До Австрії відійшли майже всі Галицькі землі, на більшості території яких розташовані сучасні Івано-Франківська, Львівська і Тернопільська області (за винятком колишього Кременецького повіту), Північна Буковина (за винятком Хотинського повіту), а також Закарпаття, яке Австрія захопила разом з Угорщиною ще в кінці XVII ст.
Отже в кінці XVIIІ ст. – на початку ХІХ ст. усі споконвічні українські землі були поділені між двома імперіями – Російською та Австрійською.
У Лівобережній Україні першим подушним обліком населення, введеним російським царем Петром І, була четверта ревізія, яка проводилась у 1781-1787 роках, оскільки на початку цього періоду Лівобережжя остаточно втратило автономію. У Правобережній Україні це був п’ятий подушний облік (ревізія), який проводився протягом 1794-1808 рр., оскільки приєднання її до Росії відбулося у 1793-1795 роках.
На території України, яка була у складі Росії мала відбутися шоста ревізія, яка призначалась на 1811 рік, але припинена у зв’язку з загрозою війни з Францією, і відбулася сьома ревізія, яка проведена у 1815-1825 роках, восьма – в 1833-1835, дев’ята – 1850 і остання ревізія – в 1857-1859 роках.
Перший російський загальний перепис був проведений у 1897 році, який охопив також територію двох сучасних західних областей – Волинської і Рівненської та колишніх Кременецького і Хотинського повітів. Оскільки цей перепис проводився в середині другого історичного етапу розвитку переписів населення, він, на відміну від перших загальних переписів, проведених у США та низці європейських держав на початку першого історичного етапу розвитку переписів, був уже переписом у сучасному його розумінні.
Перші обліки населення в Галичині було проведено після її входження до складу Австрійської імперії у 1772-1774 роках. І надалі вони проводились через 3-4 роки. Вони охоплювали також Закарпатську Україну і Північну Буковину. Перший загальний перепис населення в Австрійській імперії проведений у 1818 році, але програма цього перепису, як і наступних десяти була обмеженою, примітивною, як і більшість загальних переписів, проведених в інших країнах у першому історичному періоді розвитку переписів населення.
Станом на 31 жовтня 1857 року в Австрійській імперії проведений перший загальний перепис, програма якого відповідала сучасному її розумінню. Після нього в Австрії було проведено ще п’ять загальних переписів населення: 1869, 1880, 1890, 1900, 1910. Усі ці переписи охоплювали територію сучасних Івано-Франківської, Львівської (за незначним винятком), Тернопільської (за винятком колишнього Кременецького повіту) і Чернівецької (за винятком колишнього Хотинського повіту) областей.
Щодо людності, яка населяла в ті часи територію сучасної Закарпатської області, то її перші переписи були проведені ще за часів неподіленої Австрійської імперії, останні п’ять відбулися за часів існування утвореної в 1867 році дуалістичної Австро-Угорської імперії і вважаються угорськими переписами населення.
У період між двома світовими війнами на українських землях, що входили до складу СРСР, проведено чотири радянські переписи: в 1920, 1926, 1937, 1939 роках. В 1920 роках перепис відбувся лише в районах не охоплених громадянською війною, а саме по території Криму не має даних. Також результати перепису 1937 року, що показали величезні втрати людності через штучний голодомор в Україні, колективізацію та масові репресії й розстріли, було закрито в таємні сховища, а тих, хто керував переписом і робив усе можливе, щоб забезпечити його правдивість, розстріляно.
Людність, що проживала на території сучасних Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської, Волинської і Рівненської областей, була охоплена польськими переписами населення 1921 і 1931 років.
На території сучасної Чернівецької області 1930 року проведений румунський перепис населення.
На території сучасної Закарпатської області у 1921 і 1930 роках відбулися чехословацькі переписи населення і у 1941 році – угорський перепис.
Возз’єднання Західної України, Північної Буковини, Закарпаття та Ізмаїльського й Акерманського повітів з УРСР, яке відбулося в ході Другої світової війни, попри всі жахливі події, які відбулися після нього, є позитивним історичним явищем для українського народу. Адже таким чином були зібрані разом майже всі споконвічні українські землі.
Після Другої світової війни в Україні проведено чотири радянські переписи: у 1959, 1970, 1979, 1989 роках.
