X. о. лежить у межах Причорноморської середи ьостепової фізико-географічної провінції (пн. частина) та Причорно-морсько-Приазовської сухо-степової фізико-географічної провінції. Переважають се-редньостепові рівнинні та луко-степові низовинні, на Пд.— су-хостепові примор. природно-тер. комплекси з фрагментами солонців і солончаків. Серед сучас. природних і природно-антропогенних процесів, несприятливих для с.-г. вироби.,— ерозія (еродовано 115 тис. га), засолення грунтів, зсуви, дефляція, замулювання водойм, річищ річок, абразія (щорічно на площі бл. 100 га, особливо на берегах Каховського вдсх.). У боротьбі з негативними процесами застосовуються комплексна меліорація, контурне землевпорядкування, створення полезахисних, водоохоронних і протиерозійних лісосмуг, залісення пісків, поліпшення луків тощо. У Цюрупинську працює Нижньодніпровська н.-д. станція залісення пісків і виноградарства на пісках.
На Херсонщині — 69 територій та об'єктів природно-заповідного фонду (заг. пл. 123,3 тис. га): 2 біосферні заповідники (Асканія-Нова, частина Чорноморського біосферного заповідника), 5 заказників (Бакайсь-кий заказник. Березові Колки, Джарилгацький заказник, Ягор-лицький заказник. Саги}, дендрологічний парк Асканія-Нова (всі — респ. значення); 7 заказників, 32 пам'ятки природи, 12 парків — пам'яток садово-паркового мистецтва, 10 заповідних урочищ місц. значення.
Народногосподарський комплекс. Г-во області — це розвинений аграрно-індустріальний комплекс, у складі якого багатогалузеве інтенсивне с. г., потужна харч. пром-сть, машинобудування, нафтопереробна, легка промисловість, буд. індустрія, транспорт. У загальному обсязі продукції с. г. і пром-сті частка с.-г. продукції перевищує 85 %.
Промисловість. Провідними галузями пром-сті є машинобудування і металообробка (понад 39 % товарної пром. продукції), легка (бл. 23 %), харчова (понад 15 %) та паливна (10 %). У структурі маш.-буд. галузі виділяють суднобудування і судноремонт, с.-г. та електротех. машинобудування. У Херсоні будують океанські танкери, суховантажні судна, рудовози, контейнеровози, ліхтеровози, дизель-електроходи для арктичної навігації, плавучі доки для ремонту суден, проводять ремонтне обслуговування пром. суден Азово-Чор-номорського басейну; для потреб річкового флоту випускають річкові та озерні пасажирські теплоходи, катери, земснаряди, баржі,буксири, судна мішаного типу «ріка — море» (суднобуд. виробниче об'єднання, суднобуд.-суднорем., су-днорем. з-ди). Серед ін. маш.-буд. підприємств — виробниче об'єднання «Херсонський комбайновий з-д імені Г. І. Петров-ського», з-ди карданних валів і електромашинобудівний (Херсон), електрозварювального устаткування (Каховка), електромаш.-будівні (Нова Каховка, Берислав) та ін. Забезпеченість місц. с.-г. сировиною, наявність рибних ресурсів зумовили значний розвиток харч. пром-сті. Важливе значення мають консервна (херсонські консервні комбінат і з-д, Ска-довський консервний з-д) і виноробна (Херсон, Берислав, Нова Каховка, Генічеськ, Цю-рупинськ) галузі. Значного розвитку набула м'ясна (Херсон, Новотроїцьке, Нова Каховка), мол. і маслосироробна (Бери-слав, Генічеськ, Скадовськ, Херсон), олійно-жирова (Херсон), рибна (Генічеськ, Херсон), борошномельно-круп'яна пром-сть. Серед галузей легкої пром-сті осн.значення має текстильна (Херсон, виробниче бавовняне об'єднання). Є окремі підприємства швейної, взут., трикотажної та ін. галузей легкої пром-сті (Херсон, Генічеськ, Цюрупинськ). На девізній сировині працює Херсон. нафтопереробний з-д. У Херсоні — з-д скловиробів, у Цюрупинську — целюлозно-паперовий з-д. Пром-сть буд. матеріалів переробляє місц. сировину (з-ди залізобетонних виробів та вапнякові в Херсоні, Каховці, Новій Каховці, Білій Криниці, Архангельському; до-мобуд. комбінати в Херсоні та Новій Каховці). В межах області сформувався с.-г. вироби, області є виноградарство. На площі 26 тис. га вирощується бл. 300 сортів винограду. Значні площі займають садові насадження (24 тис. га); переважають кісточкові культури — абрикоси, персики, черешня, сливи; вирощують також айву, яблуні, груші. Серед галузей тваринництва провідне місце посідає скотарство м'ясо-мол, напряму, свинарство, тонкорунне вівчарство та птахівництво. В області —163 колгоспи, у т. ч. 9 риб-колгоспів, 169 радгоспів. Функціонують понад 20 спец. г-в по вирощуванню яловичини, більше ЗО — по вирощуванню свинини, 15 птахоінкубаторних станцій, 3 птахофабрики; 19 комбікормових з-дів (Біла Криниця, Каланчак, Каховка та ін.). На Чорному й Азовському морях та Дніпрі й Інгульці — рибальство. В області сформувалися такі спеціалізовані агро-пром. комплекси (АПК): зер-нопромисловий, виноградарсько-виноробний, плодоовочекон-сервний, олійно-жировий, м'ясо-, молоко- та птахопроми-слові.
