Суспільно-географічна характеристика зовнішньоекономічних зв’язків прикордонних регіонів України (стр. 2 из 12)

Прикордонні регіони являються суб’єктами транскордонного співробітництва і виступають у якості складових транскордонного регіону – певної території, яка характеризується наявністю схожих природно-географічних умов і охоплює прикордонні регіони двох або кількох держав, що мають спільний кордон [24]. Важливими ознаками, за якими ту чи іншу прикордонну територію можна ідентифікувати як частину транскордонного регіону, на думку І. Студеннікова, є наявність певних природно-географічних умов, приналежність цієї території до цілісної екосистеми, яка об’єктивно формується і функціонує незалежно від лінії державного кордону, наявність сталих історико-культурних, етнічних зв’язків.

Отже, прикордонний регіон можна розглядати як окрему територіальну систему, та як частину транскордонного простору.

В останній час активною формою залучення прикордонних регіонів у зовнішньоекономічну діяльність країни є створення нового інструменту співпраці – єврорегіонів.

Дослідження діяльності єврорегіонів та транскордонного співробітництва представлені у працях Голікова, М. Долішнього, О. Жулканича, В. Колосова, О. Кирюхіна, П. Луцишина, Ю. Макогон, Н. Мікули, І. Студеннікова та ін. (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 Визначення поняття «єврорегіон» за різними джерелами (узагальнено автором за даними

Автор	Визначення поняття «єврорегіон»
Закон України "Про транскордонне співробітництво"	організаційна форма співробітництва адміністративно-територіальних одиниць європейських держав, що здійснюється відповідно до дво- або багатосторонніх угод про транскордонне співробітництво.
Н. Мікула	це одна з організаційних формтранскордонних відносин, де у межах своєї компетенції та за згодоюцентральних державних органів – на базі спеціальних розширенихповноважень на міжнародне співробітництво – місцеві органи владиприкордонних областей мають можливість розробляти спеціальнікомплексні програми економічної, культурної та гуманітарної взаємодії,реалізувати конкретні транскордонні економічні проекти, вирішуватипроблеми зайнятості, інфраструктури, екології.
Школа І.М., Козменко В.М., Бабінська О.В	це транскордонне регіональне об’єднання кількох адміністративно-територіальних одиниць з суміжних країн, які розвиваються за погодженими планами і проектами, розв’язуючи таким чином спільні проекти, програми економічної, культурної та гуманітарної взаємодії
Польський малий словник міжнародних стосунків	це географічний простір,який охоплює прикордонні зони двох або більшої кількості країн, якіпрагнуть між собою співпрацювати і координувати діяльність місцевихгромад у різних сферах
Автор	Визначення поняття «єврорегіон»
І. Студенніков	це форма транскордонного співробітництва між територіальними громадами або місцевими органами влади прикордонних регіонів двох або більше держав, що мають спільний кордон, спрямоване на координацію взаємних зусиль і здійснення ними узгоджених заходів у різних сферах життєдіяльності відповідно до національних законодавств і норм міжнародного права для розв'язання спільних проблем і в інтересах людей, що населяють його територію по обидва боки державного кордону

Тобто, об’єднуючим для всіх цих визначень є те, що єврорегіон - це територіальне об’єднання, яке створене з метою покращення економічного , соціального розвитку суміжних територій суверенних країн. У табл. 1.2 наведені головні ознаки єврорегіонів.

Таблиця 1.2

Ознаки єврорегіонів

географічнаєврорегіон є територією, яка має конкретне географічне розташування

політичначастина цієї території знаходиться під юрисдикцією суверенних держав, які мають спільний кордон

адміністративнаєврорегіон утворюють прикордонні регіони, що мають спільний кордон

функціональна

єврорегіон є транскордонного співробітництва

Функціонування єврорегіонів як форми транскордонногоспівробітництва характеризується наступними особливостями:

- створення єврорегіону не призводить до виникнення новогоадміністративно-територіального утворення зі статусом юридичноїособи;

- правове регулювання на території кожного з членів єврорегіонуздійснюється відповідно до чинного законодавства держави, у склад якоївін входить;

- організаційна структура єврорегіону виконує координаційні функції і немає владних повноважень, а також не може підмінювати органи влади, що діють на території кожного з його членів;

- у політичному сенсі єврорегіони не діють супроти національнихінтересів держави; не є наднаціональним утворенням;

- у своїй діяльності єврорегіони не підмінюють зовнішньополітичніфункції держав, прикордонні території яких є членами єврорегіонів;

