Типи розміщення підприємств по виплавці кольорової металургії:
1. Сировинний (глиноземні заводи, центри первинної виплавки міді, свинцево-цинкові виробництва).
2. Енергетичний (виплавка металу).
3. Споживацький.
Це пояснюється технологічними особливостями виробництва кольорових металів. Для одержання 1 т чорнової міді треба 100 т руди, 800 кВт/год електроенергії, 2 т палива, 500 м куб води.
Поєднання родовищ мінеральної сировини та енергії особливо сприятливе для підприємств кольорової металургії, але таке трапляється вкрай рідко. Низький вміст корисної речовини у рудах кольорових металів призводять до того, що на порожню породу при перевезеннях припадає 80-90%. Отже, переробляти руди кольорових металів на великій відстані від їхніх родовищ нерентабельно. Тому руди збагачуються на місті видобутку, а чорновий метал виплавляється або там же, або у районах, порівняно близьких до родовищ.
Кольорові метали поділяють на важкі та легкі:
Важкі з густотою більше 8 тис кг на м куб.: плюмбум, мідь, купрум, цинк, нікель, ртуть.
Легкі з густотою менше 8 тис кг на м куб.: натрій, барій, алюміній, титан, літій, цезій.
Об’єм виробництва кольрового металу 40 млн т на рік, тобто в 20 разів менше за чорну. Виробляє більш, ніж 70 металів і сплавів, з них 96% - це 4 сплави: алюміній, цинк, мідь, свинець. Серед інших поширеними є олово, нікель, вольфрам, молібдень, магній та титан.
Стадії виробництва кольорових металів:
1. Збагачення руди (вилучення з породи).
2. Виплавка чорнового металу.
3. Очистка від шкідливих домішків (рафінування).
4. Виробництво кострукційних матеріалів.
4. Алюмінієва промисловість. Фізико-хімічні властивості алюмінію широко використовується у промисловості. У світовому виробництві відомо понад 500 тис. виробів з алюмінію та його сплавів. Алюміній займає помітне місце в електротехніці, чорній металургії, авіабудівництві, електропромисловості, електроніці, харчовій, військовій та багатьох інших галузях промисловості.
У земній корі алюмінію майже у 4 рази більше, ніж заліза, у 55 разів більше, ніж свинцю, у 100 разів більше, ніж золота. У природі алюміній – найпоширеніший метал, проте промислова концентрація глинозему зустрічається рідко.
Родовища боксититів є приблизно у 40 країнах світу. Проте вони дуже нерівномірно поділені по території планети. Найпотужніші ресурси бокситів мають Папуа-Нова Гвінея, Австралія, Бразилія, Венесуела, Камерун, Ямайка, Індія, Росія, Казахстан, Гайана, Сурінам, Китай, США, на які припадає 9/10 світової сировини.
Об’єм виплавки за останні 100 років зріс в 10000 разів і становить 20 млн т на рік:
1. Європа 6,6 млн т на рік
2. Північна Америка 6,4 млн т на рік
3. Латинська Америка 2,1 млн т на рік
4. Азія 1,7 млн т на рік
5. Австралія 1,7 млн т на рік
6. Африка 0,9 млн т на рік
Найбільші експортери: Росія, Канада, Австралія, Норвегія.
Найбільші імпортери: Японія, США, Німеччина (25% - алюмінію виплавляється з вторинної сировини).
Основні перевезення алюмінію:
США
1. Росія 2. Бразилія Західна Європа
Німеччина
США Венесуела
3. Японія 4.
Канада Аргентина Японія
Бразилія
5. Венесуела
Нова Зеландія Японія
Індонезія
5. Міделиварна промисловість. Міді у природі порівняно багато. Понад 240 мінералів містять мідь, проте не всі вони мають промислове значення. Власне, мідь у руді рідко перевищує 1-2% і тому ці руди потребують збагачення. Понад 50 держав має мідну руду. Але переважна частина покладів припадає на Казахстан, Росію, Чилі, США, Замбію, Заїр, Перу, Канаду, Польщу, Панаму, ФРН, Болгарію, Кубу.
З приблизно 240 мінералів, що містять мідь, лише 18 мають промислове значення. Виробництво міді потребує великої кількості тепла й енергії і тому воно орієнтовано на паливо-енергетичну промисловість. Проте паливно-енергетичний комплекс зосереджений у розвинутих країнах, а тому і виробництво міді відбувається там же: у США, Японії, ФРН, Канаді, Росії. Хоча високий попит на цей метал дав змогу розширити його виробництво в Чилі, Китаї та Польщі.
Виробляється у світі 10 млн т р.
Найбільші експортери: Чілі, Конго, Замбія.
Найбільші імпортери: США, Німеччина, Франція, Італія, Японія.
Основні тенденції розвитку:
1. Виробництво зміщується у країни, що розвиваються (причина – брудне виробництво), але основний споживач – розвинуті країни.
2. В розвинутих країнах зростає частка вторинної сировини, у виробничому процесі переважають середні і верхні стадії.
3. Зростає собівартість продукції.
6. Свинцево-цинкова промисловість. Свинець застосовується в електротехнічній промисловості (виробництво кабелю), акумуляторному виробництві, виробництві фарб (свинцеві білила), медичній промисловості, військовій техніці, виготовлення контейнерів для зберігання радіоактивних матеріалів тощо.
