Міністерство освіти та науки України
Київський національний торговельно-економічний університет
Реферат на тему:
Металургійний комплекс світу.
Розробив:
*********
ФЕМП 1-курс
10 група
Київ 2001
Зміст: ст.
1. Вступ. 3
2. Чорна металургія. 3
3. Кольорова металургія. 6
4. Алюмінієва промисловість. 7
5. Міделиварна промисловість. 8
6. Свинцево-цинкова промисловість. 9
7. Олов’яна промисловість. 9
8. Ртутна промисловість. 10
9. Сурм’яна промисловість. 10
10. Видобуток нікелю. 10
11. Видобуток титанових руд. 10
12. Видобуток срібла. 10
13. Видобуток золота. 10
14. Висновки. 11
15. Список використаної літератури
Чорні та кольорові метали займають провідне місце серед конструкційних металів. Вони широко використовуються в машинобудуванні , будівництві, транспорті й у всіх без винятку галузях сільського господарства, витримуючи гостру конкуренцію збоку пласмас, кераміки, композитів, інших сучасних матеріалів. Та на противагу недалекому минулому нині вже за виробництвом чавуну, сталі і прокату не судять про економічну могутність країни. У деяких економічно високорозвинутих країнах (США, державах європейського співтовариства) намітилася виразна тенденція до зниження виробництва продукції чорної металургії - основи міжгалузевого металургійного комплексу, зате стрімко зростає якість металів.
Функціональним ядром комплексу є чорна і кольорова металургія. Їх комплексний зв’язок грунтується на певній взаємозамінності чорних і кольорових металів у машинобудуванні та будівництві, подібності окремих технологічних процесів при виробництві сплавів, використання цинку для антикорозійного покриття листового заліза тощо.
2.Чорна металургія. Металургійний комплекс включає: видобуток, збагачення й агломерування залізних, марганцевих і хромітових руд, виробництво чавуну, сталі й прокату, феросплавів, повторне використання металевої сировини, коксування вугілля, виробництво вогнетривів та допоміжних матеріалів для них. Провідна роль у цьому комплексі належить металургійній переробці (чавун – сталь – прокат).
Особливостями розвитку і розміщення чорної металургії в другій половині XX ст. є послаблення її орієнтації на місцеву паливну та сировинну базу. У минулому металургійні заводи будувалися біля вугільних басейнів (Рур, Пітсбург, Донбас, Кузбас, Сілезія) або біля залізорудних баз (Лотарингія, Кривий Ріг, Урал). Ця тенденція зберігається й нині під час освоєння нових металургійних баз (наприклад розміщення металургійних заводів Індії, Бразилії, Китаю), але все більше виникає заводів на шляхах перевезення руд та палива або ж поблизу основних ринків збуту металів (металургія Японії, Республіки Корея, Італії, нові заводи ФРН, Франції, Росії тощо).
Галузі притаманна висока концентрація виробництва. Україна, Росія та Японія за рівнем концентрації виробництва чорних металів випередила низку інших країн. Понад 75% чавуну й 60% сталі у цих країнах випускають підприємствами зі щорічною продуктивністю понад 3 млн т кожне. Для галузі характерне виробниче комбінування Сучасні великі підприємства за своїми технологічними зв’язками з іншими галузями є комбінатами металоенергохімічного профілю.
Надзвичайно важливою передумовою розвитку чорної металургії є забезпеченість необхідними запасами залізних руд. Серед материків важливе місце за запасами залізної руди належить Південній Америці. Найбільші поклади залізних руд знаходяться у південній частині Бразилії та у Венесуелі. Руди Бразилії та Венесуели мають високу якість і вміст заліза не менше за 50%. Чималі запаси руди є і в Північній Америці. Тут виділябться металогенічні провінції Канадського щита: біля озера Верхнє у США й на півострові Лабрадор у Канаді. У родовищі Месабі вміст заліза - 46-53%. Поряд з цими рудами у районі є чималі поклади низькопробних руд (20-27% заліза й до 50% кремнезему). Розробка руди проводиться переважно відкритим способом. На півострові Лабрадор розробляються залізисті кварцити (30-35% заліза).
Приблизно однакові поклади залізних руд є у країнах Європи та Азії. У Західній Європі першорядне значення мають Лотаринзький залізорудний басейн і родовище, пов’язане з Балтійським щитом. Лотаринзькі руди позначені невисоким вмістом фосфору й кремнезему. Руди Швеції високосортні, а в Норвегії вони представлени залізистими кварцитами.
В Азії важливі родовища, пов’язані Індійською платформою (Декан), як за своїми запасами, так і за високою якістю (понад 60% заліза з невеликим відсотком сірки та інших домішок).
Близько 10% світових запасів припадає на країни Африки. Тут виділяються Західна Африка, а також Мавританія, Габон, Ангола, Північно-Західна Африка та Південна Африка. Запаси руди оцінюються у 11,7 млрд т, а вміст заліза - 62%. Збільшення видобутку в країнах, що розвивають, призвело до збільшення частки імпортних багатих руд у споживанні США, Англії, Німеччини, Японії.
