Основний ареал вирощування цукрового буряка включає центральні райони лісостепової і частково степових зон, де необхідні умови тепло- і вологозабезпеченості поєднуються з родючими чорноземними ґрунтами, а в сільській місцевості і з історично сформованою системою цукрових заводів. Ці райони мають високу щільність сільського населення, розгалужену мережу авто- і залізничних магістралей. Сировинні зони розташовуються в радіусі до 30 км від цукрових заводів.
Картопля має важливе продовольче і кормове значення, а також служить сировиною для виробництва крохмалю і спирту. Початок росту картоплі відбувається при відносно високій температурі — близько 10°, вона погано переносить заморозки, але має порівняно короткий період вегетації (від 60 до 120 днів відповідно в раннє- і пізньостиглих сортів), вимагає помірного зволоження. При цьому перезволоження ґрунтів і високі літні температури впливають на розвиток цієї культури, що веде своє походження з гірських районів Центральної Америки. У жарку погоду при підвищенні середньодобової температури до 29° припиняється розвиток бульб. Для картоплі оптимальні відносно легкі ґрунти, добре окультурені, багаті вмістом основних елементів (N, О, Р), великі кількості яких, використовуються у процесі формування бульб.
Тютюн — теплолюбива культура, що погано переносить заморозки, вимоглива до умов зволоження і вмісту поживних речовин у ґрунтах.
Овочівництво
Ця галузь включає великий набір культурних рослин, що відносяться до різних ботанічних видів. Усі вони вимогливі до умов зволоження, вмісту поживних речовин у ґрунті. Ці культури обробляють із застосуванням високих доз органічних і мінеральних добрив у складі спеціальних овочевих сівозмін, під якими відводять найчастіше знижені, багаті органічними речовинами масиви земель по долинах рік, терасах озер, на меліорованих торф'янистих ґрунтах, де є джерела води для зрошення. Овочеві культури обробляють як у відкритому, так і в закритому (парниках і теплицях) ґрунті . Найбільш розповсюджені культури відкритого ґрунту в Україні — капуста, томат, буряк, морква, цибуля, огірок. Деякі з цих культур особливо продуктивних сортів вирощують в закритому ґрунті, поряд з цвітною капустою, салатом, редисом і ін.
Овочі використовують для харчування як у свіжому, так і в консервованому вигляді. В міру росту міського населення овочівництво концентрувалося в спеціалізованих підприємствах, розташованих як поблизу великих міст і міських агломерацій, так і в місцевостях зі сприятливими природними і соціально-економічними умовами для виробництва і переробки продукції овочевих культур.
Баштанництво
Баштанні культури (кавун, диня, гарбуз) відносяться до тепло- і світлолюбних культурних рослин, що походять з різних районів тропічного і субтропічного поясу Азії, Африки, Америки. Вони мають розтягнутий період вегетації, погано переносять заморозки. Їх обробляють на легких, прогрітих добре аерованих ґрунтах зі значним вмістом поживних речовин, особливо фосфору і калію. Оптимальна температура їхнього росту і розвитку складає 25—30°, а при зниженні температури до 12—15° процес вегетації істотно сповільнюється. Завдяки сильно розвитий кореневій системі, що проникає в глиб ґрунтового профілю на глибину від 0,5—1 до 3—5 м, баштанні культури добре пристосовані до вегетації в сильно посушливих місцевостях сухих і пустельних степів, але штучне зрошення сприяє значному збільшенню їхньої врожайності.
Садівництво
Ця галузь включає групу переважно деревних і чагарникових культурних рослин, вирощуваних для одержання фруктів, ягід і горіхів. У складі плодових культур виділяють групу зерняткових (яблуня, груша, айва й ін.), кісточкових (вишня, черешня, слива, абрикос і ін.), ягідних (чорна і червона смородина, аґрус, малина, суниця, полуниця й ін.), горіхоплідних (волоський горіх, фундук і ін.). Природні передумови розвитку садівництва пов'язані не тільки з агрокліматичними умовами теплого періоду, але і з умовами перезимівлі плодових культур.
Виноградарство
Виноградарство представлене різними видами столових і технічних сортів виноградної лози, що використовуються для харчування як у свіжому і сушеному вигляді, так і як сировину для готування соків, вин, компотів, варення й інших продуктів. Виноград добре пристосований до умов помірного теплого субтропічного клімату, успішно вирощується на легких, кам’янистих, добре прогрітих й аерованих грунтах, по схилах пагорбів і гір. Завдяки добре розвинутій кореневій системі, що глибоко проникає на твердих ґрунтах, виноградна лоза здатна витягати воду з великої глибини (до 7 м від поверхні). Під виноградники використовують землі, малопридатні для вирощування зернових і інших культурних рослин.
Серед кормових культур найбільші площі займають багаторічні й однолітні трави, які використовують як зелений корм, для заготівлі сіна, сінажу, а також силосні культури (кукурудза, соняшник і ін.), кормові коренеплоди і баштанні.
Українська земля щедро обдарована природою. Багатство і різноманітність рослинності України залежать від географічного положення, геологічної будови й історії розвитку території, від кліматичних і ґрунтових умов та господарської діяльності людини.
Взаємини природного середовища і культурних рослин історично змінюються в результаті, як регулювання впливу різних компонентів ландшафту в процесі меліорації земель, так і перетворення видів і сортів самих рослин на основі досягнень генетики і селекції.
Ліси України утворюють єдиний державний фонд. Відновлення, насадження та раціональне використання лісів входить в державну програму розвитку галузі.
Людина створила цінні сорти рослин, які в багатьох місцях замінили природні. Сотні нових та завезених видів окліматизовано.
Внаслідок нераціонального природокористування, землеробська освоєність і розореність сільськогосподарських угідь в України є найбільшою в порівнянні з розвинутими країнами світу. Під впливом господарської діяльності людини відбуваються зміни природних ландшафтів.
Рослинництво, як невід'ємна складова частина агропромислового комплексу, безсумнівно відіграє важливу роль у структурі народного господарства. Від стану рослинництва прямо залежить рівень життя людей та процвітання держави.
1. Кук С.І. та ін. Агропромисловий комплекс сьогодні. – Київ. 1985.
2. Пістун М.Д. Географія сільського господарства СРСР. – Київ.1983.
3. Ю.К. Ефремов «Природа моей страны» , Москва , «Мысль» , 1989.
4. Атлас «Страны и народы» .
5. Исаченко А.Г., Шляпников А.А. Природа мира: Ландшафти. – М.: Мысль, 1989. – 504с.