Кількість загальних переписів населення на українських землях, проведених державами, до складу яких вони входили в різні часи | |||||||
Регіони України у сучасних межах | Російська імперія | Австрійська імперія | Угорщина | Польща | Чехо-словаччина | Румунія | СРСР |
Автономна Республіка Крим | 1 | - | - | - | - | - | 7* |
Вінницька область | 1 | - | - | - | - | - | 7* |
Волинська область | 1 | - | - | 2 | - | - | 4 |
Дніпропетровська область | 1 | - | - | - | - | - | 8 |
Донецька область | 1 | - | - | - | - | - | 8 |
Житомирська область | 1 | - | - | - | - | - | 7* |
Закарпатська область | - | 12 | 6 | - | 2 | - | 4 |
Запорізька область | 1 | - | - | - | - | - | 8 |
Івано-Франківська область | - | 17 | - | 2 | - | - | 4 |
Київська область | 1 | - | - | - | - | - | 8 |
Кіровоградська область | 1 | - | - | - | - | - | 8 |
Луганська область | 1 | - | - | - | - | - | 8 |
Львівська область | - | 17 | 2 | - | - | 4 | |
Миколаївська область | 1 | - | - | - | - | - | 8 |
Одеська область | 1 | - | - | - | - | - | 8 |
колишні Ізмаїльський та Акерманський повіти | 1 | - | - | - | - | 1 | 4 |
Полтавська область | 1 | - | - | - | - | - | 8 |
Рівненська область | 1 | - | - | 2 | - | - | 4 |
Сумська область | 1 | - | - | - | - | - | 8 |
Тернопільська область | - | 17 | - | 2 | - | - | 4 |
колишній Кременецький повіт | 1 | - | - | 2 | - | - | 4 |
Харківська область | 1 | - | - | - | - | - | 8 |
Херсонська область | 1 | - | - | - | - | - | 8 |
Хмельницька область | 1 | - | - | - | - | - | 7* |
Черкаська область | 1 | - | - | - | - | - | 8 |
Чернівецька область | - | 17 | - | - | - | 1 | 4 |
колишній Хотинський повіт | 1 | - | - | - | - | 1 | 4 |
Чернігівська область | 1 | - | - | - | - | - | 8 |
*Радянським переписом населення 1920 року в Україні не були охоплені Крим, колишні Волинська і Подільська губернії та деякі інші місцевості |
Перші спроби перепису населення України (в сучасних територіальних межах) відбувалися з метою визначення данини з земель і датуються середньовіччям. Пізніше, російський імператор Петро I видав наказ від 26 листопада 1718 року запровадивши державні ревізії, їх було 10 з 1719 по 1858 роки. (1763 році відбулося остаточне закріпачення селян за місцем прописки). Перший перепис населення в сучасному розумінні цього слова відбувся в Російській Імперії 9 лютого 1897 року. В Радянські часи перший загальна перепис населення відбувся на зламі 1926 року станом на 17 грудня 1926 року. Подальші успішні переписи відбувалися станом на 17 січня 1939 року, 15 січня 1959 року, 15 січня 1970 року, 17 січня 1979 року і 12 січня 1989 року. 5 грудня2001 року в Україні відбувся перший Всеукраїнський перепис населення.
Перший в незалежній Україні Всеукраїнський перепис населення проведений станом на 5 грудня 2001 року
Стаття 3. Мета та підстави для проведення Перепису населення
Метою проведення Перепису населення є отримання достовірних, об'єктивних та цілісних даних щодо різноманітних характеристик населення країни в цілому та по кожній адміністративно-територіальній одиниці для інформаційного забезпечення управління та прогнозування соціально-економічного розвитку, а також розроблення та реалізації виваженої державної політики з питань народонаселення.
Підставою для проведення Перепису населення є рішення Кабінету Міністрів України, яке приймається не пізніше ніж за 3 роки до його початку.
Програма Перепису населення
Програму Перепису населення становлять основні первинні (персональні) дані, збирання яких здійснюється у процесі проведення Перепису населення.
Такими даними є:
склад та родинні стосунки членів домогосподарства;
стать;
вік;
дата і місце народження;
сімейний стан;
етнічне походження;
мовні ознаки;
громадянство;
освіта;
джерела засобів існування;
зайнятість;
міграційна активність;
житлові умови.
Наведений перелік основних (персональних) даних Перепису населення може бути скорочений або розширений за рішенням Верховної Ради України.
Не підлягають включенню до програми Перепису населення запитання, відповіді на які містять в собі інформацію, що належить до державної або комерційної таємниці, не призначається для статистичних цілей або обмежує чи порушує права і свободи людини і громадянина.
Стаття 6. Методи Перепису населення
Перепис населення здійснюється такими методами: