9.4. ІНТЕГРОВАНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ
У міжнародній практиці існує кілька підходів до формування інфор- маційної бази платіжного балансу. Більшість країн, що розвиваються, Африки і Північної Америки з певними валютними обмеженнями використовують систему обліку операцій в іноземній валюті. Суть її полягає в обліку реального руху іноземної валюти між даною країною та іншими державами, який відбувається через національну банківську систему і через інші організації, що мають право здійснювати валютні операції. З погляду можливості застосування цієї інформації для складання платіжного балансу система має ряд недоліків. Головним із них є відсутність у ній критерію резидентності, через що виникають значні розбіжності між операціями платіжного балансу і рухом іноземної валюти. Наприклад, операції між резидентами в іноземній валюті включаються в рух іноземної валюти і не повинні відображатися у платіжному балансі, а операції без фактичного руху іноземної валюти, скажімо, такі як експорт або імпорт товарів у кредит, бартерні торговельні операції і трансферти, не відображаються в русі іноземної валюти.
Чимало країн, зокрема Австралія, Англія, Росія, використовують систему збирання інформації на базі статистичних обстежень. Недоліком цієї системи є громіздкість, адже опитувальники займають в окремих випадках десятки сторінок, що ускладнює роботу агентів зовнішньоекономічної діяльності, а також не дає можливості зробити деталізовані інформаційні «розтини», наприклад, валютної структури балансу тощо.
В основу інтегрованої системи збирання інформації, яка застосовується в більшості європейських країн та в Канаді, покладено банківську звітність.
Національний банк України, формуючи дані в структуру платіжного балансу, об'єднує банківську статистику з іншими допоміжними інформаційними джерелами. Банківська звітність щомісячно постачає інформацію про рух валюти на кореспондентських рахунках у зарубіжних банках за операціями платіжного балансу, на рахунках фізичних та юридичних осіб — резидентів України за кордоном та на рахунках нерезидентів у національній валюті, інформацію про рух готівкової іноземної валюти.
Для забезпечення НБУ такого роду даними кожний уповноважений банк (банк, який має право на проведення операцій із валютними цінностями) звітує за формою, яка має такий вигляд (див. с. 304).
Для забезпечення глобальної автоматизованої перевірки якості даних в Україні організовано замкнену систему надходження інформації, згідно з якою рух коштів на коррахунках в іноземних банках за статтями платіжного балансу зіставляється із залишками на початок та кінець періоду. Щомісячно, на 15-й день після звітного періоду отримуються електронною поштою звіти комерційних банків про залишки та рух коштів за кожним відкритим коррахунком з іноземним банком (як ностро, так і лоро) в оригінальній валюті з інформацією про рух коштів за статтями платіжного балансу та країнами — торговельними партнерами (приблизно 40 тис. агрегованих операцій протягом місяця). Якщо лоро-рахунок банку-нерезидента відкритий у внутрішній валюті, операції на цьому рахунку також підлягають звітуванню. Для кожного кореспондентського рахунку банку заповнюється окрема форма. Залежно від його характеру сальдо на початок періоду записується у вимоги або зобов'язання банку. Так само заповнюється і сальдо на кінець періоду.
Про рух коштів на кореспондентських рахунках інформація подається за всіма операціями за кредитом та дебетом. Для кодування операцій згідно з класифікацією статей платіжного балансу банк використовує спеціальний перелік кодів. Дані відображаються таким чином: для ностро-рахунків — надходження коштів за кредитом, за дебетом — їх вибуття, для лоро-рахунків — навпаки: за кредитом — кошти сплачені (вибуття з рахунку), за дебетом — надходження коштів на рахунок. Наведемо приклад заповнення форми (у тис. рос. руб.).
Таблиця 9.1
| Код операції | Код країни | Кредит | Дебет | Операція |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1221 | 643 | 40000,000 | Експорт металу в Росію | |
| 1222 | 643 | 51200,000 | Імпорт лікарських засобів із Росії |
За кожною операцією зазначається її тип та країна зарубіжного партнера. Характеристики операцій, назва країни та найменування валюти подаються у закодованій формі.
У колонці 2 (країна) зазначається код країни — платника або одержувача платежу, і в жодному разі не назва країни банку-кореспондента. Повернення помилково зарахованих коштів відображається з тим самим кодом, що й їх отримання, в тій самій графі, тільки зі знаком мінус.
