Дата | Од. виміру | Весьзалишокзаборгованостіпокредитах | Утомучисліпокредитахдляфізичнихосіб | Питомавагакредитівдляфізичнихосіб, % |
РФ | ||||
На 01.01.1999 р. | млнруб. | 421567 | 20078 | 4,8 |
На 01.07.1999 р. | млнруб. | 473721 | 22344 | 4,7 |
На 01.01.2000 р. | млнруб. | 596812 | 27630 | 4,6 |
Україна | ||||
На 01.01.1999 р. | млнгрн | 8855 | 510 | 5,8 |
На 01.07.1999 р. | млнгрн | 9618 | 615 | 6,4 |
На 01.01.2000 р. | млнгрн | 11783 | 682 | 5,8 |
Дляіснуванняунаочненоговтаблиці 3.1.2 станусправзбанківськимкредитуваннямфізичнихосібєдекількапричин. Ценасампередвисокавартістьбанківськихкредитів. ЗаданимибюлетенівбанківськоїстатистикиЦБРФ, ставкикредитуванняфізичнихосібвРосіїучервні 1999 р. знаходиласявмежах 32,8–55,8% річних (длякредитівурублях) і 11,0–33,8% (длякредитівувалюті), авгрудні 1999 р. - 31,9-47,7% (длякредитівурублях) і 9,3-17,9% (длякредитівувалюті). ЗаданимибюлетенівНБУ, ставкикредитуванняфізичнихосібвУкраїністановиливчервні 1999 р. 18,1–46,8% (длякредитівугривнях) і 23,7–30,0% (длякредитівувалюті), авгрудні 1999 р. - 17,8-48% (длякредитівугривнях) та 9,6-28,3% (длякредитівувалюті). Зважаючинаневеликідоходинаселення, попитзйогобокунабанківськікредитипритакихставкахкредитуванняєдоситьневисоким. Ісамабанківськасистемаорієнтуєтьсянестількинадаватикредитинаселенню, скількиприймативідньогокоштиповкладах. Такимчином, маємісцеодностороннєкредитуваннянаселеннямбанківськоїсистеми. Алеочевидноіте, щовумовахсоціальноспрямованоїринковоїекономікимаєзабезпечуватисьвзаємнийгрошовийобмінміжнаселеннямібанківськоюсистемою. Потрібновідзначити, щопроведеннягрошово-кредитноїполітики, спрямованоїнаобмеженнягрошовоїмаси, ослаблюєбанківськийпотенціал, скорочуєможливостібанківщодоакумулюваннятимчасововільнихкоштівікредитуванняіндивідуальнихпозичальників.
Однієюзфункційгрошейєзбереженняінагромадженнявласності. ІвУкраїні, івРосіїзцієюметоювикористовуютьсяненаціональнівалюти, адоларСША. Цесвідчитьпронедовірунаселенняобохкраїндосвоїхнаціональнихгрошовиходиниць. ПричомупопитнадоларСШАзначнозроставпринебезпецізначногопадіннякурсурублятагривні.
Очевидно, щовалютнінакопиченняскладаютьінвестиційнийпотенціалкраїни-емітента, анекраїни, децявалютазнаходиться, тимбільшеувиглядіготівки. Обсягивалютноїемісіїрозміщуютьсянакредитнійоснові, визначаютьрозміригрошовихактивівкраїни-емітентаіодночасностворюютьпотенціалпопитунаринку, зорієнтованомунацювалюту. Практичновідбуваєтьсязміщеннязабезпеченнядоходівнаселенняінакопиченьвідфункціонуваннянаціональноїекономікидоекономікитієїкраїни-емітента, валютаякоїскладаєосновунагромадженьгромадяндержави, щозалучаєданувалюту, ісамоїцієїдержавивцілому. ТомунедовіранаселенняУкраїниіРосіїдосвоїхнаціональнихвалютєцілкомвиправданою, особливозоглядунафінансовукризу 1998 року.
Іншоюсоціальноюпроблемоюєвтратадовіринаселеннядобанківськоїсистеми. Банкизнаходятьсяпідпостійноюзагрозоюбанкрутствачивідкликанняліцензії. Томунаселеннядоситьнеохочедовіряєїмсвоїкошти. Так, жителіРосіїщедовгобудутьпам’ятатидіяльністьфінансовихструктуртипу "МММ" чи "Хопер".
