Вступ
Прискорений соціально-економічний розвиток країни нерозривно пов'язаний з рівнем розвитку всіх галузей паливно-енергетичного комплексу, вдосконалення енергетичного балансу з обов'язковим врахуванням досягнень науково-технічного прогресу. Всебічна інтенсифікація виробництва ставить перед паливно-енергетичним комплексом нові завдання, збільшує його роль у прискоренні темпів економічного зростання, у підвищенні продуктивності праці завдяки значному зростанню її енерго- та електроозброєності.
Відомо, що ефективність та інтенсивність суспільного виробництва значною мірою залежить від його енергозабезпеченості, бо енергетика створює особливі матеріальні ресурси – енергетичні, які обумовлюють функціонування практично всього виробничого апарату сучасної економіки. Тому в нових економічних умовах паливо і енергію слід розглядати і як матеріальний ресурс, і як матеріальний фактор суспільного виробництва.
На сучасному етапі роль паливно-енергетичного комплексу неухильно зростає. Його розвиток значною мірою обумовлює темпи, масштаби і економічні показники зростання продуктивних сил та їх розміщення, створює необхідні умови для подальшого покращання умов праці і підвищення рівня життя людей. В зв’язку з цим я вважаю, що вивчення галузевої структури ПЕК та чинників які впливають на розміщення його галузей е дуже актуальною темою для вивчення.
Ціллю курсової роботи є вивчення структури паливно-енергетичного комплексу, його проблем та основних чинників які впливають на розміщення його галузей.
1. Паливно-енергетичний комплекс та його економічні характеристики
1.1 Вугільний підкомплекс
Запаси вугілля на території України зосереджені в основному в трьох басейнах: Донецькому, Львівсько-Волинському та Дніпровському. В загальних запасах вугілля в Україні (117,1 млрд. т) найвища питома вага належить Донецькому басейну – 87,0% (101,9 млрд. т), Львівсько-Волинському та Дніпровському – відповідно 2,0% (2,3 млрд. т) та 3,5% (4,1 млрд. т).;
Крім того, запаси вугілля є на території Харківської і Полтавської областей – 8,7 млрд. т та Закарпатської вугленосної площі – 0,2 млрд. т. Із загальних запасів 42,5 млрд. т віднесено до прогнозних ресурсів.
Запаси вугілля в Україні цілком достатні для задоволення власних потреб і забезпечення експортних поставок. Однак складні гірничо-геологічні та технологічні умови розробки вугільних родовищ України, в першу чергу Донбасу, суттєво впливають на економічну ефективність виробництва у вугільній промисловості.
Таблиця 1. Розміщення основних запасів вугілля на території України на 01.01.2009 p.
| Запаси всього | Балансові запаси | Забалансові запаси | ||||||||
| басейни | млрд. | % | А+ В + С, | С2 | Всього | млрд. т | % | |||
| млрд. т | % | млрд. т | % | млрд. т | % | |||||
| Україна | 117,1 | 100,0 | 45,7 | 100,0 | 11,2 | 100,0 | 56,9 | 100,0 | 17,4 | 100,0 |
| Донецький басейн | 101,9 | 87,0 | 42,2 | 92,3 | 10,7 | 95,5 | 52,9 | 93,0 | 16,7 | 96,0 |
| Львівсько-Волинський басейн | 2,3 | 2,0 | 1,2 | 2,6 | 0,25 | 2,2 | 1,5 | 2,6 | 0,4 | 2,3 |
| Дніпровський басейн | 4,1 | 3,5 | 1,9 | 4,2 | 0,25 | 2,2 | 2,2 | 3,9 | 0,2 | 1,1 |
Наведені в табл. 1 дані характеризують стан вугільних басейнів України. Вони свідчать про те, що геологічні запаси вугілля в Донецькому басейні зосереджені переважно в тонких і надто тонких пластах потужністю до 1,2 м. Середня глибина розробки родовищ наближається до 700 м, а максимальна – становить 1400 м. На горизонтах понад 600 м функціонує майже 60% шахт, на частку яких припадає понад половини всього видобутого вугілля. Пласти, які вважаються небезпечними щодо раптових викидів вугілля і газу, характерні для 40% шахт.
