Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України „Про проведення оплачуваних громадських робіт з ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року” Закарпатський обласний центр зайнятості організував оплачувані громадські роботи з ліквідації наслідків повені у Рахівському, Хустському, Тячівському та Міжгірському районах. З початку року на ринку праці поліпшилося надання відомостей про наявність вільних робочих місць та вакансій.
Основні види робіт, які нині виконують безробітні - це розчистка берегів річок, ремонт підпірних стінок, мостів, переходів, очистка кюветів доріг і прокладка нових стічних канав, благоустрій підтоплених садиб, допомога потерпілим одиноким громадянам похилого віку, упорядкування територій населених пунктів.
Станом на 15 вересня центрами зайнятості укладено 48 договорів з сільськими та селищними радами про спільну діяльність з проведення робіт по впорядкуванню територій населених пунктів. На даний час на такі роботи направлено 842 безробітні.
Населення
В цілому, за останні десятиріччя кількість населення області збільшилась. Основне збільшення відбулося в 1990 - 1993 роках. Це пояснюється високим природним приростом і позитивним сальдо міграції. З 1995 року відмічається припинення збільшення загальної кількості населення області. Негативне сальдо міграції (з 1994 року) зрівнялось з позитивним природним приростом. Однак, в останні роки простежується постійне зниження природного приросту.
Частка працездатного населення Закарпаття приблизно співпадає з загальноукраїнським показником. Відмінною особливістю області являється підвищена, порівняно з іншими регіонами, частка осіб молодше працездатного віку; відповідно , в області порівняно мала частка осіб старше працездатного віку.
Для Закарпаття характерна відносно невисока частка українців у національному складі (близько 75%). Специфічне прикордонне положення та складний історичний розвиток території Закарпаття пояснюють присутність в області декількох значних етнічних общин, серед яких угорська (друга по кількості після корінного населення) та румунська. Територія проживання угорців - райони на південному заході області, що межують з Угорщиною. У деяких з них частка угорців становить до 50%. Румуни, в основному, розселюються у південно-східних районах. Третьою по кількості етнічною групою являються росіяни, їх частка в населенні Закарпаття складає близько 4%. Цигани - четверта по кількості населення народність Закарпатській області.
На території області проживає ряд національних меншин, частка яких не перевищує 1%. Серед них: словаки, білоруси та німці.
Як і в усьому західному регіоні України в області на одну релігійну общину припадає біля 1000 жителів, що свідчить про високу релігійність її жителів. Закарпаття являється регіоном греко-католицької унії та католицької релігії. При різноманітному етнічному складі віруючих тут представлені Українська Греко-католицька, Римсько-католицька, Закарпатська Реформаторська Церкви та ряд інших. Серед общин православної церкви в регіоні представленні Українська Православна Церква Київського Патріархату та Московського Патріархату.
4. Промисловість і агропромисловий комплекси області
Регіон успадкував від колишнього СРСР економічно невиправдану в нових умовах структуру машинобудування: в більшості випадків підприємства галузі одержували комплектуючі деталі з - за меж України, туди ж поступала і основна маса її готової продукції. Якщо ж врахувати високу мілітаризацію машинобудування, то тепер змінити його і без того достатньо інертну структуру при відсталих технологіях нелегко.
Легка промисловість карпатських областей, випускає різні види тканин, швейні, панчішний - вироби, шкарпеток, верхній і білизняний трикотаж, взуття і інші товари народного споживання. Питома вага цієї галузі в загальному об'ємі виробництва промислової продукції в Закарпатській області складає - 17,6%.
Хімічне і нафтохімічне виробництво Карпатського регіону включає гірничо - хімічну промисловість (здобич сірки, калійних солей), основну хімію, промисловість хімічних волокон, лакофарбну, хімічних реактивів, пластичних мас і виробів з них. У загальній промисловій продукції Закарпатської області химпродукция займає 1,7%. У будівельному комплексі регіону працює 6. 8% всього зайнятого населення. У структурі капітальних вкладень і введених в дію основних фондів цієї галузі переважає виробнича сфера. Для подальшого вдосконалення структури господарства Карпатського регіону необхідно істотно перерозподілити фінансові і матеріально - технічні ресурси зі всіх джерел на користь розвитку соціальної інфраструктури - тим, щоб подолати відставання її матеріальної бази від нормативів і забезпечити нарощування її потенціалу, виходячи з належних соціальних стандартів.
Значний вплив на життєдіяльність краю має транспортна галузь господарства, яка розподілена таким чином: залізниці Закарпаття (Львів - Чіп, Львів - Мукачево, Вузловоє - В. Бичків, Надвірна - Ділове, Берегово - Кушніца; є три виходи на загальнодержавні залізничні мережі України) - 1.476 км; автодороги Закарпаття (Львів - Чіп, Київ - Чіп, Ужгород - Ясиня, Долина - Хуст, Хуст - Чіп) - 3.429 км; повітряні шляхи - аеропорти (міжнародний аеропорт "Ужгород" 4 класи "Г" приймає повітряні судна типу Ан - 12, 24, 26, 32, Як - 40, 42, Мул - 18, має 30 гелікоптерів; військовий аеропорт "Мукачево"); водний транспорт - спортивний слалом на гірських річках Шопурка, Річка, Боржава, Тіса, туристичні річкові сплави по річках Тіса, Боржава, Вже, Латоріца і річковий сплав деревини по річках Ріка, Тіса, Шопурка, Тересва; трубопровідний транспорт (нафтопровод "Дружба", газопроводи "Союз", "Братерство", "Сибір - Європа", етіленопровод).
