Характерною особливістю аграрного сектора Карпатського регіону являеться висока питома вага подсобного господарства в загальному об’ємі продукції рослинництва і тваринництва. Агрокліматичні ресурси областей регіону достатньо для вирощування більшості сільскогосподарських культур помірних широт. Рівнинні райони спеціалізуються на м’ясомолочному тваринництві, свиноводстві, птаховодстві, вирощуванні зерна, картоплі, овочів і цукрового буряка, предгірні — на м’ясомолочному тваринництві, льоноводстві, вирощуванні зерна і картоплі, гірничі — на м’ясомолочному тваринництві іи вівчарстві.
Аналіз розвитку сільського господарства областей регіону свідчить, що за останні 5 років низька врожайність деяких сільськогосподарських культур призвела до зниження їх середньорічного виробництва. залишається низькою ефективність виробництва сільськогосподарської продукції в загальному секторі в порівнянні з індивідуальними. Скорочується і виробництво тваринницької продукції.
Проблема підвищення врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності скотарства черезвичайно актуальна в контексті забезпечення продуктами харчування не тільки місцевого населення, а й більшого контингенту відпочиваючих.
Природно-ресурсний потенціал Українських Карпат створює всі можливості для еффективного развитку рекреаційного комплексу. Живописні низькогорні ландшафти, рель’єф і клімат, сприятливі для горнолижного спорту і відпочинку, найрізноманітніші (і в тому числі — унікальні) мінеральні води зумовлюють високий рекреаційний попит на регіон. Він оцінюється більш ніж в 4 млн. чол. в рік тільки для потреб відпочинку і туризму (без врахування короткотермінового). Разм з потребами в санаторно-курортному лікуванні на базі мінеральних вод попит на рекреаційні послуги оцінюється, як мінімум, в 6 млн. чол. в рік. Між тим, в 1993 р. в регіоні функціонували 607 рекреаційних об’єктів загальної вмістимості більше 82 тис. місць (або в 8 … 10 разів менше, ніж в аналогічных зарубіжних районах). Не відповідають міжнародним стандартам і умови сервіса, інфраструктурне забезпечене. В цілому рекреаційний потенціал регіону використовується тільки на 10 … 12 %.
В регіоні діють 18 вищих учбових закладів, і в тому числі — шість університетів, 110 науково-дослідницьких, технологічних і проектно-конструкторских інститутів, відділень, бюро, де виконуються науково- дослідницькі, випробовувально-конструкторскі, технологічні і проектні роботи. Тут працюють 730 докторів і 6,4 тис. кандидатів наук, що разом складає 8 % спеціалістів України з вченою степінню. В регіоні насиченість докторами і кандидатами наук значно меньше, ніж в середньому по Україні: на 10 тис. працюючих тут приходиться 24 висококваліфікованих спеціалістів (проти, відповідно, 34).
Соціальна ситуація в регіоні має чітку тенденцію до загострення, що являеться наслідком загальнонаціонального економічного кризису і прорахунків в соціальній політиці попередніх років. Але якщо на питання матеріально-технічного розвитку соціальної сфери можна дивитись з деяким оптимізмом, то погіршення демографічної ситуації уже сьогодні викликає тревогу. Стрімко падає природній приріст населення, що на фоні його зростаючої смертності веде до загострення депопуляційних процесів, Наглядні в цьому плані показники по Львівскій області: в 1994 р. природній приріст населення склав тут всього 0,5 чол. в розрахунку на 1000 жителів. За рахунок зростаючих міграціних переміщень вперше за останні десятиріччя численість населення області зменшилось на 9 тис. чол. Продовжується процес його старіння: кожний п’ятий житель Львівскої області — особа пенсійного віку. Цікаво, що за останні роки кількість особ пенсійного віку збільшилось у Львівскій області на 5,7 %, а загальна численість її населення — на 1,1 %. Подібні процеси наблюдаються і в других областях регіону. Якщо в найблищі роки ці процеси не будуть призупинені, то любі економічні програми втратять сутність: їх не буде кому і для кого реалізовувати.
В останні роки значне загострення соціальних проблем в Карпатському регіоні визвано ще і фактором зайнятості його населення. Цей регіон завжди був трудовлаштованим. Тепер же картина доповнилась появою офіціально зареєстрованих безробітних, численість яких в 1993 р. склдала тут 0,6 % всього працездатного населення. Крім того, в регіоні зберігається доволі високий рівень скритого безробіття, котрий, по експертним оцінкам, досяг 30 — 35 %.
На фоні загального падіння життєвого рівня народу України не являеться виключенням і Карпатський регіон. Його жителі мають порівняно низькі доходи, основний компонент котрих — заробітна плата робочих і службовців і оплата праці колгоспників — росте тут більш повільними темпами, ніж в средньом по країні.
