Формування в учнів 4 класу умінь працювати з географічними картами (стр. 8 из 15)

· сприйманню і закріпленню просторових уявлень учнів;

· осмисленню, розумінню і закріпленню картографічної символіки;

· розвитку спостережливості, уваги, що проявляються при вивченні об’єктів, наприклад гір, зображених на карті перед їх нанесенням на контурну карту;

· активізації мислення, спрямованого на відтворення й аналіз теоретичних знань, фактичного матеріалу, відбір головного при нанесенні зображення на контурну карту.

Досвід показує, що найбільшим ворогом в роботі з контурною картою є формалізація діяльності учнів, бездушне, позбавлене осмислення «перемальовування» об’єктів з однієї карти на іншу.

На контурній карті необхідно навчити учнів знаходити необхідні об’єкти, підписувати відповідні назви (найбільших річок, озер, материків, міст), наносити форми рельєфу, умовні знаки корисних копалин свого краю. При цьому необхідно враховувати, що:

1) надписи виконуються дрібно, чітко, красиво;

2) надписи річок розміщуються паралельно напряму течії річок (як і гірських хребтів, витягнутих заток, морів);

3) надписи міст (островів, озер) всюди йдуть вздовж паралелей (за О.О. Половинкіним [43]);

4) дотримуються правила використання кольорів, прийнятих на відповідному типі карти (вода — блакитний, низовина — зелений і т. ін.). При розфарбовуванні домагаються чіткості, охайності і краси (карту можна і не розфарбовувати, проте на неї мають бути нанесені назви великих міст, морів, океанів, рік, ділянок суші та контури окремих її частин, позначені родовища корисних копалин, кордон України, її столиця).

Особливе місце в процесі роботи з картою в початковій школі слід приділити виконанню додаткових орієнтувальних завдань на закріплення знань умовних позначень, напрямів, засвоєних понять і образів. До таких завдань належать:

а) топографічні диктанти прямого й оберненого характеру: в першому випадку вчитель розповідає про певне місце, а діти за допомогою умовних позначень фіксують його слова на папері, створюючи план місцевості; в другому — на дошці подано текст, в якому назви основних об’єктів замінені умовними знаками (дітям необхідно відновити текст).;

б) конструювання об’єктів з їх частин (складання карти України з її частин, єдиного праматерика Пангеї з контурів сучасних континентів);

в) елементарні опитування на знання місця розташування основних об’єктів на карті та плані, які передбачають дешифровку умовних позначень;

г) визначення (опис, характеристика) географічного об’єкта по карті, порівняльний аналіз його стану в минулому й тепер. Завдання може бути представлено варіантами: визначення по карті об’єкта за описом, заповнення на фрагменті карти «забілених», вивчених раніше місць, пошук об’єкта по представленому фрагментарному абрису;

д) заочні (уявні) мандрівки по карті і плані (кругосвітні, водні, наприклад від Києва до Карпатських гір);

е) визначення відстані між містами (за масштабом карти).

Формування у школярів картографічних знань і умінь роботи з картою вимагає використання різних допоміжних картографічних засобів навчання.

Первинні картографічні уявлення формуються за допомогою глобуса. Перевагою глобуса порівняно з картою служить те, що на ньому правильно, з однаковим зменшенням передані контури, розміри, взаємне розташування об’єктів тощо. Глобус володіє такими геометричними властивостями, як рівномасштабність, рівнокутність, рівновеликість у всіх його частинах, що не властиво картам. Враховуючи ці властивості глобуса, його необхідно використовувати (одночасно з картою) на ранніх стадіях формування просторових картографічних уявлень.

Для формування у молодших школярів уміння працювати з географічною картою вчителю необхідно також мати в методичній копилці самостійно виконані або фабричні посібники із зображенням умовних знаків карти, корисних копалин.

Вся робота з топографічним матеріалом, що проводиться в початковій школі, готує учнів до вивчення географії в середній школі. Разом з тим вона надає вчителю широке поле діяльності з урахуванням індивідуальних темпів вивчення матеріалу дітьми (на швидкому, осмисленому діяльнісно-практичному рівні засвоєння можливе попереднє ознайомлення з іншими географічними поняттями: наприклад, розширення спектра орієнтирів на місцевості, розмежування топографічного, оглядово-топографічного, оглядового масштабів, різновидів зйомки місцевості та ін.).

2.2 Методика експериментального дослідження

Вивчення та узагальнення теоретичних основ досліджуваної проблеми, аналіз практики роботи сучасної початкової школи, дозволили сформулювати робочу гіпотезу нашого дослідження: рівень сформованості в учнів умінь працювати з географічними картами підвищиться, якщо в процесі навчання природознавства в 4 класі дотримуватися певних шляхів його удосконалення. Зокрема: використання географічних карт як триєдиного засобу навчання: вони служать об’єктом вивчення, засобом наочності і джерелом знань; поетапне цілеспрямоване формування в учнів уміння працювати з географічними картами; використання роботи з контурними картами; виконання учнями додаткових орієнтувальних завдань на закріплення картографічних знань та умінь.