Зв'язок на Закарпатті забезпечується послугами мобільного, місцевого, міжміського, документального зв'язку, а також бізнес - лініями, відеконференциямі, інтернетом, пейджінгом. Експлуатується 333 АТС: 62 міські і 271 сільська, всього на 140.000 абонентів. Через Закарпаття тягнуться дві волокно - оптичні лінії зв'язку: Ужгород - Словаччина, Ужгород - Угорщина.
5 Стан навколишнього природного середовища та рівень природно-техногенної безпеки
За станом навколишнього середовища Закарпатська область відноситься до одних з найбезпечніших, але екологічно вразливих регіонів країни.
Незважаючи на те, що екологічна ситуація в області характеризується відносною стабілізацією показників техногенного навантаження на навколишнє природне середовище, протягом останніх років спостерігається тенденція до збільшення викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря як стаціонарними джерелами забруднення, так і пересувними. Незначною є питома вага уловлених та знешкоджених шкідливих речовин у загальному обсязі. Продовжується скидання забруднених стічних вод у поверхневі водойми. Основними забруднювачами вод залишаються водогінно-каналізаційні господарства населених пунктів, очисні споруди яких перебувають у незадовільному технічному стані, перевантажені, із зношеним обладнанням, що потребує капітального ремонту та реконструкції.
В атмосферне повітря області за 2005 рік було викинуто 50,7 тис. т. шкідливих речовин, що більше, ніж у 1,5 рази 2004 року, з яких 23,0% – викиди від стаціонарних джерел забруднення, а решта 77,0% – від автотранспорту. Впродовж минулого року в повітря від автомобілів потрапило 39,3 тис.т. шкідливих речовин, що на 72,4% більше, ніж в 2004 р., що є наслідком транзитного статусу території та збільшенням кількості транспортних засобів, зареєстрованих в області.
Найбільша кількість викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря як стаціонарними так і пересувними засобами спостерігається у містах Ужгороді і Мукачеві, частка яких у забрудненні атмосферного повітря складає відповідно 19,5% та 16,5%.
Серйозним забруднювачем навколишнього середовища є магістральні газопроводи УМГ "Прикарпаттрансгаз", які обслуговуються Закарпатським та Хустським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів. Викиди підприємств і організацій НАК "Нафтогаз України" склали 40,4% від всіх викидів стаціонарних джерел області.
Водні ресурси області формуються за рахунок поверхневого стоку річок басейну ріки Тиса, місцевого річкового стоку, що утворюється в межах області, транзитного річкового стоку, що утворюється на території Румунської, Угорської та Словацької республік, а також експлуатаційних запасів підземних вод.
У 2005 році 435 основними водокористувачами забрано із природних водних об'єктів 58,89 млн. м3, в тому числі 20,71 млн. м3 з поверхневих джерел, 38,18 млн. м3 – з підземних. За останні роки спостерігається тенденція до зменшення обсягів використання свіжої води, яке відбувається в основному за рахунок скорочення кількості використаної води на промислові потреби.
Загальне водовідведення по області становить 53,2 млн. м3. У поверхневі водні об'єкти відведено 50,02 млн. м3, з них недостатньо очищених стоків та без очистки – 12,996 млн. м3. Частка забруднених стічних вод в загальному скиді складає 24,43%.
В області склалася складна ситуація з очисткою господарсько-побутових стічних вод. При тому, що обсяги водоспоживання з кожним роком зменшуються, показник об’єму забруднених стічних вод, що скидаються в поверхневі водойми, набуває тенденції до росту. Це є наслідком ряду проблем, які накопичилися у водопровідно-каналізаційному господарстві області.
У зношеному і аварійному стані знаходяться 30% систем водовідведення. Значна кількість обладнання каналізаційних очисних споруд (КОС) відпрацювала нормативні терміни експлуатації і потребує заміни. Реконструкцію або капітальний ремонт з розширенням потужностей потрібно виконати на КОС міст Ужгорода, Мукачева, Виноградова, Хуста, Берегова, Чопа та смт Великого Березного. У смт Міжгір’я, Вишково, Кобилецька Поляна очисні споруди не працюють повністю. Підприємства, яким вони колись належали, змінили форму власності, а КОС передані на баланс місцевих рад, які не в змозі їх утримувати. Ситуація ускладнюється тим, що паводками 1998 та 2001 років були сильно пошкоджені каналізаційні очисні споруди міст Рахів, Тячів. Цими ж паводками КОС смт. Дубового, Буштина, Тересви були зруйновані і до цього часу їх робота не відновлена.