У разі порушення вимог в галузі охорони надр користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено спеціально уповноваженими на те державними органами в порядку, встановленому законодавством України.
Забудова площ залягання корисних копалин відбувається в порядку, передбаченому статтею 58 Кодексу про надра. Забороняється проектування і будівництво населених пунктів, промислових комплексів та інших об'єктів без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові.
Рідкісні геологічні відслонення, мінералогічні утворення, палеонтологічні об'єкти та інші ділянки надр, які становлять особливу наукову або культурну цінність, можуть бути оголошені у встановленому законодавством порядку об'єктами природно-заповідного фонду.
У разі виявлення при користуванні надрами рідкісних геологічних відшарувань і мінералогічних утворень, метеоритів, палеонтологічних, археологічних та інших об'єктів, що становлять інтерес для науки і культури, користувачі надр зобов'язані зупинити роботи на відповідній ділянці і повідомити про це заінтересовані державні органи (ст.59 Кодексу про надра).
Права та обов'язки користувачів надр
Користувачі надр мають право:
1) здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу (ліцензії);
2) розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено Законодавством або умовами спеціального дозволу (ліцензії);
3) здійснювати на умовах спеціального дозволу (ліцензії) консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини;
4) на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами.
Користувачі надр зобов'язані:
1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;
2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне,комплексне використання та охорону надр;
3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;
4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;
5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені Законодавством України.
Захист прав користувачів надр
Права користувачів надр охороняються Законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених Законодавством України. Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до Законодавчих актів України.
Припинення права користування надрами.
Право користування надрами припиняється у разі:
1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;
2) закінчення встановленого строку користування надрами;
3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;
4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення;
5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених дозволом (ліцензією) на користування ділянкою надр;
6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років не приступив до користування надрами;
7) вилучення у встановленому Законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.
Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним Законодавством порядку. Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.
Правова охорона надр передбачає систему правових заходів і норм, спрямованих на забезпечення геологічного вивчення надр, їх раціонального використання та надійний захист. Вимоги щодо геологічного вивчення надр викладені в ст. 38 Кодексу України про надра.
Основними вимогами в галузі охорони надр є такі:
а) забезпечення належного правового регулювання охорони надр;
б) додержання встановленого порядку надання надр у користування;
в) раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;
г) Недопущення шкідливого впливу робіт, пов’язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експортуються чи законсервовані, а також підземних споруд;
д) охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на їх якість і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку;
е) запобігання необґрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей;
є) запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, сховані шкідливих речовин в відходів виробництва, скидання стічних вод;
ж) додержання інших вимог передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.
Зазначені вимоги є складовою частиною компетенції вищих і місцевих органів державної влади і управління у сфері регулювання гірничих відносин До відання Верховної Ради України належать:
1) Законодавче регулювання гірничих відносин;
2) Визначення основних напрямків державної політики в галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр;
3) Визначення повноважень органів виконавчої влади, місцевих Рад народних депутатів щодо використання та охорони надр.
До відання Кабінету Міністрів України належать:
1) Реалізація державної політики у сфері регулювання гірничих відносин;
2) Здійснення державного контролю за геологічним вивченням, використанням та охороною надр;
3) Визначення порядку діяльності органів державної виконавчої влади в галузі використання і охорони надр, координація діяльності;
4) Забезпечення розробки загальнодержавних та регіональних програм;
5) Визначення порядку використання надр та їх охорони;
6) Вирішення інших витань.
Відповідні питання по охороні надр у межах своєї компетенції вирішують, також Верховна Рада Автономної Республіки Крим, області, міські, селищні і сільські Ради народних депутатів.
Охорону надр здійснюють й інші органи державного управління: Міністерство екології та природних ресурсів України, Комітет України з питань геології та використання надр, Комітет України по нагляду за охороною праці.
Користувачі надр мають право:
- здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексу розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу (ліцензії);
- розпоряджатися видобутими корисними копалинами;
- здійснювати на умовах спеціального дозволу (ліцензій) консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини.
Користувачі надр зобов’язані:
- використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;
- забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне комплексне використання та охорону надр;
- виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України.
В охороні також сприяють обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або припинення користування надрами в разі порушення відповідних вимог. Дані обмеження можуть бути застосовані органами Міністерства екології та природних ресурсів України, державного гірничого нагляду, державного геологічного контролю або іншими спеціально вповноваженим на те державними органами.
Також одним із заходів охорони надр є заборона проектування і будівництва населених пунктів, промислових комплексів та інших об’єктів без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові.
Існує спеціальне Положення про порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, яке було затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 1995р.
Особливій охороні підлягають ділянки надр, що мають велике наукове та культурне значення. Це рідкісні геологічні відклади, мінеральні утворення, палеонтологічні об’єкти. Такі об’єкти можуть бути оголошені у встановленому законодавством порядку об’єктами природно-заповідного фонду України.
Відповідне значення для забезпечення охорони надр має платня за їх користування.
Вона справляється у вигляді:
1) платежів за користування надрами;
2) відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконанні за рахунок державного бюджету;
3) збору за видачу спеціальних дозволів (ліцензій);
4) акцизного збору.
Нормативи платні за користування надрами встановлюється Кабінетом Міністрів України. 12 вересня 1997р. він затвердив “Базові нормативи плати за користування надрами для видобування корисних копалин та Порядку справляння плати за користування надрами для добування корисних копалин”.
Оплата за користування надрами може сплачуватися у вигляді грошових платежів, так і в натуральному вигляді (частина видобутої мінеральної сировини або іншої виробленої користувачем надр продукції, виконання робіт чи надання інших послуг), крім матеріалів, продуктів та послуг, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Від плати за користування надрами звільняються:
а) землевласники і землекористувачі, які здійснюють у встановленому порядку видобуток корисних копалин місцевого значення для власних потреб або користуються надрами для господарських і побутових потреб на наданих їм у власність або користування земельних ділянках;