Поклади руди у Східній Європі та Китаї оцінюються як понад великі: понад ½ світових запасів. Йдеться передусім про Росію, Україну, Казакстан, Китай, КНДР. Чимала частина цих руд містить 30-35% заліза. Тим часом більшість східноєвропейських країн не має достатніх покладів залізної руди, їм доводиться імпортувати до 75% споживання. Переважна частина цього постачання до Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини – припадає на Росію та Україну. В рік в світі видобувається 1 млрд т залізної руди, 40% її експортується. Головні експортери: Австралія та Бразилія (відповідно 150 і 190 млн т).
Світові запаси та обсяги видобутку чорних металів таблиця з джерела № 1
| Місце країни | Запаси | Обсяги видобутку | ||||||||
| Залізна руда | Млрд т | Марганець | Млн т | Залізна руда | Млн т | Марганець | Тис т | Хром | Тис т | |
| Всього | 800 | Всього | 650 | Всього | 1000 | Всього | 7100 | Всього | 10743 | |
| 1 2 3 4 5 6 | Росія Бразилія Австралія Україна США Канада | 80 70 30 27 16 12 | ПАР Україна Габон Австралія Бразилія Індія | 370 135 45 26 21 17 | КНР Бразилія Австралія Індія США Україна | 240 200 120 62 57 48 | Україна КНР ПАР Австралія Бразилія Габон | 3100 1080 1076 865 722 674 | ПАР Казакстан Індія Туреччина Фінляндія Зімбабве | 4880 1100 1100 1050 600 600 |
Сталь – це сплав заліза та СН, отримують з чавуну з додаванням стального лому. Існують різні способи виплавки:
1. Мартенівський
2. Електровиплавка
3. Кислотно-конвекторний
Частка використання різних способів виплавки % авторська таблиця
| Країна | Кислотно – конвекторний | Електровиплавка | Мартенівський |
| Росія | 51,5 | 12,6 | 35,9 |
| Японія | 67,2 | 32,8 | ¾ |
| Німеччина | 73,6 | 26,4 | ¾ |
| США | 56,8 | 43,2 | ¾ |
Виплавка сталі 80% у розвинутих та країнах з перехідною економікою, 20% у країнах, що розвиваються. Це зумовлено спеціалізацією країн – розвинуті країни спеціалізуються на виробництві готового прокату, а країни, що розвиваються на добуванні та постачанні сировини. Загальна кількість виплавки сталі становить 800 млн т на рік, зростоє дуже повільно, що зумовлено зменшенням металоємності продукції, заміною чорних металів конструкційними матеріалами (пласмаса), конкуренція кольорової металургії, насичення ринка кольоровими металами.
Найбільша кількість виплавки сталі в країнах:
1. Японія та Китай разом – 105 – 107 млн.т
2. США – 97 млн т
3. Росія – 58 млн т
4. Північна Корея 58 млн т
Швидко розвивається металургійний комплекс в Бразилії, Індії, Мексиці, Аргентині, Венесуелі.
Тенденції розвитку чорної металургії:
1. Зростає частка виплавки в країнах, що розвиваються (початок 90-х - 15%, кінець 90-х - 20%)
2. З’являються нові способи виплавки (порошкова металургія)
3. Найбільші експортери продукції є найбільшими імпортерами (Японія, Німеччина, країни Бенілюксу, Франція, Італія, Великобританія, Південна Корея).
4. На асортимент продукції впливає специфіка господарства країни (США виробляє більше тонколистового прокату, що пов’язано з розвитком машинобудування, Японія – середньолистового та товстолистового, що пов’язано з суднобудуванням).
5. Галузь розміщується не ізольованими центрами, а великими районами (Клівленд – Детроїд – Чикаго, Рейнсько – Вестфальський, Придніпровський).
3. Кольорова металургія. У добу НТР кольорові метали посідають особливе місце. Нові й новітні галузі промисловості – передусім машинобудування – неможливо уявити без кольорових металів. Це, в першу чергу, радіотехнічна, електротехнічна, авіаційна промисловість, електроніка. Кольорові метали поширені і в старих галузях машинобудування, і в побуті; мають вони й стратегічне значення. Отже, кольорові метали надзвичайно потрібні для високорозвинутого народного господарства.
Однак руд кольорових металів на планеті мало й поділені вони за територією дуже нерівномірно. Лише США та Росія задовольнябть свої потреби у кольорових металах за рахунок розробки власних родовищ, а решта країн тією чи іншою мірою залежить від імортної мінеральної сировини.
Руди кольорових металів мають низку особливостей. З одного боку, вони відрізняються надзвичайно різноманітним комплексним складом: часто-густо з руд кольорових металів можна одержати кілька супутних корисних компонентів (золото, срібло, кобальт, вольфрам, арсен, сірку тощо). Другою особливістю є порівняно низький відсоток корисної речовини в руді, що рідко перевищує 5 – 10%. Рудам кольорових металів властива складна форма залягання.
Руди кольорових металів здебільшого розташовані в країнах, що розвиваються, а для виробництва треба чимало енергії, що продукується у промислово розвинутих країнах. Це порушує рівновагу в розвитку кольорової металургії у світі.