З інших тварин назвемо африканського кабана і водяну свиню.
У господарському житті місцевих жителів велику роль відіграє довгорогий горбатий бик зебу. Розводять його на м’ясо. Утримують також курдючних овець, свиней і домашню птицю – гусей, качок, індиків, курей.
Птахи Мадагаскару також своєрідні. Тут водяться зелені папуги, яскраво-червоні кардинали, сині голуби, султанська курочка, ефіопський ібіс, зимородок синій, ворони, цесарки. Колись на Мадагаскарі жили, але потім вимерли велетенські, схожі на казуарів, птахи епіорніси, заввишки до 3 м. Яйце епіорніса за об’ємом дорівнює 150 курячим і може вмістити вісім літрів рідини.
Змії, що живуть на острові, не отруйні. Вони часто заповзають у хатини на постіль.
В озерах, болотах і спокійних річкових заводях багато крокодилів. Місцеві жителі бояться крокодилів, але відкладені самицею яйця викопують з піску, варять і їдять.
На острові живе понад 18 млн.осіб. Головним чином – це малагасійці, які належать до монголоїдної раси, а за мовою і культурою мають багато спільного з народами Малайї та Індонезії. Предками малагасійців були, мабуть малайці, які переселилися на острів за 1000-800 р. до н.е. Потім на Мадагаскар прибули фінікійці, а в 7 ст. з’явились араби. Далі поселились африканські племена і між 9 та 11 ст. – полінезійці. До підкорення французами на острові існувала держава Імерина, і саме з нею довелось боротися завойовникам.
З Мадагаскару експортують корисні копалини, худобу, рис, волокна пальми рафія, каву, каучук, ваніль, цукор, гвоздику і гвоздикову олію.
З корисних копалин найважливіше значення мають розробки графіту (в центральній частині острова) і слюди; видобувають також ураноторіаніт, фосфат, золото, берил, кварц, напівкоштовні камені.
З 1897 року острів став французькою колонією.
26 червня 1960 колишня колонія Франції проголосила свою незалежність. На острові Мадагаскар утворилась Малагасійська республіка. Крім Мадагаскару, вона включає в себе ряд сусідніх дрібних островів: Нусі-Бе, Глойроз, Сент-Марі та ін. Столиця країни – місто Антананаріву.