Мальдіви: географічне положення, історія, економіка (стр. 1 из 3)
Міністерство освіти і науки України
Закарпатський державний університет
Факультет міжнародного бізнесу та міжнародної економіки
Реферат
з дисципліни "Країнознавство"
на тему:
"Мальдіви: географічне положення, історія, економіка"
Ужгород - 2009
Зміст
1. Мальдівська Республіка
2. Населення Мальдівських островів
3. Історія
4. Економіка
5. Адміністративний поділ
6. Туризм
7. Збройні сили Мальдіви
8. Берегова охорона
9. Мова і культура
10. Судова система на Мальдівах
11. Політика Мальдіви
12. Інвестиції в освіту
Список літератури
1. Мальдівська Республіка
Мальдівська Республіка це республіка яка складається з 1196 островів, які утворюють 26 атолів, у північній частині Індійського океану приблизно в 640 км від Шрі-Ланки. Там знаходяться 203 населені пункти.
Площа: 298 кв.км;
Столиця: Мале.
Рельєф: коралові острови, згруповані в 12 атолів, плоскі, не більше 13 кв.км,
Середній рівень 1,8 м над рівнем моря;
Глава держави й уряду: Маумун Абдул Гаюм з 1978;
Політична система: авторитарний націоналізм;
Експорт: кокоси, копра, риба, одяг; населення 210 тис. (1990);
Мови: дівехі, англійська;
Недавня історія: протекторат Англії з 1887; одержав повну незалежність поза Співдружністю в 1965. У 1968 був зміщений султан і встановлена республіка. Приєдналася до Співдружності в 1985. Спроба перевороту в 1988 була подавлена індійськими десантниками.
- ПРАПОР. 
- ГЕРБМальдіви - безліч невеликих тропічних островів, що омиваються водами Індійського океану. Початок історії країни невідомо. Але відомо, що вже 3000 років тому тут жили люди. Приблизно 800 років тому буддистські королі Мальдівських островів прийняли іслам від арабських торговців шовком. В XIX і XX століттях Мальдіви були британською колонією, а в 1965 році стали незалежною країною. Мале - столиця держави і єдине місто й порт архіпелагу, політичний, культурний і торговий центр, що пов’язує місто із зовнішнім світом. Мале знаходиться на однойменному острові-атолі. У ньому проживає близько 60 тис. чоловік.
Ця країна складається з двох ланцюгів коралових островів, що знаходяться в Індійському океані. Налічується 1196 коралових островівьта піщаних мілин, розташованих на вершинах давніх вулканів, що їх покрили океанічні води. На 202 островах проживають люди. Більшість островів низовинні - жоден із них не підіймається вище 2 м над рівнем океану. На їх узбережжі - піщані пляжі з кокосовими пальмами.
Клімат - екваторіально-мусонний. Середньомісячні температури коливаються від +24 до +30°С. Опадів річно - до 2500 мм. Сезон дощів - протягом квітня-жовтня, коли дме південно-західний мусон. Сухий сезон супроводжується північно-східним мусоном (грудень-березень).
Мінеральні ресурси відсутні, немає навіть постійних джерел води.
2. Населення Мальдівських островів
Демографія.
Мальдіви має один з найвищих рівнів народжуваності у світі. Результатом є те, що багато острови стали перенаселені. Таким чином, країна стає все менш самодостатніми з кожним днем.
Мальдівська етнічна ідентичність є сумішшю яка відображає культуру народів, що оселилися на островах, підкріплені релігією і мовою. Ранні поселенці були, ймовірно, з Південної Індії та Шрі-Ланці. Вони мовно і етнічно, пов'язані з дравідійськими людьми в Індійському субконтиненті.
Перепис з 1905 року, показує, що населення країни залишилося близько 100000 на найближчі шістдесят років. Після здобуття незалежності в 1965 році, стан здоров'я населення покращився настільки, що населення в два рази (200 000) до 1978 року, а темпи зростання населення досяг 3,4% в 1985 році. До 2007 року населення досягла 300000, хоча в 2000 році перепис показав, що темпи приросту населення знизилися до 1,9%. Очікувана тривалість життя при народженні становила 46 років у 1978 році, у той час як вона зросла до 72 років. Дитяча смертність знизилася з 127 осіб на тисячу в 1977 році до 12 сьогодні, і грамотності дорослого населення складає 99%. Комбіновані надходження до школи знаходиться у високій 90s.
Станом на квітень 2008 року, більш ніж 70000 іноземних працівників живуть в країні, а інший 33000 незаконних іммігрантів, підводить підсумок більш ніж однієї третини мальдівскіе населення. Вони складаються головним чином з людей з сусідніх країн Південної Азії в Індії, Шрі-Ланки, Бангладеш та Непалі.