Структура споживання характеризується поступовим збільшенням грошових розходів населення на придбання товарів і зменшенням питомої ваги послуг. Із-за цього сьогодні ми маєм деформовану структуру особистого споживання життєвих благ, в якій домінуючими являються розходи на харчування, а в їх складі — на продукти рослинного походження. Області регіону (крім Львівскої) займають ведуче місце в державі по споживанню найменш цінного в біологічному відношенні продуктів — хліба і хлібопродуктів. Для порівняння: в більшості развинених країн світу питома вага розходів на харчування, одежу та взуття складає 15 … 20 % сімейного бюджету. В Карпатському регіоні цей показник в 3,5 … 4 разу вище. В розвинених країнах така картина наблюдалась 70 … 100 років назад.
Не менш важлива для регіону проблема розвитку матеріально-технічної бази соціальної інфраструктури. На сьогодняшній день існує значний розрив між нормативними показниками і фактичним рівнем забезпеченості населення об’єктами соціальної сфери. Так, обеспеченість дитячими дошкільними закладами досягає в Закарпатськой області 41,6 %, в Івано-Франківскій — 58,3 %, Львівскій — 45,6 % і Чернівецкій — 74,4 %, а амбулаторно-поліклінічними закладами — відповідно, 75 %, 57,2, %, 69,5 % и 64,4 %. Звідси, можна констактувати, що населення регіону проживає в умовах соціального дискомфорту.
Для більшої частини Карпатського регіону характерні суттєва антропогена трансформованість ландшафтів і значна забрудненість середовища. Хоча, на відміну від інших регіонів Украіни (таких, як Донбас, Придніпров’я), поширення забруднення не носить загального, плоскостного характера. Однако в некоторых местах сформировались стабильные очаги угрожающего экологического состояния (например, в пределах Дрогобычской агломерации — Дрогобыч, Борислав, Стебник, Трускавец, где развитые горно-химическая, нефтеперерабатывающая, лакокрасочная и другие отрасли промышленности ставят под угрозу развитие курортного хозяйства; аналогичная ситуация сложилась и в пределах Львовско-Волынского угольного бассейна, в зонах влияния Яворовского и Раздольского ПО «Сера», Калушского ПО «Ориана»).
В последние годы, вследствие нарушения режима производственных процессов, в Карпатском регионе значительно возросла угроза возникновения экологических аварий и катастроф. Кроме того, нужно считаться и с тем, что почти четвертая часть его населения проживает в зонах с повышенным экологическим риском функционирования промышленных объектов, которых в регионе почти 250.
По загрязненности воздуха и вод регион занимает 4-е, а по загрязненности почв минеральными удобрениями и пестицидами — соответственно, 1-е и 2-е места. Относительно высокая загрязненность воздуха обусловлена наличием на его территории отдельных агрессивных производств. К другой группе концентрированных выбросов в атмосферу вредных веществ относятся крупные города региона, где выбросы автотранспорта составляют 60 … 70 % их общего количества. С учетом относительно небольшой площади городов и их густой застройки, традиционно сложившейся в старых городах, здесь влияние этого фактора может быть ощутимее, чем в индустриальных, но значительно более просторных, городах Востока и Юга Украины.
Дефицит надежных источников, водообеспечения обусловил отсутствие в регионе крупных водоемких производств. Это в некоторой степени обусловило относительно низкие показатели загрязненности воды на его территории по сравнению со средним по Украине. Так, потребление свежей воды достигает здесь 1,1 млрд. м3 в год (что составляет только 3,6 % ее общереспубликанского потребления), а объем оборотной и последовательно используемой воды несколько выше, чем в среднем по Украине (91 % против 80 %). Состояние водообеспечения большинства карпатских населенных пунктов с каждым годом ухудшается вследствие преобладания экстенсивных подходов к наращиванию объемов водоснабжения, при неэффективном организационно-экономическом и отсталом техническом обеспечении водохозяйственной деятельности.
Особую тревогу вызывает высокая загрязненность почв региона минеральными удобрениями и пестицидами, которой в значительной мере способствует отраслевая специализация его сельского хозяйства на производстве овощей и технических культур, а особенно — некоторых ранних сортов овощей и фруктов (Закарпатье).
Определенную дестабилизацию в экологическую ситуацию региона и курортных зон вносит, в частности, неограниченная вырубка лесов. Вследствие обезлесения склонов активизируются оползневые процессы, увеличивается количество паводков на горных реках, меняется микроклимат. Облесение вырубок монокультурой ели приводит к частым буреломам.
Таким образом, экологическая ситуация в Карпатском регионе является довольно напряженной. Если учесть курортную ценность этой территории, то проблема ее экологической, безопасности является одной из первоочередных для практического решение.
Общее социально-экономическое развитие
Карпатского региона