З алунітів економічно вигідно одержувати алюміній лише за умови комплексного використання є в Закарпатській області.
Алюмінієва промисловість України має новий великий глиноземний завод, збудований у Миколаєві, який працює на бокситах Гвінеї, Запорізький завод і завод алюмінієвих сплавів у Свердловську.
Міделиварна промисловість. Мідь належить до важких металів і відома здавна. Ще перші цивілізації відомі «бронзова доба». Бурхливий розвиток міделиварної промисловості починається зі зростанням електроенергетики. Тому найбільшим споживачем міді є електротехнічна промисловість. Міді і її з цинком (латунь), оловом (бронза) застосовуються у багатьох галузях народного господарства.
Міді у природі порівняно багато. Понад 240 мінералів містять мідь, проте тільки 18 мають промислове значення. Власне, мідь у руді рідко перевищує 1-2% (у давнину розроблялися мідні руди з умістом міді до 20%), і тому ці руди потребують збагачення.
Понад 50 держав має мідну руду. Виділяють 4 мідних пояси: Урало-Казахстанський (Росія й Казахстан), Тихоокеанський (Китай, США, Мексика, Чилі, Перу), Австралійський та район Великих Африканських розломів (Заїр, Замбія, ПАР).
Виробництво міді складається зі збагачення, випалу зі спіканням концентрату, литва та бесемерування. Це й зумовлює розміщення підприємств з видобутку, виробництва та споживання міді.
Виробництво міді потребує великої кількості тепла й енергії і тому воно орієнтоване на паливно-енергетичну промисловість в основному економічно розвинених країн: США, Японії, ФРН, Канади, Росії. Хоча високий попит на цей метал дав змогу розширити його виробництво в Чилі, Китаї та Польщі. Крім того, мідь відіграє величезну роль у найновітніших галузях машинобудування, які розвинуті виключно в індустріальній групі країн. Це Велика Британія, Франція, Італія та інші держави, які не мають мідної руди, проте ведуть перед у споживанні міді.
Свинцево-цинкова промисловість. Свинець і цинк належать до важких металів синювато-білого кольору. Свинець – м’який, плавиться при температурі 327Ċ, а цинк – крихкий метал, плавиться при температурі 419Ċ. Свинець і цинк легко сплавляються з іншими металами.
Ці властивості свинцю й цинку широко використовуються у народному господарстві. Свинець застосовується в електротехнічній промисловості (виробництво кабелю), акумуляторному виробництві, виробництві фарб (свинцеві білила), медичній промисловості, військовій техніці (шрапнель, осердя в кулях), виготовленні контейнерів для зберігання радіоактивних матеріалів тощо. Основні галузі використання свинцю: виробництво акумуляторів – 30%, тетраетил свинцю моторного палива – 20%, кабелю – 10%, білил – 8%, припаїв – 7%, боєприпасів – 3%. Решта 22% йде на виготовлення захисних пристроїв від радіації, друкарських сплавів, використовується у медичній та хімічній промисловості.
Природні сполуки свинцю й цинку досить розповсюдженні на нашій планеті. Відомо понад 300 свинцевих мінералів та 50 мінералів цинку. Проте їхня концентрація у мінералах невелика. Крім того, свинець і цинк часто зустрічаються разом, у вигляді поліметалевих руд, що потребують збагачення з поділом компонентів (флотацією).
Розвідані поклади свинцю й цинку є у 50 державах, найбільші з них розташовані у Росії, Казахстані, Китаї, США, Канаді, Австралії, Перу, Мексиці, ФРН, КНДР, Болгарії.
Свинець видобувається, виплавляється й використовується понад 2000 років. Інтенсивне виробництво цинку почалося з другої половини XIX ст. Основний видобуток, виплавляння й споживання цих металів зосередженні у кількох країнах. На розвинені країни, що серед них США, Японія, ФНР, Італія, Великій Британія, припадає 65 – 70 % споживання. Основними експертами цинку і свинцю та їхніх концентратів є Австралія, Канада, Перу, Мексика, США та Бразилія. Основними експортерами цих металів та їхніх концентратів є Казахстан, Росія, Узбекистан, Австралія, Канада, Перу, Мексика, Болгарія.
В Україні цинк виплавляється у Костянтинівні. Поклади поліметалічних руд виявлені у Нагольному Кряжі (Донбас).
Олов’яна промисловість. Олово належить до важких металів сріблясто-білого кольору. Температура плавлення - 232Ċ. Воно широко використовується у промисловості й побуті. Основні напрями застосування: виробництво білої жерсті, що потрібна для консервної промисловості (банки для харчових продуктів), та для лудження. У різних галузях машинобудування використовуються сплави олова з міддю (бронза) та з цинком (латунь).
Промислова концентрація олова у природі трапляється рідко. Відомо 18 мінералів, що містять олово, проте єдиним промисловим мінералом є олов’яний камінь. Виділяють 2 олов’яні пояси: Тихоокеанський (Росія, Китай, Монголія, В’єтнам, Малайзія, Таїланд, Індонезія, М’янма, Болівія) та Африканський (Заїр, Уганда, Нігерія).
Олово видобувається у 13 країнах, на долю чотирьох з них – Китаю, Індонезії, Перу, та Бразилії – у 2004р. припадало 74% світового видобутку. Виділяється також Болівія, Австралія, Малайзія, Росія.
