МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Навчальний центр Миколаївського комплексу
Одеської національної юридичної академії
Кафедра правових дисциплін
Цивільно-правова спеціалізація
КУРСОВА РОБОТА
з екологічного права України
Тема
Правове регулювання охорони та використання надр
Миколаїв – 2009
Зміст
Вступ ...........................................................................................................................3
Розділ І.Особливості права користування надрами..........................................6
1.1. Поняття надр і їх відмінність від корисних копалин..........................7
1.2. Поняття та зміст надрокористування..................................................11
1.3. Класифікація права користування надрами........................................15
Розділ ІІ. Державне управління та контроль в галузі охорони та використання надр..................................................................................................18
2.1. Державне управління у галузі вивчення, використання та охорони
надр......................................................................................................................19
2.2. Контроль у галузі вивчення, використання та охорони надр......................................................................................................................22
Розділ ІІІ. Відповідальність за порушення законодавства про надра...........26
3.1. Дисциплінарна відповідальність...............................................................28
3.2. Цивільно-правова відповідальність..........................................................29
3.3. Адміністративна відповідальність............................................................31
3.4. Кримінальна відповідальність...................................................................33
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Світовий досвід свідчить, що основу економіки та промислового прогресу будь-якої держави становлять видобуток і використання мінеральних ресурсів, які переважно знаходяться в надрах. Україна має практично всі види мінеральних ресурсів для розвитку національної економіки, але внаслідок інтенсивного видобування корисних копалин стан навколишнього природного середовища і здоров'я людей піддається суттєвій техногенній небезпеці, яка призводить до екологічної кризи.
Значення надр у житті суспільства неоціненне. Вони є унікальним прикладним ресурсом, який має виняткову економічну цінність як частина геологічного середовища, що може використовуватися і як операційно-просторовий базис діяльності людей. У взаємозв'язку з іншими природними ресурсами надра є окремим природним об'єктом, який має особливий правовий режим.
Актуальність теми. Підвищення загального рівня соціально-економічного розвитку суспільства неминуче супроводжується збільшенням споживання невідновних природно-мінеральних ресурсів, інтенсивною розробкою родовищ корисних копалин, тому охорона та ефективне використання надр є однією з нагальних проблем сучасності. Процес реформування гірничодобувної галузі та інтенсивне використання надр вимагає постійного вдосконалення їх правової охорони, нормативного забезпечення, раціоналізації та екологізації надрокористування.
Затримка в реформах у сфері правовідносин користування та охорони надр впливає на темпи впровадження в життя прогресивних ідей екологічного законодавства. Ті зміни та доповнення в законодавстві про надра, які вже відбулися стосовно окремих видів надрокористування, компенсують відставання у реформуванні механізмів реалізації законних прав і інтересів суб’єктів надрокористування, але не дозволяють повною мірою вирішувати правові конфлікти як з точки зору забезпечення природоохоронної спрямованості законодавства про надра, так і державних гарантій реалізації встановлених цим законодавством можливостей для надрокористувачів.
Слід констатувати, що сучасне законодавство про надра України знаходиться у стані розвитку, а тому йому притаманні такі риси, як непослідовність, незавершеність, деяка неузгодженість з іншими галузями права, відсутність чітких юридичних визначень та гарантій. Такий незадовільний стан законодавства при кризі техногенної екологічної безпеки в умовах росту темпу процесу закриття шахт приведе до виникнення серйозних по наслідках надзвичайних ситуацій техногенно-екологічного характеру. Для відвернення цього необхідна дійова правова база удосконалення механізму регулювання, управління та контролю суспільними відносинами в процесі використання та охорони надр.
Проблема ускладнюється тим, що в Україні відсутні фундаментальні дослідження з питань надрокористування.
Все це зумовлює необхідність комплексного дослідження проблем правового регулювання використання і охорони надр з метою удосконалення законодавства про надра та практики його застосування.
