального енергозабезпечення потрібно 250 млн т. Держава забезпечує енергетичні потреби за рахунок власних ресурсів на 42%, у газі - на 15-20%, у вугіллі - на 80%, у нафті на 7-8%. Тому значну масу енергоносіїв доводиться імпортувати: вугілля - до 20 млн т, нафти - 28 млн т, газу 40-45 млрд м1 на рік, що за сучасними цінами становить 1,5 1 млрд гривень.

Темпи розвитку паливно-енергетичного комплексу України за останнє десятиріччя за всіма показниками не сприяли підвищенню електромісткості національного прибутку і валового суспільного продукту. З 1990 по 2003 р. виробництво електроенергії в Україні зменшилося на 42,1%, видобуток нафти - на 26,4° о, газу - на 36%, вугілля - на 53,2%.