I — річки Стир — с. Щурівці, Стир — м. Луцьк, Горинь — смт Ямпіль, Горинь — с. Оженин, Горинь — с. Деражне; II — річки Стир — с. Млинок, Радоставка — с. Трійця, Случ — с. Громада, Случ — м. Новоград-Волинський, Уборть — с. Рудня-lванівська, Тетерів — с. Троща, Гуйва — с. Городківка; III — річки Прип`ять — с. Річиця, Вижівка — с. Руда, Вижівка — смт Стара Вижівка, Турія — с. Ягідне, Турія — м. Ковель, Стохід — с. Малинівка, Стохід — смт Любешів, Вирка — с. Сварині, Случ — м. Сарни, Тня — с. Броники, Смілка — с. Сусли, Льва — с. Осницьк, Уборть — с. Перга, Уж — м. Коростень, Норин — с. Славенщина, Тетерів — м. Житомир, Гнилоп`ять — с. Головенка, lрша — смт Володарськ-Волинський; IV — річки lвотка — с. lвот, Убідь — с. Кудрівка, Сейм — с. Мутин, Клевень — с. Шарпівка, Псел — м. Суми; V — річки Уж — смт Поліське, Ірша — с. Українка, lрпінь — с. Мостище, Стугна — с. Здорівка; VI — річки Сула — с. Зеленківка, Сула — м. Ромни, Оржиця — с. Маяківка, Псел — с. Запсілля, Ворскла — с. Чернеччина, Ворскла — м. Кобеляки, Мерло — м. Богодухів; VII — річки Золотоношка — м. Золотоноша, Сула — м. Лубни, Ромен — м. Ромни, Удай — м. Прилуки, Перевід — с. Сасинівка; VIII — річки Рось — м. Корсунь-Шевченківський, Росава — смт Миронівка, Вільшанка — с. Мліїв, Тясмин — с. Велика Яблунівка, Серебрянка — с. Балаклія; IX — річки Трубіж — смт Баришівка, Трубіж — м. Переяслав-Хмельницький, Недра — м. Березань, Супій — с. Піщане, Сліпорід — с. Олександрівка, Хорол — м. Миргород; X — річки Оріль — смт Царичанка, Берестова — м. Красноград, Орчик — с. Чернещина, Кільчень — с. Олександрівка Перша; XI — річки Мокра Сура — смт Кринички, Інгулець — с. lскрівка; XII — річки Самара — с. Коханівка, Самара — с. Кочеріжки, Велика Тернівка — с. Богданівка, Вовча — смт Васильківка, Мокрі Яли — смт Грушівський, Гайчур — с. Андріївка, Мала Терса — с. Троїцьке
Як видно з малюнка, можна виділити 12 груп водозборів і розрахункових залежностей. Причому деякі з них (I, III, V, VII, X, XII) мають криволінійний характер, інші — прямолінійний в залежності від комплексу фізико-географічних умов. Ці залежності дають можливість за відмітками глибини врізу русла визначати мінімальні середні місячні модулі стоку за відсутністю даних спостережень.
Оцінка точності визначення середніх місячних мінімальних модулів стоку за цими залежностями свідчить про те, що у 85 % розглянутих басейнів похибки не перевищують 10 %.
Таблиця. Оцінка точності визначення мінімального стоку за залежностями qm = f (Hо) річок басейну Дніпра
| Діапазон похибок, % | Кількість водозборів | Відсоток водозборів від загальної їх кількості |
| 0 — 5 | 54 | 72,0 |
| 6 — 10 | 10 | 13,3 |
| 11 — 15 | 7 | 9,3 |
| 16 — 20 | 3 | 4,0 |
| більше 20 | 1 | 1,3 |
| Загалом: | 75 | 99,9 |
Подальша робота має бути спрямована на дослідження внутрирічного розподілу мінімального стоку та визначення його забезпеченості.
Список літератури
1. Галущенко О.М. Розподіл полів кількості атмосферних опадів на річкових водозборах басейну Дніпра // Вісник Київського університету. Географія. – К.: Київський університет, 1995. –вип. 41. – С. 109—119.
2. Галущенко О.М. Водні баланси та водні ресурси річкових водозборів басейну Дніпра та їх використання (в межах України) // Вісник Київського університету. Географія. – К.: Київський університет, 1998. – вип. 43. – С. 77—81.
3. Гидрологические и воднобалансовые расчеты. Под ред. канд. геогр. наук Н.Г. Галущенко. – К: Вища школа, 1987. – С. 172—225.