Геополітична та економічна характеристика Ірану (стр. 1 из 8)
Зміст
Вступ
1. Загальна характеристика Ірану
2. Природні умови і ресурси, як база для розвитку економіки Ірану
3. Характеристика господарства. Транспорт Ірану
4. Енергетичнаскладова Іранського питання: пропозиції та інтереси основних центрів сили
4.1 Інтереси США
4.2 Інтереси ЄС
4.3 Інтереси Росії
4.4 Інтереси Китаю
4.5 Інтереси Японії
4.6 Інтереси Індії
4.7 Україна в енергетичному співробітництві з Іраном
5. Зовнішня політика країни
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Ісламська Республіка Іран –одна з найбільших країн Південно-Західної Азії. Країна має досить своєрідні природні умови і ресурси, що сприяє розвитку економіки і господарства країни.
Економіка Ірану являє собою суміш центрального планування, державної власності на великі підприємства нафтовидобувної, нафтопереробної й іншої промисловості, сільського господарства, невеликих по масштабі приватної торгівлі і підприємстві сервісу. Після десятиліття економічного спаду, ВНП Ірану виріс на 4 % у ФГ 90 і на 10 % у ФГ 9 1 . Нафтовий бум 1990-х рр. разом з істотним збільшенням імпорту сприяв економічному підйому Ірану, який почав здійснювати ряд економічних реформ, покликаних скоротити урядове втручання (включаючи субсидії) і почав фінансування декількох проектів розвитку в надії на стимулювання економіки. Однак, маленькі доходи від продажу нафти в 1991 р., а торгівля нафтою приносить більш ніж 90 % експортних доходів і забезпечує приблизно 65 % фінансування для п'ятилітнього економічного плану розвитку, і драматичне збільшення зовнішнього боргу загрожують проектам розвитку і можуть спонукати Іран скоротити імпорт, обмежуючи в такий спосіб економічний ріст .
Усупереч загрозам США та серйозним застереженням європейської трійки Іран поновив роботи з конверсії урану. Дії Ірану в ядерній сфері не порушують Договір про нерозповсюдження ядерної зброї і відбуваються під контролем МАГАТЕ, однак існує значна недовіра Заходу до щирості проголошених Іраном намірів не створювати ядерну зброю. Це викликано щонайменше несвоєчасністю надання відповідної інформації щодо досліджень у ядерній сфері та закритістю окремих з них, що, правда, відбувалося в минулому. Наявність в країні мінеральних ресурсів, зокрема нафти і газу, привертає увагу багатьох розвинених країн.
Іран підтримує активні економічні зв’язки з багатьма країнами світу. Входить до ООН, МВФ, ОПЕК. Налагоджується взаємовигідна економічна співпраця Ірану з Україною.
1. Загальна характеристика Ірану
Іран – одна з найбільших держав Південно-Західної Азії (площа 1,648 млн. кв. км). Має спільні границі з Туреччиною (на північному сході), Афганістаном та Пакистаном (на сході), Іраком (на заході), а також з Вірменією, Азербайджаном і Туркменістаном (на півночі). На півночі Іран омивають води Каспійського моря, на півдні - Перської та Оманської затоки. Це один з центрів виникнення цивілізації на планеті, місце народження однієї з найбільших імперій світу та одна з найбільш самобутніх країн Азії. Величезна країна, яка розкинулася від теплого моря до засніжених гірських вершин, та має унікальний набір по-справжньому цікавих пам’яток, які можуть вважатися надбанням усієї цивілізації.
Іран розташований в Південно-Західній Азії і омивається Оманською затокою, Перською затокою і Каспійським морем. Іран, загалом, вважається гірською країною, й такий її рельєф суттєво посприяв у визначенні, як політичної так і економічної складової історії країни, протягом кількох століть. Своїми розмірами Іран займає шістнадцятий рядок серед країн світу (за площею країни). (Рис. 1)
Рис. 1. Іран на карті світу
· Площа країни: всього - 1 648 000 км², суша - 1 636 000 км², вода - 12 000 км².
· Сухопутні кордони: всього - 5440 км.
· Прикордонні країни (їх межі): Афганістан - 936 км, Вірменія - 35 км, Азербайджан 432км + Нахічевань (анклав) - 179 кілометрів, Ірак - 1458 км, Пакистан - 909 км, Туреччина - 499 км, Туркменістан - 992 км.
· Берегова лінія - 2440 км (крім того, Іран межує по Каспійському морю, на 740 км).
· Висота крайнощів: найнижча точка - Каспійське море - 28 метрів, найвища точка - гора Дамаванд - 5610 метрів.
· Землекористування: орна земля - 10%, постійні зернові культури - 1%, пасовища - 27%, ліси і лісові масиви - 13%, інші землі - 49% (станом на 1998 рік).
· Зрошувані землі - 94000 км².
Іран — ісламська республіка. У лютому 1979 р. в результаті антимонархічної революції був повалений шахський режим. Революцію очолив релігійний вождь шиїтів-імамітів аятола Рухолла Мусаві Хомейні. З 1 квітня 1979 р. країна стала офіційно називатися Ісламська Республіка Іран.
В країні діє конституція, затверджена на всенародному референдумі 2-3 грудня 1979 року, з наступними поправками.
За конституцією, державна влада здійснюється незалежними одна від іншої законодавчою, виконавчою, судовою гілками влади, що знаходяться під контролем політичного і духовного Керівника ІРІ, якого призначає виборний орган — Збори експертів. Цей пост може займати тільки богослов.
Нинішній Керівник Ісламської Республіки Іран — Аятола Сейєд Алі Хаменеї, обраний Радою старійшин 4 червня 1989 року після смерті аятоли Р.М. Хомейні.