Метою дослідження є поглиблення знань з теорії і практики правового регулювання використання і охорони надр на базі аналізу проблем визначення підстав і порядку виникнення, реалізації, припинення та змісту права надрокористування, обсягу прав і обов’язків суб’єктів надрокористування, гарантій державної охорони їх прав та механізму реалізації природоохоронних пріоритетів при користуванні надрами, захисті екологічних, економічних і майнових інтересів держави, громадян, підприємств, установ і організацій.
Мета дослідження зумовила такі основні завдання наукового пошуку:
- науково оцінити існуючі теоретичні концепції та позиції науковців стосовно предмета дослідження з урахуванням здійснюваних соціальних, економічних змін у державі, побудови громадянського суспільства і правової держави, захист прав і законних інтересів суб’єктів правовідносин надрокористування;
- виявити об’єктно-суб’єктний склад правовідносин у сфері надрокористування для окремих видів користування надрами з метою конкретизації прав і обов’язків суб’єктів;
- дослідити особливості правового регулювання використання та охорони надр;
Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, що складаються з приводу правового регулювання використання і охорони надр та охорони довкілля при здійсненні надрокористування.
Предметом дослідження є правове регулювання використання і охорони надр, відповідні нормативно-правові акти і правозастосовча практика.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складають використані автором методи: системного аналізу та тлумачення правових норм, діалектичний, формально-логічний, комплексний, порівняльно-правовий, історичний та інші загальнонаукові й спеціальні методи.
Науковою основою написання курсовової роботи стали наукові праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених-правознавців з проблем екологічного права та екологічного законодавства: Шем'якова О.П., Шемшученка Ю.С., Рябця К.А., Малишка М.І,Мухитдинова Н. Б., Тищенко Г.В. та інших.
Робота складається із вступу, трьох розділів, висновку та списку використаної літератури.
У першому розділі розкриваються основні особливості права користування надрами, надається поняття надр і їх відмінність від корисних копалин, поняття та зміст надрокористування, класифікація права користування надрами.
У другому розділі міститься детальний розгляд питань державного управління та контролю в галузі охорони та використання надр.
У третьому розділі розкривається проблема відповідальності за порушення законодавства про надра в залежності від видів юридичної відповідальності.
Розділ І.Особливості права користування надрами
Право користування надрами є різновидом права природокористування і має свої особливості. Його слід розглядати як об'єктивне та суб'єктивне право. Як об'єктивне право — це один із центральних інститутів гірничного права, тому що надра становлять виключну власність народу України і надаються тільки в користування (ст. 4 Кодексу про надра). Цей інститут включає сукупність правових норм, що регулюють правовий режим використання надр, підстави і порядок виникнення та припинення права користування надрами, основні права та обов'язки надрокористувачів.
Основні мінеральні ресурси Землі містяться в її товщі і об'єднуються під загальною назвою «надра». Деякі, ресурси знаходяться у верхніх шарах земної кулі, деякі - на її поверхні. Мінеральні ресурси відносяться до категорії невідновних ресурсів. Загальні запаси їх у міру використання зменшуються. Невідновність мінеральних ресурсів має відносний характер, оскільки геохімічні процеси, що відбуваються у земній корі, приводять і тепер до утворення нових сполук, які можуть бути використані людиною, особливо після переміщення їх ближче до поверхні Землі. Однак створення нових мінеральних ресурсів відбувається звичайно настільки повільно, що практично не може бути взято до уваги. Тому їх і слід вважати невідновними[1].
Відносини, які виникають у зв'язку з вивченням, використанням і охороною надр та використанням відходів гірничодобувного комплексу і пов'язаних із ним переробних виробництв (торфу, сапропелей та інших специфічних мінеральних ресурсів, включаючи підземні води, ропу соляних озер і заливів морів) називаються гірничими відносинами. Вони регулюються: Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Кодексом України про надра, Гірничим законом України, законами України «Про державну геологічну службу України», «Про концесії», «Про угоди про розподілі продукції», «Про нафту і газ», «Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат», «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними», «Про видобування та переробку уранових руд», «Про поводження з радіоактивними відходами», розпорядженнями і указами Президента України, а також постановами Кабінету Міністрів України з питань вивчення, використання і охорони надр, нормативними актами Мінприроди України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та іншими актами законодавства України.