Підвищення ефективності регулювання зовнішньоекономічних зв язків (стр. 4 из 6)

Виявлено, що зовнішньоторговельний режим охоплює не тільки експорт-імпорт товарів, але й майнові інвестиції, оскільки переміщення інвестицій (у вигляді рухомого майна, цінностей) через митний кордон здійснюється на загальних підставах аналогічно переміщенню товарів. На інвестиції, які завезені в Україну у вигляді рухомого майна, поширюються митні пільги, що застосовані у практиці регулювання експорту-імпорту товарів.

Доведено, що активізація залучення прямих іноземних інвестицій в регіон припускає створення сприятливого інвестиційного клімату на основі застосування пільг (податкових, непрямого оподатковування, спеціальних пільг вільних економічних зон). Однак законодавче забезпечення інвестиційного процесу не можна визнати обґрунтованим. Участь регіонів у даному процесі припускає відповідне організаційно-методичне забезпечення: створення мікрорегіонів як основи формування територіально-виробничих "кластерів" (технопарків, експортно-орієнтованих зон) і стимулювання пріоритетних сфер інвестування; забезпечення гарантій збереження капіталу; застосування негайних заходів по встановленню прозорих процедур залучення іноземних інвестицій; підвищення ефективності залучення інвестицій в регіон.

Одним із інструментів регулювання залучення інвестицій є модель оптимізації інвестиційних зв’язків регіонів України, яка обґрунтована та розроблена в результаті дослідження типології регіонів з урахуванням позитивного досвіду залучення іноземних інвестицій у регіони (рис. 5).

Запропонований підхід до побудови прогресивної моделі інвестиційної активності регіонів України, який дозволяє встановити залежність між обсягами експорту, імпорту і залучення іноземних інвестицій у розрахунку на одну особу, складається в тому, що при позитивному сальдо зовнішньоекономічних зв’язків регіону інвестиції мають бути більше обсягів експорту, що підтверджується результатами аналізу моделей фактичної інвестиційної активності регіонів.

Цю модель на практиці може бути застосовано регіонами, а також містами і районами областей як базу порівняння та регулювання зовнішньоекономічних відносин і посилення інвестиційної активності з урахуванням створення з участю регіональних і місцевих органів влади сприятливого інвестиційного клімату.

Висновки

У дисертаційній роботі вирішено наукове завдання щодо підвищення ефективності регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону на основі використання організаційно-економічних інструментів регулювання з участю регіональних та місцевих органів влади, що забезпечує гармонійні відносини регіону і держави. Виконане наукове дослідження дозволяє сформулювати ряд висновків і пропозицій теоретичного, прикладного і методичного змісту, основні з яких зводяться до наступного:

1. Уточнено поняття "зовнішньоекономічні зв’язки регіону", як системи двохсторонніх економічних контактів і відносин, що виникають при русі усіх ресурсів між державами та їх економічними суб’єктами – регіонами – і які є інструментом впливу на економіку регіону, що здійснюється через механізм зовнішньоекономічної діяльності підприємств, розташованих на його території. Регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону розглядається як створення умов досягнення пріоритетів і перспективних напрямків зовнішньоекономічного розвитку регіону з урахуванням орієнтації на загальнодержавні цілі при забезпеченні необхідної децентралізації.

2. Показано, що необхідним при регулюванні зовнішньоекономічних зв’язків регіону є визначення передумов та умов їхнього розвитку. До основних передумов віднесені нерівномірність і відмінності в економічному та науково-технічному розвитку регіонів, у ресурсах, природних і кліматичних умовах, специфіка географічного положення. Як умови розвитку зовнішньоторговельних зв’язків виділено міжнародні правила торгівлі, соціально-культурне середовище, звичаї та правила валютно-фінансових розрахунків. На розвиток іноземних інвестиційних зв’язків впливають інвестиційний клімат регіону та держави.

3. Особливості регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіонів у сучасних умовах визначаються застосуванням економічних методів, які впливають на експортно-імпортні операції через ціновий механізм, сприяючи зміні конкурентоспроможності продукції регіону. Вони подані в системі тарифного і нетарифного регулювання. Значну частину економічних методів нетарифного регулювання складають податки і збори, в тому числі податок на додану вартість, акцизний збір, митні збори, антидемпінгове і компенсаційне мито на товари конкретних імпортерів. Підвищенню ефективності зовнішньоекономічних зв’язків сприяє синтез цих методів. При визначенні функціональних особливостей мита, які застосовуються при тарифному і нетарифному регулюванні, виявлено основні напрямки регулюючої функції мита: стабілізуючий, стимулюючий і стримуючий на основі варіантів співвідношення світових і національних цін на товари.

