Працездатне населення станом на 01.01.2008 р. становило 61,8 % (на 1,2 % вище пересічноукраїнського показника), молодь – 14,5 % (на 0,8 % менше), особи похилого віку – 23,7% (на 0,4 % менше). На 1000 осіб населення району припадало 287 пенсіонера, що на 4,0 % менше від пересічноукраїнського рівня [ 11, c. 381].
1.3 Науково-технічний потенціал
В АР Крим (включаючи м. Севастополь) на початок навчального року 2008/09 функціонувало 53 вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації (серед них – Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгіївського, Кримський державний аграрний університет, Кримська академія природоохоронного і курортного будівництва, Севастопольський державний технічний університет, Севастопольський інститут ядерної енергетики та промисловості, Керченський морський технологічний інститут), де навчалося 87,5 тис. студентів. За 2008/09 р. підготовлено та випущено професійно-технічними навчальними закладами 17,4 тис. кваліфікованих робітників, у загальноосвітніх навчальних закладах навчалося 218,7 тис. учнів.
Кримський півострів своїми унікальними природними та історичними особливостями, завжди цікавив і привертав увагу вчених. На скрижалях історії кримської науки золотими літерами висічені імена М.М. Міклухо-Маклая, І.І. Мечнікова, П.І. Сумарокова, С.П. Боткіна, В.І. Вернадського, А.Е. Ферсмана, В.В. Докучаєва, І.П. Павлова, А.В. Паладіна, А.Ф. Иоффе, В.А. Обручева, І.В. Курчатова та багатьох інших всесвітньо відомих дослідників.
За даними на 2008 р. у Криму науковою та науково-дослідною діяльністю займались 61 організація. Серед них заклади НАН України – Морський гідрофізичний інститут, Інститут біології південних морів ім. А.О. Ковалевського, Кримський науковий центр, Карадагський природний заповідник, філіали інститутів археології та східнознавства, УААН – Національний науковий центр “Нікітський ботанічний сад”, Інститут виноградарства та виноробства “Магарач”, Інститут ефіроолійних і лікарських рослин, Кримська астрофізична обсерваторія, Кримський НДІ фізичних методів лікування і медичної кліматології, Південний науково-дослідний інститут риболовства і океанографії, а також Кримська академія наук. Обсяг науково-технічних робіт, виконаних власними силами організацій, в 2000 р. складав 52,0 млн. грн., у 2005 р. – 161,0 млн. грн., у 2008 р. – 277,3 млн. грн.
У Криму проектуються перспективні технопарки, що сприятимуть прискоренню науково-технічного прогресу. Зокрема: Феодосії – технопарк з конверсійних технологій, у Сімферополі – впровадження нетрадиційних джерел енергії, а також технологій виробництва медичної техніки, сучасні технології будівництва та суднобудування.
Дослідженнями і розробками в машино- і приладобудуванні займаються більше як 20 організацій, у тому числі Севастопольський державний технічний університет ім. В.І. Вернадського, НВО “Йодобром”.
Велика група наукових і конструкторських організацій суднобудівного профілю знаходяться в м. Севастополі. НДПІ “Шельф“ (Державний науково-дослідний і проектно-пошуковий інститут) в Сімферополі займається науково-дослідними роботами в нафтогазовій галузі виробництва, інженерними
пошуками для будівництва різних об`єктів нафтової і газової промисловості, розробкою проектно-кошторисної документації для будівництва магістральних газо- і нафтопроводів.
В Євпаторії функціонує Національний центр управління та випробування космічних засобів (НКАУ), який здійснює управління космічними апаратами, прийом, збір, обробку, збереження і передачу споживачам інформації, отриманої з космічних апаратів, астрономічні спостереження.
Морський гідрофізичний інститут у м. Севастополі займається роботами в галузі супутникової океанології (дистанційне зондування землі, розробка методологічного забезпечення використання супутникової інформації в сучасних океанологічних (океанографічних) дослідженнях) [13, c. 615].
2. Аналіз розвитку і розміщення основних галузей господарського комплексу
2.1 Загальна характеристика господарства та його структура
У 2008 році на економіку Автономної Республіки Крим робили вплив складні неоднозначні процеси, що відбуваються в світовій економіці.
Можна виділити два періоди соціально-економічного розвитку, які корінним чином відрізняються по своїх характеристиках і економічних наслідках:
1) до вересня ситуація характеризувалася позитивними тенденціями, які формувалися в умовах сприятливої зовнішньої кон'юнктури і давали можливість досягти значного приросту доходів у всіх секторах економіки,
2) в кінці третього кварталу почалося зменшення обсягів виробництва в експортоорієнтованих і пов'язаних з ними галузях, спостерігався відплив капіталу з республіки, дестабілізувався валютний ринок, почалася криза в банківській сфері.