Після поста Керівника ІРІ вищою посадовою особою в країні є президент. Президент обирається прямим і таємним голосуванням терміном на 4 роки. Допускається переобрання президента на другий (але не більше) термін. З червня 2005 року президентом Ірану є Махмуд Ахмадінеджад (Mahmoud Ahmadinejad).
Законодавчу владу в країні здійснюють Збори ісламської ради (меджліс) у складі 270 депутатів, які обираються прямим і таємним голосуванням терміном на 4 роки. Голова меджлісу — Мехді Кяррубі.
Конституцією також передбачена Конституційна рада старійшин, відомий як «Рада хранителів конституції», що має владу як приймати, так і відкидати резолюції Асамблеї. Асамблея експертів є другим ісламським закладом, що відповідає за обрання лідера у випадку, якщо нині діючий лідер не в змозі вести управління чи необхідно замінити 25 останов (провінцій), які управляються остандарами (генерал-губернаторами).
Виконавча влада належить президентові й уряду. Президент формує уряд і відповідає за його діяльність перед Керівником ІРІ і меджлісом, призначає віце-президентів.
Загальна довідка
1. Офіційна назва — JomhurT-ye EslamT-ye Iran
2. Столиця — Тегеран (7 225 000)
3. Рік здобуття незалежності — 1925
4. Поясний час — Гринвіч плюс 3 Уз
5. Загальна площа (кв. км) — 1 633 193,
зокрема:
5.1. Сільгоспугіддя (кв. км) — 182 000
5.2. Ліси (кв. км)-114 000
6. Чисельність населення (осіб) — 66 622 704
7. Густота населення (осіб/кв. км) — 40,8
8. Частка міського населення (%) — 61
9. Коефіцієнт народжуваності (осіб/1000 осіб) — 18
10. Коефіцієнт смертності (осіб/1000 осіб) — 5
11. Тривалість життя (років) — 70
12. Частка дорослого письменного населення (%) — 72,1
13. Харчування (денно калорій на душу населення) — 2860
14. Річне споживання палива (кг на душу населення) — 1215
15. Валюта — 10 іранських ріалів (RIs) = 1 туман
16. ВНП ($ США на душу населення) — 6400
17. Мови — фарсі (перська — офіційна), азербайджанська, курдська, арабська
18. Етнічні групи — перси (45,6%), азербайджанці (16,8%), курди (9,1%), ґілянці (5,3%), лурі (4,3%), мазендеранці (3,6%), балуджі (2,3%), араби (2,2%), бахтіарці (1,7%)
19. Релігійний склад населення: мусульмани-шиїти (89%), мусульмани-суніти (10%), християни (0,5%), іудаїсти (0,3%), бахаїти (0,1%). Державна релігія — іслам шиїтського тлумачення.
20. Адміністративно-територіальний поділ – 28 провінцій
2. Природні умови і ресурси, як база для розвитку економіки Ірану
Понад 4/5 території Ірану займають гори і високі нагір'я. Більшу частину території країни займає велике внутрішнє Іранське нагір'я середньою висотою 1200 м. Його утворюють великі плато, гірські ланцюги і міжгірські улоговини. На заході підносяться гори Загрос, на сході - сильно розчленовані Східно-Іранські гори, на півночі - могутні дуги Ельбурса, на півдні - Макрана. Вздовж узбережжя Каспійського моря, Персидської і Омана заток витягнулися вузькі смуги берегових низовин, а саме Південно-Каспійська низовина та частина Кура-Араксинської низовини та рівнина Хузестан.
Центр Ірану складається з кількох закритих нагір'їв, які в сукупності іменуються Центральним плато або Іранське нагір'я. Середня висота плато складає близько 900 метрів (3000 футів), але деякі з гір, які підносяться над плато перевищують 3000 метрів. Східна частина плато вкриті сіллоляними пустелями - Дашт-і Кавір (Dasht-e Kavir) (в народі називають Солона пустеля) і Дашт-і Лут (Dasht-e Lut), за винятком деяких поодиноких оаз, ці райони переважно безлюдні.
Іран має тільки дві просторі низовини - рівнина Хузестан (Khuzestan) на південному-заході країни і Південно-Каспійська низовина на півночі країни. Перша з них, приблизно трикутної форми, є продовженням Месопотамської низовини і становить, в середньому, близько 160 кілометрів в ширину. Вона розтягнулася на 120 км й висота її, заледве, перевищує рівень моря, а наприкінці різко впирається в передгір'я Загросу. Більша частина рівнини Хузестан вкрита болотами. Південно-Каспійська низовина є набагато довшою й розтягнулася на 640 кілометрів уздовж узбережжя Каспію, але в своєму найширшому місці складає менше 50 км, а в деяких місцях менш ніж 2 км і в окремих частинах берега моря пересікається передгір'ям Ельбурса. Узбережжя Перської затоки на південь від рівнини Хузестан і на узбережжі Оманської затоки спостерігаються тільки локальні рівнинні ділянки, оскільки гірські нагромадження Загросу в цих областях підходять прямо до берегової лінії.
Іран має змінний клімат на більшій частині Ірану він субтропічний, континентальний, характеризується різкими коливаннями температур. На узбережжі Персидської і Оманської заток клімат тропічний. Для всієї країни, за винятком каспійського узбережжя та прибережної низовини на півдні, типові суворі зими. Досить опадів отримують тільки високогірні райони Загроса та узбережжя Каспійського моря. На північному заході, холодна зима з сильними снігопадами та заморозками протягом грудня і січня. Весна і осінь відносно помірні, а літо сухе і жарке. На півдні зима м'яка, а на рівнині Хузестан, літня спека супроводжується підвищеною вологістю.