Форма №1-ПБ (місячна)
Затверджена постановою Правління
Національного банку України
від
Погоджена з Міністерством
статистики України
Подасться електронною поштою:
* комерційними банками, що мають
право на здійснення валютних операцій -
управлінню статистики та аналізу
платіжного балансу
економічного департаменту НБУ
15 числа після звітного періоду
Звіт банку
про фінансові операції з нерезидентами України
за_______________ 199 року
| (назва банку) | (код) |
| (адреса банку) | |
| (країна) | (код) |
| (Назва банку-корреспондента) | |
| (найменування валюти) | (код) |
| На початок періоду | код | сума | На кінець періоду | код | сума |
| Ностро-рахунок Лоро-рахунок | 91119221 | Ностро-рахунок Лоро-рахунок | 9112 9222 |
| Код операції' | Код країни | Кредит | Дебет | Операція |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
199_р.
Голова Правління банку
(прізвище виконавця, телефон)
Операції, зміст яких полягає в переміщенні коштів між двома рахунками того самого банку (резидента чи нерезидента), у розрахунках між резидентами чи між нерезидентами, вважаються нейтральними для платіжного балансу.
Додатково за подібною схемою надходить інформація про рух коштів на поточних рахунках підприємств, що отримали дозвіл НБУ на відкриття таких рахунків у іноземних банках за кордоном. Для перевірки правильності кодування операції платіжного балансу кожний платіж на суму понад 250 тис. дол. США декларується копією платіжного документа.
Уся інформація перевіряється, виправляється з участю комерційного банку, котрий звітується, вилучаються операції, що є нейтральними для платіжного балансу. Далі база даних конвертується у дол. США за середньомісячним курсом, агрегується за операціями платіжного балансу.
Дані за торговельними операціями, фіксація яких здійснюється на момент платежу, об'єднуються з відповідною інформацією Державного митного комітету і Міністерства статистики (про експорт та імпорт товарів, надання послуг, про частку бартерних операцій у товарообороті тощо). Додатково здійснюється серія обгрунтованих дорахунків, зокрема коригування імпорту до цін ФОБ, коригування нафто- та газопотоків, враховується неформальна торгівля фізичних осіб (дрібнооптовий товар), гуманітарна допомога, майно мігрантів, неопрацьовані в поточному періоді митні декларації, ремонт товарів та транзит тощо.
Розроблена система експертних оцінок для врахування неформальної торгівлі. Це — і прямі розрахунки на основі обстежень Державного митного комітету, і розрахунки через окремі макроекономічні показники.
Додатково збирається інформація за іноземними інвестиціями (за видами), дані про стан та графік обслуговування державного боргу міждержавної заборгованості та взаємозаборгованості підприємств на звітний період, а також інша поточна інформація. Для систематизації даних у часових відрізках та вилучення інфляційного впливу платіжний баланс України складається в доларах США.
9.5. ФОРМИ ПОБУДОВИ ТА ОСНОВИ АНАЛІЗУ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ
Після оцінки достовірності інформації та використання методів часових і вартісних виправлень і регулювання даних, які відповідають методиці складання платіжного балансу, дані поточного рахунку балансуються з його фінансовим покриттям і складається платіжний баланс України.
Якщо платіжний баланс будується у нейтральній формі, відповідно до стандартних компонентів, сальдо поточного рахунку балансується із сальдо на рахунку операцій із капіталом та фінансових операцій. У такій формі сальдо платіжного балансу завжди дорівнює нулю (табл. 9.2).