Вікова структура
0-14 років: 46% (чоловіків 71273; 67323 жінки) (2000 рік) - 42,9% (81383 чоловіки / жінки 76984) (2007 рік)
15-64 років: 51% (чоловіків 78598; 75331 жінки) (2000 рік) - 54% (101699 чоловіки / жінки 97518) (2007 рік)
65 років і старше: 3% (чоловіка 4666, жінки 4284) (2000 рік) - 3,1% (5619 чоловіки / жінки 5828) (2007 рік)
Народжуваність:
38,96 народжень на 1000 населення (2000 рік) - 34,2 народжень на 1000 населення (2007 рік)
Смертність:
8,32 смертей на 1000 населення (2000 рік) - 6,88 смертей на 1000 населення (2007 рік)
Грамотність:
Визначення: у віці 15 років і старше можуть читати й писати
Загальна чисельність населення: 96,3%
чоловіки: 96,2%
жінки: 96,4% (перепис 2000 року)
3. Історія
У деяких джерелах вказується, що заселення архіпелагу розпочалося у V ст. до н. е. племенами з Індії, а згодом - із Шрі-Ланки. У країні поступово осідали араби, перси, малайці. В інших джерелах зазначається, що деякі острови були заселені людьми приблизно 3500 років тому, і мальдівська етнокультура сформувалася приблизно 2500 років тому внаслідок арійської міграції з Індії та Шрі-Ланки, а також під впливом південно-індійських дравідів, вихідців із Західної Азії та Африки в період раннього середньовіччя. Перша письмова згадка про острови датується 947 р. - саме тоді їх відвідав арабський мандрівник.7 липня 1153 р. - перша згадка про султанат, тоді ж офіційною релігією на островах став іслам. У 1344 р. острови відвідав відомий арабський мандрівник Ібн Баттута, який 18 місяців служив там каді (мусульманським суддею). Із XIV ст. по 1968 p. островами правила династія султанів Діді. Араби, португальці та голландці повели в XVI ст. боротьбу за архіпелаг. У 1558 р. португальці захопили Мале. Під час повстання місцевого населення 1573 р. португальців було повністю винищено (у деяких джерелах вказується, що португальців вигнали). Нинішній алфавіт "Тану Акуру" запроваджено в XVI ст. У мові динехі прослідковується сильний вплив арабської мови. В 1640 р. на островах висадилися голландці і в 1645 - 1796 р. острови були "під опікою" голландського Цейлону (нині Шрі-Ланка). У XVIII ст. Мале відвідали пірати і зруйнували його вщент. З 1796 р. колонізацію островів розпочала Велика Британія, вони знову знаходилися під контролем Цейлону. Протягом 1887-1965 pp. острови були султанатом під британським протекторатом. Вимоги про незалежність мальдівці почали висувати ще в 1930-х pp. У 1932 р. була написана перша конституція країни. Метрополія надала країні самоуправління 1948 р.1 січня 1953 р. острови стали республікою в рамках Британської Співдружності. Султанатом країна стала 7 березня 1954 р. У 1959-1963 pp. існувала сепаратистська Об'єднана Республіка Сувадіва на Адду та деяких інших південних атолах. Незалежність у повній формі було надано 26 липня 1965 р. Султанат ліквідували 11 листопада 1968 p., і країна стала республікою, першим президентом був Ібрахім Насір. До Британської Співдружності країна вступила в 1982 р.11 листопада 1978 р. президентом став Маумун Абдул Ґайюм. Спираючись на допомогу Індії (1600 парашутистів), він 4 листопада 1988 р. придушив спробу військового перевороту, яку вчинили тамільські найманці зі Шрі-Ланки. Його переобирали президентом у 1983, 1988, 1993 та 1998 pp. Чинну конституцію прийняли 1 січня 1998 р'.
4. Економіка
Сільське господарство. Вирощують кокосову пальму, хлібне дерево, банани, манго, маніок, батат, ямс, просо, рис, цибулю, перець. Країна не в змозі прогодувати своє населення. Сільське господарство і виробництво як і раніше грати меншу роль в економіці, стримується браком родючих земель і браку місцевій робочій силі. Більшість продуктів харчування доводиться імпортувати. Промисловості, яка в основному складається з швейне виробництво, суднобудування, і ремеслами, припадає близько 7% ВВП. Розвиток туризму секторі дала потужний стимул для молодого традиційні країни надомних такі, як мат ткацтво, лаки роботи, ремісничі і кокосова мотузка рішень. Нові галузі, які виникли після включити друк, виробництво Труби ПВХ, цегляний рішень, морські ремонтом двигунів, розливу газованої води та одягу виробництва.
Рибальство вважається основою економіки. Добувають перлини, корали, мушлі.
Промисловість. Промислові підприємства зайняті передусім і переробкою сільськогосподарської сировини та виловленої риби. Виготовляють також одяг, риболовецькі сіті, електронні компоненти. Поширеною є змішана форма власності за участю мальдівського державного та іноземного приватного капіталу.
Транспорт. Надання послуг морського транспорту є одним із найважливіших напрямів економічної діяльності країни. Місцевий транспорт - парусні та невеликі моторні судна. Головний морський порт - Мале. Мальдіви сполучені авіалініями з низкою європейських та азійських країн. Міжнародний аеропорт Хулуле (атол Мале).
Зовнішня торгівля. Основні експортні товари - "мальдівська риба" (просолений в'ялений тунець, 97% вартості експорту), текстильні вироби, електронні компоненти, копра. Завдяки реекспортові країна щорічно одержує близько 10 млн $ США.
Імпортують переважно нафтопродукти, продовольство та споживчі товари.
Країна має значну зовнішню заборгованість. Міжнародний туризм - важливе джерело надходження валюти.
Головні зовнішньоторговельні партнери - Таїланд, США, Шрі-Ланка.
Рибна промисловість. Протягом багатьох століть Мальдівських економіка повністю залежить від риболовлі і інші морські продукти. Рибний промисел залишається основним заняттям народу, і уряд надає особливу увагу розвитку сектору рибальства.