Майже половина виробленого цинку йде на захист металоконструкцій від корозії (оцинкування) та на одержання високоякісних цинкових білил і сплавів. Структура споживання цинку в різних країнах неоднакова.
Природні сролуки цинку й свинцю досить розповсюджені на нашій планеті. Відомо понад 300 свинецьвмісних мінералів та 50 мінералів цинку.
Розвідані поклади свинцю й цинку є у 50 державах – найбільші з них розташовані у Росії, Казахстані, Китаї, США, Канаді, Австралії, Перу, Мексиці, ФРН, КНДР, Болгарії.
Основний видобуток, виплавлення й споживання цих металів зосереджені в кількох країнах. На розвинені країни, що серед них США, Японія, ФРН, Італія, Великобританія, припадає 65-70% споживання. Водночас близько 20% потреб у цинку задовольнялось за рахунок вторинної сировини. Основними експортерами цинку і свинцю та їх концентратів є Австралія, Канада, Перу, Мексика, США та Бразилія, а імпортерами є країни Західної Європи, США, Японія.
7. Олов’яна промисловість. Промислова концентрація олова у природі трапляється рідко. Відомо 18 мінералів, що містять олово, проте єдиним промисловим мінералом є олов’яний камінь. Родовища олов’яних руд дуже нерівномірно розкидані по планеті. Їхні зосередження трапляються передусім в Азії: Китай, Далекий Схід Росії, Монголія, В’єтнам, Малайзія, Таїланд, Індонезія, М’янма. Чималі поклади є в Болівії, Бразилії, Нігерії.
Олово видобувають у 40 країнах, але основне виробництво олов’яних концентратів розташовується у Росії, Китаї, Малайзії, Індонезії, Таїланді, Болівії, Нігерії.
8. Ртутна промисловість. Рудні вияви ртуті поширені у багатьох країнах, проте лише 15 держав мають промислові поклади цього металу, серед яких Україна, Іспанія, Італія, Китай, Румунія. Значні родовища є також у США, Мексиці, Канаді. Промисловий видобуток ртуті здійснюється переважно в Україні, в Росії, Китаї, Іспанії, Італії, Мексиці. Звідси цей метал експортують до США, Японії, ФРН, Великобританії, Франції.
9. Сурм’яна промисловість. У земній корі сурми обмаль: її містять 75 мінералів. Проте не всі вони мають промислове значення. Більша частина світових покладів сурми зосереджена у п’ятьох країнах: Китай, Болівія, Мексика, Росія, ПАР. Сурму видобувають у понад 20 країнах, але 91% сурми видобувають в Китаї, Росії, Болівії та ПАР.
10. За видобутком нікелю лідирують Росія, Канада, Індонезія, Нова Каледонія, Австралія. Основний споживач сировини – машинобудування та електроніка.
11. Титан – це легкий особливо міцний метал, який використовується в авіакосмічній промисловості та інших галузях господарства. За його видобутком лідирують Австралія, ПАР, Канада, Норвегія. Головні користувачі – економічно розвинені країни Західної Європи, США, Японія, Росія. Україна має одні з найбільших запасів титанових руд.
12. Срібло відноситься до благородних металів. Попит на срібло у світі постійно зростає, хоч видобуток останні три роки знизився. Основними споживачами срібла є електротехніка, стоматологія, фотографія; срібло використовується для виготовлення акумуляторних батарейок, каталізаторів.
Його запаси оцінюються у 280 тис т. У Канаді та Мексиці – по 37 тис т, у США – 31 тис т. Серед добуваючих країн слід назвати Мексику, Перу, США, Австралію та Канаду.
Надалі очікується розширення видобутку срібла за рахунок родовищ у Австралії, Індонезії, США та Китаї.
13. Золото. В усьому світі налічується близько 100 тис т золота: 36 тис т – у централізованих скарбницях, що належать урядам, центральним банкам і міжнародним організаціям, 20 тис т – зливки й монети у приватному володінні, 44 тис т – ювелірні вироби тощо.
Останнім часом золото дедалі більше використовується у промисловості: у сплавах воно застосовується у ракетній техніці, атомній та авіаційній промисловості, електротехніці, радіотехніці, приладобудуванні та ін.
Золото належить до рідкисних елементів земної кори. Його поклади відомі майже в усіх країнах світу, але про запаси можна висновувати лише за непрямими показниками, передусім – за рівнем видобутку. До найбагатших країн за покладами належать ПАР, Росія, Танзанія, Намібія, Мексика, Бразилія, Колумбія, Гана, Канада, Австралія, Індія. Проте більш як 90% видобутку золота припадає на шість країн – ПАР, Росію, Канаду, США, Австралію, Китай.
Отже, розміщення виробницва кольорових металів мало чим відрізняється від чорної металургії. Основні мідноплавні підприємства зосереджені переважно в розвинутих країнах. У країнах “третього світу”, якщо й розвивається виробництво кольорових металів, то переважає випуск первинного, особливо чорнового металу, який експортується в розвинуті країни світу.
14. Висновки. Металургія є важливою галуззю важкої промисловості, однією з основних частин фундаменту всього народного господарства країни. Практично немає такого підприємства, яке у тій чи іншій мірі не використовувало б продукцію чорної металургії, адже чорні метали – це основний конструкційний матеріал для виготовлення засобів та знарядь виробництва, від кількості та якості якого в значній мірі залежать рівень розвитку виробничих сил країни, темпи і масштаби технічного прогресу.