4. Правові основи участі прокурора в адміністративному судовому процесі з метою захисту прав, свобод та законних інтересів громадян у сфері публічно-правових відносин за характером регулювання такої участі можуть бути поділені на три групи: матеріальні, процесуальні, організаційні.
5. Представництво прокурором інтересів громадянина в адміністративному суді першої інстанції є складною за змістом та формами процесуальною діяльністю, яка включає вчинення трьох комплексів процесуальних дій: підготовка та подання адміністративного позову, представництво на стадії попереднього судового розгляду, участь у розгляді справи.
6. Правосуб'єктність прокурора при перегляді судових рішень стосується як його компетенції щодо усіх стадій адміністративного судового процесу, так і наявності певних особливостей. Загальна правосуб’єктність прокурора стосується: а) здійснення функції представництва, у зв’язку з чим прокурор не має права заявляти самостійні вимоги, але має право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа; б) прокурор може вступити у справу на будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави та суспільства, і зобов’язаний своєчасно вжити передбачених законом заходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили; в) подання відповідних процесуальних актів-документів, які є юридичною підставою щодо захисту прокурором прав і свобод громадян, повинно здійснюватись у порядку та на умовах, визначених нормами КАС України. Особливості процесуальної правосуб’єктності прокурора при перегляді судових рішень ґрунтуються на сутності кожного з відповідних проваджень: апеляційного, касаційного проваджень, проваджень за винятковими та ново виявленими обставинами.
7. З метою вдосконалення адміністративної процесуальної правосуб’єктності прокурора в адміністративному судовому процесу обґрунтована необхідність внесення змін до чинного законодавства за такими напрямками:
1) Конкретизація окремих загальних положень КАС України шляхом уточнення дефініції "суб’єкт владних повноважень", положення про юрисдикцію адміністративних судів, заміни терміну "публічна служба" на "державна служба, служба в органі влади Автономної Республіки Крим чи служба в органі місцевого самоврядування", уведення нових дефініцій "права громадян", "свободи громадян", "інтереси громадян";
2) Визначення положень щодо приводів здійснення прокурором представництва, а також встановлення переліку категорій громадян, інтереси яких представляє прокурор. Так, доцільно доповнити ст. 60 КАС України частиною третьою такого змісту:
"3. Приводами здійснення прокурором в суді представництва інтересів громадянина або держави є:
1) звернення до прокуратури громадянина на захист прав, свобод та інтересів,
2) звернення до прокуратури державного органу щодо наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою,
3) повідомлення в засобах масової інформації щодо порушення прав, свобод та інтересів громадян, інтересів держави,
4) безпосереднє виявляння прокурором порушеного права, свободи чи інтересу громадянина або інтересу держави".
При цьому частина третя цієї статті стає частиною четвертою:
3) забезпечення чіткості і однозначності регулювання процедур здійснення представництва у адміністративному судовому процесі шляхом конкретизації процесуальних форм представництва прокурора при перегляді судових рішень, закріплення в КАС України неможливості закінчення справи примиренням у випадку, якщо прокурор виступає на захист інтересів держави, уточнення положення щодо права прокурора здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Пропонується нова редакція ч. 2 ст. 60 КАС України, якою встановлено межі процесуальної правосуб’єктності прокурора: "2. Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво при здійсненні будь-яких дій чи процедур у межах адміністративного процесу. Прокурор здійснює в суді представництво малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років та неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, які позбавлені батьківської опіки та дітей-сиріт, недієздатних фізичних осіб, непрацездатних фізичних осіб, фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, осіб похилого віку. Прокурор здійснює представництво невизначеного кола осіб з метою захисту виборчих, екологічних, соціальних, національних, споживчих та інших солідарних прав та інтересів громадян".
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:
1. Анпілогов О.В. Правовий інститут захисту прав і законних інтересів людини та громадянина прокурором у судовому адміністративному процесі. // Вісник Верховного Суду України. – 2006. -№11 (75). –с. 40 – 43
2. Анпілогов О.В. Права та свободи громадянина як об’єкт захисту прокурором в адміністративному судовому процесі. // Вісник прокуратури. – 2007. - №3 (69) –с. 68-74.
