Зовнішньоекономічні звязки міста Харкова (стр. 3 из 7)

Конкретнонаукові методи – ті, які використовуються в окремих науках чи в генетично пов’язаних або об’єднаних спільністю об’єкта дослідження групах.

Картографічний метод – це складання картографічних моделей (окремих карт, їх серій, атласів) і одержання нового знання шляхом їх аналізу та перетворення. Це один із найважливіших методів географічної науки [17]. В при вивченні даної теми він був використаний при складанні картосхем.

Графічний метод був використаний при складанні графіків, схем та діаграм.

Таким чином, сучасна система методів суспільно-географічних досліджень включає найрізноманітніші засоби одержання наукової істини. У процесі вивчення конкретного об’єкта найчастіше застосовується деяка сукупність методів і прийомів, що дає змогу найповніше і з оптимальними зусиллями досягнути поставленої мети.

Розділ ІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ЗовнішнЬОЇ торгівлІ міста Харкова

Харків — місто на північному сході України, адміністративний центр Харківської області. Населення — 1 455, 9 тис. осіб, площа міста — 306 км².

Великий науковий, культурний, промисловий і транспортний центр України, був третім за розмірами індустріальним центром в СРСР після Москви та Ленінграда. 60 науково-дослідних інститутів, 30 вищих навчальних закладів, 8 музеїв, міська картинна галерея, 7 театрів, 80 бібліотек.

Територія сучасного Харкова покриває 300 км² й адміністративно ділиться на 9 районів: Дзержинський, Жовтневий, Київський, Комінтернівський, Ленінський, Московський, Фрунзенський, Орджонікідзевський і Червонозаводський.

Харків — один з найбільших промислових центрів України й колишнього СРСР, третій після Москви і Ленінграду центр машинобудування. Тут є великі машинобудів. і металообробні заводи, також підприємства енергетичного машинобудування та електротехнічної промисловості (45 % всієї продукції м.): Харківський тракторний зав., Харківський зав. транспортного машинобудування (випускає магістральні тепловози), Харківський електротехнічний зав. (генератори для парових і гідравлічних турбін), Харківський зав. «Серп і Молот» (двигуни до зернових комбайнів), верстатобудів., авіаційний, велосипедний заводи, «Турбоатом», «Електроважмаш», «Південкабель», Завод імені Малишева тощо. Працюють підприємства хім. промисловості (заводи пластичних мас, мед. пластмас, хім. реактивів, лакофарбові, фармацевтичні й ін.), деревообробної, будів. матеріалів, меблів; розвинута поліграфічна промисловість, харч. (кондитерська фабрика «Харків'янка», Харківська бісквітна фабрика, 2 броварні, жировий комбінат, 2 м'ясокомбінати тощо), парфумерно-косметична фабрика, Харківський ювелірний завод. З легкої промисловості найбільш розвинена швейна, трикотажна, шкіряно-взуттєва (Харків мав найбільшу фабрику в колишній УРСР), канатний завод. Кількість промислових робітників на 1961 р. перевищувала 350 000, у 1980 р. доходить до півмільйона.

За 2008 рік підприємствами міста реалізовано промислової продукції на 10,2 млрд. грн, у тому числі:

підприємствами з виробництва та розподілення електроенергії, газу, води — на 2,8 млрд. грн (27,3 % від загального обсягу);

машинобудівної галузі — на 2,4 млрд. грн (23,9 %);

харчової галузі — на 2,3 млрд. грн (22,4 %);

хімічної та нафтохімічної промисловості — на 0,8 млрд. грн. (7,4 %);

тощо.

Найбільшу питому вагу в загальному обсязі реалізації промислової продукції в місті мають, зокрема:

Харківське відділення ВАТ «САН ІнБев Україна» — 6,5 %;

ВАТ «Турбоатом» — 3,5 %;

ТОВ «Техноком» — 3,2 %;

ДП «Електроважмаш» — 3,1 %;

ВАТ «Харпідшипник» — 1,8 %;

ЗАТ «Харківський плитковий завод» — 1,8 %;

ЗАТ «Новий стиль» — 1,6 %;

ЗАТ «Завод «Південкабель» — 1,5 %;

Філія «Харківський молочний комбінат» — 1,4 %;

ЗАТ «Харківська бісквітна фабрика» — 1,4 %;

ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я» — 1,4 %.

Зовнішньоекономічні зв’язки міста Харкова відіграють важливу роль у загальній зовнішньоекономічній діяльності країни в цілому.

Для більш детального розгляду ЗЕЗ ми повинні проаналізувати динаміку експортних, імпортних та інвестиційних операції міста.

2.1 Зовнішня торгівля товарами міста Харкова

Показники зовнішньої торгівлі товарами динамічно розвиваються, що ми маємо змогу прослідкувати на діаграмі представленій нижче. (рис.3).Питома вага міста у зовнішній торгівлі товарами області складає по експорту 79,5 %, по імпорту – 56,5%.

Рис.3. Динаміка зовнішньої торгівлі товарами міста Харкова за період 2000-2008 рр. (побудовано за даними)

Обсяги експорту у 2008 році становили 1234,1 млн. дол. США і збільшились на 37,7 %, у порівнянні з попереднім роком, імпортні надходження збільшились на 21,8 % і склали 1402,3 млн. дол. США.

Перевищення імпортних надходжень над експортними поставками визначило від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі. У 2008 році воно склало 168,2 млн. дол. США (у 2007 році – 255,4 млн. дол.)

