Австралійський Союз – держава у південній півкулі Землі, розташована на Австралійському материку та прилеглих островах (найбільший з них – Тасманія; а також Кокосові (Кілінг), Різдва, Герд, Кенгуру, Кінг в Індійському океані; Бішоп-енд-Кларк і Маккуорі в Тихому океані, Грут-Айленд в затоці Карпентарія та інші). Роком отримання державного суверенітету став 1931, до того часу Австралія була британським домініоном.
Австралія – єдина в світі держава, що займає цілий континент. Її площа становить 7,7 млн. км2 (6 місце в світі), населення – майже 19 млн. осіб. Гігантська за площею держава є лише середньою за чисельністю населення.
Австралійський Союз складається з 6 штатів і 2 самоврядних одиниць (столиця Канберра і Північна територія), а отже є федеративною державою. За формою правління – це держава в складі Британської співдружності націй. Виконавчу владу очолює генерал-губернатор, призначений британською королевою. Законодавча влада належить двопалатному парламенту.
Природні умови і ресурси
Серед усіх континентів Землі Австралія вирізняється своєрідністю й специфічністю природних комплексів. Часто її називають материком реліктів та ендеміків. Зокрема ¾ вищих рослин є ендеміками. Евкаліпт із сімейства миртових є рослинним символом Австралії, а її тваринним символом став кенгуру (цікаво, що поголів’я цих сумчастих унікумів становить якраз 19 млн.). Тільки в Австралії зустрічаються качкодзьоб та єхидна (ссавці, що відкладають яйця).
Континент лежить у 4-х кліматичних поясах – субекваторіальному, тропічному, субтропічному та помірному. Територія отримує велику кількість сонячного тепла. Середні січневі (тобто літні) температури коливаються в межах від +20°С до +30°С, липневі (зимові) становлять від +12° до +24°С. Значні морози бувають лише в Австралійських Альпах (їх найвища точка г. Косцюшко має абсолютну висоту 2230 м). Зміна пір року пов’язана не стільки з температурою повітря, скільки з опадами: «вологий сезон» або «сухий сезон» – більш важливі поняття для австралійців.
Переважна частина досліджуваної території розташовується у континентальному секторі тропічного поясу, тому отримує дуже мало атмосферних опадів. Австралія – це найсухіший материк. Пустелі, напівпустелі та сухі рідколісся – головні типи місцевих ландшафтів. Внутрішні й західні райони Австралії отримують від 100 до 250 мм опадів, лише східні схили Великого Вододільного хребта отримують більше 1000 мм, а найвища частина Австралійських Альп – навіть 1500 мм опадів.
Нестача прісної води – одна з найболючіших проблем Австралії. І хоча Великий Артезіанський басейн є найбільшим у світі, його водоносні горизонти залягають на глибинах близько 2 км, до того ж вода тепла і солонувата. Відсутність прісної води досі перешкоджає освоєнню внутрішніх районів континенту.
Отже, більша частина території Австралії має екстремальні умови для життєдіяльності людини, а величезні відстані утруднюють зв’язки між окремими районами. Австралія майже щорічно потерпає від посух і лісових пожеж.
Висока забезпеченість теплом дозволяє вирощувати в Австралії широкий спектр сільськогосподарських культур: від зернових на півдні – до цукрової тростини, арахісу й ананасів на півночі. Але на більшій частині території країни надійне землеробство можливе лише при зрошенні. Тому рілля займає всього 6% території Австралії. Натомість країна володіє найбільшою в світі площею луків і пасовищ (414,5 млн. га).
Найважливіший сільськогосподарський район – басейн Муррею і Дарлінгу володіє лише 7% материкового річкового стоку. Дарлінг – найдовша річка країни, Муррей – найповноводніша. Але половина річкового стоку припадає на слабкоосвоєні північні райони.
Хоча ресурси гідроенергії обмежені, але досить широко використовуються. Каскади ГЕС функціонують в Австралійських Альпах та на острові Тасманія.
Лісистість території не перевищує 6%, в цьому винні як природні чинники (ґрунти з твердими латеритними панцирами), так і антропогенні (фермери випалюють суху траву для поліпшення травостою). У південних штатах Вікторія і Тасманія показник лісистості зростає до 25%. Найбільші площі зайняті акаціями, зокрема сріблястою (так званою мімозою), яка теж претендує на звання «національної рослини». В Австралії зустрічається близько 500 різновидів акації, вони є основними складовими знаменитої рослинної формації скреб.
Але найбільш цінними у породному складі австралійських лісів є евкаліпт (його деревина стійка проти загнивання, коріння багате на дубильні речовини, а листя – на ефіри), араукарія, пляшкове дерево тощо.
Країна багата на мінеральні ресурси, особливо металорудні. Австралія відноситься до світових лідерів за покладами бокситів, залізної, марганцевої, мідної, хромової, свинцево-цинкової руд, платини, золота й срібла. Найважливішим районом видобутку поліметалічних руд є група родовищ навколо міста Маунт-Айза (штат Квінсленд). Основні запаси золота зосереджені у виступах докембрійського фундаменту на південному заході материка у штаті Західна Австралія (Калгурлі, Леонора). Значні родовища уранових руд експлуатуються поблизу міст Дарвін і Маунт-Айза.
