Смекни!
smekni.com

Географічне положення Фінляндії (стр. 5 из 5)

Однак 1985 р. після появи Білої книги Європейського Союзу, де висвітлювалися наміри організації забезпечити свободу руху товарів, послуг, капіталів і робочої сили в межах кордонів ЄС, Фінляндія опинилася перед новим вибором: продовжувати "стратегію колективного пристосування" чи забезпечити собі членство в ЄС. У цей час вибір зробити було непросто, адже Фінляндія здійснювала широку клірингову (взаємозалікову) торгівлю з колишнім СРСР, що вселяло надію на подальшу стабільність розвитку країни. Це був період "особливих відносин" між цими двома країнами.

Проте наприкінці 1990 р. у зв'язку з кризовими явищами за ініціативою колишнього Радянського Союзу кліринг був скасований, що зумовило "обвал" двосторонньої торгівлі Фінляндії та СРСР. Останньою краплею став розвал СРСР і припинення Договору про дружбу, співпрацю і взаємодопомогу між Фінляндією і Радянським Союзом від 1948 р. У кінцевому підсумку вибір було зроблено: спочатку Фінляндія зміцнила взаємини з ЄС, а 1995 р. стала країною-членом цієї організації, отже, і частиною єдиного внутрішнього ринку Союзу. Так була підведена риска під епохою "східної торгівлі". Торгівля Фінляндії з Росією та іншими країнами колишнього Радянського Союзу стала частиною відносин ЄС з третіми країнами.

Тепер за кордон Фінляндія відправляє понад одну четверту її ВНП, причому понад 70 % цього обсягу припадає на західноєвропейські країни. Якщо експорт у країни ЄС 1995 р. становив майже 20 % ВНП, то тепер цей показник зріс до 50 %, і Фінляндія стала поряд з Бельгією, Нідерландами й Ірландією провідним внутрішнім експортером ЄС.

За показниками, поданими у таблиці 3, можна простежити зміни у зовнішньої торгівлі Фінляндії, які відбулися за 1991 - 1998 рр.

Таблиця 3. Основні торгові партнери Фінляндії в 1991-1998 рр.

Країни Імпорт, % Експорт, % Торговий баланс, млн.
1991 1998 1991 1998 1991 1998
Німеччина 16,9 15,1 15,4 11,7 -502 734
Швеція 12,3 11,6 13,9 9,5 +2088 1631
Росія 7,7 6,6 10,4 6,0 +2867 2455
Великобританія 8,5 7,2 4,9 9,2 -2939 8766
США 6,9 8,2 6,1 7,3 -378 2642
Франція 4,2 4,9 5,9 5,1 +1826 3292
Японія 3,4 5,7 5,0 1,5 +1687 -6385
Нідерланди 4,2 4,2 3,6 4,5 -357 3117
Італія 4,6 4,1 3,3 3,8 -912 1648
Данія 6,0 * 1,5 * -3894 *
Норвегія 3,4 3,5 3,7 3,3 +440 1474
Бельгія 2,6 * 2,6 * +152 *
Іспанія 1,1 * 2,7 * +1525 *
Швейцарія 1,8 * 2,0 * +240 *
Австрія 1,2 * 1,3 * +173 *
Інші країни 15,2 28,9 17,7 38,1 +1323 37544
Всього 100,0 100,0 100,0 100,0 +5141 56918

* - країна знаходиться в складі групи “інші країни”

Джерело:http://www.stat.fi

Отже, у 90-х роках XX ст. поліпшився торговий баланс Фінляндії. Якщо 1991 р. від'ємне сальдо було характерне для шести країн-партнерів (ФРН, Великобританія, США, Італія, Нідерланди, Данія), то 1998 р. -тільки для однієї (Японії).

На міжнародному ринку Фінляндія відома як виробник різних технічних захисних засобів, машин та інструментів для лісової промисловості, продукції целюлозно-паперової промисловості, одягу й інвентаря для дозвілля, електроніки тощо. Більшість фінських товарів конкурентноспроможні й користуються попитом завдяки дизайну товарів: виробники Фінляндії одними з перших у світі зрозуміли роль і значення промислового дизайну, взявши за основу виготовлення будь-яких товарів два важливих принципи - раціоналізм і практичність. Вони прагнуть домогтися передусім простоти, зручності та природності форм товарів,а це - запорука вигідного користування ними.

Економічні та політичні відносини України і Фінляндії.

В Україні також широко відомі фінські товари, зокрема мобільні телефони, телевізори, комп'ютери фірми «Нокіа», спортивний інвентар, інструменти і найрізноманітніші технічні засоби. Зазначимо, що після здобуття Україною незалежності між нею і Фінляндією почали інтенсивно розвиватися зовнішньоекономічні зв'язки. Так, 14 березня 1992 р. були підписані дві дуже важливі угоди: "Угода між Урядом України і Урядом Фінляндської Республіки про сприяння здійсненню і взаємний захист капіталовкладень" і "Угода між Урядом України і Урядом Фінляндської Республіки про торгівлю і економічне співробітництво".