Умови розробки вугільних пластів Львівсько-Волинського і Дніпровського басейнів більш сприятливі. Максимальна глибина розробки пластів Львівсько-Волинського басейну становить 550 м, а потужність пластів вугілля – від 1 до 1,5 м. Небезпека раптових викидів вугілля і газу майже відсутня. Разом з тим зольність видобутого вугілля (47,6%) значно перевищує аналогічний показник в Донбасі (36,2%) і до того ж запаси вугілля досить обмежені (2,0% усіх запасів вугілля України).
В Дніпровському басейні зосереджені запаси бурого вугілля, яке на відміну від кам'яного має більш низьку теплотворну здатність і використовується головним чином для виробництва буро-вугільних брикетів, які споживаються населенням на комунально-побутові потреби. Розробка буровугільних родовищ проводиться підземним та відкритим способом. Частка відкритих розробок становить 88,2%. Глибина залягання пластів невелика – максимальна 100 м. Середня глибина розробки пластів на шахтах сягає 90 м, на розрізах – 64 м. Зольність видобутого вугілля нижча, ніж у Донбасі та Львівсько-Волинському басейні і становить 21,7%, однак запаси вугілля також невеликі (3,5% від усіх запасів вугілля України).
Великий вплив на ефективність роботи галузі має стан виробничих фондів шахт. Сьогодні до 40% шахт працює понад 50 років, а найбільш старі шахти мають строк служби понад 70 років. Лише 8% шахт експлуатуються менше 20 років.
Незважаючи на значний строк експлуатації шахт, обсяги реконструкції і будівництва нових шахт з 1975 р. стали різко зменшуватися. За останні 15–20 років у Донбасі не було закладено жодної шахти, у Львівсько-Волинському басейні – одна, в Дніпровському басейні – один розріз. Остання масова реконструкція вугільних шахт була проведена у другій половині 60-х – на початку 70-х років. Тоді вона була здійснена на 25% підприємств.
Однією з причин такого важкого стану було обмеження капітальних вкладень на оновлення виробничих потужностей вугільної промисловості України. Це пов'язано з тим, що протягом трьох останніх десятиліть вся інвестиційна діяльність у вугільній промисловості була орієнтована на розвиток видобутку вугілля у східних регіонах колишнього СРСР.
Усе це і визначило різке гальмування процесу оновлення виробничих потужностей і погіршення структури шахтного фонду в Україні.
Виробничі потужності, що вибули у 2008–2010 pp., склали 78,7 млн. т. Це призвело до зниження видобутку вугілля до надзвичайно низького рівня –30,79 млн. т в 2010 р. при 77,80 млн. т в 2008 p., або більше ніж у два разів (табл. 2).
Найбільше зниження обсягів видобутку відбулося за цей час у Дніпровському буровугільному басейні – на 96,9%, тоді як у Донецькому – на 95,5%, Львівському – 88,6% та Волинському – на 82.9%.
Видобуток вугілля в Україні у 2008–2010 pp., млн. т
| Найменування об'єкту обліку | Факт, тис. тонн | Відхилення (+/–) від | |||
| плану | січня-грудня 2007 р. | ||||
| тис. тонн | % | тис. тонн | % | ||
| 1. Підприємства України загалом, | 77802,2 | +6846,4 | 109,6 | +2263,8 | 103,0 |
| в т.ч.: енергетичне | 50981,7 | +3398,4 | 107,1 | +3922,7 | 108,3 |
| коксівне | 26820,5 | +3448,0 | 114,8 | -1658,9 | 94,2 |
| в т.ч. підприємства Мінвуглепрому, | 45381,7 | +1499,9 | 103,4 | +3188,7 | 107,6 |
| в т.ч.: енергетичне | 35130,3 | +851,8 | 102,5 | +2706,1 | 108,3 |