Очевидно, зметоювідновленнядовіривкладниківдобанківськоїсистеминапочатку 1999 р. вАсоціаціїросійськихбанківвідбулосьпредставлення "Договорукредитнихорганізаційпрозобов’язанняпередклієнтами". Договірпередбачаєбільшвідкритуічеснуполітикуувідносинахзклієнтамиприздійсненнібанківськихпослуг, повнеінформаційнезабезпеченняклієнтівповсіхаспектахбанківськоїдіяльності, уважнеставленнядорозглядускаргізадоволенняпретензійклієнтів. Передбаченотакожвідповідальністьучасниківцьогодоговорувразійогопорушення.
Російськітаукраїнськібанкифактичнонеборютьсязазалученняклієнтів. У 1999 р. взагальномуобсязізалученихвіднаселеннякоштівчасткаОщадбанкувРосіїстановилаблизько 70%, ачасткаОщадбанку (майже 40% всіхвкладівнаселення) таПриватбанкувУкраїні - близько 60%. Цесвідчитьпропрактичнувідсутністьвобохбанківськихсистемахконкурентногосередовищащодозалученнякоштівнаселення.
Потрібновідзначити, щоцікоштиєзначнимджереломінвестуванняекономіки. Урозвинутихкраїнахстворюютьсявсіумовидлятого, щобкоштинаселеннязнаходилисявбанкахіяккредитніресурсипрацювалинаекономіку. Самібанкитежзацікавленіуцьому.
Утаблиці 3.1.3 наведенідані (бюлетеніЦБРФтаНБУ) [6, 7] щодообсягіввкладівнаселеннявкомерційнихбанкахРосіїтаУкраїни.
Таблиця 3.1.3
ОбсягивкладівнаселеннявкомерційнихбанкахРФтаУкраїни
Всьоговкладів | Унац. валюті | Віноз. валюті | |
РФ (умлнруб.) | |||
на 01.01.1998 р. | 171639 | 143125 | 28514 |
на 01.01.1999 р. | 201264 | 140982 | 60282 |
на 01.01.2000 р. | 300449 | 202783 | 97666 |
Україна (умлнгрн) | |||
на 01.01.1998 р. | 2297 | 1612 | 685 |
на 01.01.1999 р. | 3089 | 1824 | 1265 |
на 01.01.2000 р. | 4283 | 2167 | 2115 |
БанківськівкладинаселеннязбільшилисявРосіївідноснойогозагальнихгрошовихдоходівна 1,7% за 1998 р. та 3,6% за 1999 р., авУкраїнівідноснойогозагальнихдоходів–на 1,5% за 1998 р. тана 1,9% за 1999 р. Звідсивипливає, щотількинезначнучастинусвоїхдоходівнаселенняцихкраїнвкладаєвбанки.
Поточнагрошово-кредитнаівалютнаполітикавобохдержавахвідсуваєнаневизначенийтермінперспективувільноїконвертаціїїхніхнаціональнихвалют. Свідченнямцьогоєіте, щовскладігрошовогоагрегатуМ2 РосіїтаУкраїниперебуваєвалютнаскладоваувиглядівалютнихдепозитів. Отже, використаннянаселеннямрублятагривніяксправжніхзасобівзбереженнятанакопиченнявартостівідкладається.
Звертаєнасебеувагуте, щовзагальномуобсязігрошовоїмасизначноюєпитомавагагрошейпозабанками, тобтоготівки (накінець 1999 р. - 38% уРосіїі 43% вУкраїні). Цезменшуєможливістьзбокуголовнихбанківкеруватигрошовимобігом. Дотогож, частинаготівкиобслуговуєтіньовийсекторекономіки. Вобохдержавахутворилисьструктури, щопереводятьбезготівковігрошівготівкові. Авідцьогостраждаєнасампереднаселення, оскількиготівкавпершучергуповиннаобслуговуватисамейогопотреби.
