Щоб краще запам’ятати, то баричний ступінь – на скільки треба піднятися чи пуститися, щоб тиск змінився на одиницю виміру.
Баричний градієнт – це обернена величина до ступеня, означає зміну тиску на одиницю відстані. (на 100 км).
Наприклад: баричний ступінь – це 15метрів /на 1гПа
Баричний градієнт – це 1гПа /на 15 метрів. (приблизно, просто щоб Ви краще запам’ятали)
Тепер безпосередньо перейдемо до задачі.
Переводимо міліметри рт.ст. в гПа:складаємо пропорцію. Якщо з пропорціями не дружите, то краще подружіться, бо без них в географії нічого робити.
1мм рт. ст..=1,33гПа
690мм рт. ст. = х
х=917,7гПа. – тиск на вершині.
Аналогічно попередній формулі тиск біля підніжжя буде 1013 гПа. За таблицею шукаємо значення баричного ступеня при тиску 1013 гПа і температурі 12°С. Знаходимо 11,02 метри.(бо бар. ступінь вимірюється в метрах/на 1гПа). Далі рахуємо за формулою:
H=Δh·Δp
h- це висота, яку шукаємо; Δh - баричний ступінь; Δp – різниця тисків .
Δp=1013гПа-917гПа=95,3гПа.
H=11,02м/1гПа*95,3гПа=1050, 206 метрів.
Задача 8
Визначте висоту полуденного сонця у місті Одеса 22 грудня.
Розв’язання
Задача вирішується за тією ж формулою, що й задача 4. Тільки різниця полягає в тому, що 22 грудня, як і 22 червня – дні сонцестояння.
22 червня схилення сонця максимальне - +23°27'. В цей день Сонце знаходиться над Північним тропіком, тобто тропіком Рака, день найдовший, ніч найкоротша.
Взимку 22 грудня (за умовою задачі) схилення дорівнює -23°27', мінімальне. В цей день сонце знаходиться над тропіком Козерога, тобто південним. Ніч найдовша.
Слід запам’ятати: зазвичай на олімпіадах, конкурсах і т.д. схилення сонця цих днів (рівнодення та сонцестояня) не зазначають в умові, тобто це треба запам’ятати!!!! Координати міст мають обов’язково зазначати в умові, окрім загальновідомих ( координати Лондона, озера Вікторія і т. д.)
Напевне треба знати координати Києва, Москви.
Щоб краще запам’ятати схилення сонця, то буквально значення схилення сонця – це широта, на якій сонце знаходиться в зеніті. Тобто вже на широті 24° пн.ш. сонце в зеніті знаходитися не може, а на нашій широті тим паче це неможливо. Сонце «гуляє» в межах від північного до південного тропіка, що виявляється в зміні тривалості дня і ночі та змін пір року.
Широта північного тропіка – 23°27'пн.ш.
Широта південного тропіка – 23°27'пд.ш.
Широта екватора -0°, тобто і схилення в дні рівнодення (задача 4) буде 0°.
По науковому:
Схилення сонця (Δ) – це кут між термінатором і земною віссю, який змінюється протягом року.
Термінатор – це світодільна лінія між днем і ніччю.
Але я думаю, що краще запам’ятати варіант, зазначений вище, хоча це не наукове визначення.
Широта міста Одеса =46°28'
Схилення Сонця =-23°27'
Висота =90°-46°28'-23°27'=89°60'-46°28'-23°27'=20°05'
Задача 9
Визначте, за який час температура ненасиченого водяною парою повітря, що піднімається зі швидкістю 2,5 м/с, знизиться на 3,6*С.
Розв’язання
Відомо, що при адіабатичному підйомі сухого або ненасиченого повітря температура на кожні 100 м підйому падає майже на один градус, а при адіабатичному опусканні на 100 м температура зростає на це ж значення. Цей розмір називається сухоадіабатичним градієнтом.
Знаходимо висоту, на яку піднялося повітря:
1°=100м
3,6°=х; х=360м.
H=vt, де H-висота, v-швидкість підйому повітря; t= H/v=360м/2,5м за секунду=144 секунди=2хв 24 сек.
Відповідь:2хв 24сек.
Задача 10
Вирахуйте висоту рівня конденсації повітря, що піднімається, якщо біля поверхні землі температура цього повітря була +10*С, а абсолютна вологість – 4,8 г/м куб.
Розв’язання
Для розв’язання цієї задачі Вам знадобиться таблиця «Максимальна пружність водяної пари».
Хочу признатися, задачі подібного типу важкі, якщо їх розв’язувати без попередньої підготовки. Але я спробую Вам пояснити, для цього мені потрібні будуть декілька книжок фізики. В таблиці «Густина і тиск насиченої водяної пари за температури від 0 до 30°» ми знаходимо показники напроти 10°С. Відносна вологість повітря залежить від температури. Нехай абсолютна вологість повітря за 10°С дорівнює 4,8 г/м3. Оскільки густина насиченої пари ρн за цієї температури дорівнює 9,4 г/м3, то відносна вологістьстановить:
r =
100=51,06%r=
×100,де r- це відносна вологість, е- фактична пружність водяної пари, Е-максимальна пружність.
Звідси знаходимо фактичну пружність в мілібарах, значення Е шукаємо в таблиці «Максимальна пружність» за 10°С, це 12,3 мб.
е=
=6,2мб.Рівень конденсації – це буквально та висота, на якій пара перетворюється в рідину, тобто повітря насичується до 100%. За таких умов е=Е, а відносна вол-гість дорівнює 100%. Ми знайшли фактичну пружність 6,2 мб, тепер в таблиці «Максимальна пружність» шукайте, за якої температури є значення 6,2 мб. Це – 0,1 чи 0,2°С. Тепер треба визначити, на яку ж висоту має піднятися повітря, якщо там воно при температурі 0,2°С буде конденсуватися, і е=Е?
Рівень конденсації визначається за формулою:
H(t0)=100(10°C-0,2°С)=980метрів.
t0- це та температура, при якій конденсується пара, вона називається «Точка роси».
Відповідь: 980 метрів.