Провідним паливним ресурсом країни виступає вугілля. Найбільші поклади кам’яного (у тому числі коксівного) вугілля розташовані в східній частині материка (Брісбен, Ньюкасл, Літгоу, Коллінсвілл). Буре вугілля видобувається на півдні країни (Мельбурн). Нафта знайдена і видобувається в штатах Квінсленд та Новий Південний Уельс (родовища Муні, Олтон, Беннет), а також на шельфі південного узбережжя штату Вікторія (родовище Кінгфіш). Природний газ видобувається поблизу озера Ейр, на заході материка (Джералдтон), нові родовища відкриті на шельфі Тіморського й Арафурського морів.
Серед нерудних багатств країни – алмази (в Австралії є плато і місто під назвою Кімберлі). На Австралію припадає п’ята частина світових покладів та майже третина світового видобутку цього найтвердішого мінералу (беззаперечне 1 місце, щоправда австралійські алмази – переважно технічні, а не ювелірні). Австралія – важливий експортер коштовного каміння (сапфір, опал). З піщаними відкладами вздовж східного та південно-західного узбережжя пов’язані величезні родовища фосфоритів, кухонної солі, гіпсу тощо.
Населення і культура
Давно пройшли ті часи, коли на далекий материк як на «край світу» британська влада висилала злочинців або повстанців з Шотландії та Ірландії. Внаслідок складного процесу етногенезу утворилася сучасна нація англоавстралійців. Участь у її формуванні також прийняли іммігранти з Італії, Греції, Сербії, Хорватії, Польщі. Сальдо міграцій і зараз залишається додатнім, щоправда переважають тепер іммігранти з країн Океанії, Китаю та Індії тощо.
Державною мовою є англійська, хоча частина аборигенів нею не володіє. В релігійному відношенні панує християнство (представлені католики, протестанти і православні), його сповідують навіть аборигени, частка яких у населенні становить сьогодні лише 1,5%.
Австралійська культура має виразне британське коріння, але в ній присутні своєрідні елементи. Наприклад, саме в Австралії народилися деякі новинки сучасної архітектури, зокрема геометризм. Найвідоміша будівля цього стилю – Сіднейський театр опери та балету. До «чудес світу» часто відносять сіднейський арочний міст (висота арки – 53 метри, довжина моста – 4 км).
Британські джерела австралійської культури сильно відчуваються в одязі та харчуванні. Їдять австралійці традиційну вівсянку, бекон, ростбіф, але особливо люблять баранячі відбивні на ребрах. Улюблений напій – пиво (1-е місце в світі за споживанням на душу населення).
В країні дуже популярна фізична культура, особливо плавання, теніс, кінний і вітрильний спорт, регбі, гольф, а останнім часом – серфінг.
Демографічна формула Австралії 15 – 7 = 8‰ (перший тип природного відтворення населення). Середня тривалість життя наближається до 78 років.
Густота населення становить всього 2,5 особи/км2. На південному сході Австралії та на острові Тасманія показник підвищується до 50 осіб/км2. При такій розпорошеності населення велику роль в житті країни відіграють радіо і телебачення, діти фермерів навіть навчаються «по телевізору».
Австралійський Союз – високоурбанізована держава. В містах мешкає близько 85% населення. Найбільші міські агломерації – Сіднейська (3,7 млн. мешканців) та Мельбурнська (3,2 млн.). Містами-«мільйонерами» також є Брісбен (1,3 млн.), Перт (1,2 млн.), Аделаїда (1 млн.). Саме ці 5 міст-столиць штатів змагаються між собою в розвитку новітніх виробництв, закладів науки і культури, фінансовій і діловій активності. «Виключеним» з цієї боротьби виявився лише 300-тисячний Гобарт – адміністративний центр найменшого австралійського штату Тасманія.
Треба врахувати, що нинішні штати – колишні окремі колонії – тривалий час розвивалися як самостійні та досить ізольовані одиниці. Ситуація жорсткої конкуренції адміністративних центрів штатів за отримання столичного статусу, зумовила появу федеральної столиці у місті Канберра (в перекладі «місто зустрічі»), людність якого становить лише 200 тис. осіб. Розбудова Канберри почалася у 1913 році за спеціальним проектом.
Сільське населення країни, яка є одним із найбільших сільськогосподарських виробників світу, – порівняно нечисельне. Це пояснюється високим рівнем розвитку товарних відносин та високою продуктивністю праці. Екстенсивне скотарство не вимагає багато робочих рук, а в землеробстві запроваджені ефективні індустріальні методи ведення господарства. Середній розмір австралійської ферми найбільший у світі – 2300 га.
Галузева структура господарства
Австралія – індустріальнависокорозвинена країна. ВНП на душу населення становить 17070 $ на рік.
Специфікою господарства країни є гіпертрофований розвиток сировинних галузей, продукція яких значно перевищує потреби внутрішнього ринку й орієнтується переважно на експорт. Такими експортними галузями з часів колоніального минулого залишаються гірничо-видобувна промисловість (45% вартості експорту) і сільське господарство (ще 35%). Як експортер сільськогосподарської продукції Австралія поступається лише США, Франції та Нідерландам.