5)стандартизація і нормування в галузі використання і охорони вод;
6)заборона введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, що впливають на стан вод.
Компетенція органів державної влади і управління в галузі регулювання водних відносин законодавчо закріплена у Водному кодексі України.
До відання Верховної Ради України у згаданій галузі належить:
а) законодавче регулювання водних відносин та визначення основних напрямів державної політики в галузі раціонального використання та охорони водних ресурсів;
б) розпорядження водним фондом України;
в) затвердження державних, міждержавних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;
г) встановлення правового режиму використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів у зонах надзвичайних екологічних ситуацій;
д) регулювання розподілу платежів за спеціальне водокористування;
є) визначення повноважень місцевих Рад народних депутатів і органів державної виконавчої влади щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;
є) вирішення інших питань у галузі законодавчого регулювання водних відносин.
У водному законодавстві визначено також право в галузі регулювання водних відносин Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських Рад народних депутатів. Належна реалізація цього права є гарантією раціонального використання вод, їх охорони та відтворення водних ресурсів.
До відання Кабінету Міністрів України в зазначеній галузі належить:
а) реалізація державної політики з питань використання іохорони вод;
б) здійснення державного контролю за використанням іохороною вод;
в) визначення пріоритетів водокористування;
г) забезпечення розробки державних, міждержавних тарегіональних програм використання і охорони вод, затвердження регіональних програм;
д) визначення порядку діяльності органів державної виконавчої влади в галузі використання і охорони вод, координація їх діяльності;
є) прийняття рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними вимог державного законодавства;
є) вирішення інших питань у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.
Спеціально уповноваженими органами державної виконавчої влади в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів є Міністерство екології та природних ресурсів України, Державний комітет водного господарства України, Комітет України з питань геології та використання надр, їхні органи на місцях та інші державні органи. Зокрема, до компетенції Державного комітету водного господарства віднесено розробку та участь у реалізації державних, міждержавних і регіональних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів; забезпечення потреб населення і галузей економіки у водних ресурсах та здійснення їх між-басейного перерозподілу; здійснення заходів щодо екологічного оздоровлення поверхневих вод та нагляду за ними; здійснення контролю за дотриманням режимів роботи водосховищ та водогосподарських систем тощо.
До відання Комітету України з питань геології та використання надр належить: ведення державного обліку підземних вод та водного кадастру; ведення державного моніторингу підземних вод; погодження дозволів на право виконання проектних та будівельних робіт, пов'язаних з видобуванням підземних вод та ін.
Важливою правовою формою охорони вод є контроль за їх використанням і охороною та відтворенням водних ресурсів. Контроль полягає в забезпеченні додержання всіма юридичними та фізичними особами вимог водного законодавства.
Є два види контролю: державний і громадський.
Державний контроль за використанням і охороною вод здійснюється Кабінетом Міністрів України, державними органами охорони навколишнього природного середовища, іншими спеціальними вповноваженими державними органами.
Громадський контроль за використанням і охороною вод здійснюється громадськими інспекторами, повноваження яких визначається положенням, що затверджується Міністерством екології та природних ресурсів України.
З метою забезпечення збирання, обробки, збереження та аналізу, інформації про стан вод, прогнозування його змін та розробки науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів здійснюється їх державний моніторинг, який є складовою частиною державної системи моніторингу навколишнього природного середовища України.
Кабінет Міністрів України своєю постановою від 20 липня 1996 р. затвердив «Порядок здійснення державного моніторингу вод», який встановлює основні вимоги до організації державного моніторингу вод, взаємодії міністерств і відомств під час його проведення, до забезпечення органів державної виконавчої влади інформацією для прийняття рішень, пов'язаних із станом водного фонду України.
Суб'єкти державного моніторингу вод постійно удосконалюють його здійснення з метою забезпечення повноти, вірогідності та своєчасності офіційної інформації про стан вод, антропогенної дії на них, а також про вплив цього стану на екосистеми і здоров'я населення.