Обидвідержавипрактичнонегарантуютьнаселеннюповерненнякоштівповкладахукомерційнихбанках, невиконуючитакимчиномсвоюголовнуфункцію - захистгромадян. УРосійськійФедераціїпісля 17 серпня 1998 р. вихідбулознайденоупереведеннівкладівнаселеннязкомерційнихбанківдодержавногоОщадбанку. Саміжкомерційнібанкивтойчаспростовідмовлялигромадянамуповерненнівкладенихкоштів.
10 вересня 1998 р. вийшовУказпрезидентаУкраїнищодозабезпеченняправфізичнихосіб, щовклаликоштиубанки. ЗгіднозцимУказом, постраждалийвкладникможерозраховуватинакомпенсаціюврозмірінебільше 500 грн.
Такимчином, якуРосії, таківУкраїнігрошово-кредитнаполітиканемаєсоціальногоспрямування. Обидваголовнібанки (НБУіЦБРФ) припроведеннігрошово-кредитноїполітикизвужуютьсвоювідповідальністьвиключнодозабезпеченнястабільностінаціональноїгрошовоїодиниці. Наскількиїмвдалосявиконатицезавдання, покладененанихконституціямиРФтаУкраїни, свідчить 1998 р., колизапланованірівнідевальваціїнаціональнихвалюттаінфляціїбулизначноперевищені. Вціломужсоціальнінаслідкигрошово-кредитноїполітикиобохдержавможнахарактеризуватинаступнимчином.
1. Грошово-кредитнаполітиканеспрямовананаформуваннятакзваного "середньогокласу", назалученняширокихверствнаселеннявринковівідносиниіствореннятакимчиномсередовищадлямалогоісередньогобізнесуякосновизайнятостіідобробутупереважноїчастинигромадян.
2. Обмеженняобсягівгрошовоїмасиєоднієюзпричинневисокогорівнятапостійноїзатримкисоціальнихвиплатзутвореннямзначнихобсягівзаборгованостейтазменшеннямдобробутунаселеннявнаслідокскороченняплатоспроможногопопитугромадян, щонегативнопозначаєтьсяінаекономічнійдіяльностівцихкраїнах.
3. Обидвінаціональнівалюти (рубльігривня) черезїхпостійнезнеціненняпрактичновтратилифункціїзасобузбереженнятанагромадженнявартості. Виконанняцихфункційнаселенняфактично "доручило" доларуСША.
4. БанківськісистемиУкраїнитаРосіїнеєнадійнимсередовищемдлязалученнякоштівікредитуваннясвоїхгромадян, щостворюєдодатковінезручностідлянаселення.
5. Курснастримуванняінфляціїмонетарнимиметодамипевнимчиномуповільнивзнеціненнякоштівнаселення. Алезавідсутностіекономічногозростаннянамаганнядосягтицимиметодамиякомоганижчогорівняінфляціїсприялозбільшеннюрівнябезробіттявобохдержавах.
6. Дефіцитгрошейівикористаннябартернихформрозрахунківміжпідприємствамипризвелидотого, щоостаннірозраховуютьсязісвоїмипрацівникамиутоварнійформі.
7. Розумінняпроцесівфінансовоїстабілізаціїякпередумовиекономічногозростаннявивелозамежіїїпоточнихзаходівінавітьстратегіїголовніположеннязростанняекономіки–підвищеннярівнядобробутунаселеннятазабезпеченняструктурнихперетвореньекономіки.
8. Процесифінансовоїстабілізаціїневраховуютьвзаємозалежностісоціальнихтаекономічнихпроцесів–залежностіобсягіввиробництвавідрівняплатоспроможногопопитунаселення.
Цілкомочевидно, щосоціальнийаспектєнайважливішимузабезпеченнібезпекидержави. Томумонетарніорієнтиригрошово-кредитноїполітикитамакроекономічніорієнтириповиннівизначатись, виходячизумовзабезпеченняпевнихреальнихдоходівнаселеннятавчасногоздійсненнясоціальнихвиплатприпідвищенніплатоспроможногопопитунаселення. Тобто, монетарнітамакроекономічніорієнтиримаютьспрямовуватисьінадосягненняпевнихсоціальнихпараметрів.