На підставі складених екстраполяційних ґрунтових карт обраховуються площі агровиробничих груп ґрунтів, які є одиницями оцінки сільськогосподарських земель.
2.6.3 Грошова оцінка земель лісового фонду
До земель лісового фонду належать, землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства. Об'єктами грошової оцінки земель лісового фонду є земельні ділянки, вкриті лісовою рослинністю або призначені для залісення (лісові землі), ділянки нелісоввх земель лісового фонду (сільськогосподарські угіддя, водойми, землі, зайняті спорудами тощо), а також ділянки земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного використання у складі земель лісового фонду [12.27].
Грошова оцінка таких ділянок - так званих ділянок таксаційного виділу, визначається за формулою.
Цлд = Цнол Х Плд (2.20)
де Цлд - грошова оцінка ділянки (таксаційного виділу), грн;
Цнол, - грошова оцінка 1 га вкритих лісовою рослинністю або призначених для залісення земель відповідного типу лісорослинних умов у відповідній природній (лісорослинній) зоні, групи та категорії захищеності лісів, лісотаксовому поясі та розраді лісових такс;
Плд - площа ділянки, га.
Грошова оцінка земель лісового фонду по землевласниках га землекористувачах визначається як сума оцінок окремих ділянок (таксаційних виділів). Площі ділянок земель, їх належність до лісорослинних зон, груп і категорій захисності лісів, лісотаксових поясів та розрядів лісових такс приймаються за даними матеріалів лісовпорядкування.
Грошова оцінка 1 га вкритих лісовою рослинністю або призначених для залісення земель розраховується диференційовано за типами лісорослинних умов, природними (лісорослинними) зонами, групами та категоріями захисності лісів, лісотаксовими поясами та розрядами лісових такс.
В основу розрахунку грошової оцінки покладається капіталізація нормативного середньорічного економічного ефекту від їх використання. Нормативний економічний ефект від вирощування лісу визначається як різниця між оцінкою тієї продукції та послуг, які можна отримати в еталонному лісонасадженні за діючими цінами, та сумою нормативних витрат, пов'язаних з вирощуванням лісу за період обігу вирубування, що розраховані за методом відновної вартості. Середньорічний ефект визначається шляхом ділення отриманої величини на строк періоду обігу вирубування.
Продуктивність еталонних лісонасаджень приймається за даними таблиць ходу росту лісонасаджень, таблиць продуктивності корінних деревостанів, типів лісорослинних умов, які наведені у матеріалах: “Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украйни й Молдавии” - Киев: Урожай, 1987, “Модели роста и продуктивность оптимальних древостоев” - Киев: УСХА, 1992.
Нормативи витрат на всі види робіт, які пов'язані з вирощуванням лісу (лісокультурні, лісогосподарські, лісозахисні та інші), розраховуються на підставі планових витрат за даними бухгалтерської звітності.
У випадку, якщо нормативний середньорічний економічний ефект є від'ємним, або нижчим за нормативні середньорічні витрати, за базову величину оцінки приймаються капіталізовані нормативні середньорічні витрати на 1 га.
Грошова оцінка 1га Цнол, вкритих лісовою рослинністю або призначених для залісення земель, визначається за формулою:
Цнол =Ед х Тк хК1 х К2 (2.21)
де Ед - нормативний середньорічний економічний ефект від використання деревини з 1 га вкритих лісовою рослинністю, або призначених для залісення земель відповідного типу лісорослинних умов у відповідній лісорослинній зоні, групі та категорії захисності лісів, лісотаксовому поясі та розряді лісових такс;
Тк - термін капіталізації нормативного середньорічного економічного ефекту, що дорівнюється 50 рокам;
K1- коефіцієнт, який враховує ефект від використання недеревної продукції та природних корисних властивостей лісів;
К2 - коефіцієнт, який враховує відповідність фактичної лісистості до оптимальної.
Коефіцієнт, який враховує ефект від використання недеревної продукції та природних корисних властивостей лісів, визначено експертним шляхом і приймається рівним: для лісів другої групи K1 = 1.3, для лісів першої групи K1=1,5; для лісів степової зони і Криму К1=2,6.
Коефіцієнт, який враховує відповідність фактичної лісистості до оптимальної, обчислюється за співвідношенням оптимальної та фактичної лісистості території. Ділянки земель лісового фонду, не призначені для залісення чи непридатні для цього без спеціальних заходів (сільськогосподарські угіддя; водойми; землі, зайняті спорудами, тощо), а також ділянки, вкриті лісовою рослинністю і призначені для залісення на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного використання, оцінюються на основі положень, викладених у відповідних розділах 112,271.
Список літератури
1. Возняк Р.П., Магазинщиков Т.П Земельний кадастр в городах. Львів, 1989,92с.
2. Волосецький Б. Аналіз впливу технологічних і економічних параметрів на особливості геодезичного забезпечення кадастрових робіт. Геодезш. картографія і аерофотознімання, 58. Міжвідомчий наук-техн. зб. Львів. 1997, с. 55-57.
3. Волосецький Б. Оцінка впливу економічних параметрів на точність геодезичних вимірювань при кадастрових роботах, зб. Geodezja inzynieryjna і katastr w gospodarce narodowej. Lvvow -Rzeszow, 1998, c. 19-22.
4. Волосецький Б. Про точність кадастрових планів, зб, Геомошторинг - 99, Львів, 1999, с. 89-92.
5. Волощук М., Перович Л. Організаційна концепція ведення агроеколопчнгого моніторингу. Геодезія. картографія іаерофотознімання, 58. Міжвідомчий наук.-техн. зб.. Львів. 1997. с. 43-47.
6. Гладкий В М, Спиридонов В.А., Городской кадастр и его картографо-геодезическое обеспечение. М.: Недра, 399.1, 252 с.
7. Гнаткович Д.І., Сохнич А.Я., Столярчук Ю.Д. і ін. Земельно-правовий процес приватизації земельних ділянок в містах : Львів, 1997. с.90.
8. Гусаков В.. Валетта У., Нудельман В. і ін. Довідник регулювання використання І забудови територій населених пунктів (зонінг). - К 1996.
9. Державні будівельні норми України. - К.: Держбуд. 1997.
10.Драттковський О.І., Іванова І. Практикум з оцінки міських земель. -К.:УАДУ, 1998.