Гіпотезу нашого дослідження ми перевіряли в процесі педагогічного експерименту, який проводився на базі ЗОШ І-ІІ ступенів с. Сорока Гусятинського району Тернопільської області та середньої загальноосвітньої школи № 27 м. Тернополя. Дослідження проводилося в 4 класах на матеріалі предмету «Я і Україна. Природознавство». Уроки в контрольному класі проводилися за звичайною методикою вчителя, а в експериментальному — із використанням методики, запропонованої нами.

Розглянемо фрагменти уроків, на яких відбувалося формування в учнів умінь працювати з географічними картами, та завдання, які ми використовували на цих уроках. Завдання були підібрані відповідно до виокремлених етапів формування в учнів уміння працювати з географічними картами.

Тема. План і масштаб

Мета: формувати поняття «план», «масштаб»; формувати уміння креслити план предметів, користуватися масштабом.

Обладнання: атлас із природознавства, лінійки і аркуші паперу.

Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь з елементами бесіди і практичної роботи з метою формування поняття «план».

Ще у давнину в людей виникла необхідність не тільки вміти орієнтуватися на місцевості, а й зображати її і те, що на ній знаходиться. Люди ще не винайшли письма, проте вже вміли креслити на піску або на корі дерева схему шляху, яким вони ходили на полювання. Так з’явилися перші плани.

План — це креслення вигляду предметів зверху.

— Накреслимо на аркуші паперу план невеликого предмета, наприклад сірникової коробки.

— З якого боку треба дивитися на сірникову коробку, щоб накреслити її план? (Потрібно подивитися на неї зверху.)

— Вигляд якої фігури має сірникова коробка зверху? (Сірникова коробка має вигляд прямокутника.)

— Щоб зобразити на папері цей прямокутник необхідно знати його розміри. Виміряйте довжину і ширину сірникової коробки.

— Накресліть план сірникової коробки на аркуші паперу.

— Поміркуйте, як ще можна накреслити план сірникової коробки. (Можна прикласти її до аркуша паперу і обмалювати її по контуру.)

— Виконайте практичну роботу, описану в підручнику на с. 89. (На малюнку предмет зображено так, як ми його бачимо. На плані предмет зображено так, як ми його бачимо зверху.)

2. Бесіда з елементами практичної роботи з метою формування поняття «масштаб» та уміння креслити план великих предметів.

Якщо план невеликих предметів, розміри яких не перевищують розмірів аркуша паперу, накреслити не складно, то як бути, якщо потрібно накреслити план, наприклад, парти.

— З якого боку треба дивитися на парту, щоб накреслити її план? Вигляд якої фігури має кришка парти зверху? (На парту треба дивитися зверху, щоб накреслити її план. Зверху кришка парти має вигляд прямокутника.)

— Що потрібно зробити перед тим, як накреслити цей прямокутник? (Спочатку потрібно виміряти довжину і ширину парти.)

— Виміряйте довжину і ширину парти. (Діти вимірюють розміри, а вчитель записує дані на дошці: довжина 120 см, ширина 80 см).

— Чи поміститься прямокутник таких розмірів на аркуші паперу?

— Що потрібно зробити, щоб можна було накреслити план парти? (Прямокутник таких розмірів не поміститься на аркуші паперу. Щоб накреслити план парти потрібно зменшити її розміри.

— Поміркуйте, у скільки разів потрібно зменшити розміри парти, щоб її план помістився на аркуші паперу. (Можна зменшити розміри стола у 10 разів. Тоді довжина буде 12 см, а ширина 8 см.) (Вчитель робить записи на дошці.)

Число, яке показує у скільки разів зменшено (або збільшено) дійсні розміри предметів і відстаней на плані, називають масштабом.

Записується масштаб так: в 1 см 10 см або 1 см — 10 см. Це означає, що один сантиметр на плані відповідає десяти сантиметрам у дійсності, тобто розміри зменшені у 10 разів.

— Накресліть на аркуші паперу план парти і запишіть під ним масштаб.

Закріплення знань, умінь і навичок учнів.

1. Розгляньте малюнок і план куба та циліндра. Допишіть речення.

Малюнок — це зображення предмета….

План — це зображення предмета….

2. Допишіть речення.

Масштаб — це число, яке показує …

Масштаб використовують, якщо потрібно накреслити план …

Тема. План місцевості. Умовні позначення на плані місцевості.

Мета: формувати поняття «план місцевості», уявлення про умовні знаки на плані місцевості; формувати уміння визначати відстані на плані місцевості, читати план місцевості.