Смекни!
smekni.com

Галузева структура металургії (стр. 1 из 3)

Галузева структура металлургії.

Роль і значення металургійного комплексу визначається тим, що він випускає метал для машинобудування і є фундаментом інших галузей.


Основні стадії виробничого процесу:

Видобуток сировини - її збагачення - виплавка металів і прокатне виробництво.

Нині в Україні налічується 50 основних підприємств чорної ме­талургії, у складі яких 14 металургійних комбінатів і заводів, 3 фе­росплавних заводи, 16 коксохімзаводів, 6 трубних заводів, 8 гірничо-збагачувальних комбінатів і 3 основних заводи металоконструкцій.

Розвиток металургії як інтегральної галузі промисловості не міг бути забезпечений без одночасного інтенсивного розвитку органічно зв'язаних з нею галузей і виробництв, які створюють разом потужний металургійний комплекс.

До складу металургійного комплексу України включається ряд підгалузей і виробництв, без яких неможливо забезпечити вироб­ництво металу. Це такі:

¨видобуток, збагачення і агломерація залізних, марганцевих та Інших руд;

¨виробництво чавуну, доменних феросплавів сталі і прокату;

¨виробництво електроферосплавів;

¨повторна переробка чорних металів;

¨коксування кам'яного вугілля;

¨видобуток сировини і виробництво вогнетривких будівельних матеріалів (глин, доломітів та ін.), а також флюсових вапняків; випуск металевих конструкцій тощо.

Усі галузі металургії мають подібну технологію переробки сировини.

Два способи виплавки металів:

1. електротермічний (чорна металургія);

2. електрохімічний (кольорова металургія).

- Чорна металургія сформувалась в районах залягання палива і сировини.

- За рівнем концентрації виробництва чорних метлів Україна випереджує розвинені кап.країни.

Майже 98% чавуну і сталі виплавляється на підприємства з річною потужністю 1 млн. т.

- Основою розвитку чорної металургії є потужна залізорудна промисловість.

1) Криворізький – 78% усіх запасів залізних руд (вміст заліза – 50-67% і залізних кварцитів із вмістом заліза 28-35%. Такі руди потребують збагачення (комбінати – Південний, Північний, Центральний).

Після збагачення сира руда перетворюється на концентрат з вмістом заліза до 62 ?

Концентрат надходить на агломераційні фабрики, а звідти у вигляді агломерату на металургійні комбінати.

2) Марганцеворудною базою чорної металургії є Придніпровський марганцеворудний басейн (Нікопольський р-н).

2/3 марганцевої руди видобувається відкритим способом.

На збагачувальних фабриках вміст марганцю в руді доводять до 50-60% і відправляють на металургійні заводи.

3) У Донецькому і Придніпровському районах розвинена коксохімічна промисловість, яка забезпечує металургійні заводи бездимним паливом – коксом.

Розміщення коксохімії приурочене до районів залягання коксівного вугілля (Донбас), до центрів металургійного виробництва (Придніпров’я, Приазов’я).

4) Складовою частиною металургійного комплексу є видобування флюсів і вогнетривких глин – нерудної сировини.

Залягання високоякісних флюсових вапняків є у Донецькій і Дніпропетровській областях.

Флюси – Крим.

Флюси використовують для виплавлення чавуну і вилучення шкідливих сполук і залізної руди, а вогнетривкі глини і кварцові піски – для виробництва вогнетривів.

Групу металургійних заводів, які використовують загальні поклади руди або паливні ресурси і забезпечують основні потреби господарства в металі називають основною металургійною базою.

Три металургійні бази:

Придніпровська;

Донецька;

Приазовська.

Найбільшний завод - у Запоріжжі.

СИРОВИННА БАЗА ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ УКРАЇНИ

В східній Україні сформувалися унікальні природні умови для розвитку металургійного комплексу. Тут знаходяться найкруп­ніші, що мають світове значення, паливно-сировинні бази чорної металургії — Донецький кам'яновугільний, з коксівними марка­ми вугілля, Криворізький залізорудний і Придніпровський мар­ганцеворудний басейни; великі, практично невичерпні родовища вапняків, доломітів, вогнетривких глин.

Віддаль від Кривого Рога до центрального району Донбасу — Горлівки (по прямій) становить 345 км, а від Західного Донбасу, який доходить до Павлограда (Дніпропетровська обл.), — близь­ко 150 км. Між зазначеними басейнами пролягає потужне джере­ло водопостачання — р. Дніпро.

Такого поєднання найважливіших сировинних матеріалів, енер­гетичного і технологічного палива, водних ресурсів, необхідних для розвитку чорної металургії, і такої концентрації їх на порів­няно невеликій території немає в жодній країні світу.

Залізорудна база чорної металургії України представлена Кри­ворізьким і Кременчуцьким басейнами, Білозерським і Керченсь­ким родовищами.