| коксівне | 10251,4 | +648,1 | 106,7 | +482,6 | 104,9 |
| 2. Підприємства Донецької обл., | 33332,7 | +4129,9 | 114,1 | -843,1 | 97,5 |
| в т.ч. підпр-ва Мінвуглепрому | 21430,4 | +707,6 | 103,4 | +2140,7 | 111,1 |
| 3. Підприємства Луганської обл., | 26585,8 | +837,8 | 103,3 | +1319,7 | 105,2 |
| в т.ч. підпр-ва Мінвуглепрому | 20271,7 | +563,7 | 102,9 | +884,0 | 104,6 |
| 4. Підприємства Львівської обл. | 3105,3 | +204,3 | 107,0 | +67,2 | 102,2 |
| 5. Підприємства Волинської обл. | 574,2 | +24,2 | 104,4 | +96,6 | 120,2 |
| 6. Підприємства Дніпропетровської обл. | 14162,8 | +1892,8 | 115,4 | +1801,4 | 114,6 |
протягом січня-грудня 2009 року
| Найменування об'єкту обліку | Факт,тис. тонн | Відхилення (+/–) від | |||
| плану | січня-грудня2008 р. | ||||
| тис. тонн | % | тис. тонн | % | ||
| 1. Підприємства України загалом, | 72303,1 | +9020,5 | +14,3 | -5498,9 | -7,1 |
| в т.ч.: енергетичне | 46529,7 | +533,5 | +1,2 | -4451,8 | -8,7 |
| коксівне | 25773,4 | +8487,0 | +49,1 | -1047,1 | -3,9 |
| в т.ч. підприємства Мінвуглепрому, | 38440,3 | +1347,3 | +3,6 | -4571,3 | -10,6 |
| в т.ч.: енергетичне | 29305,2 | +875,1 | +3,1 | -3455,0 | -10,5 |
| коксівне | 9135,1 | +472,2 | +5,5 | -1116,3 | -10,9 |
| 2. Підприємства Донецької обл., | 31837,7 | +4040,2 | +14,5 | -1495,0 | -4,5 |
| в т.ч. підпр-ва Мінвуглепрому | 17964,3 | +700,8 | +4,1 | -2126,8 | -10,6 |
| 3. Підприємства Луганської обл., | 23504,1 | +5712,6 | +32,1 | -3081,7 | -11,6 |
| в т.ч. підпр-ва Мінвуглепрому | 17246,7 | +405,2 | +2,4 | -1994,3 | -10,4 |
| 4. Підприємства Львівської обл. | 2753,2 | +241,2 | +9,6 | -352,1 | -11,3 |
| 5. Підприємства Волинської обл. | 476,0 | 0 | 0 | -98,2 | -17,1 |
| 6. Підприємства Дніпропетровської обл. | 13732,1 | -913,5 | -6,2 | -430,7 | -3,0 |
протягом січня-травня 2010 року
| Найменуванняоб'єкту обліку | Факт,тис. тонн | Відхилення (+/–) від | |||
| плану | січня-травня2009 р. | ||||
| тис. тонн | % | тис. тонн | % | ||
| 1. Підприємства України загалом, | 30791,1 | +4676,4 | +17,9 | +727,1 | +2,4 |
| в т.ч.: енергетичне | 19664,8 | +550,0 | +2,9 | +366,2 | +1,9 |
| коксівне | 11126,3 | +4126,4 | +58,9 | +360,9 | +3,4 |
| в т.ч. підприємства Мінвуглепрому, | 15467,0 | +595,2 | +4,0 | -804,5 | -4,9 |
| в т.ч.: енергетичне | 11914,0 | +479,2 | +4,2 | -373,2 | -3,0 |
| коксівне | 3553,0 | +116,0 | +3,4 | -431,4 | -10,8 |
| 2. Підприємства Донецької обл., | 13051,4 | +1882,2 | +16,9 | -191,3 | -1,4 |
| в т.ч. підпр-ва Мінвуглепрому | 6976,1 | +268,6 | +4,0 | -724,9 | -9,4 |
| 3. Підприємства Луганської обл., | 10012,2 | +2654,7 | +36,1 | +274,9 | +2,8 |
| в т.ч. підпр-ва Мінвуглепрому | 7174,9 | +202,4 | +2,9 | -66,4 | -0,9 |
| 4. Підприємства Львівської обл. | 1089,7 | +132,8 | +13,9 | +0,3 | 0 |
| 5. Підприємства Волинської обл. | 226,3 | -8,7 | -3,7 | -13,5 | -5,6 |
| 6. Підприємства Дніпропетровської обл. | 6411,5 | +15,4 | +0,2 | +656,6 | +11,4 |
Із загального обсягу постачання вугілля на територію України до 95% припадає на донецьке вугілля, з якого майже 30% становить коксівне. Львівсько-Волинське вугілля і буре вугілля Дніпровського басейну використовується головним чином як енергетичне паливо на електростанціях та в комунальному секторі економіки.