Смекни!
smekni.com
География

Зовнішньоекономічні звязки міста Харкова (стр. 1 из 7)

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ МІСТА ХАРКОВА


ВСТУП

Сучасні процеси глобалізації світової цивілізації та інтернаціоналізації економіки країн світу спонукають до більш поглибленого дослідження зовнішньоекономічних зв’язків України.

Вивчення зовнішньоекономічних зв’язків є актуальною темою сьогодення. Оскільки саме вони впливають на економічний, соціальний розвиток, а від їх рівня залежить якість життя населення.

Харківська область одна з тих, що мають потужний потенціал в подальшому розвитку. На її території знаходиться багато підприємств, які відіграють велику роль у еконономіці України. Та все ж пріоритетним є вивчення саме ЗЕЗ міста Харкова, оскільки саме йому належить близько 80 % від усіх зв’язків по регіону. Тут сконцентрована більша кількість потужних підприємств, які здійснюють експортно-імпортні операції, а також є інвестиційне привабливими.

Мета дипломної роботи – виявити особливості функціонування та простежити зміни у товарній та географічній структурі зовнішньоекономічних зв’язків міста Харкова за певний проміжок часу (2000 2008 роки) та визначити перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв’язків міста Харкова.

Із зазначеної мети були сформовані наступні завдання:

- розкрити сутність поняття «зовнішньоекономічної зв’язки »;

- охарактеризувати зовнішню торгівлю міста Харкова;

- простежити зміни у просторово-часовому аспекті зовнішньоекономічних зв’язків міста Харкова;

- виявити перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв’язків міста Харкова.

Об’єктом дослідження є зовнішньоекономічні зв’язки, а предметом – особливості експортно-імпортних та інвестиційних зв’язків міста Харкова.

При вивченні територіальної організації зовнішньоекономічних зв’язків, аналізі даних та написані дипломної роботи використовувались методи аналізу і синтезу, порівняння, статистичний метод, графічний тощо.

Науковий напрям досліджень зовнішньоекономічних зв’язків сьогодні є досить актуальним. Теоретична база вивчення зовнішньоекономічної діяльності розроблена відомими економістами І. В. Багровою, Н. Ф. Гофманом, А. Г. Загороднім, М. Войцехівським, І. І. Дахно та ін. Але на нашу думку першопричинами формування зовнішньоекономічної діяльності як суспільно-економічної категорії і його реалізації через міжнародну торгівлю є територіальна організація. Дане питання в своїх роботах розглядали такі економіко-географи, як Є. Б. Алаєв, В. А. Поповкін, Р. Моріл, Б. С. Хорєв, О. Г. Топчієв, О. І. Шаблій, М. Д. Пістун, А. П. Голіков.

При написанні роботи використовувались дані Державного комітету статистики України, вивчено літературу і періодичні видання Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.


РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ основи вивчення зовнішньоекономічних зв’язків міста Харкова

1.1 Сутність поняття зовнішньоекономічні зв’язки, види та форми ЗЕЗ

Зовнішньоекономічна діяльність країни полягає у встановленні зовнішніх зв’язків держави з іншими країнами та міжнародними організаціями – партнерами міжнародної діяльності.

Зовнішні зв’язки держави - це взаємообмін з країнами світу продуктами матеріального виробництва, послугами, інформацією на основі міжнародного поділу праці, а також співдружність політичних органів, направлене на ефективне рішення глобальних проблем людства, розширення особистих проблем громадян.

ЗЕЗ можуть бути представлені наступною схемою

Рис 1. Зовнішні зв’язки України

Існує декілька визначень зовнішньоекономічних зв’язків.

Зовнішні зв'язки мають розгалужену структуру. За змістом, характером, предметами обміну поділяються на політичні, економічні, наукові, культурні, інформаційні, воєнні, екологічні, релігійні, гуманітарні відносини, особисті стосунки громадян. При цьому кожна група зв'язків має свою ієрархічну багаторівневу структуру. Наприклад, економічні зв'язки поділяються на зовнішньоторговельні, науково-технічні, інвестиційні, кредитно-фінансові, інтуристські тощо.

Зовнішньоекономічні зв’язки – це інструмент впливу на економічну систему держави, що здійснюється через механізм зовнішньоекономічної діяльності.

Зовнішньоекономічні зв’язки – це комплекна система різноманітних форм міжнародного співробітництва держав і їх суб’єктів у всіх галузях економіки.

Зовнішньоекономічні зв’язки – це сукупність торгово-економічних, виробничо-господарських, науково-технічних, коопераційних, валютно-фінансових і кредитно-розранкухових відносин країни з іноземними державами.

Вид зовнішньоекономічних зв'язків - це сукупність зв'язків, об'єднаних однією ознакою, наприклад, напрямком товарного потоку і структурною ознакою.