Транспортна система. В області розвинуті всі види транспорту:залізничний, автомобільний, річковий, мор., повітр., трубопровідний. Заг. довж. з-ць 1988 становила 459 км, густота — 16,1 км на 1000 км3. Залізничні вузли — Херсон, Каховка. Заг. довж. автомоб. шляхів 5,4 тис.км, у т. ч. з твердим покриттям — 5,0 тис. км. Густота автомобільних шляхів з твердим покриттям — 176,8 км на 1000 км2. Морські порти: Херсон, Генічеськ, Скадовськ. Судноплавство по Дніпру, річкові порти: Херсон, Нова Каховка, Гола Пристань. У Херсоні — аеропорт. Тер. області проходять траси нафтопроводу Кременчук — Херсон, аміако-проводу Тольятті — Одеса, газопроводу Шебелинка — Одеса.
Внутрішні відміни. На тер. області виділяють чотири госп. підрайони. Південно-За-х і д н й й (Нижньодніпровський) підрайон спеціалізується на суднобудуванні і судноремонті, легкій іхарч. пром-сті, вироб. паперу і буд. матеріалів; с. г. приміськ. типу. Основу госп. комплексу становить Херсон. пром. вузол. У С х і д н о-м у підрайоні, що охоплює лівобережжя центр, частини області, розвинуті машинобудування і металообробка, харчова пром-сть, вироби, електроенергії, буд. матеріалів; зрошуване землеробство (вирощування озимої пшениці, кукурудзи на зерно, соняшнику, баштанних). Осн. пром. центри — Нова Каховка, Каховка. Пром-сть Північного підрайону базується на переробці с.-г. сировини, добуванні буд. матеріалів. Рослинництво гол. чин. зернового, тваринництво — м'ясо-мол, напрямів. Розвинуті садівництво, виноградарство, баштанництво. Пром. центри: Борислав, Нововоронцовка, Ви-сокопілля та ін. Галузі спеціалізації Приморського підрайону — металообробка, харч., легка та пром-сть буд. матеріалів. Зрошуване землеробство (вирощування озимої пшениці, кукурудзи на зерно, овоче-баштанних, винограду та фруктів). Пром. центри: Генічеськ, Скадовськ, Новоолексі-ївка.
Невиробнича сфера. У X. о.—З вузи: пед. (з ф-том природничих наук), с.-г., індустріальний (всі — в Херсоні); 19 серед. спец. навч. закладів (серед них — Херсон, гідрометеоролог. технікум); 24 профес.-тех. уч-ща. У Херсоні працює Укр. н.-д. ін-т зрошуваного землеробства, в Асканії-Новій Чап-линського р-ну — н.-д. ін-т тваринництва степових районів «Асканія Нова». Діє Херсонський відділ Географічного товариства України, Херсонський краєзнавчий музей, Генічеський краєзнавчий музей. Херсонський обласний будинок природи. а також худож. музей; театри: укр. муз.-драм. та ляльок, обл. філармонія (Херсон). Рекреація. Область має значні можливості розвитку курортного г-ва та масового відпочинку у долинах Дніпра, Інгульця, на узбережжях Каховського водосховища. Дніпровського лиману. Чорного і Азовського морів, але використовуються вони незначною мірою. Функціонують курорти Гола Пристань і Скадовськ та курортна місцевість Арабатська Стрілка. В області — 8 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням та 38 будинків і пансіонатів відпочинку, численні бази відпочинку та шкільні табори. Обл. тур. екскурсійне виробниче об'єднання (з 1991 — відділення Укр. акціонерного товариства по туризму і екскурсіях); 4 бюро подорожей та екскурсій (Херсон, Асканія Нова, Генічеськ, Скадовськ), 2 туристські готелі («Лілея» у Херсоні, «Нова Каховка» у Новій Каховці), 2 турбази («Чорномор» у смт Лазурному Скадовського р-ну та ім. Остапа Вишні у с. Крин-ках Цюрупинського р-ну). Тер. області проходять 5 планових туристських маршрутів. Численні об'єкти туризму (див. карту; за станом на 1991).