Таблиця 9.2
ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС УКРАЇНИ
за_______ рік
млн дол. США
| Консолі | Країни | Інші | |
| Статті платіжного балансу | дованиі | СНД та | країни |
| Балтії | світу | ||
| РАХУНОК ПОТОЧНИХ ОПЕРАЦІЙ | -1185 | -1485 | 300 |
| Баланс товарів та послуг | -1122 | -1233 | 111 |
| ТОВАРИ (сальдо) | -4296 | -4072 | -224 |
| ЕКСПОРТ ТОВАРІВ | 15547 | 8841 | 6706 |
| Товари загального призначення | 13882 | 8375 | 5507 |
| Товари для перероблення | 1618 | 427 | 1191 |
| Ремонт товарів | 47 | 39 | 8 |
| ІМПОРТ ТОВАРІВ | -19843 | -12913 | -6930 |
| Товари загального призначення | -17956 | -12560 | -5396 |
| Товари для перероблення | -1801 | -348 | -1453 |
| Ремонт товарів | -38 | -5 | -33 |
| Товари, придбані в портах транспортними | |||
| організаціями | -48 | 0 | -48 |
| БАЛАНС ПОСЛУГ | 3174 | 2839 | 335 |
| ЕКСПОРТ ПОСЛУГ | 4799 | 3508 | ПП |
| Транспорт | 4033 | 3118 | 915 |
| залізничний | 307 | 182 | 125 |
| морський | 631 | 91 | 540 |
| повітряний | 140 | 33 | 107 |
| інший | 2955 | 2812 | 143 |
| Подорожі | 230 | 101 | 129 |
| Будівельні послуги | 42 | 20 | 22 |
| Фінансові послуги | 26 | 11 | 15 |
| Послуги зв'язку | 125 | 87 | 38 |
| Інші послуги | 343 | 171 | 172 |
| ІМПОРТПОСЛУГ | -1625 | -669 | -956 |
| Транспорт | -424 | -215 | -209 |
| залізничний | -133 | -124 | -9 |
| морський | -137 | -18 | -119 |
| повітряний | -118 | -57 | -61 |
| інший | -36 | -16 | -20 |
| Подорожі | -308 | -88 | -220 |
| Будівельні послуги | -109 | -74 | -35 |
| Фінансові послуги | -42 | -5 | -37 |
| Послуги зв'язку | -119 | -85 | -34 |
| Інші послуги | -623 | -202 | -421 |
| ДОХОДИ (сальдо) | -572 | -343 | -229 |
| надходження | 103 | 33 | 70 |
| виплати | -675 | -376 | -299 |
| ПОТОЧНІ ТРАНСФЕРТИ (сальдо) | 509 | 91 | 418 |
| надходження | 619 | 135 | 484 |
| виплати | -ПО | -44 | -66 |
| РАХУНОК ОПЕРАЦІЙ 3 КАПІТАЛОМ ТА | |||
| ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ | 946 | -1021 | 1967 |
| Рахунок операцій з капіталом | 5 | 0 | 5 |
| Капітальні трансферти | 5 | 0 | 5 |
| Рахунок фінансових операцій | 941 | -1021 | 1962 |
| ПРЯМІ ІНВЕСТИЦІЇ: | |||
| в Україну | 521 | 88 | 433 |
| з України | 5 | 0 | 5 |
| ПОРТФЕЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ | |||
| Зарубіжні цінні папери | -1 | 1 | -2 |
| Вітчизняні цінні папери | 199 | 39 | 160 |
| ІНШІ ІНВЕСТИЦІЇ | 1090 | -1149 | 2239 |
| Активи | -821 | -1166 | 345 |
| Короткострокові кредити міжбанківські | -159 | -157 | -2 |
| Дебіторська заборгованість | -415 | -415 | 0 |
| Інший короткостроковий капітал | -498 | -190 | -308 |
| Валюта та депозити | 251 | -404 | 655 |
| Пасиви | 1911 | 17 | 1894 |
| Середньострокові та довгострокові | |||
| кредити | 1140 | -570 | 1710 |
| гарантовані | 1037 | -570 | 1607 |
| одержані | 1745 | 0 | 1745 |
| погашені (графік) | -708 | -570 | -138 |
| негарантовані | 103 | 0 | 103 |
| одержані | 206 | 0 | 206 |
| погашені (графік) | -103 | 0 | -103 |
| Короткострокові кредити міжбанківські | 193 | 146 | 47 |
| Кредиторська заборгованість | 131 | 131 | 0 |
| Інший короткостроковий капітал | 75 | -6 | 81 |
| Валюта та депозити | 372 | 316 | 56 |
| РЕЗЕРВНІ АКТИВИ | -873 | 0 | -873 |
| Валюта та депозити | -916 | 0 | -916 |
| Спеціальні права запозичення | 94 | 0 | 94 |
| Цінні папери | -51 | 0 | -51 |
| Помилки та упущення | 239 | ||
| БАЛАНС | 0 |
Для оцінки загального стану платіжного балансу складається аналітична форма, в якій статті балансу перегруповуються залежно від мети, що ставить перед собою аналітик (табл. 9.3).