4. Удосконалено методичний підхід до дослідження участі регіонів у зовнішньоекономічних зв’язках на основі типологізації регіонів. У результаті чого сформовані кластери регіонів з урахуванням рівнів відповідних показників в порівнянні з середніми даними по регіонах України. Запропоновані й апробовані різні варіанти типологізації за показниками експортної активності та імпортної залежності, зовнішньоекономічної активності (зовнішньоторговельного сальдо), інвестиційної активності регіонів (залучення прямих іноземних інвестицій), зовнішньоекономічної та інвестиційної активності регіонів дозволили виявити регіони-донори і регіони-реципієнти, а також те, що окремі лідери залучення до регіонів прямих іноземних інвестицій мають найбільше негативне зовнішньоекономічне сальдо серед регіонів України.

5. Розроблено модель регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону з урахуванням досвіду реалізації цільової комплексної програми зовнішньоекономічної діяльності в містах, районах, підприємствах, галузях економіки Луганської області, яка дозволяє вирішувати стратегічні задачі розвитку регіону у взаємозв’язку з єдиною політикою держави. Основними елементами цієї моделі є концепція зовнішньоекономічних зв’язків регіону, пропозиції і договори щодо розвитку зовнішньоекономічних зв’язків регіону, програмні заходи щодо міжрегіонального співробітництва з прикордонними регіонами з урахуванням забезпечення і здійснення раціональної структури зовнішньоекономічних зв’язків.

6. В умовах розвитку інтеграційних процесів доцільною стає система інтенсивного регулюючого втручання регіону в регулювання митних умов реалізації зовнішньоекономічних зв’язків, які постійно і безсистемно змінюються. З метою підвищення ефективності митних умов запропоновано розширення повноважень регіональних та місцевих органів влади відносно їх участі у процесі узгодження змін параметрів митного тарифу щодо експорту-імпорту основних видів продукції регіону, оскільки регіони як суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності повинні бути впевнені в стабільності митного тарифу протягом фіксованого часового періоду. Це сприятиме збільшенню його ефективності при регулюванні зовнішньоекономічних зв’язків регіону і держави.

7. Організаційно-економічне забезпечення регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону є найбільш ефективним при створенні сучасної системи, яка забезпечує гармонійні відносини регіону і держави, дозволяє вирішувати складні задачі, пов’язані із зовнішньоторговельною та інвестиційною діяльністю. Під системою регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону розуміється сукупність підсистем і елементів зовнішньоекономічної діяльності підприємств регіону, які забезпечують реалізацію функцій регіону в заданих параметрах. Запропонована система регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону складається з наступних підсистем: фінансової, інформаційної, кадрової, адміністративно-правової та елементів, до яких відносяться товари й інвестиції, рух яких регулюється шляхом застосування програмно-цільового методу з урахуванням інструментів митного регулювання.

8. Обґрунтовано модель використання управлінського потенціалу регіональних і місцевих органів влади в забезпеченні сприятливих митних умов, яка заснована на розширенні повноважень, систематизації та розвитку взаємозв’язків регіональних і місцевих органів влади з інститутами, що забезпечують процес реалізації зовнішньоекономічних зв’язків. Визначено, що зовнішньоторговельний режим охоплює не тільки експорт-імпорт товарів, але і майнові інвестиції, оскільки переміщення інвестицій (у вигляді рухомого майна, цінностей) через митний кордон здійснюється на загальних підставах аналогічно переміщенню товарів.

9. Визначено порядок побудови моделі оптимізації інвестиційних зв’язків регіону, що передбачає випередження експорту у порівнянні з імпортом. В основі побудови моделей використано типологію регіонів відносно сальдо експорту-імпорту та інвестиційної активності. Запропонований порядок включає побудову регіональних моделей інвестиційних зв’язків регіонів, загальної моделі інвестиційних зв’язків на основі фактичних середніх значень та виявлення позитивних результатів інвестиційної активності регіонів. Модель оптимізації дозволяє встановити залежність між обсягами експорту, імпорту і залучення іноземних інвестицій у розрахунку на одну особу, та є базою для порівняння і регулювання зовнішньоекономічних відносин регіонів при створенні сприятливого інвестиційного клімату з участю регіональних та місцевих органів влади.