Ртутна промисловість. Ртуть – єдиний метал, що перебуває у рідкому стані за нормальної температури. Головними її споживачами є електротехнічна, радіотехнічна, хімічна медична та військова промисловість. У природі відомо 25 ртутновмісних мінералів, але промислове значення має лише кіновар.
Рудні вияви ртуті поширені у багатьох країнах, проте лише 15 держав мають промислові поклади цього металу, серед яких Україна, Іспанія, Італія, Китай, Румунія. Значні родовища є також у США, Мексиці, Канаді. Промисловий видобуток ртуті здійснюється переважно в Україні (район Микитівки), Росії, Китаї, Іспанії, Італії, Мексиці. Звідси цей метал експортують до США, Японії, ФРН, Великої Британії, Франції.
Сурм’яна промисловість. Сурма – сріблясто-білий, крихкий метал, що легко розтирається на порошок. У чистому вигляді металева сурма застосовувалась рідко (переважно у мистецькому литві). Натомість додавання сурми до м’яких металів підвищує їхню твердість, що широко використовується у хімічній, електротехнічній та багатьох інших галузях народного господарства.
У земній корі сурми обмаль: її містять 75 мінералів. Проте не всі вони мають промислове значення. Більша частина світових покладів сурми зосереджена у п’ятьох країнах : Китаї, Росії, Болівії, Мексиці, ПАР.
Сурму видобувають у понад 20 країнах, але 91% видобутку припадає на Китай, Росію, Болівію та ПАР.
За видобутком нікелю лідирують Росія, Канада, Індонезія, Нова Каледонія, Австралія. Основний споживач сировини – машинобудування та електроніка. В Україні він видобувається у Побужжі.
Титан – це легкий особливо міцний метал, який використовується в авіа космічній промисловості та інших галузях господарства. За його видобутком лідирують Австралія, ПАР, Канада, Норвегія. Головні користувачі – економічно розвинені країни Західної Європи, США, Японія, Росія. Україна має одні з найбільших запасів титанових руд. Виплавляють титан у Запоріжжі, Іранську, Красноперекопську.
Срібло належить до благородних металів . його видобуток у 2004р. становив 18,3 тис. т. Лідери Мексика (2,8 тис. т), Перу (2,7 тис. т), Австралія (2,1 тис. т), США (1,6), КНР (1,5), Чилі (1,3), Канада (1,2), Польща (1,2), Казахстан (0,8), Росія (0,6).
Попит на срібло у світі постійно зростає, хоч видобуток останні три роки знизився. Основним споживачем срібла є електротехніка, стоматологія, фотографія; срібло використовується для виготовлення акумуляторних батарейок, каталізаторів.
Надалі очікується розширення видобутку срібла за рахунок родовищ у Австралії, Індонезії, США та Китаї.
Золото. Це перший метал котрий навчилися видобувати й використовувати людина. Воно належить до найважчих металів. Температура його плавлення - 1063 Ċ. Золото не окислюється, не розчиняється у лугах і кислотах, за винятком царської водки (суміш азотної та соляної кислоти), й вирізняється високою тепло – та електропровідністю. Його застосування випливає з унікальних фізико-хімічних властивостей.
В усьому світі налічується близько 100 тис. т золота: 36 тис.т – у централізованих скарбницях, що належать урядам, центральним банкам і міжнародним організаціям, 20 тис. т – зливки й монети у приватному володінні, 44 тис. т – ювелірні вироби тощо.
Останнім часом золото дедалі більше використовується у промисловості: у сплавах воно застосовується у ракетній техніці, атомній та авіаційній промисловості, електротехніці, радіотехніці, приладобудуванні та ін.
Золото належить до рідкісних елементів земної кори. Його поклади відомі майже в усіх країнах світу, але про запаси можна висновувати лише за непрямими показниками, передусім – за рівнем видобутку. До найбагатших країн за покладами золота належать ПАР, Росія, Танзанія, Намібія, США, Мексика, Бразилія, Колумбія, Гана, Канада, Австралія, Індія. Проте більше як 90% видобутку золота припадає на шість країн – ПАР, Росію, Канаду, США, Австралію, Китай.
Світовий видобуток золота за останні роки знизився, а ціна за 1 трійку унцію становила: 1992р. – 343,95 дол., 1993р. – 359,82 дол., 2002 р. – 282 дол. Світовий видобуток золота у 2001р. становив 2604т. Лідирують ПАР, США, Австралія, Індонезія, Китай, Росія.
За рахунок своїх покладів золота Україна зможе видобути 15т золота на рік. Для цього потрібні 800 млн. дол. інвестицій. В Україні налагоджено випуск золота, а також платини та срібла із вторинної сировини на Південному машинобудівному заводі у Дніпропетровську й об’єднанні «Свема» у Шостці.
До кольорової металургії часто відносять і видобуток коштовних каменів. Світові запаси алмазів ювелірного значення оцінюються у 580 млн. каратів. Найбільші запаси зосереджені в Конго (150млн каратів), Ботсвані (130), Австралії (90), ПАР (70), КНР (10). Світовий видобуток алмазів технічного призначення становить 55,6 млн. каратів. Лідирують Австралія, Конго, Росія, ПАР, Ботсвана. Родовища природних алмазів відкриті у 35 країнах. Однак частка натурального каміння у світовому споживанні не перевищує 10%. 90% припадає на синтетичні алмази, заводи з виробництва яких є у 15 країнах світу.