Для забезпечення екологічної безпеки під час розміщення, проектування нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, пов'язаних з використанням вод, проводиться їх екологічна експертиза, яка сприяє раціональному використанню і охороні вод.
Однією з правових форм охорони поверхневих та підземних вод є їх державний облік, який здійснюється шляхом проведення постійних гідрометричних, гідрохімічних спостережень за кількісними і якісними їхніми характеристиками згідно з програмою, що затверджується цим Комітетом за погодженням з Міністерством екології та природних ресурсів України і Державним комітетом водного господарства України.
Завданням державного обліку вод є встановлення відомостей про їх кількість і якість, а також даних про водокористування, на основі яких здійснюється розподіл води між водокористувачами та розроблюються заходи щодо її раціонального використання, охорони відтворення водних ресурсів.
Складовою частиною обліку вод є державний облік водокористування, що здійснюється з метою систематизації даних про забір, використання та скидання зворотних вод і забруднюючих речовин, наявність систем оборотного водопостачання та їх потужність, а також діючих систем очищення вод та їх ефективність тощо. Облік та аналіз стану водокористування проводиться шляхом подання водокористувачами відповідних звітів до державних органів водного господарства за встановленою формою.
З метою систематизації даних державного обліку вод та визначення наявних для використання водних ресурсів складається Державний водний кадастр. Він ведеться Державним комітетом водного господарства України, Комітетом України з питань геології та використання надр та Комітетом України з питань гідрометеорології в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Охорону вод забезпечує також економно-правове регулювання раціонального їх використання, до якого слід віднести:
а) встановлення нормативів плати і розмірів платежів зазабір води та скид забруднюючих речовин;
б) встановлення нормативів плати і розмірів платежів закористування водами для потреб гідроенергетики та водноготранспорту;
в) надання водокористувачам податкових кредитних та інших пільг у разі впровадження ними маловідходних, безвідходних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій, вжиття відповідно до законодавства інших заходів, що зменшують негативний вплив на води;
г) відшкодування у встановленому порядку збитків, заподіяних водним об'єктам у разі порушення вимог законодавства.
Плата за спеціальне водокористування здійснюється з метою забезпечення раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів і включає плату за забір води з водних об'єктів та скидання в них забруднюючих речовин.
Нормативи плати за спеціальне водокористування і порядок стягнення таких платежів установлює Кабінет Міністрів України. Підприємства, установи і організації гідроенергетики та водного транспорту здійснюють плату за діяльність, пов'язану з необхідністю басейнового регулювання водних ресурсів та проведенням заходів щодо попередження і ліквідації наслідків шкідливої дії вод (берегоукріплення, захист від підтоплення територій).
Платежі не звільняють підприємства, установи і організації від плати за спеціальне водокористування.
Усі зазначені платежі спрямовуються на здійснення заходів щодо охорони вод, відтворення водних ресурсів і підтримання водних об'єктів у належному стані, а також на виконання робіт, пов'язаних з попередженням шкідливої дії вод і ліквідацією її наслідків.
У системі правових заходів використання і охорони вод чільне місце посідає їх стандартизація і нормування. Ці заходи здійснюються з метою забезпечення екологічної і санітарно-гігієнічної безпеки вод шляхом установлення комплексу взаємопов'язаних нормативних документів, які визначають взаємопогоджені вимоги до об'єктів, що підлягають стандартизації і нормуванню.
У галузі використання і охорони вод установлюються:
а) нормативи екологічної безпеки водокористування;
б) екологічний норматив якості води водних об'єктів;
в) нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин;
г) галузеві технологічні нормативи утворення речовин, щоскидаються у водні об'єкти;
д) технологічні нормативи використання води.
Дієвою формою охорони вод є заборона введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, що впливають на їх стан. Згідно з чинним водним законодавством забороняється введення в дію: