Міністерство освіти і науки України
Рівненський державний гуманітарний університет
Кафедра політичних наук
Курсова робота
на тему:
« Правовий режим використання і охорони надр України»
Виконала:
студентка ІІІ курсу
історико-соціологічного факультету групи ІЮ-31
Вездецька Ю.П.
Перевірив:
Невинний К.М.
Рівне
2007
Вступ
Розділ 1 Надра як об’єкт використання та правової охорони
Розділ 2 Поняття і зміст правової охорони надр
Розділ 3 Відповідальність за порушення правил користування надрами
Розділ 4 Участь органів внутрішніх справ в охороні надр
Висновки
Список використаних джерел та літератури
Додатки
Вступ
Актуальність теми. Проблема взаємодії суспільства й природи має глобальний планетарний характер. Зберегти природу, й зокрема екологічний баланс земних надр в стані, придатному для життя людини, можна тільки загальними зусиллями населення всієї Землі. Тому кожна країна зобов'язана берегти свої надра та нести моральну та юридично відповідальність перед усім світом за їх належну охорону.
Загальновідомо, що природні явища змінюються повільніше, ніж суспільні. Обумовлено це специфікою законів розвитку природи. Тому держава, уособлюючи інтереси суспільства і здійснюючи екологічну функцію, визначає правові форми регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі не тільки визначення приналежності природних об'єктів, а й їх використання, відтворення і охорони природного середовища. Така соціальна діяльність повинна сприяти зміцненню взаємодії суспільства і природи на науково обгрунтованому рівні, реальному відображенню їх взаємодії.
Оскільки земні надра є чи не найголовнішим та найперспективнішим джерелом різноманітних природних ресурсів для людства, в тому числі й для нашої держави, то їх належна охорона на державному рівні та достатня врегульованість є запоруками екологічної безпеки та матеріального добробуту людей. Це безумовно спонукає до подальших наукових пошуків у цій царині та до поглибленої фактологічної та концептуальної розробки даної наукової проблематики.
Метою дослідження є відтворення особливостей системи законодавчого регулювання використання та захисту земельних надр України. Окреслена мета спонукає виокремити наступні завдання дослідження:
-розкрити правовий режим використання та охорони надр в українській державі;
- проаналізувати основні проблеми та недоліки екологічного законодавства України в сфері користування та охорони надр держави;
- розробити систему економічно-правової оптимізації використання надр.
Об’єктом дослідження надра держави Україна та правовий режим використання та охорони надр.
Предметом дослідження виступають суспільні екологічні відносини, що постають з приводу використання та правової охорони надр України.
Практичне значення роботи полягає в детальному розкритті механізму використання та правової охорони багатств земних надр української держави та в наведенні шляхів підвищення ефективності використання та охорони вод. Також в розділах курсової роботи розкрито основні проблемні питання, що стосуються використання та правової охорони надр на території України.
Надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
Гірничі правовідносини – це врегульовані нормами права відносини між суб’єктами з приводу геологічного вивчення, використання і охорони надр. Суб’єктами гірничих правовідносин є Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим і місцеві Ради народних депутатів, через які народ України реалізує своє виключне право власності на надра, органи державної влади, яким законодавством України надані повноваження щодо розпорядження надрами, органи, що здійснюють державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр, а також користувачі надрами. Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни.
Громадяни та їх об'єднання сприяють місцевим Радам народних депутатів і спеціально уповноваженим органам державної виконавчої влади у здійсненні заходів щодо раціонального використання та охорони надр.
В залежності від об’єкту регулювання гірничі відносини можна поділити на:
- гірничі відносини з приводу геологічного вивчення надр;
- гірничі відносини з приводу використання надр;
- гірничі відносини з приводу охорони надр.
Кодекс України про надра дає примірний перелік юридичних фактів, які породжують гірничі правовідносини, тобто можуть бути підставами їх виникнення, зміни і припинення. Зокрема, в процесі реалізації Радами всіх рівнів, Кабінетом Міністрів, та іншими органами повноважень в галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр, які передбачені Кодексом про надра, ними приймаються рішення, які є підставами виникнення, зміни і припинення гірничих правовідносин.
Відповідно до статті 4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності народу України на надра, є недійсними. Народ України здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Республіки Крим і місцеві Ради народних депутатів. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам державної виконавчої влади.
Суб’єктом права виключної власності на надра є народ України. Закон України “Про власність” (ст.9) серед інших об’єктів права виключної власності народу України передбачає і надра. Відповідно до статті 5 Кодексу про надра, в Україні створюється державний фонд надр та державний фонд родовищ корисних копалин. Державний фонд надр включає як ділянки надр, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.
Родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання.
Техногенні родовища корисних копалин - це місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини.
Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин - резерв цього фонду. Державний фонд родовищ корисних копалин є частиною державного фонду надр. Корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення.
Як вже зазначалося, надра надаються тільки у користування. Відповідно до статті 13 Кодексу про надра, користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни.
Надра надаються у користування для:
· геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;
· видобування корисних копалин;
· будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;
· створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);
· задоволення інших потреб.
Розділ 2. Поняття і зміст правової охорони надр.
В Україні відносини у галузі охорони надр регулюються Законом “Про охорону навколишнього природного середовища”, а також розробленим відповідно до нього Кодексом про надра. Стаття 56 Кодексу про надра встановлює основні вимоги в галузі охорони надр.
Основними вимогами в галузі охорони надр є:
· забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр;
· додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами;
· раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;
· недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд;
· охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку;
· запобігання необгрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей;
· запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод;
· додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.