Калійні солі в найбільшій кількості видобувають Канада і ФРН. Значні обсяги мають також Росія, США, Ізраїль, Йорданія, Білорусь, Франція та ін.
Унікальну роль у світовому господарстві відіграє чилійська селітра, що являє собою природне азотне добриво.
95% світового видобутку самородної сірки припадає на США, Росію, Польщу, Мексику, Ірак, Пакистан, Україну.
Азбест має велике значення у космічних технологіях, виробництві вогнетривких тканин, ізоляційних матеріалів, азбоцементу та ін. Третина світових покладів сконцентрована в Росії та Канаді. Відповідно, ці країни очолюють список найбільших виробників, далі йдуть Зімбабве, Бразилія, ПАР, Китай. Найбільшим продавцем азбесту на світовому ринку виступає Канада, найбільшим покупцем – Японія.
2. Земельні ресурси
Це універсальні природні ресурси, необхідні для багатьох видів людської діяльності. Для таких галузей господарства як промисловість, будівництво, сухопутний транспорт тощо земля є територіальним ресурсом, на якому розміщуються виробничі об’єкти, інженерні споруди, комунікації. Але особливу роль земельні ресурси грають у сільському та лісовому господарстві. Тут земля одночасно виступає і територіальним ресурсом, і засобом виробництва.
У порівнянні з іншими видами природних ресурсів, земельні мають низку особливостей:
· вони не можуть переміщуватися в просторі та не можуть замінюватися іншими ресурсами;
· хоча це і багатоцільовий ресурс, але кожна окрема ділянка може бути використана лише для однієї мети – під ріллю, пасовище, сад, кар’єр, промислову чи житлову забудову або інше;
· земельні ресурси є вичерпними, тому що площа їх обмежена розмірами суходолу Землі, держав чи конкретних господарств;
· хоча земельні ресурси і відносяться до категорії відновних, але таке відновлення вимагає тривалого часу.
Людство освоїло трохи більше половини суходолу. Інколи з цього факту робиться помилковий висновок про "широкі можливості" подальшого освоєння земель на планеті. Але вільні території або непридатні для господарського використання (льодовики, арктичні пустелі, тундра та ін.) або надзвичайно складні для освоєння та мають дуже тендітні екосистеми (болота, гірські схили, лісотундра), що вимагає колосальних капіталовкладень. Лише 5-6% земель, які не використовуються, можна віднести до категорії таких, що не потребують надмірних затрат на освоєння.
Внаслідок "демографічного вибуху" середні розміри площі на 1 мешканця Землі постійно зменшуються: з 1960 р. по 2005 р. – з 4,2 га на людину до 2,1 га на людину; по ріллі цей показник ще драматичніший – зменшення з 0,45 га до 0,20 га; по лісовкритим площам – з 1,37 до 0,64 га на особу.
Для детальнішого ознайомлення із земельними ресурсами розглянемо земельний фонд нашої планети. Щоби отримати уяву про розміри земельного фонду, треба від загальної площі суходолу (149 млн. км2 або 14,9 млрд. га) відняти площу Антарктиди і Гренландії. Отримані 134 млн. км2 (13,4 млрд. га) й складуть загальний земельний фонд. Структура його використання відображена у таблиці 3.1. Як бачимо, загалом вона є несприятливою. Рілля і сади становлять лише 11%, натомість найбільшу частку мають невгіддя (болота, пустелі, яри, відвали). Звичайно, по регіонах і країнах ці показники значно варіюють.
Наприклад, невгіддя найбільш поширені у гірських та пустельних країнах: Єгипет – 97% території країни, Малі – 68%, Ізраїль – 66%, Пакистан – 62%, Канада – 53%, Непал – 48% і так далі. А ось в Чехії та Угорщині цей показник становить лише 9%, у Бангладеш – 7%.
Таблиця 3.1.Структура земельного фонду материків і частин світу, %
| Регіон | Населені пункти, промислові об’єкти, транспортні мережі | Рілля та багаторічні насадження | Сіножаті й пасовища | Ліси (у т.ч. штучні) | Невгіддя та внутрішні водойми |
| Європа | 5 | 32 | 19 | 26 | 18 |
| Азія | 2 | 21 | 15 | 21 | 41 |
| Африка | 1 | 11 | 23 | 26 | 39 |
| Північна Америка | 3 | 12 | 18 | 33 | 34 |
| Південна Америка | 1 | 8 | 19 | 47 | 25 |
| Австралія і Океанія | 1 | 5 | 51 | 8 | 35 |
| Світ в цілому | 3 | 11 | 23 | 30 | 33 |
Частка оброблюваних земель (ріллі) у Європі та Азії набагато більша за середньосвітову. Питомою вагою сіножатей і пасовищ помітно виділяється Австралія. Частка лісів у земельному фонді найвищою є у Південній Америці. Відмінності між окремими країнами є ще більшими (див. таблиці 3.2, 3.3 та 3.4).
Щоправда до таблиці 3.2 не ввійшла Бангладеш – країна, яка є світовим рекордсменом за показником розораності її території (71%). А ось в Монголії цей показник становить лише 1%. Пустельні Кувейт та Оман взагалі не мають ріллі. Слід зазначити, що ця складова земельного фонду світу зменшується занадто високими темпами як за рахунок урбанізації та розвитку промисловості й транспорту, так і завдяки водній і вітровій ерозії, засоленню та заболоченню при порушенні технологій зрошення. На планеті за історичний час втрачено близько 20 млн. км2 родючих ґрунтів, що перевищує сучасну площу ріллі.