Рис. 2 Структура зовнішньоекономічних зв’язків

Класифікаційна ознака, пов'язана з напрямком товарного потоку, визначає рух товару (послуги, роботи) з однієї країни в іншу. За цією ознакою зовнішньоекономічні зв'язки поділяються на:

1. Експортні.

Експорт товарів – це продаж та вивезення товарів за кордон з метою їх реалізації на зовнішніх ринках через передання у власність контрагенту в іншій країні.

Реекспорт (реекспортна операція) - це продаж та вивезення за кордон раніше ввезеного товару, який не піддавався в реекспортуючій країні ніякій обробці.

Умови та результати експортної діяльності країни значною мірою визначають характер її участі в системі міжнародної торгівлі та інших форм співробітництва за її участі. Обсяги експорту визначають обсяги імпорту. За відсутності інших форм співробітництва у довгостроковій перспективі, обсяги імпорту мають дорівнювати величині експорту.

2. Імпортні.

Імпорт - ввезення товарів, послуг (іноді може вживатися стосовно капіталу, знань, технологій). В структурі імпорту виділяють також реімпорт, який також впливає на зовнішньоекономічну діяльність.

Імпорт забезпечує для виробничих та індивідуальних споживачів, а також для країни , до якої ввозяться товари, низку додаткових переваг та можливостей. Це зокрема :

- доступ до дешевих та більш якісних товарів готових виробів, сировинних та інших матеріалів та комплектуючих деталей;

- наповнення ринку дефіцитними товарами або товарами, які взагалі не виробляються на національній території;

- зростання конкуренції та стимулювання завдяки цьому оптимізації, підвищення виробництва на національній території;

- налагодження сталих виробничих зв’язків щодо кооперування виробництва з інонаціональними партнерами;

- розвиток технології завдяки поширенню ввезення науково містких товарів.

Реімпорт – ввезення раніше вивезених за кордон товарів, які не піддавались обробці, тобто це експортні операції, що не відбулись. Сюди відносять повернення покупцем бракованого товару, повернення товару, що не був проданий через аукціон, повернення товару, не реалізованого через консигнаційні склади. Основною ознакою реімпортних операцій є перетинання вітчизняними товарами митниці двічі: при ввезенні і вивезенні. Товари, що повертаються з виставок і ярмарок, до реімпортуємих не відносяться.

Структурна ознака класифікації зовнішньоекономічних зв'язків визначає їх груповий склад, який відтворює сферу економічних інтересів і основну мету зовнішньоекономічної діяльності як господарюючих одиниць, так і держави в цілому. За цією ознакою зовнішньоекономічні зв'язки поділяються па:

• зовнішньоторговельні;

• фінансові;

• виробничі;

• інвестиційні.

Форма зовнішньоекономічних зв'язків - це засіб існування певного виду зв'язку, зовнішній прояв (оформлення) сутності будь-якого конкретного зв'язку. До форм зовнішньоекономічних зв'язків відносять торгівлю, бартер, туризм, інжиніринг, франчайзинг, лізинг, інформаційний обмін, консалтинг тощо.

1. Торгівля. Загальновідомо, що близько 80% зовнішньоекономічних операцій припадає на здійснення торговельних операцій. Економічну сутність торгівлі визначають. по-перше, як перерозподіл результатів людської праці від однієї стадії виробництва до іншої, і, по-друге, як передачу товарів від виробників споживачам. Торговельні операції здійснюються з різними цілями, що обумовлює їх розмаїття в зовнішньоекономічній діяльності.

Отже, торгівлю класифікують:

1) за територіальним принципом на зовнішню і внутрішню;

2) за товарним потоком на експортну та імпортну.

Форми і методи міжнародної торгівлі складалися па світовому ринку під впливом різноманітних чинників, тому вони відрізняються великим розмаїттям, що позначається на зовнішньоекономічній діяльності і ринковій взаємодії підприємств різних форм власності. Розрізняють такі види зовнішньої торгівлі:

1) торгівля готовою продукцією.

2) торгівля комплектним устаткуванням.

3) торгівля товарами у розібраному вигляді.

4) торгівля машинами, що були у вжитку.

5) торгівля сировинними товарами.

6) прямий продаж.

7) зустрічна торгівля.

Міжнародні постачання готової продукції є найбільш поширеною формою торгівлі. її обсяг складає майже половину загального обсягу світової торгівлі. Характерною рисою такої торгівлі є постачання зібраної цілком продукції, готової до використання споживачами. Успішно застосовуються і такі форми, як торгівля виробами машинобудування в розібраному вигляді; торгівля товарами, що були у вжитку; продаж послуг, які підвищують конкурентоспроможність товару до необхідного рівня.

 
читать дальше
1
2
3
4
5
6
7
НАПИШИТЕ НАМ
Copyright © Smekni.com. All rigths reserved.