Смекни!
smekni.com

Китай - країна з найбільшою чисельністю населення (стр. 2 из 2)

Пекін - столиця Китаю та одне з найдавніших міст країни. Історична частина Пекіна складається з Внутрішнього й Зовнішнього міст. Внутрішнє місто включає комплекс Імператорського міста, ядром якого є Заборонене місто з Імператорським палацом. За китайською традицією, Заборонене місто чітко розташоване за віссю північі вдень і має прямокутну форму. Із кожного боку розташовані одні Юрота. З усіх боків Гугун, як ще називають Імператорський палац, точений глибоким ровом. По кутах розташовані однакові сторожові вежі. Усі частини Внутрішнього міста об'єднані системою палацових, храмових та інших споруд.

Якщо Пекін є офіційною «візитною карткою» КНР, то новий Китай персоніфікує Шанхай. Зараз це не тільки найбільша міська агломерація й провідний економічний центр КНР, але й національний «випробувальний полігон» в галузі промислових, наукових і фінансових технологій, центр більшості інновацій. Крім того, це дуже привабливе й своєрідне місто, яке часто називають Парижем Сходу.

Тяньцзін — місто на північному сході Китаю поблизу Жовтого моря. Це один із головних економічних центрів Китаю й важливий транспортний вузол. У давнину він був рибацьким селищем. Сьогодні тут виробляють автомобілі, мікроелектроніку, засоби зв'язку, продукцію хімічної промисловості, якісний сталевий прокат.

Ухань розташоване у східній частині Китаю, при впаданні річки Ханьшуй у Янцзи. Місто іноді називають «Східним Чикаґо». Тут перетинаються транспортні шляхи, які ведуть у дев'ять провінцій, що робить Ухань найбільшим торгово-розподільним пунктом багатого сільськогосподарського й гірничо-промислового району.

Харбін — місто в Північно-Східному Китаї, адміністративний центр провінції Хейлунцзян. Своїм виникненням Харбін зобов'язаний будівництву Китайсько-Східної залізниці. Сьогодні це великий економічний центр і транспортний вузол.

У Тибеті розташоване одне з найвисокогірніших міст світу — Лхаса (3650 м). Це адміністративний центр Тибетського автономного району й релігійний центр ламаїзму. У ньому розміщена колишня резиденція далай-лами — палац-монастир Потала.

Культура. Основою культури китайців є конфуціанство. Навчання регламентує взаємини між людьми, виховання й навчання, у ньому сформовані правила поведінки й моралі. Засновник навчання — давньокитайський мислитель Конфуцій.

Основні положення конфуціанства такі: взаємини в родині й суспільстві мають ґрунтуватися на повазі до старших, слухняності й суворому дотриманні певних норм; кожна людина має посісти своє місце в суспільстві відповідно до своїх здібностей; обов'язковим є дотримання культу предків; людині необхідно все життя навчатися й удосконалюватися.

Сьогодні вважається загальновизнаним, що слухняність, віра в правоту старших за віком і становищем у суспільстві, звичка підкоряти особисті інтереси суспільним відіграли вирішальну роль в адаптації людей до змін, які спричинила економічна реформа останніх детисятиліть.

Китайці подарували світу чимало винаходів, серед яких компас, сейсмограф, прилад для вимірювання відстаней, порох, папір і паперові гроші. Всесвітньої популярності набула вишукана китайська порцеляна. Країна є батьківщиною шовківництва — ця галузь існує вже чотири тисячоліття.

Господарство. Майже половину ВВП Китаю забезпечує промисловість. Швидкими темпами розвивається енергетика, країна посідає перше місце у світі за видобутком вугілля й друге за виробленням електроенергії. Розвиток чорної металургії спирається на значні запаси залізної руди й вугілля. Китай виробляє більше ніж 250 млн тонн сталі па рік. За цим показником країна посідає перше місце у світі, випереджаючи Японію, що перебуває на другому місці, більше ніж удвічі.

Обсяги виробництва в машинобудуванні ростуть швидкими темпами. Багато галузей і виробництв за останній час стали міжнародними спеціалізаціями Китаю. Це стосується верстатобудування, виробництві електроніки й, побутової електротехніки, наприклад радіоприймачі п, магнітофонів, годинників, телевізорів, відеомагнітофонів, холодильників, пральних машин. У країні розширюється виробництво тракторів та іншої сільськогосподарської техніки, автомобілів, суден ін піших видів транспорту.

У Південній частині Китаю розвиваються трудомісткі виробництві, а в Швнічно-Східній частині найбільше значення має важке машинобудування. Тут виробляється обладнання для шахт і металургійних заводів, електростанцій і хімічних підприємств, виготовляють локомотиви й вагони, вантажівки й верстати.

Галуззю міжнародної спеціалізації Китаю є легка промисловість. Половину всіх бавовняних, значну частину вовняних і шовкових тканин, а також одягу виробляють у Шанхаї.

Особливе значення в господарстві Китаю має харчова промисловість. Перше місце у світі посідає китайська рисоочисна й борошномельна промисловість. У значних обсягах виробляються олія, крупи, цукор. Розвиваються й інші виробництва, але експортне значення має тільки чайна. Країна є великим виробником різноманітних сортів чаю, найбільше значення має зелений чай.

Основний напрямок китайського сільського господарства — зерновий. Збір усіх видів зерна сягає 500 млн тонн, що становить світовий рекорд. Основна продовольча культура — рис, за його збором — 180 млн тонн — Китай також є рекордсменом. В основному рис вирощують у Сичуаньському міжгір'ї та долині річки Янцзи. Басейн Янцзи — найбільший рисівницький район світу й своєрідна межа між «рисівницьким» і «пшеничним» Китаєм. Щоправда, межа ця досить умов-' на, часто рис і пшеницю вирощують на одному полі, але в різний час;ї улітку — рис, а взимку — пшеницю.

Тваринництво в Китаї відіграє другорядну роль. Частково це пояснюється браком пасовищ у найбільш густонаселених районах і традиційній перевазі вегетаріанської їжі в раціоні китайців. Найбільше розводять свиней, дрібну й велику рогату худобу. У приміських районах сучасною індустрією стає птахівництво. Китай посідає перше міс-і це у світі за поголів'ям свиней і свійської птиці.

Провідне місце за вантажообігом посідають водний і залізничним транспорт. У віддалених і важкодоступних районах виняткове значення має автомобільний і в'ючний транспорт. Річковий транспорт особливо важливий для перевезень вантажів у широтному напрямку, при чому основний вантажообіг припадає на річкову систему Янцзи.

Стрімке зростання зовнішньої торгівлі обумовило розвиток1 морського транспорту, а за кількістю суден — 1817 — країна перебуває на другому місці у світі. Найбільші порти країни: .Сянган, Шан-.] хай, Ціньхуандао, Ґуанчжоу, Нінбо, Далянь, Тяньцзін.