3. Анпілогов О.В. Участь прокурора в адміністративному судовому процесі. // Вісник прокуратури. – 2007. -№9 (75). –с. 106-114.
4. Анпілогов О.В. Забезпечення прав та свобод людини і громадянина у сфері виконавчої влади прокуратурою України. // Актуальні проблеми застосування цивільного процесуального кодексу та кодексу адміністративного судочинства України. – Тези доповідей та наукових повідомлень учасників міжн. науково-практичної конференції (25-26 січня 2007 р) – Харків. –с. 230 – 234.
АНОТАЦІЯ
Анпілогов О.В. Правове регулювання участі прокурора в адміністративному судочинстві щодо захисту прав та свобод громадянина. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Інститут законодавства Верховної Ради України, Київ, 2008.
Дисертацію присвячено проблемним питанням здійснення прокурором захисту прав, свобод та законних інтересів громадянина у адміністративному судовому процесі, а також обґрунтуванню напрямів розвитку відповідного законодавства. Для цього проаналізовані теоретико-правові проблеми такого захисту, форми захисту, сформульовані необхідні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства.
Визначено, що представництво прокурором в адміністративному судовому процесі є правовідносинами, які встановлюються і реалізовуються на підставі Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", КАС України. У межах цих правовідносин прокурор вчиняє в адміністративному судочинстві процесуальні дії від імені і для захисту прав, свобод й законних інтересів осіб – громадян України, що через різноманітні обставини не можуть або позбавлені можливості самостійно відстоювати ці свої особисті цінності від їх порушень (обмежень) рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єктів владних повноважень – органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. Сформульовані особливості адміністративної процесуальної правосуб’єктності прокурора у адміністративному судовому процесі: а) може виступати тільки як представник, б) здійснює представництво визначених Законом України "Про прокуратуру" категорій громадян, в) відносини між прокурором і громадянином є публічними правовими, г) прокурор є позивачем у процесуальному розумінні, але не володіє власне правами позивача, однак обсяг його процесуальних можливостей під час участі в розгляді судом справи адміністративної юрисдикції є повним, д) прокурор ініціює розгляд адміністративним судом публічно-правового спору за певних підстав, е) представництво прокурором інтересів незахищеного громадянина можливе на будь-якій стадії адміністративної процесуальної правосуб’єктності прокурора при перегляді судових рішень.
Ключові слова: прокурор,адміністративний судовий процес, представництво, права, свободи, законний інтерес, захист.
АННОТАЦИЯ
Анпилогов О.В. Правовое регулирование участия прокурора в административном судопроизводстве относительно защиты прав и свобод гражданина. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 – административное право и процесс; финансовое право; информационное право. – Институт законодательства Верховной Совета Украины, Киев, 2008.
Диссертация посвящена проблемным вопросам осуществления прокурором защиты прав, свобод и законных интересов гражданина в административном судебном процессе, а также обоснованию необходимости внесения изменений в действующее законодательство и формулирование соответствующих предложений и рекомендаций. Для этого проанализированы теоретико-правовые проблемы и формы защиты.
Определены особенности административной процессуальной правосубъектности прокурора в административном судебном процессе: а) может выступать только как представитель, б) осуществляет представительство определенных Законом Украины "О прокуратуре" категорий граждан, в) отношения между прокурором и гражданином являются публичными правовыми, г) прокурор является истцом в процессуальном понимании, однако не владеет собственно правами истца, однако объем его процессуальных возможностей во время участия в рассмотрении дела административной юрисдикции является полным, д) прокурор инициирует рассмотрение административным судом публично-правового спора путем подачи административного иска, в случае, когда этого требует защита гражданина, неспособного самостоятельно это делать или реализовывать свои процессуальные полномочия, е) представительство прокурором интересов незащищенного гражданина возможно на любой стадии административного судебного процесса.