Розміщення та спеціалізація як форми поділу праці розглядають цей процес із різних поглядів. Так, кількісний бік процесу, який показує, де й скільки видів продукції виробляється на певній території, в тому чи іншому підприємстві, відображає розміщення, а виробничий напрям характеризує спеціалізація, причому з позиції якісної характеристики як основних, додаткових та допоміжних галузей, так і оптимального співвідношення між ними.
Спеціалізація сільського господарства – це переважний розвиток виробництва одного або кількох видів продукції в окремих регіонах, підприємствах чи їхніх підрозділах. Відповідно до цього вона характеризується й переважним розвитком тих галузей сільського господарства, які забезпечують виробництво даних видів продукції. У свою чергу, спеціалізація потребує зосередження засобів виробництва та робочої сили для організації розвитку цих галузей і виробництва певних видів продукції.
Сільське господарство як виробник продуктів харчування та сировини для переробної промисловості розміщене на всій території Лісостепу. Практично кожне сільськогосподарське підприємство тією чи іншою мірою розвиває рослинницькі галузі, проте значна частина сільськогосподарських підприємств згорнула виробництво тваринницької продукції через її збитковість.
Основними галузями сільського господарства Лісостепу в рослинництві є буряківництво, виробництво зерна, а у тваринництві – м’ясо-молочне скотарство в поєднанні зі свинарством. Серед зернових головні культури - озима пшениця, горох, кукурудза, а у групі технічних – цукрові буряки. Суттєве значення має виробництво соняшнику, овочів, картоплі, плодів. Із тваринницьких галузей найбільшу питому вагу становить скотарство, яке ефективно поєднується з буряківництвом. У цілому спеціалізація сільського господарства Лісостепу України визначається визначити як зерново–скотарсько–буряківницька.