Вплив світової фінансової кризи відобразився і на економіці Автономної Республіки Крим, про що свідчать наступні тенденції розвитку автономії в кінці третього і в четвертому кварталі 2008 р.:
- уповільнення темпів зростання промислового виробництва, що супроводжується накопиченням запасів нереалізованих товарів,
- зниження попиту на продукцію металургійної, машинобудівної, будівельної і інших галузей у всьому ланцюзі міжгалузевих зв'язків, зокрема торгівлі і транспорту,
- втрати доходів населення,
- відплив капіталу, зростання недовіри до банківської системи,
- скорочення кредитування, що негативно позначилося на розвитку видів економічної діяльності, орієнтованих переважно на внутрішній ринок (будівництво, машинобудування, роздрібна торгівля),
- ускладнення ситуації в соціальній сфері унаслідок скорочення виробництва, яке привело до зростання заборгованості по виплаті заробітної плати і безробіття.
Проте в цілому підсумки соціально-економічного розвитку за 2008 р. залишилися позитивними.
Аналізуючи динаміку останніх трьох років (2006-2008 років), необхідно відзначити, що в економіці Автономної Республіки Крим зберігаються позитивні тенденції основних макроекономічних показників (Додаток 1).
Узагальнюваючим показником, що характеризує розвиток економіки в цілому, є валова додана вартість.
Підсумки соціально-економічного розвитку АРК за 2008 р. дозволяли прогнозувати приріст обсягу валової доданої вартості в 2008 р. на рівні 2,6 %.
У структурі валової доданої вартості в АРК частка послуг складає більше половини – 65,9 %, що на 9,5 % вище, ніж в середньому по Україні (56,4 %), на виробничу сферу припадає 34,1 % (промисловість – 18,4 %, сільське господарство – 8,7 %, будівництво – 6,5 %, рибне господарство – 0,5 %) (Додаток 2).
2.2 Розвиток та розміщення промисловості
В Криму сформувалося п`ять багатогалузевих промислових вузлів: Сімферопольський – машинобудування, харчова, легка, промисловість будівельних матеріалів, Севастопольський – суднобудування, приладобудування, рибна, виноробна, промисловість будівельних матеріалів, Керченський - гірничо-металургійна, рибна, суднобудування, промисловість будівельних матеріалів, Красноперекопський – виробництво основної хімії та Джанкойський – машинобудування і харчова промисловість.
На території АРК виділяють вісім спеціалізованих господарських підрайонів: Центральний промислово-аграрний – промисловий центр м. Сімферополь, Південно-Західний промислово-аграрний – територія підпорядкована Севастопольській міській раді, Південнобережний підрайон – рекреаційний, промислово-аграрний. Промислові центри – м. Ялта і Алушта, Південно-Східний промислово-аграрний, рекреаційний – промисловий центр м. Феодосія, Західний рекреаційний, аграрно-промисловий – промисловий центр м. Євпаторія, Північно-Західний промислово-аграрний – промисловий центр м. Красноперекопськ, Північний аграрно-промисловий – північна і центральна частина північного Криму, промисловий центр – Джанкой, Східний промислово-аграрний підрайон – промисловий центр м. Керч.
Промисловість є основним сектором у виробничій сфері Автономної Республіки Крим.
Так, в період 2006 - 2008 років обсяги виробництва промислової продукції стабільно ростуть (Додаток 3), у тому числі і в 2008 р. приріст виробництва склав 3,1 %.
При цьому слід зазначити, що світова фінансова криза зробила вплив на результати роботи галузі. З початку прояву кризових явищ дещо сповільнилися темпи зростання обсягів промислового виробництва (з 108,3 % за 9 місяців 2008 р. до 103,1 % за підсумками 2008 р.)
Приріст промислового виробництва в 2008 р. був досягнутий за рахунок збільшення випуску продукції переробної промисловості (+4,1 %) і на підприємствах, зайнятих виробництвом і розподілом електроенергії, газу, води (+4,9 %).
У переробній промисловості збільшення випуску продукції обумовлене зростанням обсягів виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів (+6,7 %), продукції машинобудування (+5,8 %), іншої неметалевої мінеральної продукції (+2,6 %).
Зниження показників добувної промисловості (-7,5 %) обумовлене зменшенням здобичі паливно-енергетичних корисних (-3,4 %) копалини із-за зниження здобичі нафти, газу і газового конденсату унаслідок виснаження продуктивних горизонтів родовищ, а також зниження здобичі неенергетичних корисних копалини (-18,8 %).
Структура промислового виробництва по видах економічної діяльності (Додаток 4).
Основну частину в структурі займає продукція переробної промисловості - 86,5 %, на добувну промисловість доводиться 6,1 %, частка підприємств, що займаються виробництвом і розподілом електроенергії, газу, води, складає 7,4 %.
У переробній групі промисловості найбільшу питому вагу (42,1 %) займає виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів, 21,6 % доводиться на хімічну і нафтохімічну промисловість, 13,4 % - на машинобудування, 6,4 % - на виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції і 2,1 % - на металургійне виробництво і виробництво готових металевих виробів [6, c. 2-5].