Таблиця 3.2. Країни з найбільшою в світі площею ріллі
| Країна | Рілля (млн. га) | Розораність території країни (%) | Частка ріллі від загальносвітової (%) |
| США | 185,7 | 20,3 | 13,8 |
| Індія | 166,1 | 55,9 | 12,3 |
| Росія | 130,3 | 7,7 | 9,7 |
| Китай | 92,5 | 9,9 | 6,9 |
| Австралія | 47,0 | 6,1 | 3,5 |
| Канада | 45,4 | 4,9 | 3,4 |
| Бразилія | 43,2 | 5,1 | 3,2 |
| Казахстан | 34,8 | 13,0 | 2,6 |
| Україна | 33,3 | 57,5 | 2,5 |
| Нігерія | 30,2 | 33,2 | 2,2 |
В країнах аридного поясу головною причиною деградації земель став процес антропогенного опустелювання, що охопив площу близько 10 млн. км2 (це співставно з територіями таких країн-гігантів як Канада, Китай або США). В умовах антропогенного опустелювання мешкає більше 1 млрд. населення у майже 100 країнах світу.
Процес освоєння цілинних земель (Казахстан, Канада, Китай, Австралія, Бразилія) не може компенсувати втрати. Показник на душу населення (яке до того ж постійно зростає) стрімко зменшується. В Японії та Нідерландах вже сьогодні на одного мешканця припадає лише 0,03 га ріллі; Єгипті, В’єтнамі та Бангладеш – 0,05 га; в Китаї – 0,07 га. Найкраща в світі ситуація склалася в Австралії (2,6 га ріллі на особу), Казахстані та Канаді (по 1,5 га), Україні, Росії та США (0,8; 0,7 та 0,6 га відповідно). До речі, саме США мають найбільшу в світі сумарну площу орних земель (див. табл. 3.2).
У більшості високорозвинених постіндустріальних країн існуючий сьогодні рівень сільськогосподарської освоєності слід вважати максимально можливим. Широко відомий приклад Нідерландів, коли у родючі польдери перетворюються відвойовані у моря ділянки затоки Зюдерзе, таким чином конструюється штучний ландшафт. Певні резерви збільшення площі ріллі залишилися хіба що в доіндустріальних країнах Африки та нових індустріальних країнах Південної Америки.
Таблиця 3.3. Країни з найбільшою в світі площею луків і пасовищ
| Країна | Луки і пасовища (млн. га) | Питома вага від площі країни (%) | Частка від загальної площі луків і пасовищ в світі (%) |
| Австралія | 414,5 | 54,2 | 12,2 |
| Китай | 400,0 | 42,9 | 11,8 |
| США | 239,2 | 26,1 | 7,0 |
| Казахстан | 186,8 | 69,9 | 5,5 |
| Бразилія | 185,0 | 21,9 | 5,4 |
| Аргентина | 142,0 | 51,9 | 4,2 |
| Саудівська Аравія | 120,0 | 55,8 | 3,5 |
| Монголія | 117,2 | 74,8 | 3,4 |
| Судан | 110,0 | 46,3 | 3,2 |
| Росія | 87,3 | 5,2 | 2,6 |
При середньосвітовому показнику у 23% пасовища займають майже 75% території Монголії, більше половини від площі країни вони становлять у Казахстані, Австралії, Аргентині, Саудівській Аравії. Натомість в Японії пасовища займають лише 2% території, у Швеції – 1%, в Єгипті – практично 0%.
Показник сумарної площі луків і пасовищ найбільшим є в Австралії, Китаї, США, Казахстані, Бразилії та Аргентині.
Найбільшу площу лісів серед окремих країн мають Росія, Канада, Бразилія, США, ДР Конго, Китай та Індонезія (див. табл. 3.4).
Таблиця 3.4.Країни, що мають найбільшу лісову площу в світі
| Країни | Площа лісів(млн. га) | Питома вага від площі країни (%) | Частка від загальної площі лісів в світі (%) |
| Росія | 765,9 | 45,4 | 18,5 |
| Канада | 494,0 | 53,6 | 11,9 |
| Бразилія | 488,0 | 57,8 | 11,8 |
| США | 296,0 | 32,3 | 6,9 |
| ДР Конго | 173,8 | 76,6 | 4,2 |
| Китай | 130,5 | 14,0 | 3,1 |
| Індонезія | 111,8 | 60,2 | 2,6 |
| Перу | 84,8 | 70,0 | 2,5 |
| Індія | 68,5 | 23,0 | 1,6 |
| Болівія | 58,0 | 53,0 | 1,4 |
Найбільша в світі частка земель, що зайняті лісом – в Сурінамі (90%), Папуа – Новій Гвінеї (80%), ДР Конго (майже 77%), Швеції (68%), Японії (67%). В Україні цей показник є недостатнім (14%). Але у багатьох країнах він ще менший – в Ізраїлі лише 5% території вкриті лісом та чагарниками, а в Єгипті та Кувейті – практично 0%.
3. Водні ресурси
Вода, як і земля, є необхідною умовою життя людини. Вода задовольняє фізіологічні та санітарно-гігієнічні потреби людського організму (добре відомо, що людина суттєво довше може обходитися без їжі, ніж без води).
Необхідна вода й для різноманітної господарської діяльності людства, заснованій у багатьох випадках на "мокрих" технологіях. Це відноситься до виробництва продовольства, енергії, промислової продукції.