- необхідною умовою ефективного функціонування єврорегіонів єнаявність чітко визначених спільних інтересів їх членів, зокрема, урозв’язанні таких проблем:

- зміцнення взаємної довіри та безпеки;

- вироблення спільної стратегії охорони довкілля;

- вироблення спільної стратегії просторового розвиткутранскордонного регіону;

- спільного використання енергетичних ресурсів;

- узгодження розвитку прикордонної інфраструктури;

- розвитку спільної підприємницької та інформаційноїінфраструктури;

- ефективного використання людських ресурсів шляхом взаємноговизнання їх професійної кваліфікації, створення єдиного ринку праці;

- підтримки спільних місцевих ініціатив органів місцевогосамоврядування, громадських організацій. В окремих випадках відносини між територіальними органами влади [27].

Участь прикордонних регіонів у складі єврорегіонів дає змогу оперативно вирішувати прикордонні проблеми на місцевому рівні, створювати гнучкі господарські структури з залучення зовнішніх інвестицій для будівництва та удосконалення транскордонної інфраструктури, налагоджувати прикордонну торгівлю, туризм, розширювати співробітництво в культурній, соціальній, природоохоронній сфері .Все це позитивно сприяє розвитку не тільки прикордонних регіонів, але і країні в цілому.

1.2 Сутність і класифікація зовнішньоекономічних зв’язків

Однією з характерних особливостей сучасного етапу розвитку світового господарства є зростаюча інтернаціоналізація господарського життя, об’єктивно диктуюча значне підвищення ролі зовнішньоекономічного фактора стосовно національної економіки, що відображається, з одного боку, у збільшенні масштабів зовнішньоекономічних зв'язків, а з другого боку, приводить до розвитку їх традиційних форм і появи нових [29].

Зовнішньоекономічні зв’язки України на сучасному етапі переживають період важливих якісних перетворень, обумовлених здійсненням ринкових реформ і пошуком шляхів оптимальної інтеграції у світову економіку [29].

Поняття „зовнішні економічні зв’язки держави ” зустрічається у авторів різних галузей науки і цей термін трактується по-різному (табл.1.3)

Таблиця1.3 Визначення поняття «зовнішньоекономічні зв’язки» за різними джерелами

Автор	Визначення «зовнішньоекономічні зв’язки»
Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»	це взаємообмін з країнами світу продуктами матеріального виробництва, енергією, послугами, інформацією на основі міжнародного поділу праці, а також співробітництво політичних органів, спрямоване на ефективне розв’язання глобальних проблем людства, розширення особистих контактів громадян
В.Є. Гріцишина, В.І. Єршова, Ю.В. Зімінського, Б.Т. Кліяненка, Г.М. Маслової та ін.Словник-довідник «Митна справа в Україні»	сукупність видів зовнішньоекономічної діяльності держав і суб'єктів у всіх галузях економіки, відмітною ознакою яких є переміщення між країнами продукції, послуг, ресурсів - матеріальних, трудових, фінансових, інформаційних
М.О. Янковський	комплексну систему різноманітних форм міжнародного співробітництва держав і їх суб'єктів у всіх галузях економіки
І.Г.Хільчевська	це сукупність напрямів, форм, методів і засобів торговельно-економічного, валютного і кредитно-фінансового співробітництва між країнами з метою раціонального використання міжнародного поділу праці.
Автор	Визначення «зовнішньоекономічні зв’язки»
Н.М. Штангуй, В.Ю. Аксьонова	комплексна система різнобічних форм міжнародного співробітництва держав та їх суб'єктів у різних галузях економіки.

Зовнішньоекономічні зв’язки України на сьогоднішній день мають досить значну розгалужену структуру, що, в свою чергу, пов’язано з найрізноманітнішими формами співробітництва між країни світу, в якому активну участь приймає Україна.

Таблиця 1.4 Структура зовнішньоекономічних зв’язків

За змістом, характером, предметами обміну:політичні, економічні, наукові, культурні, інформаційні, воєнні, екологічні, релігійні, гуманітарні

За часовою тривалістю:тимчасові, стабільні, довготривалі

За територією:з країнами Європи, Азії, Америки тощо

За рівнем розвитку країн:з розвиненими країнами, з середньо розвиненими, з країнами, що розвиваються, з раїнами багатими нафтоекспортерами тощо

При цьому кожна група зв’язків має свою ієрархічну багаторівневу структуру. Наприклад, економічні зв’язки поділяються на зовнішньоторговельні, науково-технічні, інвестиційні, кредитно-фінансові, туристські тощо.