Вони були прийняті з метою сприяння розвитку взаємних торговельно-економічних зв'язків і розширення їх на основі рівності та взаємної вигоди. Такий розвиток, безумовно, зміцнить ефективність національних господарських комплексів України і Фінляндії, поліпшить умови тісної співпраці, сприятиме відкритості системи світової торгівлі.

Зміцненню зовнішньоекономічних зв'язків між обома країнами сприяли також дні України у Фінляндській Республіці і дні Фінляндії в Україні, що неодноразово відбувалися впродовж останнього десятиріччя.

У другій половині 90-х років XX ст. Фінляндія й Україна підписали низку документів, які суттєво розширили можливості співпраці між ними. Так, у жовтні 1995 р. згідно з Постановою Верховної Ради України було ратифіковано подану Кабінетом Міністрів України на ратифікацію Конвенцію між Урядом України та Урядом Республіки Фінляндія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, підписану в м. Києві 14 жовтня 1994 р. У 1995 р. підписано "Угоду між Урядом України та Урядом Фінляндської Республіки про співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища", а 1996 р. - "Угоду між Урядом України та Урядом Фінляндської Республіки про оперативне повідомлення про ядерні аварії, а також обмін інформацією та співробітництво в галузі ядерної безпеки і радіаційного захисту".

У 1998 р. підписані "Меморандум про практичне застосування Угоди між Урядом України і Урядом Фінляндської Республіки і взаємну допомогу в митних справах" і "Меморандум між Кабінетом Міністрів України та Урядом Фінляндії про фінансове співробітництво" з метою активізації та розширення взаємовигідної економічної співпраці, встановлення умов надання кредитів та гарантій для сприяння взаємовигідній торгівлі між двома країнами.

У 2000 р. Законом України ратифікована угода між Урядом України і Урядом Республіки Фінляндія про міжнародні автомобільні перевезення.

Усі підписані документи засвідчують про серйозність намірів України і Фінляндії стосовно розширеннязовнішньоекономічних зв'язків унайближчій і віддаленій перспективі.

Отже, на основі сказаного можна дійти висновку про те, що зовнішньоекономічні зв'язки Фінляндії інтенсифікуються і розширюються, результатом чого буде, безумовно, подальший економічний розквіт цієї країни.

Проблеми та перспективи розвитку Фінляндії.

Хоча Фінляндія належить до найрозвинутіших країн світу, вона має низку проблем соціально-економічного розвитку, зокрема:

· необхідність суттєвого зменшення внутрішнього і зовнішнього боргу у найкоротші терміни;

· зменшення безробіття;

· поліпшення регіональної економічної і соціальної політики.

Але чи не найголовнішою проблемою соціально-економічного розвитку загальнодержавного рівня міжнародні та вітчизняні експерти розглядають довгострокову стратегію розвитку Фінляндії. Зазначимо, що ця проблема неодноразово обговорювалася в різних ракурсах і на різних ієрархічних рівнях. Всі обговорення можна умовно поділити на дві групи:

1. Перспективи розвитку Фінляндії у Балтійському регіоні. Непередбачувані історичні зміни, які відбулися у 90-х роках XX ст. (розпуск Організації Варшавського договору і Ради економічної взаємодопомоги, нове народження Росії і Прибалтійських держав, зміна системи Польщі, об'єднання Німеччини і вступ Фінляндії й Швеції до Європейський Союзу), зумовили крах низки програм перспективного розвитку країн Балтійського регіону, розроблених перед тим. На порядок денний поставлене надзвичайно актуальне завдання - визначення перспектив розвитку Фінляндії в нових умовах Балтійського регіону. Внаслідок цього були розроблені нові програми розвитку цього регіону, де Фінляндія посідає належне місце, зокрема проект розвитку транспортного сполучення між столицями Північних країн (Осло-Стокгольм-Гельсінкі) (Nordic Trangle), телекомунікаційний проект країн Балтійського регіону (ТЕDIМ), проект розвитку енергомережі країн Балтійського регіону (Baltic Ring) і покращення автомобільного й залізничного сполучення Турку-Гельсінкі-Санкт-Петербург. Низка міжнародних організацій прагне впливати на розвиток країн Балтійського регіону, в тому числі Фінляндії через посилення власного впливу у його межах. Тому фінляндським фахівцям, ученим, управлінцям важливо мати власні погляди на перспективний розвиток Фінляндії в Балтійському регіоні, що вимагає розробки виваженої довгострокової стратегії.

2. Перспективи розвитку Фінляндії в межах Європейського Союзу. Визначення перспектив розвитку Фінляндії в межах ЄС - також надзвичайно важливе завдання, вирішення якого вимагає нових наукових досліджень і розробок.

Варто зазначити, що Європейський Союз постійно розробляє нові програми, які в перспективі, безумовно поширюватимуться на Балтійський регіон, в тому числі й на Фінляндію. Різні країни відносяться до цього по різному. Наприклад, Росія воліє більш активно співпрацювати в цьому регіоні з Фінляндією чи з будь-якими іншими країнами через міжнародні організації, в яких їй забезпечене членство, а не через ЄС чи НАТО, до складу яких вона не входить.

Розв'язання перелічених проблем допоможе підтримувати довгострокову економічну стабільність в країні, підвищувати добробут населення, завойовувати зарубіжні ринки вітчизняною високоякісною продукцією.