Місто Харків підтримує стійкі зв'язки з багатьма країнами світу. Продукція Харкова відома далеко за межами України.

Основними товарами, що мали попит , були: машини та механізми, електрообладнання та їх частини – 475,3 млн. дол.. США(38,5 % вартості експорту міста Харкова), транспортні засоби та шляхове обладнання – 143,8 млн. дол. США (11,6 %), продукти рослинного походження – 77,6 млн. дол.. (6,3%), мінеральні продукти 66,8 млн. дол. .США (12 %).

Рис.4 Товарна структура експорту товарів міста Харкова у 2008 році

Натомість, по згаданих товарних групах обсяги експорту міста Харкова виявились набагато нижчими у порівнянні із аналогічним періодом 2006 р., а саме спостерігається різке скорочення експортного потенціалу основних експортних товарних груп міста.

Вагому частку товарної структури експорту міста Харкова складали наступні підприємства:

ТОВ "АМКРІС" (оптичні елементи);

ВАТ "ФОРЕЗ"(панелі дубові);

ТОВ фірма "Бріг", ТОВ "ГРАНД МАРИН" (надувні човни для дозвілля);

ТОВ "ХАДО-технологія" (нафтопродукти);

ТОВ "КРІОС-Бета ЛТД" (монокристали);

ТОВ 'Східноукраїнська компанія'МАЛТЮРОП' (прилади та аппаратура для фізичних або хімічних аналізів);

ТОВ "ПРОФІ"(двигуни поршневі).

Аналізуючи товарну структуру експорту міста Харкова, варто зауважити, що позитивним фактором двосторонньої торгівлі є вихід на перші позиції харківського експорту готової продукції (електротехнічне обладнання, готові споживчі товари, тощо). Водночас, вироби металургійної промисловості, деревина, хімічна промисловість все ще залишаються основними статтями експорту.

В товарні структурі імпорту переважають такі групи товарів, як машини та механізми, електрообладнання та їх частини – 363,2 млн. дол.. США (25,9 % вартості імпорту міста Харкова), полімерні матеріали, пластмаси та каучук – 187,5 млн. дол. США (13,4 %), недорогоцінні метали та вироби з них – 168,7 млн. дол.. США.

Рис.5 Товарна структура імпорту товарів міста Харкова у 2008 році

Аналізуючи структуру імпорту за результатами 2008 р., можна зробити висновок, що спостерігається тенденція збільшення ввозу товарів до міста Харкова. Першу позицію займає імпорт готової продукції (вироби електротехнічної промисловості), проте частка сировини в структурі імпорту витіснила ввіз транспортних засобів та готової продукції з позиції груп-лідерів по імпорту до України

Найбільша питома вага імпорту складала:

ТОВ «ХАДО-Технологія» (нафтопродукти);

АТЗТ»Харківська бісквітна фабрика» (какао-боби);

АТЗТ «Харківський жировий комбінат»(пальмова олія);

ПП «МТФ» (полімери етилену);

ТОВ»АСС»(обладнання друкарське);

ЗАТ завод «Південкабель»(водоблокувальна напівпровідна стрічка);

ТОВ «Сервіс-Фарма ЛТД» (лікарські засоби);

ТОВ НВФ «ХАРКІВ-ПРИЛАД» (вимірювач температури та вологості);

ТОВ «МаксПак» (поліетилен).

Протягом періоду 2008-2009 року підприємства і огоранізації міста Харкова експортували продукцію до 106 країн світу, імпортні товари надійшли зі 98 країн.

Вагомі обсяги експортних поставок Були здійснені до Казахстану – 5,5 %, Білорусі – 5,4 %, Молдови – 2,3 %, Ірану, Ісламської республіки – 2 %, Польщі – 1,8 %, Литви – 1,8%, Болгарії – 1,7 %.

Рис. 6. Географічна структура експорту товарів у 2008 році

Сутеві імпортні надходження - з Китаю – 9,8 %, Німеччини – 8,3 %, Італії – 4,5 %, Білорусі – 4,3 %, Польщі – 3,6 %.

Рис. 7. Географічна структура імпорту товарів у 2008 році

Експортні поставки товарів до країн Європи зросли у порівнянні з 2007 роком на 26 %. Імпортні операції також мають стрімкий динамічний ріст і з кожним роком все більше складає частину в зовнішній торгівлі міста. Це ми маємо змогу спостерігати на діаграмі поданій нижче (рис. 7). Найбільші операції спостерігаються з Бельгією, Болгарією, Литвою, Німеччиною та іншими..

Харківський експорт у 2008 році в основному був представлений наступними товарами: зернові культури (19 %), насіння і плоди олійних рослин (6 %), продукція хімічної промисловості (9 %), жири та олії тваринного або рослинного походження (3 %), та добрива (3 %).

Навіть в умовах світової економічної кризи існує потенціал для подальшого поглиблення двостороннього торговельно-економічного співробітництва міста Харкова і країн Європи.

Рис.8. Динаміка зовнішньої торгівлі товарами міста Харкова з країнами Європи за період 2000-2008 рр

Великій інтерес з боку європейських імпортерів існує до продукції хімічної промисловості, сільськогосподарської промисловості, текстильних виробів та взуття. Харківські підприємства закупляють в країнах Європи у першу чергу інвестиційні товари: машини та обладнання для машинобудування, продукцію хімічної промисловості, а також сільськогосподарські та харчові товари. Великій попит існує також на електротехнічне обладнання та транспортні засоби. Більша частина цієї продукції сприяє проведенню санації підприємств та підвищенню їх конкурентоспроможності.