Криворізький басейн розташований у західній частині Дніп­ропетровської області в басейні річки Інгулець. Він простягнувся вздовж Інгульця на 100 км від ст. Миколо-Козельськ на півдні до с. Жовте на півночі. Ширина рудоносної смуги змінюється від 2—3 до 7 км. Руди басейну досить різноманітні. Вони залягають на глибині від 100 до 600 м, а на окремих ділянках — і до 2000 м. Багаті руди (переважно мартітові і гематіто-мартітові з вмістом заліза 50—62% і більше) добуваються тільки шахтним способом. Бідні руди (залізисті кварцити) з вмістом заліза 28—39% видобу­вають відкритим способом (кар'єрним), їх запаси оцінюють у 30,6 млрд. т. Розвідані запаси залізних руд Криворізького басей­ну становлять близько 18 млрд. т. Цей басейн за запасами нале­жить до найбільших у світі.

Кременчуцький залізорудний басейн розташований на терито­рії Кременчуцького району Полтавської області, за 15—20 км від Кременчука на лівому березі Дніпра. Рудоносна територія вузь­кою смугою простягнулась з півдня на північ на 45 км. Басейн має вигідне транспортно-географічне положення. На півдні він знаходиться в шести кілометрах від Дніпра, середня частина те­риторії перетинається залізницею Полтава—Кременчук. Розвіда­ні запаси залізних руд становлять 4,5 млрд. т. Геологорозвіду­вальні роботи в басейні ще не завершені. В басейні є руди з вмістом заліза до 69%, але основну їх частину становлять руди з вмістом заліза 35—38%. Експлуатація басейну відкритим спосо­бом почалася з 1955 р.

Білозерський залізорудний район об'єднує декілька родовищ. Він розташований на лівому березі Дніпра, на південь від Запоріжжя.

Район має зручні залізничні і річкові транспортні зв'язки. На березі Каховського водосховища збудовано місто Дніпрорудний, яке є портом для відправки руди по Дніпру.

Кременчуцький залізорудний басейн розташований на терито­рії Кременчуцького району Полтавської області, за 15—20 км від Кременчука на лівому березі Дніпра. Рудоносна територія вузь­кою смугою простягнулась з півдня на північ на 45 км. Басейн має вигідне транспортно-географічне положення. На півдні він знаходиться в шести кілометрах від Дніпра, середня частина те­риторії перетинається залізницею Полтава—Кременчук. Розвіда­ні запаси залізних руд становлять 4,5 млрд. т. Геологорозвіду­вальні роботи в басейні ще не завершені. В басейні є руди з вмістом заліза до 69%, але основну їх частину становлять руди з вмістом заліза 35—38%. Експлуатація басейну відкритим спосо­бом почалася з 1955 р.

Білозерський залізорудний район об'єднує декілька родовищ. Він розташований на лівому березі Дніпра, на південь від Запоріжжя.

Район має зручні залізничні і річкові транспортні зв'язки. На березі Каховського водосховища збудовано місто Дніпрорудний, яке є портом для відправки руди по Дніпру.

Загальні запаси руд району (до глибини 1500 м) становлять близько 1,4 млрд. т. На частку багатих руд з вмістом заліза 60— 64% припадає близько 600 млн. т. Решта запасів руд має переваж­но вміст заліза 46—48%. В перспективі у районі збільшиться ви­користання значних запасів залізистих кварцитів з вмістом заліза 25—40%, які після збагачення перетворюються в концентрат з вмістом заліза 65—70%. Видобуток руди в районі відкритим спо­собом почався з 1969 р. Геологорозвідувальні роботи в басейні ще не завершені.

В Україні з рідкісних металів, які використовуються в чорній металургії як легуючі добавки для надання сталі певних якостей, є родовища титану і хрому.

Великими родовищами титанових руд є Самотканське (біля міста Вольногорськ Дніпропетровської області), а також Іршанське і Стремигородське в північній частині Житомирської облас­ті. Всі основні родовища хромітів знаходяться в Кіровоградській і Дніпропетровській областях, але вони не мають промислової розробки, і тому потреби металургії України в хромі задоволь­няються поки що за рахунок його імпорту.

Для забезпечення потреб чорної металургії в необхідній кіль­кості товарної руди значного розвитку набула гірничорудна про­мисловість. Видобуток залізної і марганцевої руд здійснюється як підземним, так і відкритим способом.

У довоєнний період у Криворізькому басейні основна частка у видобутку товарної руди припадала на підземний спосіб. У зв'язку з інтенсивним використанням пластів багатих руд, розташова­них близько до поверхні, їх запаси на цих горизонтах значно ско­ротилися і виникла потреба різкого збільшення глибини шахт. На реконструйованих у повоєнний період основних шахтах глибина їх досягла 1000—1200 м, а видобуток руди підвищився від 500— 1000 тис. т до 1—2 млн. т на рік, а на окремих шахтах («Гигант», «Северная», «Саксагань») він досягнув 3—5 млн. т і більше.

Одночасно з розвитком підземного видобутку руди швидкими темпами розвивається відкритий спосіб (кар'єрний). Відкритий спосіб має величезні перспективи, оскільки він забезпечує широ­ке використання великих запасів бідних руд. Цей спосіб обумо­вив створення потужних гірничозбагачувальних комбінатів (ГЗК), до складу яких входять збагачувальні фабрики, аглофабрики і кар'єри. Перші виробляють з бідної руди її концентрат з вмістом заліза 62%, а другі перетворюють його в офлюсований агломерат, повністю готовий для доменної плавки.